СУДОУСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДИЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧАСТИНА І. ПРОЕКТ ТИМЧАСОВОГО СУДОУСТРОЮ.

ПРОЕКТ

ТИМЧАСОВОГО СУДОУСТРІЮ У.Н.Р.

До часу виготовлення Законодавчою Владою YH.P.

Поділ і.

Засади.

Розділ і.

Арт. І.

Судова влада в УН.Р. належить:

а/ Народнім Судам,

б/ Округовим Судам,

в/ Найвищому Судові.

Арт. 2.

Для розгляду справ, що вимагають спеціального складу Суду чи спеціального порядку розгляду, існують спеціальні суди, порядок ор­ганізації й діяльности котрих визначають особливі положення та уза­конення.

Увага: Справи про злочини, що до ламання законів про працю, а також індивідуальні і групові спори поміж наймачами, з од­ного боку, і робітниками та службовцями, з другого — роз­глядають Трудові Сесії Народніх Судів. Порядок організації й діяльности Трудових Сесій Народнього Суду визначено в поділі II розділу У цього Положення.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. вважає, що Суди Праці повинні творити цілком окремий суд поза системою загально-судо­вих установ.

Арт. 3.

Народній Суд чинить колегіально в складі Народнього Судді й 2 народніх засідателів, або за випадків, що їх спеціально пояснено в законі, одноособово — в особі Народнього Судді — та здійснює свою ділльність у межах визначеного длл нього району.

Безпосередній доглад над Народніми Суддами з правом ревізії їх діловодства належить Округовим Судам.

Арт. 4.

Округовий Суд здійснює свою владу на території визначеної йому округи.

Округовий Суд чинить:

а/ ак орґан безпосереднього управлінна й догладу за всіма під­леглими йому судовими місцами, нотаріальними органами, судови­ми виконавчими, судовими перекладчиками та иншими підлеглими йому окремими урадовцами, і, як такий орґан управлінна й догла­ду, сам підлатає безпосередньо Найвищому Судові і Міністрові Юс­тиції;

б/ ак орґан касаційно-ревізійного розгладу скарг, що до нього надходить, та протестів на вироки, присуди й ухвали підлеглих йому Народніх Судів;

в/ ак Суд першої інстанції в справах, що їх віднесено законом до компетенції Округового Суду.

Крім того, Округовому Суду належить догладати за всіма чинни­ми на території округи спеціальними судами, за винатком Військових Судів та їх виїзних сесій.

Порлдок діяльности Округового Суду й виконання Суддями та урядовцями так тими, що входять до складу Округового Суду, як і під­леглими йому, покладених на них обовязків, а також порядок підля­гання зазначених Суддів та урядовців визначається Наказом Округо­вим Судам, що йоги видає Міністерство Юстиції.

Арт. 5.

Найвищому Судові УН.Р. належить:

а/ контролювати в межах судової компетенції всі судові установи УН.Р.;

6/ розглядати в касаційно-ревізійному порядкові справи, розвяза- ні Округовими Судами, а в порядкові догляду — всі справи, розвязані будь-яким судом Республіки;

в/ розглядати, яко Суду першої інстанції, кримінальні й цивільні справи особливої державної важности, згідно особливо встановленої законом підсудности таких справ Найвищому Судові У.Н.Р.

г/ товмачити на підставі внесків Міністра Юстиції закони У.Н.Р. у випадках, виникаючих в практиці, так судових, як і адміністративних орґанів, сумнівів і різноманітности в розвязанню ними одного й тогож питання.

Порядок діяльности Найвищого Суду та виконання його Члена­ми та урядовцями покладених на них обовязків, а також порядок під­лягання їх, визначається Наказом, що його вироблює Найвищий Суд УН.Р. і затверджує Міністр Юстиції.

Арт. 6.

Для догляду за законністю чинностей орґанів державної влади та громадських установ, підприємств і приватних осіб, спротестування в порядкові касаційному і в порядкові догляду вироків, присудів та ухвал, що їх виносять Суди, для безпосереднього догляду за переве­денням дізнання, розшуку та попереднього слідства в кримінальних справах, підтримання звинувачення в кримінальних справах на суді, нагляду за виконанням вироків, за законністю тримання під арештом, за станом та діяльністю домів увязнення, а також для захисту в ци­вільних справах інтересів держави і осіб в випадках, точно означених у відповідних законах — чинить Державна Прокуратура.

Арт. 7.

Для попереднього розсліду злочинів, належних до судового роз­гляду, в межах довіренних їм районів та при Округових Судах чинять Судові Слідчі.

Арт. 8.

Для забезпечення людності правної допомоги та виконання за­вдань судової оборони при Округових Судах, під їх наглядом, чинять адвокатські колегії.

Арт. 9.

Для укладення й засвідчення актів, договорів і для виконання ин- ших нотаріяльних чинностей, зазначених в законі, при Округових Су­дах, під наглядом і керуванням останніх, чинять нотарі, що їхню ком­петенцію точно визначає Нотаріальне Положення.

Арт. 10.

Для здійснення присудів і ухвал та для инших чинностей, що їх зазначено в законі, при Округових Судах є судові виконавці, що чи­нять під загальним керуванням та доглядом Округових Судів.

Арт. II.

Щоби обслуговувати судові установи та слідчі органи в зазначе­них законом випадках, а також виконувати инші чинності, що їх пе­редбачено в артикулі 159 цього Положення, при Округових Судах, під безпосереднім їх керуванням та наглядом, мають чинність судові пе­рекладачі.

Арт. 12.

Щоби провадити ріжні науково-технічні дослідження й давати експертизи, що до судових справ, а також провадити наукові роботи та експериментальні дослідження, що до питань кримінальної техніки і методології дослідження злочинів та дослідження особи правломця, в містах Київі, Харькові й Одесі є Інститути Науково-Судової Експерти­зи; район їхньої діяльности визначає інструкція Міністерства Юстиції.

Арт. ІЗ.

Межі компетенції, чинности та відповідальности всіх вище зазна­чених установ та урядовців визначають відповідні поділи та артикули цього Положення й особливі узаконення.

Арт. 14.

Для подання кандидатів на посади Народніх Суддів, а тимчасово й на посади Членів Округових Судів, а також для висловлення опінії^[120] у випадках, коли Міністр Юстиції вважатиме за потрібне запитати про неї з приводу тієї чи иншої кандидитури на ці посади, існують Округо­ві Рекомендаційні Комісії.

Окрема думка: п.п. Іножарський L П., Лазаревський Г. О. та За­водський В. В. висловлюються проти існування Рекоменда­ційних Комісій.

Арт. 15.

Орґанізацію, загальне керівництво, інструктування, догляд і ре­візію всіх судових установ У.Н.Р., за винятком Найвищого Суду, здій­снення зазначених функцій що до органів нотаріату, судових перекла­дачів, судових виконавців та инших урядовців і органів юстиції, так само і загальне керівництво та інструктування, догляд і ревізію адво­катських колегій покладається на Міністерство Юстиції, що чинить на підставі особливого про нього Положення.

Внутрішній розпорядок і порядок урядування всіх органів юстиції YH.P., за винятком Найвищого Суду, визначають Накази та інструкції, видавані Міністерством Юстиції.

Що до Військових Судів та Військової Прокуратури Міністрові Юстиції й Генеральному Прокуророві Республіки належать права, за­значені в окремих Положеннях та узаконеннях.

Стосовно до инших спеціяльних судів Міністр Юстиції здійснює загальний догляд, бере участь в їхній організації і має право ревізува­ти й інструктувати в межах і порядкові, що їх встановлює закон.

Арт. 16.

Міністр Юстиції має право опротестовувати через Прокурор­ський Догляд і надсилати до перегляду, як те зазначено в законі, будь- який вирок, присуд, ухвалу та постанову, і ті, що набули законної сили, й ті, що не набули законної сили, всіх судових установ YH.P.

Увага виключається.

Арт. 17.

Виключається.

Арт. 18.

Виключається.

Поділ II.

Про Народний Суд.

Розділ II.

Про райони та камери Народнього Суду.

Арт. 19.

Кількість Народніх Судів в окрузі визначає Міністр Юстиції.

Територію та межі районів Народнього Суду установлює і змінює Округовий Суд, узглядюючи притім зауваження орґанів місцевого са­моврядування, а затверджує Міністр Юстиції.

Увага виключається.

Арт. 20.

Про місце осідку камери Народнього Суду оголошується до відо­му всіх.

Штати канцелярії Народнього Суду установлює Міністерство Юс­тиції.

Народні Судді і їх канцелярії утримуються з коштів Державного скарбу.

Арт. 21.

Виключається.

Арт. 22.

Форми, реченці й порядок матеріяльної, грошової і всякої иншої звітности Народнього Суду визначають інструкції Міністерства Юстиції.

Розділ III.

Про порядок призначення, звільнення, переміщення, усунення й тимчасового відсторонення Народніх Суддів та про їх Секретарів.

Арт. 23.

За Народнього Суддю може бути кожний громадянин і громадян­ка УН.Р. не молодше як 25 років, що мають вищу правничу освіту і по­передньою службою в судових установах чи працею в колегії адвокатів або на посадах юрисконсульта в державних і громадських установах набули відповідний практичний досвід, або мають свідоцтво, згадане в 123’ арт. цього Положення.

Докладні умови практичного стажу визначає Міністерство Юстиції. Увага. Міністрові Юстиції тимчасово надається право признача­ти на Народніх Суддів і осіб, що мають або тільки освіт­ній ценз, або лише практичний стаж.

Окрема думка: п. Міронович М. Д. вважає необхідним зазначити вимогу знання кандидатами на посади Народніх Суддів української мови.

Арт. 24.

Не можуть бути за Народнього Суддю, як і взагалі займати будь- які посади в орґанах судової влади:

а/ особи, що знаходяться під слідством чи судом, а рівнож ті, що були засуджені на кару позбавлення волі не нижче за вязницю або бу­динки примусових робот, або не були виправдані в злочинах і пере- ступах, за які призначено тіж кари;

б/ звільнені за судом з служби;

в/ оголошені неспроможними боржниками;

г/ особи, що знаходяться під опікою за марнотравство;

ґ/ колишні урядовці й співробітники Ч.К. та Г.П.У;

д/ не реабілітовані:

І/ колишні комуністи й кандидати до комуністичної партії;

2/ колишні комсомольці;

З/ бувші судді й урядовці воєнних трибуналів червоної армії.

Увага: Судимість за доби У.С.Р.Р. за злочини та переступи полі­тичного характеру не позбавляє права служби в органах судової влади.

Окрема думка: п. Іножарський І.П.

Арт. 25.

Міністр Юстиції призначає Народніх Суддів на округу з осіб, що задовольняють вимогам арт. 23 і 24 цього Положення.

Кандидатів на вільні посади Народніх Суддів подають Округові Суди і Рекомендаційні Комісії, але Міністр Юстиції є вільний в виборі кандидата і може призначити на посаду Народнього Судді особу, яка й не є подана цими інституціями.

Варіянт другого уступу цього артикулу: Місцевому самоврядуванню надається право подавати кандидатів на вільні посади Народніх Суддів.

Арт. 25^l.

Рекомендаційні Комісії складаються в кожному місці перебуван­ня Округового Суду з голови місцевого округового самоврядування, який головує в цій комісії, двох членів цього самоврядування, одного представника місцевої колегії адвокатів і представника прокуратури.

Окрема думка: більшість висловилася проти впровадження цього артикулу.

Арт. 25²

Рекомендаційна Комісія подає Міністрові Юстиції свою опінію про кожного кандидата на посаду Народнього Судді, котрий звернеть­ся до неї з відповідним проханням, при умові, що він задовольняє усім вимогам арт.арт. 23 і 24.

Окрема думка: більшість висловилася проти впровадження цього артикулу.

Арт. 26.

Звільнити Народнього Суддю з посади чи перемістити можна ви­ключно за судом або дисциплінарним порядком, що його передбачено в XII поділі цього Положення.

