<<
>>

АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧАСТИНА II. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ.

мотиви

ДО ОКРЕМИХ АРТИКУЛІВ ПРОЕКТУ АДМІНІСТРАТИВНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЫ)! РЕСПУБЛІКИ.

Загальні зауваження.

Обізвавшися з адміністраційним кодексом УСРР видання 1929 року, дослідивши його, ми бачимо, що сам по собі, по­збавлений всіх прикмет «революційносте», «революційного сумлін­ня», соціального та класового підходу» та інших властивих комуніс- тично-радянсько-союзному устрієві сучасної України, цей кодекс відповідає устрієві держави, так би мовити, поліційного бюрократич­ного типу, державі де адміністраційна місцева влада регулює міс­цеве життя. Ця опіка адміністраційної влади непотрібна за часів ціл­ком нормального життя країни, є, на нашу думку, цілком неодмінна за часів переходового моменту, за часів коли на Україні лише запро­ваджуватиметься нове життя, по падінні московської окупації.

В який би спосіб це не трапилося, чи через вибух місцевого по­встання, до якого б приєдналась військова допомога зовні, чи через військову інтервенцію зовні, до якої би приєднався вибух місцевого повстання, звільнятиме себе Україна силою збройною, отже перша влада на звільнених теренах це буде влада цілком військова, але військо посуватиметься вперед, залишатиметься терен уже не воєн­них подій, а запілля, де на зміну суто військовій владі мусить прийти влада цивільна, влада ніби то нормальнішого часу. І для такої влади на перших кроках відродження УН.Р. на власній території в першу чергу ж потрібний є кодекс, що нормував би її взаємовідносини з населен­ням, серед якого може бути елемент, що не цілком вірить в міцність нової влади, що може ще боятися повернення старої, що може співчу­вати тій, що через це а також і через багато інших причин не може вважатися за цілком певний, не шкідливий, не небезпечний.

Запроваджувати цілком новий кодекс, і трудно, і коштовно, а може і не доцільно, коли є можливість скористатися з кодексу чинного і тепер, зрозуміло виправленого, вичищеного від всього шкідливого, абсолютно не відповідного новому устрієві, антидержавного та анти­національного.

Отже зміни в принципі адміністративного кодексу запрова­джено лише в разі безумовної принципової протилежности державно­го, національного, політичного та соціяльного устріїв, жадних редак­ційних та стилістичних змін по можливості не внесено.

В арт. І — запроваджено нову редакцію, що більш відповідає ду­хові проекту Адміністративного Кодексу УН.Р., ніж попередня, хоч і суто декляративна, але цілком пристосована до чинного на УСРР кля- сового устрою.

Артикули 2,3 та 4 — як теж цілком пристосовані до сучасного на УСРР клясового устрію, касується.

Арт. 5 і 6 можна залишити без змін.

В арт. 7 запроваджено відповідну зміну номенклятури: замість «законами Союзу PCP і УСРР» встановлюється вираз законами УНР.

В арт. 8 — вираз «радянської влади» замінено на вираз «влади».

До арт. 9 — запровадження адміністративної юстиції очевидяч­ки можливе буде лише за дальших нормальніших часів, отже за пер­ших переходових часів цілком доцільно надати більші уповноваження місцевим адміністративним органам, але щоб надати більше гарантії справедливости їхнім чинностям, встановлюється:

а/ що скаржниками можуть бути не тільки особи, установи та ор­ганізації, інтереси яких порушено неправильними чинностями адмі­ністративних органів, але й треті особи, коли порушено не їх безпо­середні обовязки;

б/ оскарження може бути за бажанням скаржника або до вищого адміністративного органу, або до Прокуратури;

в/ адміністративні органи влади обовязані повідомляти про на­слідки скарг скаржникові або заявникові;

г/ обовязані про наслідки повідомляти в усякім разі прокуратуру, чим установляється її контроль за законністю діяльности адміністра­тивних органів.

До арт. 10. Отже повстає питання, хто ж буде запроваджувати цей виправлений Кодекс до життя, який мусить бути адміністратив­ний устрій, яка мусить бути адміністративна влада на Україні на пер­ший переходовий час, по закінченні суто воєнного стану, аж до запро­вадження цілком нормальних часів.

Запроваджувати новий адміністративний устрій зараз по звіль­ненні театра воєнних подій може й є доцільне, але це вимагало б вели­ких труднощів, великих коштів, отже на нашу думку запровадження нового адміністративного устрію повинно бути справа дальших часів, цілком мирних, сталих, нормальних, а за перших часів доведеться ко- ристатися з чогось іншого.

Отже на перший переходовий час сучас­ний адміністративний устрій на Україні формально слід би залишити, безумовно з змінами та корективами, яких вимагає саме життя, полі­тика, державність і стан України за цього перехідного часу.

