3a весь історичний період формування Української держави накопичено великий і багатогранний досвід облаштування та вдосконалення її адміністративно-територіального устрою.

Цей досвід стосується передусім сфери практичної діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, зусиллями яких і створюється та зміцнюється державність. Він має не тільки зорієнтувати та навчити, а й застерегти усіх тих, кому сьогодні небайдужа доля країни, її теперішнє та майбутнє.

3 набуттям незалежності перед Україною постало ряд гострих та невідкладних завдань, одним із яких є забезпечення ефективного управління країною з порівняно великою площею, багатомільйонним та багатонаціональним населенням. Адміністративно-територіальний устрій, що склався під дією цілого комплексу географічних та історичних факторів, а також породженої ними специфіки ментальності, заклав основи нашої держави, які вже довгі роки стримують її розвиток.

Сьогодні, коли в Україні на порядку дня гостро постало питання формування нової системи адміністративно-територіального устрою, знання історичного досвіду дозволяє виділити ту сукупність найактуальніших аспектів, врахування яких важливо не тільки в даний момент, а і в подальшому. Саме тому, на нашу думку, реформаторам слід врахувати кілька суттєвих положень:

1. Адміністративно-територіальний устрій будь-якої держави не є незмінним упродовж тривалого часу.

У періоди відносної внутрішньополітичної стабільності та зменшення зовнішніх загроз у державі проходить укрупнення адміністративно-територіальних одиниць, а органи влади, що діють у цих одиницях, отримують більше повноважень та автономності у своїй діяльності.

У періоди внутрішньоїнестабільності вдержаві, коли

існує необхідність у посиленні державного впливу та контролю над територіями, влада йде на додаткові витрати, викликані потребами подрібнення адміністративно-територіальних одиниць.

2. Поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці визначається характером розселення людей, розвиненістю транспортного сполучення, політичною системою держави, внутрішньополітичною ситуацією в державі та на її кордонах, станом економіки.

3. Реформа адміністративно територіального устрою своїм стратегічним спрямуванням завжди має на меті зробити державне управління територіями більш ефективним, менш затратним, а адміністративно-територіальні одиниці такими, які б сприяли концентрації ресурсів на території,.але водночас не були надто обтяжливими для отримання населенням публічних послуг, що надаються органами влади відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Ці положення підтверджуються історичним розвитком українських територій.

У даному розділі викладено історію становлення адміністративно-територіального устрою українських земель від часів Київської Pyci й до XX ст.

1.1.