Тимчасово відсторонити Народнього Суддю, в разі потягнення його до судової або дисциплінарної відповідальности, може пленум Округового Суду або Міністр Юстиції.

Увага: Тимчасово надається право Міністрові Юстиції звільняти Народніх Суддів з посад і переміщати їх.

Арт. 26^і.

Переміщують Народніх Суддів з одного района до другого на під­ставі їх прохань пленуми Округових Судів.

Арт. 27.

Нарівні з призначенням районових Народніх Суддів, призна-

чається на кожну округу певна кількість додаткових Народніх Суддів, означена в штатах.

Додаткові Народні Судді мають всі права районових Суддів, і їх Округовий Суд може призначати виконувати обовязки районового Суд­ді на випадок відсторонення, відсутности, хвороби або смерти Судді, а також щоби дати полегшення тим районам Народнього Суду, що є пере­вантажені справами, або виконувати инші доручення Округового Суду.

Арт. 27'.

Для провадження діловодства при кожнім районовім Народнім Судді мається Секретарь, котрого призначає і звільняє сам Народний Суддя, повідомляючи про те Округовий Суд.

Окрема думка: п.п. Міронович М. Д. і Іванович С. Д. вважають, що призначати й звільняти секретарів Народнього Суду мусять Голови Округових Судів.

Арт. 27²

Секретарі Народніх Суддів користуються з усіх прав державної служби.

За дисциплінарні провини вони відповідають перед Народнім Суддею, а за службові переступи в загальному порядкові, що його встановлено для урядовців канцелярій Округових Судів.

Розділ ІУ.

Про народніх засідателів й порядок закликання їх до виконання судових обовязків.

Арт. 28.

За народніх засідателів можуть бути письменні громадяне, так чо­ловіки, як і жінки, не молодші як 25 років.

Арт. 29.

Не мають права бути за народніх засідателів, крім осіб, зазначених в арт. 24 цього Положення:

І/ члени законодавчих органів;

2/ духовні особи й ченці;

З/ вищі урядовці центральних і місцевих державних установ;

4/ судді, прокурори, судові слідчі, нотарі, судові виконавці, судові перекладачі та штатні урядовці канцелярій судових установ і органів;

5/адвокати;

6/ особи, що служать в поліції;

7/ особи, що знаходяться у війську;

8/ учителі народніх шкіл;

9/ безробітні.

Окрема думка: п.п. Іножарський І. П., Заводський В. В. і Міроно- вич М. Д. вважають, що нема рації позбавляти безробіт­них права бути засідателями.

Арт. ЗО.

Кожний народній засідатель не може брати участи в судових за­сіданнях більше як протягом 6-ти день на рік.

Увага: Вилучення з цього правила припускається лише за силою вимагання невпинности процесу.

Арт. ЗІ.

Народніх засідателів на кожний район Народнього Суду визначе­но 300 осіб.

Арт. 32.

Списки народнім засідателям складає один раз на рік на 1-е січня особлива комісія на складання списків народнім засідателям, що утворю­ється в кожному округовому місці і функціонує під головуванням голови місцевого самоврядування в складі: Члена округового суду, представника Прокуратури, голови мійського самоврядування та по одному члену від місцевих виконавчих органів місцевого й міського самоврядування.

Увага: Якщо в спискові народнім засідателям в окремих районах Народнього Суду не залишається жадного члена до загаль­ного терміну перевиборів, з розпорядження Округового Суду відбувається загальним порядком у відповідних районах народнього Суду додаткове складення списків народнім за­сідателям.

Арт. 33.

За 2 місяці до зазначеного в арт. 32 периміну, комісія, що складає списки народнім засідателям, розподілює належне до обрання число народніх засідателів між містами та селами.

Арт. 34.

Одержавши зазначені розподільчі відомості, сільради та виконав­чі органи міського самоврядування складають списки особам, що ма­ють право бути за народніх засідателів.

Арт. 35.

Виключається.

Арт. 36.

Списки кандидатів до народніх засідателів виставляються до відо­ма всіх, і протягом тижня кожний, хто має право бути за народнього засідателя, може заявити сільраді чи виконавчому органові міського самоврядування мотивований відвод проти окремих осіб, що їх зазна­чено в спискові.

Арт. 37.

Протягом тижня зі дня заяви про відвод, органи, перелічені в арт. 36, подають питання на розвязання округової комісії /арт. 32/ зі

-⅛÷

своїм висновком. На випадок визнання відвода за правильний, особу, що її відвели, виключається зі списку.

Арт. 38.

Органи, що їх перелічено в арт. 36, надсилають складені списки кандидатів до народніх засідателів в округову комісію /арт. 32/ на за­твердження і, крім того, в Народній Суд того району, де відбулися ви­бори. Після одержання списку народнім засідателям, Народний Суд, не чекаючи їхнього затвердження округовою комісією, закликає на­родніх засідателів до виконання їхніх обовязків порядком, встановле­ним інструкцією Міністерства Юстиції, за винятком народніх засіда­телів, що проти них заявлено нерозвязаний відвод.

Арт. 39.

Одержавши з місць списки народнім засідателям, округова комі­сія виключає з поданих списків осіб, не задовольняючих вимоги, що їх предявляють до народніх засідателів, а також тих, що заявлені проти них відводи визнано за поважні, виділяє з поданих списків особливий список народнім засідателям, що братимуть участь в судових засідан­нях виїздних сесій Округового Суду на кожний район округи, й над­силає списки, з поміткою про затвердження їх, до належних Народніх Судів, а особливий список народнім засідателям для виїздних сесій Округового Суду надсилає в Округовий Суд.

Увага виключається.

Арт. 40.

Особи, що їх округова комісія виключила зі списків народніх засі­дателів, мають право таке виключення оскаржити в Округовому Суді, і його рішенець^[121] в даній справі буде остаточним.

Арт. 41.

Після прибуття народніх засідателів до Суду, раніш як почнуть вони виконувати свої обовязки, Суддя зобовязаний відібрати від кож­ного народного засідателя урочисту обіцянку судити сумлінно й під­писку про з’ясування їм їхніх прав та обовязків.

Арт. 42.

На весь час участи народніх засідателів у судових засіданнях за ними зберігається пересічний їх заробіток на місці праці, включаючи й час, потрібний для переїзду туди й назад. Особи, що одержують за­соби існування від сільської праці або хатнього ремества^[122], одержу­ють добові в розмірі не меншому, як мінімум заробітньої платні даної місцевости з коштів державного скарбу^[123]. Витрати на переїзд закли- куванним народнім засідателям в обидва кінці так само видаткує дер­жавний скарб.

Арт. 43.

На випадок хвороби та инших поважних причин нез’явлення народнього засідателя в чергу, таку механічно переноситься на кі­нець списку, і Народній Суд повідомляє про те народнього засіда­теля.

Арт. 44.

Народні засідателі, виконуючи судові обовязки, мають всі права й несуть всі обовязки Суддів та крім того, що до дисціплінарної відпо- відальности, вони підлягають у всьому чинності тих правил, що вста­новлені цим Положенням для Народніх Суддів.

Розділ У.

Про Трудові Сесії Народнього Суду.

Арт. 45.

Трудові Сесії Народнього Суду утворюються по всіх округових містах, а також у тих містах та промислових пунктах, де визнає це за потрібне Міністерство Юстиції.

В тих місцевостях, де не утворено Трудових Сесій, або неможливо з тих або инших причин утворити, справи, підсудні їм, розглядають районові Народні Судді.

Увага виключається.

Арт. 46.

Трудові Сесії є чинними в складі:

І/ Народнього Судді, та 2/ двох постійних членів трудових се­сій, по одному від відповідних організацій працьовників і праце­давців.

Увага: Постійних членів обірається за законом, що має бути ви­даний окремо.

Арт. 47.

Виключається.

Арт. 48.

Постійними членами Трудових Сесій не можуть бути особи, котрі не відповідають вимогам арт. 29 цього Положення.

Постійні члени делегуються відповідними організаціями на два роки. Винагороду за виконання своїх обовязків вони одержують в ви­падках і за порядком, що їх визначає окремий закон.

Постійні члени Трудових Сесій, котрі до упливу терміну своїх уповноважень вийдуть зі складу організацій, що їх вони делегували, не можуть далі виконувати своїх функцій.

Постійні члени Трудових Сесій, виконуючи судові обовязки, користають з усіх прав і несуть всі обовязки Суддів, відповіда­ючи, так в дисціплінарному, як і судовому відношенню нарівні з Суддями.

Арт. 49.

Виключається.

Арт. 50.

Стосовно до правил судочинства, Трудові Сесії чинять на загаль­них для всіх Народніх Суддів підставах, оскільки останні не змінено спеціальними законами.

Арт. 51.

Виключається.

Поділ III.

Про Округові Суди.

Розділ УІ.

Про склад Округового Суду.

Арт. 52.

Округовий Суд чинить в складі:

І/ пленума Округового Суду;

2/ цивільно-судових відділів;

З/ цивільно-касаційних відділів;

4/ кримінально-судових відділів;

5/ кримінально-касаційних відділів;

6/ дисциплінарної колегії.

Окрема думка: п. Іванович С. Д. вважає, що цей артикул слід за­лишити в редакції чинного Положення.

Арт. 53.

До складу Округового Суду входять: Голова Округового Суду, його Заступники, що стоять на чолі судових і касаційних відділів, і Члени Округового Суду в числі, що його визначено в штатах.

Увага І виключається.

Увага II виключається.

Арт. 54.

Пленум Округового Суду складають усі Члени Суду. Засідання плену­ма є дійсні, коли в ньому бере участь не менше як половина усього складу Округового Суду, з обовязковою участю Прокурора або його заступника. Увага І виключається.

Увага II виключається.

Арт. 55.

Голову, його Заступників та Членів Округових Судів призначає Президент Української Народньої Республіки на внесення Міністра Юстиції.

Звільнити з посади Голову, його Заступників та Членів Окру­гового Суду або перемістити їх з одного Округового Суду до другого можна за судом або за дисциплінарним порядком, зазначеним в поділі XII цього Положення.

Тимчасово звільнення з посади Голови його Заступників та Членів Округового Суду та переміщення їх з одного Округового Суду до другого може переводитися наказом Президента Республіки на під­ставі відповідного внесення Міністра Юстиції.

Тимчасово відсторонити від виконання обовязків, в разі по- тягнення їх до судової або дисциплінарної відповідальности, може: Членів Округового Суду — пленум Суду, Найвищий Суд або Міністр

∙⅜ι ι⅛>

Юстиції, а Голову та його Заступників — Найвищий Суд або Міністр Юстиції.

Арт. 56.

На Голову Округового Суду та його Заступників можуть бути при­значені лише особи, що мають вищу правничу освіту і опріч того про­служили в органах судової влади УС.Р.Р. не менше як 5 літ або перед тим чи після того — не менше як 3 роки на посадах не нижче Члена чи Прокурора Округового Суду.

На посади Членів Округових Судів можуть бути призначені осо­би, що мають вищу правничу освіту і опріч того були на посадах не нижче секретаря Округового Суду в органах судової влади УС.Р.Р. не менше як 5 років, або перед тим чи після того не менше як 3 роки, чи які перебували в складі колегії адвокатів або на посадах юрисконсуль­тів в державних або громадських установах не менше як 6 років, чи були присяжними адвокатами не менше як 4 роки.

Окрема думка: п. Іванович С. Д. вважав неможливим визнавати фаховий стаж, що його набуто за совітської доби.

На вільні посади Членів Округових Судів кандидатів подає пле­нум Суду, але Міністр Юстиції може подати до призначення також свого кандидата.

Тимчасово мають право подавати кандидатів на вільні посади Членів Округових Судів також Рекомендаційні Комісії.

Окрема думка: п.п. Руткевич П. M., Іванович С. Д., Іножар- ський І. П., Міронович М. Д. і Лазаревський Г. О. висловлю­ються проти надання Рекомендаційним Комісіям права подавати кандидатів на вільні посади Членів Округового Суду.