Місцеве населення звикло, призвичаїлося протягом понад 10 ро­ків до радянської системи, до самої цієї системи у населення ненави­сти немає — всім відомі часті гасла повстань на Україні — за ради, але без комуністів — і коли ці ради вичистити від елементу комуністів окупантів, від елементу підпорядкованности України Москві, то зали­шення за часів переходового моменту формально радянського устрію на Україні буде навіть корисне і доціяльне.

Схема цього адміністративного устрію за перших переходових ча­сів така: певні адміністративні територіальні одиниці, властиво кажу­чи, доросле населення цих територій, що має право виборчого голосу, обирають поміж себе свій орган адміністративного керівництва — Раду.

Активне й пасивне виборче право, зрозуміло є позбавлено всяко­го класового або соціального підходу, — в Українській Народній Рес­публіці воно з першого ж часу належить усьому українському народо­ві, незалежно від кляс або стану, на таких підставах:

правом обирати та бути обраним до рад користуються всі грома­дяни та громадянки УН.Р.:

а/ що їм до дня виборів минуло 25 років;

б/ що до провадження виборів перебували в цій місцевості не менше одного року;

в/ що мають певний заробіток чи засоби для існування;

г/ що їх не було засуджено на кару позбавлення волі не нижче за вязницю або будинок примусових робіт;

д/ що їх не було виправдано в злочинах і переступах, за які при­значено тіж кари;

е/ що не знаходяться під слідством чи судом;

ж/ що не працювали в органах Ч.К.,[116] ДПУ[117] та військових трибу­налів Червоної Армії;

з/ що не належали до комуністичних партій.

Особи, а/ що їх звільнено за судом з служби, б/ що їх оголошено за неспроможних боржників, в/ що перебувають під опікою за мар­нотратство, мають право обирати до рад, але їх позбавляється права бути обраними до них.

Військові, що перебувають на дійсній військовій /суходольній, морській та повітряній/ службі, а також чини поліції участи в виборах не беруть.

Територіальні адміністративні ради є такі:

1. Територія сільської ради. Її складають село чи декілька з певного кількістю, не менше 400 осіб дорослого населення, що має право оби­рати до рад.

2. Територія селищної ради; населені пункти по за містами, коли по них не менше 400 осіб дорослого населення, що має право обирати до Рад і коли не менш, як 60 % живуть з заробітньої платні, визнається за фа­бричні, заводські чи робітничі селища й вони складають селищні ради.

3. Територія міської ради. За місто вважається населений пункт з кількосте) не менше 1000 осіб дорослого населення, що має право оби­рати до рад, населення, коли сільське господарство є основна праця не більше, як 25 його відсотків.

Міста поділяється на міста з населенням до 20 тисяч, з населенням від 20 до 100 тисяч і з населенням понад 100 тисяч.

Це є первісні адміністративні територіальні одиниці, мешканці яких беруть безпосередньо участь у виборах.

Отже населення, що має право виборчого голосу обирає собі нормально на три роки ради: на території сільської ради — сільську на території селищної ради — селищну, на території міської ради — міську в певній пропорції /в сільських і селищних радах один член ради на 50 виборців, в міських радах міст з населенням до 20 тисяч — один член на 1000 виборців, з населенням від 20 до 100 тисяч один член на 2000 виборців і з населенням понад 100 тисяч — один член на 5000 виборців/. Сільські, селищні й міські ради є розпорядчий орган сільського, селищного й міського самоврядування. Вони обирають з себе на реченець 3 років управи в складі не меншому за трьох членів.

На голову цих управ рад сільських, селищних та міських поряд­ком зазначеним далі призначається певну особу. Управи, сільської, се­лищної та міської ради, є виконавчий орган сільського, селищного та міського самоврядування.

Голови ж цих управ є органи державного управління, що викону­ють усі розпорядження вищих органів.

Головам управи сільської та селищної рад безпосередньо підляга­ють сільська та селищна поліція.

При управах зазначених рад можуть існувати постійні відділи: ад­міністративний, сільсько-господарський, культурно-освітній, охоро- ни здоров’я, місцевого господарства, фінансово-податковий, держав­ного контролю тощо.

На чолі цих відділів стоять члени управи, причім члени управи міської управи, що стоїть на чолі адміністративного відділу й керує місцевою поліцією, теж призначається в певний зазначено далі спосіб.

Всі постанови відповідної управи є обовязкові для населення під­порядкованої її території.

Вища адміністративна територіяльна одиниця є район; сільські ради, селищні ради і міські ради міст, що мають менш за 20 тисяч на­селення є підпорядковані районові, чи районовій раді.

Сільські, селищні та міські зазначених міст ради обирають поміж собою на три роки членів районової ради /І член на 5000 виборців/. Ця районова рада є розпорядчий орган районового самоврядування, оби­рає з себе на три роки, управу, що являє собою виконавчий орган райо­нового самоврядування, аналогічно до наведених вище управ первісних рад.