Увага. Тимчасово Міністрові Юстиції надається право подавати Президентові Республіки до призначення на посади Голови, його Заступників та Членів Округових Судів таких осіб з вищою правничою освітою, котрі не мають вищезазначе­ного службового стажу.

Арт. 57.

При Округових Судах існує Секретаріят та канцелярії, склад яких визначають окремі штати.

∙⅜ι....................................................................................... —.............................. і»

Арт. 58.

За секретарів Округового Суду та їх помічників можуть бути осо­би, що мають вищу правничу освіту або службою в судових установах набули необхідні знання й практичний досвід.

Арт. 59.

Секретарів, помічників секретарів та инших урядовців канцелярії призначає Голова Суду.

Арт. 60.

Виключається.

Арт. 61.

Народніх засідателів для участи в судових засіданнях Округового Суду закликається за особливим списком, що складається за поряд­ком, що його визначено в арт. 28-40 цього Положення.

Арт. 62.

До цього списку народніх засідателів мусить бути записано не менше як 300 осіб.

Артикули 41-44 цього Положення мають силу також і стосовно до народніх засідателів Округового Суду.

Розділ УІІ.

Про функції Голови, його Заступників

і пленуму Округового Суду.

Арт. 63.

Голова Округового Суду наглядає за всією працею Округового Суду та стежить за точним і неухильним виконанням існуючих зако­нів і розпоряджень так Суддями та урядовцями Суду, як і всіма підле­глими йому установами.

Арт. 64.

На Заступників Голови Округового Суду покладається головуван­ня в судових та касаційних відділах Суду та виконання инших обовяз- ків з доручення Голови або пленуму Округового Суду.

Арт. 65.

До справ персонального відання Голови Округового Суду належить: а/ попередньо розглядати питання, сполучені з визначенням чис­ла і меж районів Народнього Суду й Судових Слідчих, а також числа і місця осідку нотаріяльних контор та їх штатів, і подавати свої проек­ти, що до зазначених питань, на розвязання відповідних органів;

б/ виключається;

в/ призначати, переміщувати та звільняти всіх підлеглих Округо- вому Судові урядовців;

г/ стежити за своєчасним відкриттям кредитів Народнім Суддям, Судовим Слідчим і Нотарям та вимагати від них звітности;

д/ розглядати й затверджувати звітність всіх підлеглих Округово- му Судові установ і урядовців;

е/ складати і подавати звітність, що до Округового Суду та всіх підлеглих йому органів, до Міністерства Юстиції;

ж/ наглядати за діяльністю канцелярії й станом грошової, ма- теріяльної та иншої звітности Округового Суду та инших підлеглих органів;

з/ зноситися в справах Округового Суду з Міністерством Юстиції та иншими урядництвами, установами й особами;

и/ наглядати за вчасним і відповідним до вимог закону складан­ням списків народнім засідателям.

к/ призначати й скликати засідання пленуму Округового Суду, го­ловувати на них, затверджувати перелік питань, що їх подають до пле­нуму Округового Суду на обговорення і подавати такі з власної ініція- тиви, в тому числі входити до пленуму Округового Суду з поданням про порушення дисциплінарного переведення проти Членів Округо­вого Суду, Народніх Суддів, Судових Слідчих, Старших Нотарів, а та­кож про перенесення міщення^[124] Народніх Суддів і Судових Слідчих з одного району в другий в межах округи;

л/ порушувати безпосередньо дисциплінарне переведення проти урядовців Округового Суду і підлеглих йому орґанів;

м/ вживати самостійно заходів дисциплинарного впливу /вимова, зауваження, попередження, догана/, що до підлеглих Округовому Су­дові урядовців в межах і порядком, які встановлені загальним законом, що до вживання заходів дисциплінарного впливу головою установи;

н/ наглядати за діяльністю колегії адвокатів, судових виконавців і судових перекладачів;

о/ виключається;

п/ призначати ревізії та обслідування всіх підлеглих Округовому Судові установ і урядовців;

р/ інструктувати в межах Наказу Округовим Судам і відповідно до обіжників Міністерства Юстиції Народніх Суддів, Судових Слід­чих, Нотарів та инших підлеглих Округовому Судові установ та осіб.

Арт. 66.

Голова Округового Суду, що постійно головує в одному з відділів його, який обірає на власний розсуд, має право взяти на себе голову­вання в будь якій справі і в иншому відділі Суду.

В такому випадку головуючий в цьому відділі Заступник Голови Суду зобовязаний брати участь в засіданні лише тоді, коли нема по­трібної кількости Членів Суду.

Окрема думка: п.п. Іванович С. Д. і Міронович М. Д. висловилися проти того, щоб голова Суду постійно головував в одному з відділів Суду.

Арт. 67.

До компетенції пленуму Округового Суду належить:

а/ заслухувати доповіді Голови Округового Суду, його Заступни­ків, Народніх Суддів, Судових Слідчих та підлеглих Округовому Су­дові урядовців і установ, а також доповіді Голови колегії адвокатів і ухвалювати з приводу заслуханих доповідей відповідні постанови;

6/ заслухувати доповіді про наслідки переведених ревізій та обслі­дувань підлеглих і піддоглядних Округовому Судові установ та окре­мих урядовців, вживати заходів до усунення зауважених при цьому хиб і давати потрібні вказівки, не виключаючи й обіжникових;

б¹/ розподіляти Членів Округового Суду по відділах, формувати з числа Членів особливі склади для слухання окремих справ, признача­ти виїздні сесії та їх склад, а також порушувати в Міністерстві Юстиції питання про зміну загального числа Членів Округового Суду;

в/ обирати Голову і Членів до Дисциплінарної Колегії Округового Суду з терміном на один рік;

г/ розвязувати питання про порушення дисциплінарного переслі- ду проти Членів Округового Суду, не виключаючи Голови та Членів Дисциплінарної Колегії, проти Народніх Суддів, Судових Слідчих та Старших Нотарів, а також проти всіх урядовців підлеглих Округовому Судові, про відсторонення згаданих осіб з посади аж до розвязання справ про них, в разі порушення проти них дисциплінарного або кри­мінального пересліду, а також про переміщення Народніх Суддів і Су­дових Слідчих в межах округи з одного району в другий;

д/ розвязувати питання про передачу справ на підставі артикулу 33 КПК і арт. 32 ЦПК, з одного Народнього Суду в другий в межах тіеїж таки округи;

е/ визначати на внесення Голови Округового Суду межі районів Народнього Суду, Судових Слідчих і Нотаріальних Контор, а також обірати кандидатів на вільні посади Членів Округових Судів, Народ­ніх Суддів, Судових Слідчих та Старших Нотарів;

е¹/ визначати для Голови, його Заступників та Членів Суду, На­родніх Суддів, Судових Слідчих та Старших Нотарів вакаційний час^[125];

ж/ розглядати окремі питання, що їх вносять Голова Округово­го Суду, Його Заступники або Прокурор Округового Суду, звязані з неясністю або неповнотою чинних законів, алеж що разу виключно в звязку з будь якою конкретною справою чи постановою;

Увага. Міркування пленуму, що до питань, передбачених в п. «ж» подається на розвязання Найвищого Суду.

ж’/ ухвалювати про звільнення з посади Членів Округового Суду, Народніх Суддів, Судових Слідчих та Старших Нотарів у випадках, що їх зазначено в 162¹⁰—162¹¹ арт. цього Положення;

ж²/ призначати Члена Округового Суду до Округової Особливої Комісії на складання списків народнім засідателям.

Арт. 68.

Усі питання на пленумі розвязуються звичайною більшістю голосів. В випадках рівного поділу голосів, голос головуючого дає перевагу.

Увага виключається.

Розділ УІІІ.

Про склад судових та розпорядчих засідань Округового Суду, про порядок виклику до Округового Суду народніх засідателів І про склад дисциплінарної колегії Округового Суду.

Арт. 69.

Судові засідання відділів Округового Суду відбуваються в складі головуючого і двох членів. Склад судових засідань кримінально-судо­вого відділу в випадках, що їх зазначено в КПК, поповнюється чотирь- ма народніми засідателями.

Головує в засіданнях Голова Суду або його Заступник, або стар­ший з Членів Суду. В разі потреби Члена Суду може заступати додат­ковий Народній Суддя.

Увага виключається.

Окрема думка: п.п. Лазаревський Г. O., Заводський В. В. і Іножар- ський І. П. висловлюються проти участи народніх засіда­телів в засіданнях Округового Суду.

Арт. 70.

Розпорядчі засідання кримінального і кримінально-касаційного відділів Суду відбуваються в складі головуючого і двох членів.

Арт. 71.

Народні засідателі для участи в судових засіданнях кримінально-су­дового відділу викликаються, з постанови розпорядчого засідання від­ділу, на підставі списку народнім засідателям, що є в Округовому Суді.

Окрема думка: п.п. Лазаревський Г. O., Заводський В. В. і Іно- жарський І. П. висловлюються за виключення цього ар­тикулу.

Арт. 72.

До складу дисциплінарної колегії Округового Суду входять Голова цієї колегії та її Члени з обовязковою участю Прокурора.

Поділ ІУ.

Про Найвищий Суд.

Розділ IX.

Про склад Найвищого Суду.

Арт. 73.

Найвищий Суд УН.Р. є чинним у складі:

а/ Президії Найвищого Суду,

б/ Пленуму Найвищого Суду,

в/ Судової Колегії Найвищого Суду в цивільних справах, г/ Судової Колегії Найвищого Суду в кримінальних справах,

д/ Виключається,

е/ Касаційної Колегії Найвищого Суду в цивільних справах, ж/ Касаційної Колегії Найвищого Суду в кримінальних справах, з/ Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду.

Арт. 74.

При Найвищому Суді є Управлення справами Найвищого Суду в складі:

а/ Секретарів,

б/ Канцелярії,

в/ Бухгалтерії,

г/ Господарчої частини, д/ Архіву.

Арт. 75.

Виключається.

Арт. 76.

Виключається.

Розділ X.

Про Голову Найвищого Суду,

Голів його Колегій та Членів Найвищого Суду.

Арт. 77.

Голову Найвищого Суду, Голів Колегій Найвищого Суду та його Членів призначає Президент УН.Р. на внесення Міністра Юстиції.

Голову Найвищого Суду та Голів його Колегій призначається з чле­нів Найвищого Суду або Прокурорів його Колегій, якщо вони мають вищу правничу освіту.

На членів Найвищого Суду призначається осіб з вищою правни­чою освітою, що були не менше як 3 роки на посадах Голови Округо- вого Суду чи Помічника Прокурора Колегії Найвищого Суду, або не менше як шість років були Заступниками Голови Округового Суду його Членами або Прокурорами.

На Членів Найвищого Суду можуть бути призначені особи, що не менше як три роки були професорами правничих наук в вищих шко­лах, або не менше як 8 років перебували в складі колегії адвокатів чи на посаді юрисконсульта в державних чи громадських установах, чи були присяжними адвокатами не менше як шість років.

Тимчасово на подання Міністра Юстиції Президент Республіки може робити і виключення що до службового стажу.

Окрема думка: п.п. Іванович С. Д., Заводський В. В., Іножар- ський І. П. І Міронович М. Д. висловилися проти впрова­дження стажу для професорів.

Арт. 78.

Голову Найвищого Суду, Голів його Колегій та Членів Найвищого Суду можна звільнити з посади виключно за судом або дисциплінар­ним порядком, а тимчасово й наказом Президента Республіки на вне­сення Міністра Юстиції.

Тимчасово відсторонює Голів Колегій Найвищого Суду і членів його, в разі потягнення їх до судової чи дисциплінарної відповідаль- ности, Пленум Найвищого Суду, а Голову Найвищого Суду — Прези­дент У.Н.Р.

Арт. 79.

Голова Найвищого Суду має загальне керівництво роботою пле­нуму, Президії і Колегій Найвищого Суду. Крім прав, що їх передба­чено у відповідних артикулах процесуальних кодексів і дальшими ар­тикулами цього Положення, до компетенції Голови Найвищого Суду належать:

а/ порушувати перед Міністерством Юстиції, а також перед Пле­нумом і Президією Найвищого Суду справи, що їх звязано з діяль­ністю Найвищого Суду, зокрема — подавати Міністрові Юстиції кан­дидатів на вільні посади Членів Найвищого Суду після обрання їх на Пленумі;

∙⅛∙

6/ вимагати від Голів Колегій Найвищого Суду звітів про діяль­ність Колегій, що на чолі їх є вони, а також від окремих Членів, що увіходять до складу цих Колегій, і подавати зазначені звіти на затвер­дження Президії Найвищого Суду;

в/ порушувати дисциплінарний переслід проти всіх Суддів YH.P. опріч Голів Колегій Найвищого Суду і його Членів, а також проти Су­дових Слідчих та Старших Нотарів;

в¹/ порушувати дисциплінарний переслід проти урядовців Най­вищого Суду і самостійно вживати заходів дисциплінарного впливу /вимова, зауваження, догана/ в межах влади, наданої законом голові установи;

г/ призначати, звільняти і переміщати урядовців Найвищого Суду; д/ керувати адміністративно-фінансовим апаратом Найвищого Суду;

е/ направляти до Міністерства Юстиції до оголошення й розси­лання на місця обіжники, що їх ухвалив Пленум Найвищого Суду.

Арт. 80.

Обовязки Заступника Голови Найвищого Суду виконує в разі по­треби, з доручення Пленуму Найвищого Суду, один з Голів Колегій того Суду.

Розділ XI.

Про Президію І пленарні засідання Найвищого Суду.

Арт. 81.

Президію Найвищого Суду складають: Голова Найвищого Суду та Голови його Колегій.

Арт. 82.

До відання Президії Найвищого Суду належить:

І/ що до Управління Найвищого Суду:

а/ виключається;

б/ переглядати і затверджувати звітність окремих Колегій й скла­дати загальну звітність Найвищого Суду;

в/ розглядати питання про порушення дисциплінарного переслі- ду проти підсудних до Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду усіх Суддів, не виключаючи Голів Найвищого Суду та його Членів, а також проти урядовців органів судової влади і самостійно вживати заходів дисциплінарного впливу проти останніх /вимова, зауваження, попе­редження, догана/ в межах влади, наданої Президії згідно загального закону про дисциплінарне покарання.

г/ призначати виїздні сесії Судових Колегій Найвищого Суду по­рядком арт. 93 цього Положення.

д/ призначати спеціяльні склади Суду з Членів Найвищого Суду в окремих справах, що їх розглядають Судові Колегії Найвищого Суду;

е/ виключається;

ж/ виключається;

з/ виключається;

и/ виключається;

к/ скликати засідання Пленуму Найвищого Суду, затверджувати оповістки зазначених засідань і підлагоджувати матеріали до них;

л/ розвязувати инші справи, що належать до відання Президії з Наказу Найвищого Суду.

II. що до догляду за судовими місцями:

а/ розглядати зажадані на пропозицію Міністра Юстиції від Каса­ційних Колегій Найвищого Суду характеристики судової діяльности Округових Судів на підставі справ, що їх розглянули зазначені Колегії порядком касаційним та догляду;

б/ звертатися на підставі зазначеного розгляду до Міністерства Юстиції з поданнями про потребу видати відповідних обіжників у справах безпосереднього відання Міністерства Юстиції;

в/ звертатися на підставі зазначеного розгляду до Пленуму Най­вищого Суду з поданнями про видання обіжників у справах судової практики;

г/ звертатися, на підставі зазначеного розгляду, з поданнями до Мі­ністерства Юстиції про потребу провадити загальні та спеціяльні ревізії Округових Судів, а також давати Округовим Судам потрібні вказівки;

д/ призначати спеціяльні ревізії Округових та инших Судів на пропозицію Генерального Прокурора YH.P., а також із санкцією Мі­ністерства Юстиції — з власної ініціативи, зокрема, на підставі подань Касаційних Колегій Найвищого Суду;

е/ заслухувати про наслідки спеціальних ревізій, що їх призначив Найвищий Суд;

ж/ призначати на пропозицію Міністра Юстиції Членів Найвищо­го Суду до участи в загальних та спеціаяльних ревізіях, що їх призна­чає Міністерство Юстиції;

з/ розглядати, на пропозицію Міністра Юстиції, доповіди про на­слідки загальних та спеціальних ревізій, що їх провадить Міністер­ство Юстиції;

и/ виключається.

Арт. 83.

В засіданнях Президії Найвищого Суду бере обовязкову участь Прокурор Найвищого Суду, або той з Прокурорів Колегій Найвищого Суду, що його він на те уповноважить.

Арт. 84.

Пленум Найвищого Суду складають усі Члени Найвищого Суду.

Арт. 85.

Засідання Пленуму Найвищого Суду є дійсні, як що в них бере участь не менше як половина усієї кількости Членів Найвищого Суду при обовязковій участі Прокурора Найвищого Суду та Прокурорів Колегій з їх Помічниками.

Арт. 86.

На засіданнях Президії Найвищого Суду та його Пленуму має право бути сам Генеральний Прокурор Республіки, або той його По­мічник, що його він на те уповноважить.

Арт. 87.

Виключається.

Арт. 88.

На порядок денний засідань Пленуму Найвищого Суду подається питання, що їх порушується:

а/ виключається;

б/ пропозиціями Генерального Прокурора Республіки;

в/ постановами Президії Найвищого Суду, так з її ініціятиви, як і на подання окремих Голів Колегій Найвищого Суду або окремих скла­дів судових засідань тієї чи иншої Колегії Найвищого Суду;

г/ пропозиціями Голови Найвищого Суду;

д/ виключається;

е/ виключається.

Увага виключається.

Арт. 89.

До компетенції Пленуму Найвищого Суду належить:

І/ провідно тлумачити закони в питаннях судової практики за­гальних судових установ, що їх порушують:

а/ Генеральний Прокурор Республіки, або Прокурор Найвищого Суду своїми пропозиціями, та Президія Найвищого Суду або його Го­лова;

б/ Голови окремих Дисциплінарних Колегій Найвищого Суду або окремі склади судового засідання тої чи иншої Колегії в справах їхньо­го відання;

в/ виключається;

г/ Пленуми Округових Судів порядком, що його зазначено в арт. 68 цього Положення;

2/ провідно тлумачити закони в питаннях судової практики ин- ших судових установ, що їх порушують Генеральний Прокурор Рес­публіки своїми пропозиціями, а також Президія Найвищого Суду або Голова його та Президії цих установ своїми постановами.

З/ розглядати, скасовувати або змінювати вироки, присуди та ухвали Судових і Касаційних Колегій Найвищого Суду та будь якого загального або спеціяльного суду Республіки порядком, що його вста­новлено КПК та ЦПК.

а/ виключається;

б/ за протестами Генерального Прокурора Республіки, а також з його повноваження, Прокурора Найвищого Суду і прокурорів, що працюють в окремих Колегіях Найвищого Суду;

в/ на подання Президії Найвищого Суду або Голови його;

г/ виключається;

д/ на инші випадки, що їх зазначено в законі.

4/ заслухувати періодичні доповіді Голів Судів, що не входять до складу загальних судових установ, давати на заслухані доповіді пояс­нення в межах компетенції Найвищого Суду і подавати Міністру Юс­тиції про потрібні, випливаючі з цих доповідей заходи в справах, що їх віднесено законом до компетенції Міністерства Юстиції;

5/ обирати Членів Дисциплінарних Колегій Найвищого Суду;

5^і/ розподіляти Членів Найвищого Суду поміж окремих його Ко­легій і покладати на Членів Найвищого Суду окремі доручення;

5²/ призначати склад судових засідань Касаційних Колегій в кримінальних справах для розгляду касаційним порядком справ, що надійшли з Військових Судів і призначати Голів зазначених за­сідань;

5^і/ обирати кандидатів на вільні посади Членів Найвищого Суду.

6/ розглядати всі инші питання, що належать до компетенції Най­вищого Суду на підставі ЦПК і КПК, а також дальших артикулів цього Положення та инших чинних узаконень.

Розділ XII.

Про Колегії Найвищого Суду.

Арт. 90.

Судові, Касаційні й Дисциплінарні Колегії Найвищого Суду є чин­ними під особистим доглядом і керуванням Голови Найвищого Суду. Він має за безпосередніх помічників в даній справі Голів Судових, Ка­саційних і Дисциплінарних Колегій Найвищого Суду.

Голова Найвищого Суду має право головувати в будь якій справі, що її розглядають Судові, Касаційні та Дисциплінарні Колегії Найви­щого Суду.

Арт. 91.

До складу судових засідань Касаційних Колегій увіходять три осо­би, в тому числі один головуючий та два члени зі складу Членів Kaca-

і»

ційної Колєґії, що його визначено в штатах. Кримінальна й Цивільна Касаційні Колегії мають Прокурорів і Помічників цих Прокурорів в числі, що його встановлено штатами.

Увага І виключається.

Увага II виключається.

Арт. 92.

До складу кожної з Судових Колегій Кримінальних і Цивільних справ увіходять — Голова Колегії і Члени її в числі, що його встанов­лено штатами. Судові засідання відбуваються в складі головуючого й двох членів Колегії.

Судові Колегії Цивільних та Кримінальних справ мають Прокуро­рів і їхніх Помічників в числі, що його встановлено штатами.

Увага виключається.

Арт. 93.

Щоби розвязувати справи на місцях, утворюються виїздні сесії Судових Колегій Найвищого Суду, за постановою Президії Найвищо­го Суду або на пропозицію Генерального Прокурора Республіки.

Арт. 94.

До складу Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду увіходять Го­лова її, що його призначається порядком арт. 77 цього Положення, та 4 члени зі складу Найвищого Суду, що їх обирає, на подання Міністра Юстиції, Пленум Найвищого Суду.

Засідання Дисциплінарної Колегії є дійсні, як що в них беруть участь Прокурор Найвищого Суду або инший представник Прокура­тури, з особливого на те повноваження Генерального Прокурора Рес­публіки.

ПоділУ.

Про Державну Прокуратуру.

Розділ XIII.

Арт. 95.

На чолі Державної Прокуратури, як Генеральний Прокурор Рес­публіки є Міністр Юстиції.

Під загальним керуванням Генерального Прокурора є Відділ Про­куратури, що увіходить до складу Міністерства Юстиції.

Арт. 96.

При Генеральному Прокурорі Республіки є його Помічники й Прокурори Міністерства Юстиції в числі, що його визначено шта­тами.

При Прокурорі Найвищого Суду е Прокурори кожної Колегії Найвищого Суду і при них їх Помічники в числі, що його визначено штатами.

Помічників Генерального Прокурора Республіки, Прокурорів Міністерства Юстиції, Прокурора Найвищого Суду, Прокурорів Ко­легій цього Суду та їх Помічників призначає, відсторонює, усуває і звільняє Президент Республіки на подання Генерального Прокурора Республіки.

На вищезазначені посади можуть бути призначені особи, що ма­ють вищу правничу освіту і судову практику: для посади Прокурора Найвищого Суду — протягом не менше як 10 років, — Прокурорів Ко­легій і Міністерства Юстиції не менше як 8 років, — їх Помічників — не менше як 6 років.

Окрема думка: п. Іванович С. Д. вважає необхідним зазначити, що одного з помічників Генерального Прокурора Республіки призначається за старшого.

Арт. 97.

При кожнім Округовім Суді є Прокурор Суду і його Помічники в числі, що його встановлено штатами.

Призначає, відсторонює, переміщує і звільняє з посади Округо- вих Прокурорів Президент Республіки на подання Генерального Про­курора, а Помічників Прокурора Округового Суду — Генеральний Прокурор Республіки.

На вищезазначені посади можуть бути призначені особи, що ма­ють вищу правничу освіту і судову практику: для посади Прокурора Округового Суду — протягом не менше як 6 років, а його Помічни­ків — не менше як 4 роки.

На посаду Помічника Прокурора Округового Суду можуть бути призначені і старші кандидати на судові посади, що мають свідоцтво, передбачене 123’ арт. цього Положення.

Арт. 98.

Двох Помічників Округового Прокурора Генеральний Прокурор Республіки призначає за старших Помічників; одному з них доручається виконувати обовязки судового, а другому — адміністративного догляду. Одного з них призначається заступником Округового Прокурора.

Арт. 99.

Державній Прокуратурі доручається:

а/ здійснювати догляд від імени Держави за законністю чиннос­тей усіх орґанів влади, господарчих установ, громадських та приват­них організацій і приватніх осіб, порушуючи кримінальний переслід проти винних в ламанні законів і опротестовуючи законом встановле­ним порядком ті постанови, накази, обіжники та розпорядження, що ламають закони;

б/ безпосередньо доглядати і керувати діяльністю орґанів дізна­ння й слідства в царині викриття злочинів і виявлення винних, а та­кож доглядати й наглядати за діяльністю орґанів Державної Поліції;

в/ наглядати за законністю й правильністю тримання вязнів під арештом;

г/ здійснювати всі функції прокурорського догляду, що їх перед­бачено відповідними артикулами КПК. і ЦПК.;

д/ здійснювати усі функції прокурорського догляду ЩО ДО СПЄ- діяльних судів;

е/ виключається;

ж/ наглядати за виконанням вироків;

з/ наглядати за провадженням пенітенціарної політики й режиму в поправно-трудових установах.

Арт. 100.

Генеральному Прокуророві Республіки доручається:

а/ подавати до Ради Міністрів про зупинення розпоряджень Міні­стрів на випадок явної невідповідальности цих розпоряджень Консти­туції і законодавству YH.P.;

б/ виключається;

в/ доглядати за законністю чинностей всіх Міністерств та инших Центральних Установ, пропонувати скасування або зміну непогодже- них із законом розпоряджень, постанов, обіжників та наказів, що вони їх видали;

г/ спротестовувати безпосередньо до Ради Міністрів вищезазначені розпорядження, постанови, обіжники і накази, щоби їх було скасовано.

Увага: Генеральний Прокурор Республіки має право порушувати в Раді Міністрів питання про зупинення опротестованих розпоряджень, доки їх Рада Міністрів не розгляне.

е/ виключається;

ж/ наглядати за діяльністю Колегій адвокатів та їхніх Президій;

з/ доглядати за правильним функціонуванням усіх місць позбав­лення волі й поправно-трудових установ, а також розробляти разом з Міністерством Внутрішніх Справ відповідні правила, що до поправно трудової системи, так стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, як і до примусової праці;

и/ керувати діяльністю Помічників Генерального Прокурора, Про­курорів Найвищого Суду, їх Помічників, Прокурорів Міністерства, а також Прокурорів Округових Судів та їхніх Помічників і давати їм по­яснення та вказівки в усіх питаннях, що виникають в їхній діяльності.

Арт. 101.

Генеральний Прокурор Республіки здійснює функції прокурор­ського догляду так безпосередньо на той випадок, коли він визнає це за потрібне, як і через своїх Помічників і инших підлеглих йому Про­курорів.

Арт. 102.

Генеральний Прокурор Республіки подає один раз на рік до Ради Міністрів звіт про свою діяльність та діяльність усіх підлеглих йому Прокурорів.

Арт. 103.

Виключається.

Арт. 104.

Виключається.

Арт. 105.

До обовязків Прокурорів на місцях належить:

а/ вносити пропозиції до вищих місцевих адміністративних і гро­мадських установ про скасування або зміну невідповідних законові розпоряджень, постанов, обіжників та наказів, що їх видають вони або підлеглі їм орґани;

б/ опротестовувати вищезгадані розпорядження, постанови, обі­жники й накази порядком інстанції до відповідних установ.

Увага: подання протесту Прокурором не зупинюе провадження до життя опротестованої постанови за винятком випадків, що їх зазначено в законі.

в/ виключається.

г/ в царині боротьби з злочинністю і ведіння кримінальних та ци­вільних справ — здійснювати прокурорські функції, передбачені від­повідними артикулами КПК. і ЦПК.

д/ доглядати за діяльністю орґанів поліції порядком, передбаче­ним в КПК і спеціяльними законами;

е/ здійснювати всі функції Прокурорського догляду що до инших судових установ.

Арт. 106.

Виключається.

Арт. 107.

Прокуратурі доручається доглядати, щоби Інститути Науково- Судової Експертизи та инші допомічні орґани, що обслуговують ор- ґани суду та слідства, виконували одержувані від них доручення та згадки.

Арт. 108.

Округовий Прокурор здійснює надавані йому права, так особис­то, як і через своїх Помічників.

Арт. 109.

Генеральний Прокурор Республіки має право вимагати від усіх цен­тральних і місцевих установ, урядництв і організацій потрібні йому відомості і матеріали, і ці вимагання є обовязкові для згаданих уста­нов і організацій. Таке ж має право і Округовий Прокурор стосовно до всіх установ, організацій і урядовців, чинних в межах округи. Мініс­терства й инші центральні установи зобовязані негайно надсилати Ге­неральному Прокуророві Республіки в 45 примірниках всі обіжники, інструкції, обіжникові розпорядження й накази, що їх вони видають до місцевих орґанів.

Урядницькі бюлетені надсилають Генеральному Прокуророві Республіки Міністерства та инші центральні установи в 45 примір­никах.

Також само округові установи та урядовці зобовязані негайно надсилати Прокуророві Округового Суду в двох примірниках видава­ні ними розпорядження, інструкції, бюлетені й накази.

Увага І виключається.

Увага II виключається.

Окрема думка: п. Іванович С. Д. висловлюється за виключення 2-4 уступів цього артикулу.

Арт. 110.

Округовий Прокурор подає періодичні звіти про діяльність свою і своїх Помічників Генеральному Прокуророві Республіки.

Арт.ІІІ.

Виключається.

Поділ УІ. Про Судових Слідчих. Розділ ХІУ.

Арт. 112.

Судові Слідчі чинять при Округових Судах в межах визначених їм районів.

Арт. 113.

Виключається.

Арт. 114.

Судовими Слідчими можуть бути особи, що мають право на при­значення Народніми Суддями /арт. 23 і 24/.

Судові Слідчі мають тіж права, що й Народні Судді.

Увага виключається.

Apτ. 115.

Виключається.

Apτ. 116.

Число й межі районів Судових Слідчих на округу визначається порядком, встановленим для районів Народнього Суду в арт. 19 цього Положення.

Арт. 117.

Призначаються, звільняються, тимчасово відсторонюються й пе­реміщуються Судові Слідчі порядком, що його встановлено для Ha- родніх Суддів /арт. 25-26/.

Увага виключається.

Арт. 118.

Виключається.

Арт. 119.

Виключається.

Арт. 120.

При кожнім Округовім Суді чинять на території Округового Суду Судові Слідчі в найважнійших справах в кількості, визначеній в шта­тах Суду.

В випадках, що їх зазначено в К.П.К., Судові Слідчі в найважні- ших справах чинять на всій території УН.Р.

Арт. 121.

При кожній камері Судового Слідчого є секретар, що його призначає й звільняє сам Судовий Слідчий, повідомляючи про те Округовий Суд.

Арт. 121^і

Секретарі Судових Слідчих користають з усіх прав державної служби. За дисциплінарні провини вони відповідають перед Судовим Слідчим, а за службові переступи в загальному порядку, що його вста­новлено для урядовців канцелярій Округових Судів.

Арт. 122.

Виключається.

Арт. 123.

У своїх взаємовідносинах з Судами, Прокуратурою, органами ді­знання та иншими органами влади Судові Слідчі керуються правила­ми КПК і інструкціями та вказівками Міністерства Юстиції.

Увага: Що до форм, термінів та порядку матеріяльної, грошової та иншої звітности, то Судові Слідчі керуються правила­ми, які встановлює Міністерство Юстиції.

Поділ УІ'

Про кандидатів на судові посади.

Розділ ХІУ

Арт. 123^і

При Округових Судах є кандидати на судові посади, що їх прий­мають Голови Судів з осіб, котрі мають вищу правничу освіту.

Арт. I23²

Кандидати поділяються на старших і молодших. Старші користа- ються правами помічника Секретаря Округового Суду, а молодші — Секретаря Судового Слідчого.

Арт. І23³

Звання старшого кандидата одержує кожний молодший після того, як прослужить при Округовому Суді не менше, як півтора року, і складе відповідний іспит.

Кандидат, котрий протягом двох років не складе такого іспиту, як що не подасть виправдуючих причин, в наслідок яких вищезгаданий дворічний термін може бути продовжений ще на один рік, звільняється.

Арт. І23⁴

Певна кількість кандидатів при кожному Округовому Суді, що її означено в штатах, одержує згідно з цими штатами платню, яка при­значається Головою Суду.

Арт. І23⁵

Керування підготовкою кандидатів і догляд за ними належить Го­ловам і Прокурорам Округових Судів.

Арт. 123^е

Голова Округового Суду в згоді з Прокурором відряджує кандида­тів в канцелярії Суду і Прокурора, а також в камери Народніх Суддів, Судових Слідчих та Помічників Прокурора.

Арт. І23⁷

Голова Суду в згоді з Прокурором Суду може доручити старшо­му кандидатові виконувати обовязки Народнього Судді або Судового

Слідчого, а Прокурор Суду в згоді з Головою Суду може покладати на старших кандидатів заступництво Помічників Прокурора.

Арт. 123®

В конечних випадках Голова Суду може призначати старших кан­дидатів судовими оборонцями.

Арт. І23⁹

Старші кандидати, що попрацюють в цьому званні не менше як півтора роки, можуть просити Голову Суду про видачу їм свідоцтва про те, що вони виявили на службі свої знання судової справи.

Кандидати, що мають такі свідоцтва, можуть бути призначені на посади Народніх Суддів, Судових Слідчих і Помічників Прокурорів.

Окрема думка: п.п. Іножарський І. П., Заводський В. В., Лазарев­ський Г. О. і Міронович М. Д. висловилися проти впрова­дження цього артикулу.

Арт. 123^ю

Старші Кандидати, що одержать свідоцтва, згадані в попереднім арти­кулі, можуть відраджуватися Міністром Юстиції для праці в Центральних Установах Міністерства Юстиції і в канцелярії Колегій Найвищого Суду.

Арт. 123"

Кандидати в порядку дисциплінарної відповідальности одержу­ють попередження, зауваження й вимову від Голови Суду і тих урядо­вих осіб, до розпорядження котрих їх відряджено; иншим же дисци­плінарним карам вони підлягають на загальних підставах.

Арт. І23¹²

Голови Округових Судів разом з Прокурорами щороку подають Міністру Юстиції відомості про Кандидатів і звіт про їх працю.

Арт. І23¹³

Керування підготовкою Кандидатів, іспити на старшого кандида­та, порядок видачі свідоцтва, означеного в арт. 123 — цього Положен­ня, розподіл кандидатських штатів між окремими Судами і складення річних звітів про працю кандидатів регулює інструкція Міністерства Юстиції.

Поділ УІІ.

Про Колегії Адвокатів.

Розділ ХУ.

Арт. 124.

При Округових Судах існують Колєґії Адвокатів. Діяльність Ко­легії Адвокатів регулюється нищенаведеними артикулами, а також Наказом та інструкціями, що їх видає Міністерство Юстиції.

Арт. 125.

За членів Колєґії Адвокатів можуть бути особи з вищою правни­чою освітою:

а/ або такі, що мають практичний стаж відповідальної роботи не менше як 3 роки в органах юстиції або не менше як 4 роки на посаді юрисконсульта в державних, кооперативних та инших громадських установ і підприємствах;

б/ або такі, котрі, маючи теоретичну і практичну підготовку, що ступінь і порядок її установлює інструкція Міністерства Юстиції, складуть іспити при Колєґії Адвокатів.

Тимчасово Міністрові Юстиції надається право, на підставі вне­сень Президії Колєґії Адвокатів через Голів Округових Судів, робити винятки з правила цього артикулу.

Арт. 126.

Не мають права бути членами Колегій Адвокатів:

а/ особи, що не можуть бути призначені на посади в органах судо­вої влади /арт. 24 цього Положення/;

б/ особи, виключені з числа членів Колегії Адвокатів будь якої округи;

Увага: особи, що їх виключено зі складу Колегії Адвокатів можуть клопотатись, щоби їх наново записали до Колегії Адвока­тів тільки після трьох років.

Арт. 127.

Члени Колегії Адвокатів не мають права обіймати посади в дер­жавних установах і підприємствах та органах самоврядування. Винят­ки можливі:

а/ виключається;

б/ для осіб, що працюють в науковій і науково-лекторській діяль­ності;

в/ для осіб, що обіймають в державних органах посади юрискон­сультів за згодою адміністрації відповідної установи або підприємства та за дозволом Пленуму Округового Суду;

г/ для инших осіб за спеціальним на кожний окремий випадок дозво­лом Міністра Юстиції на подання Голови Округового Суду на підставі кло­потання Президії Колегії Адвокатів та відповідних установ і підприємств.

Арт. 128.

На членів Колегії Адвокатів покладається:

а/ провадити кримінальні й цивільні справи за призначенням, а також за погодженням з тими, що звертаються до них за допомогою, у загальних та спеціяльних судах У.Н.Р.

б/ провадити адміністративні справи;

в/ складати папери, що до судових і адміністративних справ, актів і договорів, а також давати усні й писані поради;

г/ брати обовязкову участь в організації і діяльності юридичних консультацій;

д/ брати обовязкову участь у загальних зборах адвокатів Колегії своєї судової округи;

е/ подавати до Президії Колегії звіти про свою діяльність.

Арт. 129.

Приймає до членів Колегії Адвокатів Президія Колегії, повідо­мляючи про це Голову та Прокурора Округового Суду, що їм нада­ється право відводу прийнятих нових членів Колегії протягом міся­ця з дня одержання цього повідомлення про цей прийом од Президії Колегії Адвокатів. Як що протягом зазначеного терміну відводу ніхто не заявить, то принятого вважається записаним до Колегії Адвока­тів. Міністр має право скасувати постанову про залічення до складу Колегії Адвокатів або відвести члена Колегії Адвокатів порядком до­гляду без обмеження терміном.

Увага: Там, де Колєґії Адвокатів утворюються вперше, членів Ко­легії Адвокатів першого складу призначає Пленум Округо­вого Суду.

Арт. 130.

Відмову в прийомі до членів Колегії Адвокатів можна протягом двох тижнів з дня повідомлення оскаржити до Пленуму Округового Суду, що після зажадання пояснень Президії Колегії Адвокатів, як що визнає скаргу важливою, виносить постанову про залічення члена в Колегію.

Увага: Постанову Пленуму Округового Суду оскаржувати далі не можна.

Арт. 131.

Члени Колегії Адвокатів кожної округи обирають на Загальних Зборах з поміж себе Президію Колегії, не меншу як з трьох осіб термі­ном на один рік.

Увага: Президія Колегії Адвокатів може утворити в районах ра- йонове бюро адвокатів, членів якого обирається на загаль­них зборах адвокатів, що перебувають в данному районі. Замість того, щоби утворювати районове бюро, Президія призначає з числа адвокатів, що перебувають в районі, сво­го уповажненого. Про зазначені постанови Президія Колегії повідомляє Округовий Суд.

Арт. 132.

Загальні Збори членів Колегії Адвокатів скликає Президія Колегії з власної ініціятиви або на вимогу не менш, як одної пятини членів Колегії Адвокатів. До відання Зборів належить:

а/ обирати Президію Колегії та заслухувати звіти Президії;

б/ обговорювати справи, дотичні діяльности всієї Колегії Адвока­тів, а також і инші, що їх Президія Колегії визнає за потрібне постави­ти на обговорення;

в/ установлювати підстави й порядок відлічування внесків членів Колегії Адвокатів у фонд Колегії;

г/ розглядати план організації консультацій, щоби подавати юри­дичну допомогу людності, й подавати цей плян на затвердження Пле­нуму Округового Суду;

д/ затверджувати кошторис прибутків та видатків Колегії Адво­катів.

Увага І. Копії протоколів загальних Зборів надсилається в трьох- денний термін до відома Міністерства Юстиції, Округо- вому Судові і Округовому Прокуророві.

Увага IL викреслюється.

Увага III. Щоби Загальні Збори в справі обрання Президії Колегії були дійсними, потрібна наявність не менш як половини всіх членів Колегії Адвокатів. Як що перші Збори не відбулися через непри­буття законного числа членів, скликається, не раніше як черев два тижні, другі Збори, дійсні з усяким числом присутніх.

Арт. 133.

На Президію Колегії Адвокатів покладається:

а/ розглядати заяви про вступ до членів Колегії Адвокатів і про відбуття з неї;

б/ наглядати й контролювати виконання Членами Колегії їхніх обовязків, порушувати дисциплінарні переведення й накладати дис­циплінарні покарання на членів Колегії;

в/ встановлювати порядок призначення безплатної оборони й оборони за таксою;

г/ організовувати за завданнями Округового Суду і з власної ініціятиви консультації, що до юридичної допомоги людності;

д/ встановлювати розмір внесків до фонду Колегії з окремих чле­нів Колеєґії Адвокатів;

е/ скликати загальні збори членів Колегії й давати їм свої звіти; ж/ наглядати за діяльністю районових бюро адвокатів й районо- вих уповажнаних Президії Колегії Адвокатів;

з/ розпоряджати майном та грошовими сумами Колегії;

і/ вживати заходів до охорони справ померлих, тяжко хворих і від­сторонених від чинности членів Колегії Адвокатів;

к/ подавати періодичну та иншу звітність Округовому Судові за правилами й порядком, встановленими Міністерством Юстиції.

Увага І. Копії протоколів засідань Президії Колегії подається в трьохденний термін до Округового Суду й Округовому Про­куророві.

Увага II. виключається.

Арт. 134.

Президія Колегії може накладати такі заходи дисциплінарного впливу:

а/ вимову;

б/ зауваження;

в/ попередження;

г/ догану з оголошенням в пресі і без оголошення;

д/ штраф /на розвиток діяльности консультації/;

е/ заборонення виконувати обовязки терміном до 6 місяців з до­датком заходів впливу, передбачених попередніми пунктами цього ар­тикулу, або без таких заходів;

ж/ виключення з Колегії Адвокатів.

Про всі постанови в дисциплінарних справах Президія Колегії по­відомляє Округовий Суд і Округового Прокурора, а також заінтересо­ваних осіб та установи.

Арт. 135.

Постанови Президії Колегії Адвокатів в дисциплінарних спра­вах, що з приводу них винесено захід дисциплінарного впливу, за­значений в пунктах «е» і «ж» артикулу 134, заінтересовані особи можуть оскаржувати в двохтижневий термін до Пленуму Округо­вого Суду.

Округові Прокурори мають право подавати в тойже термін про­тести на постанови Президії Колегії Адвокатів в дисциплінарних спра-

вах незалежно від заходу дисциплінарного впливу що, його винесено до зазначених постанов.

Спротестовувати постанови Президії Колегії Адвокатів у дис­циплінарних справах після спливу вищезазначеного терміну мож­на лише порядком догляду через Генерального Прокурора Респуб­ліки.

Арт. 136.

Округовий Прокурор або Голова Округового Суду мають право спротестовувати в пленумі Округового Суду постанови загальних зборів членів Колегії Адвокатів або її Президії протягом тижня з дня одержання відповідного протоколу загальних зборів або засідання Президії.

Таким же порядком зазначені постанови можна оскаржити в тиж­невий термін з дня ухвали їх і членам Колегії Адвокатів, що їх особис­то тичаться^[126] оскаржувані постанови.

За инших випадків постанови загальних зборів або Президії Ко­легії Адвокатів можуть оскаржувати окремі члени Колегії через Окру­гового Прокурора.

Протест Округового Прокурора зупинює виконання опротесто­ваної постанови до розвязання справи Пленумом Округового Суду.

Міністерству Юстиції належить право зупинення й скасування постанов Загальних Зборів або Президій Колегій Адвокатів порядком догляду.

Арт. 137.

Оплату праці членів Колегії Адвокатів переводиться: а/ за таксою, що її встановлює Міністерство Юстиції; б/ за погодженням;

Увага І. виключається.

Увага II. В справах, де участь оборонців є обовязковою, як що члени Колегії Адвокатів виступають за призначенням Суду й підобо- ронними у них є особи, що їх не визнано за незаможніх, працю оборонця належить оплатити, в розмірі, що його визначить Суд, з тим, що гроші ці стягається з засудженого порядком, що його встановлено для стягання судових коштів, і повертаєть­ся у спільний фонд Колегії Адвокатів.

Арт. 138.

Оплачувати послуги членів Колєґії Адвокатів тільки за таксою ма­ють право особи, що їх визнано за незаможніх.

Юридичні консультації дають допомогу:

а/ безплатно;

б/ за таксовану плату, що її встановлює Президія Колєґії Адвока­тів і затверджує Пленум Округового Суду, і

в/ за плату по згоді.

Увага. Коло осіб і випадків, коли юридичні консультації повинні давати допомогу безплатно й за таксою визначається в інституції Міністерства Юстиції.

Арт. 140.

На уповноважнення вести справу підобороний видає членові Колєґії Адвокатів належно засвідчену довіренність або устно чи на письмі заявляє тому судовому органови, що переводить його справу.

Увага. В справах осіб, що мають право оплачувати послуги ад­воката за таксою, і в справах безплатної оборони ордер Президії Колегії Адвокатів замінює довіреність у кримі­нальних і цивільних справах з тим, що адвокат, на під­ставі цього ордеру, має всі права, що їх надано обороні за законом.

Арт. 141.

Витрати на утримання Президії Колєґії Адвокатів, на організацію і утримання юридичних консультацій та инших установ Колегій Адво­катів переводяться за рахунок фонду, що утворюється з внесків Членів Колєґії Адвокатів. Кінцеві розміри зазначених внесків регулює Мініс­терство Юстиції.

Поділ УІІІ.

Про Державний Нотаріят.

Розділ ХУІ.

Арт. 142.

Для провадження чинностей, що їх передбачає Нотаріяльне Положення, по містах У.Н.Р. та в инших залюднених пунктах, де в тому буде потреба, засновується державні нотаріяльні контори, що їх число визначає, на подання Округового Суду, Міністерство Юс­тиції.

Увага І. У місцевостях, де нотаріяльних контор не утворено, засвідчення доверенностей та копій усяких документів і витягів, а також ідентичність підписів, посвідчення за вимогами урядовців, установ, а також й приватніх осіб, не спірних обставин, як ось: час пред’явлення до­кументів, перебування особи в певному місці, подання пояснень або вимагань одної особи до другої, тощо, а також засвідчення підписів і документів, що їх перелі­чено в увазі ІІ-ій до цього артикулу, покладається на Народніх Суддів з оплатою нотаріяльних чинностей за чинною таксою.

Увага II. У сільських місцевостях, де нема ні нотарів, ні Народніх Суддів, на відповідні органи сільського самоврядування по­кладається:

а/ засвідчувати довіренності на одержання грошей і майна від різних державних і громадських установ і приватніх осіб на суму не більшу, як 100 карбованців і на провадження справ у судових установах на такуж суму, а також, не обмежуючи суми, засвідчу­вати довіренності на одержання заробітної платні та запомог од органів соцзабезу або соцстраху та на одержання різної поштової кореспонденції;

б/ засвідчувати копії документів немайнового характеру, засвід­чувати копії документів майнового характеру на суму не більшу, як 100 карбованців, а також копії договорів, що їх зазначено в п. «в» цієї уваги;

в/ засвідчувати підписи на договорах про винаймлення, продаж і передачу сільсько-господарського майна на суму не більшу як 500 кар­бованців, на договорах купівлі-продажу на виплат сільсько-господар­ських машин, не обмежуючи суму, і на поштових оповістках, теж не обмежуючи суму;

г/ засвідчувати підписи фундаторів кооперативних організацій та инших товариств і спілок, що не переслідують мету зиску, на подава­них ними проханнях про реєстрацію згаданих організацій і на проек­тах статутів;

д/ засвідчувати на вимагання урядовців і установ, а також на про­хання приватних осіб не спірні обставини, як ось: час подання доку­ментів, перебування особи в певному місці, подання пояснень, або ви­магань однієї особи до другої і т.и.

Усі перезначені нотаріальні винності оплачується за таксою.

Арт. 143,

На чолі нотаріяльних контор є нотарі. Призначає, переміщує і звільнює їх з посади Голова Округового Суду з осіб, що мають право бути Народніми Суддями та склали відповідний іспит за програмом, що його встановило Міністерство Юстиції.

Увага. Іспити провадить чинна при Округовім Суді Іспитова Комісія, що склад та порядок її утворення визначається інструкцією Міністерства Юстиції.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. висловлюється проти впрова­дження іспитів для осіб, що були на відповідальних посадах в судових установах.

Арт. 144.

Нотарі не мають права обіймати посаду з особових наймів у гро­мадських і приватних установах і підприємствах, а також брати участь в торговельно промислових підприємствах.

Арт. 145.

Штати нотаріяльних контор встановлює Округовий Суд і затвер­джує Міністерство Юстиції.

Арт. 146.

Нотаріальні контори утримуються з коштів державного скарбу.

Всі суми нотаріяльних оплат вноситься на прибуток держави за кошторисом Міністерства Юстиції за порядком і на термін, що їх встановлено погодженням Міністерства Юстиції і Міністерства Фінансів.

Арт. 147.

Загальне керівництво, догляд й інструктування всіх нотаріяльних орґанів УН.Р. здійснює Міністерство Юстиції.

Арт. 148.

На місцях безпосереднє адміністративно-організаційне керівни­цтво й догляд за нотаріяльними орґанами здійснюють Округові Суди в межах і порядком, що їх установлено інструкціями, видаваними Мі­ністерством Юстиції.

Щоби здійснити зазначене керівництво й догляд, при Округових Судах є нотаріальні архіви на чолі з Старшими Нотарями.

Арт. 149.

Старших Нотарів призначається з осіб, що задовольняють вимо­гам артикула 143 цього Положення за порядком, що його зазначено в арт. 55-56.

Звільнюється, тимчасово відсторонюється і переміщується Стар­ших Нотарів за порядком артикулу 55.

Арт. 150.

Склад канцелярій нотаріяльних архівів визначають окремі штати.

Арт. 151.

Закінчені нотаріальні книги переховується в нотаріальних архі­вах при Округових Судах, там можна одержувати довідки й витяги з цих книг.

Порядок організації нотаріальних архівів і заряджування ними визначається інструкціями Міністерства Юстиції.

Поділ IX.

Про судових виконавців.

Розділ ХУІІ.

Арт. 152.

Судові виконавці в числі, визначеному штатами, є при Округових Судах і виконують чинності, що на них покладає цивільний та кримі­нальний процесуальний кодекс.

Арт. 153.

Судових виконавців призначається на посаду і звільнюється з неї з розпорядження Голови Округового Суду.

Арт. 154.

Судовими виконавцями можуть бути особи, що попрацювали протягом не менше, як один рік, в органах судової влади на посаді не меншій, як секретар Народнього Суду, або що склали іспит при Окру- говому Суді за програмом, встановленим Міністерством Юстиції.

Не можуть бути судовими виконавцями особи, що взагалі не можуть бути призначені на будь які посади в органах судової влади /Арт. 24/.

Арт. 155.

Судових виконавців розподіляє Голова Округового Суду відповід­но до районів Народніх Судів, і вони мають чинність у межах визна­чених їм районів.

Арт. 156.

Форми, термін і порядок матеріяльної, грошової і всякої иншої звітности судових виконавців визначається інструкцією Міністерства Юстиції.

Поділ. X.

Про Судових перекладачів.

Розділ ХУІІІ.

Арт. 157.

При Округових Судах є судові перекладачі в числі, встановлюва­ному штатами; їх призначає Голова Округового Суду з таких осіб, що мають право служби в державних установах та ще склали іспит що до знання чужоземних або місцевих мов при органах Міністерства Освіти. Увага І виключається.

Увага IL Порядок і програм іспитів для судових перекладачів уста­новлює Міністерство Юстиції за згодою з Міністерством Освіти.

Арт. 158.

Крім судових перекладачів, що їх передбачено належно затвер­дженими штатами, при Округових Судах можуть бути й не штатні су­дові перекладачі; їх призначує Голова Округового Суду з числа осіб, що задовольняють всі подані до судових перекладачів вимоги й викону­ють усі покладені на них обовязки нарівні з штатними перекладачами.

Арт. 159.

На судових перекладачів покладається:

а/ обслуговувати судові установи й слідчі орґани на всі випадки, що їх передбачають артикули 22,143 і 170 КПК і арт. 9 ЦПК;

б/ готувати і перевірювати певність перекладів, документів та ин- ших паперів з української мови на инші мови й навпаки, так за вимо­гою установ, як і з прохання приватних осіб;

в/ засвідчувати копії актів, документів та инших паперів, писаних чужоземними і місцевими мовами.

Арт. 160.

За виконувану судовими перекладачами передбачену пунктами «6» і «в» арт. 159 цього Положення роботу стягається з заінтересованих установ і осіб плату за таксою, що її встановлює Міністерство Юстиції у згоді з Міністерством Фінансів; плату цю зараховується до загальної суми нотаріальних оплат у даній окрузі. До зазначених оплат зарахо­вується й стягувані в належних випадках, на підставі присудів суду, по­рядком арт. 94 КПК. і арт. 47 ЦПК., суми за участь у справі перекладача.

Суд визначає розмір стягуваних сум на підставі передбаченої цим артикулом такси.

Арт. 161.

Судових перекладачів утримується з коштів державного скарбу.

Увага. Нештатні судові перекладачі дістають за виконування ро­боти платню від Округового Суду за таксою, що її вста­новлює Міністерство Юстиції.

Арт. 162.

Судові перекладачі штатні й нештатні мають власну печатку і по­винні вести для запису всіх перекладів і копій, що вони їх готували й засвідчували, реєстр, прошнурований Округовим Судом з його пе­чаткою.

З розпорядження Міністерства Юстиції перекладачі можуть вес­ти й инші книги.

Поділ X¹

Розділ ХУШІ

Про права осіб, що служать в судових установах,

та порядок їх звільнення.

Арт. 162^і

Особи, що займають посади в судових установах, користуються всіми правами державної служби.

Арт. І62²

Ніхто з осіб, що мають посади в судових установах, не може зай­мати будь яких инших посад, так в державних, як і громадських уста­новах. Правило це не поширюється на посаду судового перекладача, яку можна сполучати з посадою нотаря.

Арт. І62³

Найвищий і Округові Суди перед наближенням вакаційного часу визначають на своїх пленумах вакаційний час для Голів, Заступни­ків їх,Членів цих судових установ, Старшого Нотаря та для Судових Слідчих і Народніх Суддів терміном: 10 тижнів для складу Найвищого Суду, вісім — для Округового Суду і шість тижнів для решти осіб.

Арт. I62⁴

Вакаційний час особам прокурорського догляду визначається: для Прокуратури Округового Суду і Міністерства Юстиції терміном шість тижнів — Прокурором Суда і Помішником Генерального Прокурора Республіки, що стоїть на чолі Відділу Прокуратури, а для Прокуратури Найвищого Суду терміном 10 тижнів — його Прокурором.

Арт. І62⁵

Відпустки поверх вакаційного часу терміном до 2 місяців уділю- ються Головам, їх Заступникам та Членам судових установ, Народнім Суддям, Судовим Слідчим та Старшим Нотарям пленумами цих уста­нов, а урядовцям судових установ та кандидатам на судові посади — тією владою, що їх призначає на посади.

Відпустка на термін до одного місяця не може уділятися^[127] більше одного разу на рік, а на термін, більший, як місяць, не частіше одного разу на два роки; винятки можливі лише в разі конечности^[128].

Окрема думка: п.п. Іножарський І. IJ., Лазаревський Г. О. і Міроно- вич М. Д. висловилися за виключення згадки про урядовців судових установ.

Арт. І62⁶

Відпустки особам прокурорського догляду уділюються на тих же підставах, що і суддям: Помічникам Прокурорів Округових Судів — Прокурорами цих Судів, а Прокурорам Округових Судів і Прокурату­рі Найвищого Суду та Відділу Прокуратури Міністерства Юстиції — Міністром Юстиції.

Арт. І62⁷

Особи, що їх призначено на посади в судових установах, мусять приступити до виконання своїх обовязків не пізніше, як через 2 тижні від дня повідомлення про призначення.

Арт. І62⁸

Кожний, призначений вперше на становище Суддів, скла­дає на Пленумі відповідної судової установи урочисту обітницю /додаток І/.

Арт. І62⁹

Голови Найвищого й Округових Судів, Голови Колегій Найвищого Суду, Заступники Голів Округових Судів та Члени цих Судів, Народні Судді, Судові Слідчі та Старші Нотарі не можуть бути ні звільнені з посади без прохання, ні переміщені з однієї місцевости до другої без їх згоди, за винятком випадків, передбачених в цьому Положенні. Тим­часове усунення можливе лише в випадку потягнення їх до слідства і суда, а цілковите усунення — не инакше, як за вироком Суду.

Арт. І62¹⁰

Особи, призначені на посади в орґанах судової влади, якщо про­тягом терміну, зазначеного в 162^і арт., не обіймуть їх без важливих на то причин, звільнюються з служби без прохання.

Арт. 162"

Як що протягом року від початку тяжкої хвороби, що перешко­джає Судді, Судовому Слідчому, Старшому Нотареві чи особі Про­курорського Догляду виконувати свої службові обовязки, не буде по­дано прохання про звільнення з посади, то відповідний Голова Суду чи Прокурор нагадує хворому про це листовно. Коли ж протягом на­ступних двох тижнів такого прохання все ж таки подано не буде, то хворого тоді звільняється з служби без прохання.

ApT. І62¹²

Внесення про звільнення в випадках, зазначених в арт. І62¹⁰ — арт. 162^й складається на підставі ухвали відповідної дисциплінарної колегії. Ця ухвала може бути оскаржена за порядком інстанцій.

Арт. I62¹³

Коли Суддю буде оголошено неспроможним боржником або за неслужбовий переступ буде засуджено до кари, що не тягне за собою усунення з посади, то копія рішення або вироку Суду надсилається через дисциплінарну колегію Округового Суду Дисциплінарній Коле­гії Найвищого. Суду, яка, зажадавши пояснень від засудженого, може ухвалити про звільнення його з служби.

Арт. І62¹⁴

Суддя, що його потягнено до слідства або Суду за неслужбовий злочин, що карається позбавленням волі в вязниці або будинках при­мусових робот, може бути тимчасово відсторонений до кінця справи з додержанням порядку, зазначеного в 162¹³ арт. В наглих випадках цьо­го заходу може бути вжито і без попереднього зажадання від нього пояснень.

Арт. І62¹⁵

Коли Міністр Юстиції вважає: І/ що Суддя допустився такого службового недбальства, яке хоч і не тягне за собою усунення з посади за судом, одначе свідчить про те, що він не відповідає своїй посаді або з явною зневагою ставиться до своїх обовязків; або 2/ що Суддя поза службою допустився таких аморальних чи негожих вчинків, наслід­ком яких хоча й не було потягнення його до карної відповідальности, але які не сумісні з гідністю Судді і, ставши відомими загалу, позбав­ляють Суддю, що їх допустився, необхідного довір’я і пошани; чи 3/ що Суддя, котрий своєю поведінкою поставить себе в місці служби в таке становище, яке дає серьозні підстави для сумнівів, що до спокійного і безстороннього виконання ним своїх обовязків надалі, всеж таки відмовляється від запропонованого йому перевода на рівну посаду до иншої місцевости, — то обставини ці подає на обговорення Дисциплі­нарної Колегії Найвищого Суду, яка, зажадавши від Судді пояснень, може ухвалити в перших двох випадках про звільнення його з посади, а в останньому про переміщення його до другої місцевости на рівну посаду.

Арт. І62¹⁶

Голови та Члени судових установ, Народні Судді, Судові Слідчі, Старші Нотарі та особи Прокурорського Догляду не підлягають по­каранню за адміністративним порядком.

Окрема думка: п.п. Іножарський І. П., Лазаревський Г. О. і Міроно- вич М. Д. висловлюються за таку редакцію цього артику­лу: Голова та Члени Судових Установ, Народні Судді, Судо­ві Слідчі, Старші Нотарі та особи Прокурорського Догляду підлягають адміністративній відповідальності за попере­днім дозволом дисциплінарних колегій.

Поділ Xl

Про Інститути Науково-Судової Експертизи.

Розділ XIX.

Арт. 163.

Інститути Науково-Судової Експертизи є чинні у складі таких секцій:

І/ хемічних і фізико-хемічних досліджувань;

2/ біологічних досліджувань;

З/ фотографічних досліджувань;

4/ ідентифікації особи;

5/ судово-медичних досліджувань;

6/ кримінально-психологічних і психо-паталоґічних досліджу­вань.

Увага: І. На випадок є потреба відкрити инші секції, їх затверджує Міністерство Юстиції, а як це вимагатиме нових штатів та кошторисових асигнувань, то встановленим порядком.

Увага II. Район діяльности Інститутів Науково-Судової Експер­тизи визначає Міністерство Юстиції.

Арт. 164.

Інститути Науково-Судові Експертизи підлягають до Міністер­ства Юстиції і існують в його безпосередньому віданні.

Арт. 165.

Особистий склад Інститутів становлять: Директор Інституту, його Заступник, завідувачі секцій з їхніми помічниками, завідувач му­зею, вчені лаборанти, аспіранти й технічний персонал в числі й складі, встановленім штатами.

Увага. Аспіранти з вищою спеціяльною освітою працюють при секціях Інститутів для спеціялізації в царині науково- технічних досліджувань в судових справах.

Арт. 166.

Директорів Інститутів призначає і звільняє з посади Міністр Юс­тиції на подання Відділу Судоустрію та Догляду М. Ю.; Заступників і завідувачів секцій призначається і звільняється таким же порядком, на подання Директора Інституту, а инших співробітників — з безпо­середнього розпорядження Директора.

Арт. 167.

Коло й порядок діяльности Інститутів визначається особливою інструкцією, що її видає Міністерство Юстиції.

Арт. 168.

Досліджування Інститути Науково-Судової Експертизи роблять за таксову плату, що її встановлює Міністерство Юстиції у згод з Міні­стерством фінансів. На випадок, що досліджування робиться з дору­чення органів суду, слідства й дізнання, платню за це зі згаданих орґа- нів не стягується, а її нараховується до судових витрат, що їх суд стягає на загальних підставах і зараховується на прибуток Республіки за ко­шторисом Міністерства Юстиції.

На всі инші випадки платню за провадження досліджувань заін­тересовані установи особи складають у належний орґан Міністерства Фінансів для зараховання на прибуток Республіки за кошторисом Міністерства Юстиції. Квиток на внесені надсилається до Інституту Науково-Судової Експертизи, а він, не одержавши платні, досліджу­вання не починає.

Арт. 169.

Науково-дослідні роботи в справах, що стосуються до компе­тенції Інститутів Науково-Судової Експертизи й на загад^[129] Мініс­терства Юстиції, й з власної ініціятиви Інститутів, провадиться на рахунок коштів, що їх видається Інститутам за кошторисом Мініс­терства Юстиції.

Арт. 170.

При Інститутах Науково-Судової Експертизи є науково-практич­ні і навчально-показові музеї.

Арт. 171.

Для складання колекцій згаданих музеїв усі судові орґани повинні передавати Інститутам:

а/ конфісковані порядком π. І арт. 73 КПК. знаряд дя злочину і

б/ инші речі річових доказів в закінчених справах, що матимуть значіння для науково-судових досліджувань і переписані в особливо­му переліку, що його видає Міністерство Юстиції.

Крім того, Інститути мають право залишити для своїх музеїв не належні до подання в суд обєкти досліджувань або їхні частини /в тім числі і від трупів/, що мають інтерес для науки, а також із цієї мети ро­бити досліджування, що їх не зазначено в вимогах орґанів суду, слід­ства й дізнання.

Арт. 172.

3 метою наукового досліджування особи праволомців Інститу­там надається право провадити потрібні роботи в місцях позбавлення волі та установах для недолітніх праволомців.

Увага. Порядок і умови переведення зазначених робот встановлю­ється інструкцією Міністерства Юстиції, що її воно ви­дає у згоді з Міністерством Внутрішніх Справ.

Поділ XII.

Про порядок дисциплінарної відповідальности персонального складу судових установ.

Розділ XX.

Арт. 173.

Заходи дисциплінарного впливу на осіб, що працюють в орга­нах Юстиції, можна накладати з постанови Дисциплінарних Колєґій Округових Судів і Найвищого Суду:

а/ за вчинки, поведінку або чинності, хоч і такі, що не пересліду­ються кримінальними законами, але несумісні з гідністю та призна­ченням робітників Юстиції, що їх вчинили вони, виконуючи службові обовязки, або й поза ними;

б/ виключається.

Увага. Точне коло осіб, що підлягають судові дисциплінарних Коле­гій встановлює Міністерство Юстиції.

Арт. 174.

Дисциплінарні колегії Округових Судів розглядають:

а/ усі дисциплінарні справи, що їх порушується проти підлеглих Округовому Судові та Прокуратурі Округового Суду судових робітни-

ків, за винятком Голови, його Заступників й Членів Округового Суду, Округового Прокурора, та його Помічників, Народніх Суддів, Судо­вих Слідчих, та Старших Нотарів;

б/ справи, що їх порушується проти урядовців Інститутів Науко­во-Судової Експертизи, за винятком Директорів, їх Заступників і за­відувачів секцій Інститутів.

Увага. Міністерство Юстиції має право, якщо є в том потреба, переносити справи з дисциплінарної колегії одного Округо­вого Суду до дисциплінарної колегії иншого, або з Дисциплі­нарної Колегії Найвищого Суду до дисциплінарної Колегії Округового Суду, чи навпаки.

Арт. 175.

До компетенції Дисциплінарної Колегії Найвищого Суду нале­жать:

а/ розглядати, як першій інстанції, дисциплінарної справи, що їх по­рушується проти Голів і Членів Колегій Найвищого Суду та инших підле­глих йому судових робітників, проти Помічників Генерального Прокуро­ра Республіки і Прокурорів Найвищого Суду, Прокурорів Міністерства Юстиції, а також проти Округових Прокурорів та їхніх Помічників, Голів, їхніх Заступників і Членів Округових Судів, Народніх Суддів, Судових Слідчих та Старших Нотарів, а також Директорів, їхніх Заступників і за­відувачів секцій Інститутів Науково-Судової Експертизи;

б/ розглядати протести та скарги на постанови дисциплінарних колегій Округових Судів;

в/ розглядати порядком догляду дисциплінарної справи членів Колегії Адвокатів.

Арт. 176.

Порушувати дисциплінарне переведення мають право:

І/ з приводів, перелічених у п. «а» арт. 173

а/ Міністр Юстиції і Генеральний Прокурор Республіки — стосов­но всіх без виїмку^[130] осіб, що працюють в орґанах Юстиції У.Н.Р.

а¹/ Президія Найвищого Суду — стосовно до Голів і Членів його Колегій.

б/ Голова Найвищого Суду — стосовно до Голів, їхніх Заступни­ків та Членів Округових Судів, Народніх Суддів, Судових Слідчих та Старших Нотарів, а также проти підлеглих йому урядовців;

в/ Помічник Генерального Прокурора Республіки, що завідує Від­ділом Прокуратури Міністерства Юстиції — стосовно всіх підлеглих йому осіб Прокурорського Догляду;

г/ Пленуми і Голови Округових Судів та Округові Прокурори — стосовно всіх осіб, що працюють в Округовому Суді і йому підлеглих установах, а Округові Прокурори, опріч того — стосовно своїх По­мічників та инших підлеглих їм осіб. Дисциплінарний переслід проти Членів Округових Судів, Народніх Суддів, Судових Слідчих і Старших Нотарів порушує Голова Округового Суду або Округовий Прокурор виключно лише через пленум Округового Суду.

2. виключається.

Арт. 177.

На кождий окремий випадок порушення дисциплінарного переве­дення, рівночасно з ним, орґани, що його порушили, подають на обгово­рення до установи, що їй підлягає притягнена особа, питання про тим­часове відсторонення цієї особи з посади, аж до розвязання її справи.

Арт. 178.

Дисциплінарне переведення може бути порушене не пізнійш як через рік після злочинства і його не можна припинити навіть на випа­док, що звинувачуваний покине працю в орґанах Юстиції.

Увага. Як що протягом зазначеного терміну проти особи, що під­лягала дисциплінарній відповідальності спочатку провади­лося кримінальне переведення або слідство в тій же справі, сплив терміну давнини переривається.

Арт. 179.

Дисциплінарне переведення можуть порушувати уповноважнені на те особи й орґани, так з власної ініціативи, як і за скаргами установ та приватних осіб, з тим, що на цей останній випадок порушене пере­ведення не можна вже припинити на прохання скаржника.

Округових Судів може опротес­тувати Прокурор або оскаржити звинувачений до Дисциплінарної Коле­гії Найвищого Суду протягом двох тижнів; термін цей вираховується для Прокурора з дня одержання копії мотивованої постанови дисциплінарної колегії, а для звинуваченого — з дня коли дисциплінарна колегія обявить йому свою постанову, а як що звинуваченого не буде в засіданні дисциплі­нарної колегії — з дня одержання ним копії мотивованої постанови.

Постанови, що винесла Дисциплінарна Колегія Найвищого Суду, як друга інстанція, є остаточні і їх можна перенести на розгляд Плену­му Найвищого Суду лише порядком догляду.

Постанови, що винесла Дисциплінарна Колегія Найвищого Суду, як перша інстанція, можна оскаржувати лише через Генерального Прокурора Республіки або Президію Найвищого Суду, і від них зале­жить, чи перенести справу на Пленум Найвищого Суду чи залишити без наслідків.

Арт. 186.

Дисциплінарні Колегії не звязані з жадними формальностями, і порядок розгляду справ цілком залежить від їхнього розсуду, алеж з неодміною умовою, щоби притягненому було дана можливість за­знайомитися з переведеннями в справі і віддане йому було останнє слово.

-о

Арт. 187.

Постанови дисциплінарної колегії виконується після набуття ними законної сили.

Арт. 188.

Правила до Переведення справ у дисциплінарних колегіях вста­новлюється інструкцією Міністерства Юстиції.

Додаток І

/арт. І62⁸/

Урочиста обіцянка.

Обіцяю бути вірним УН.Р., виконувати її закони та судити сум­лінно і безстороннє, поводячися у всьому відповідно своєму високому стану.