На голову управи районової ради та на члена управи, що стоїть на чолі адміністративного відділу і керує районовою поліцією, а також на голову управи міської ради міста, що має понад 20 тисяч і менш за 100 тисяч населення й члена управи такого міста, що стоїть на чолі адміністративного відділу й керує міською поліцією, призначає без ви­значення реченця Міністер Внутрішніх Справ, переважно з мешкан­ців даного району. Голова управи районової ради є орган державного адміністративного управління й управа районової ради в питаннях державного управління підлягає йому безпосередньо.

Районові ради, а також міські ради міст, що мають населення між 20000 та 100.000 особами, обирають поміж себе на три роки округові ради /в складі І члена на 10.000 виборців/. Округові ради — розпо­рядчий орган округового самоврядування, обирають поміж собою на З роки ради — виконавчий орган округового самоврядування.

Як відомо за останньою адміністративною реформою на радян­ській Україні — всю територію поділено на 5 областей, яким безпосе­редньо підлягають райони. Таке становище за перших кроків перехо­дового часу було б не доцільно. Велика кількість районів порівнюючи дрібних територіяльних одиниць, підпорядкованих областному цен­трові, порівнюючи далекому, не сприяла б зміцненню й поліпшен­ню влади на місцях, отже доцільніше буде поновити з перших кроків округи приблизно в теренах попередніх округ — 41 колишні округи і 42 колишня AMCPP[118] — Балтська округа.

Цю реформу провести буде дуже не трудно, оскільки округи ска­совано не давно й оскільки для цього не треба буде нічого ломати, за­водячи нове.

На голову управи округової ради, а також на голову управи місь­кої ради міст, що мають понад 100.000 населення — призначає на по­дання Міністра Внутрішніх Справ — Голова Держави, причому також на кандидатів Міністер Внутрішніх Справ подає переважно місцевих мешканців, що мають вищу освіту. На члена управи округової ради, що стоїть на чолі адміністративного відділу і керує округовою по­ліцією, а також на члена управи міської ради міст, що має більше за 100.000 населення, який стоїть на чолі адміністративного відділу, та керує міською поліцією, призначає Міністр Внутрішніх Справ.

На голів управ сільської ради, селищної ради та міської міста, що має менше за 20000 населення призначає без обмеження реченця Голо­ва належної округової ради.

Але ця схема — схема мирних часів. Час же по залишенні вій­ськової влади на теренах допіру звільнених від попередньої влади та воєнних подій в жадному разі за мирний вважатися не може, він є ще винятковий і тому на всіх теренах України за силою 181 і дальших арти­кулів адміністративного кодексу про надзвичайні заходи державного ладу запроваджується розпорядженням влади винятковий стан.

За силою 188 арт. Адміністративного Кодекса У.Н.Р. на час винят­кового стану — управи всіх рад може бути призначено.

Управи округових рад та міських рад міст з населенням понад 100.000 міст призначає Міністерство Внутрішніх Справ, причім на голову управи округової та міської ради може бути призначено вій­ськову особу в порозумінні з Міністром Військових Справ. Управи ці і урядують, додержуючи відповідні артикули адміністративного кодек­су про винятковий стан.

Управи округових рад призначають від себе управи районових рад та міських рад понад 20.000 мешканців, причім на голову районо- вої або міської управи може бути призначено військову особу в поро­зумінні з місцевим військовим командуванням.

Протягом часу виняткового стану призначені управи районової ради та міської рад можуть користуватися з допомоги членів попере­дніх рад, які і на далі мають право виборчого голосу. Управи районо­вих рад призначають від себе управи сільських, селищних та міських І менше як 20.000/ рад, причім на голову цих рад може бути призначено військову особу в порозумінні з місцевим військовим командуванням. Ці управи також мають право користатися з допомоги членів попере­дніх рад не позбавлених права голосу.

Поліція, звичайно, політична і транспортова є цілком підпорядко­вана Міністрові Внутрішніх Справ.

Така є схема адміністративних органів влади УН.Р. на перший пе­реходовий час, що й керуються адміністративним кодексом.

Арт. II, що стосується виключно AMCPP — касується. — Арт. 12 — залишається без змін. — В арт. ІЗ — викидається вираз «радянський». В увазі до арт. 14, що залишається без зміни, вираз «міліції» змінюється на вираз «поліції». Арт. 15 і 16 — залишається без змін. В арт. запро­ваджується відповідну зміну номенклятури. — В арт. 18 — відповідна зміна номенклятури. В арт. 19 замінено назву органів влади. Інструкції та обіжники, зазначені в цьому артикулі, слід надсилати до Міністер­ства Юстиції, властиво кажучи до його кодифікаційного відділу на ого­лошення, бо це звязано з реченцем надання їм чинности. — В арт. 20 відповідна зміна номенклятури. В арт. 21 — відповідна зміна номен­клятури. Міністерство Юстиції виступає тут у першому випадкові, як кодифікатор, а в другому й як представництво Генерального Прокуро­ра, що на його покладено стежити, щоб не траплялося нічого, супереч­ливого законові. — В арт. 22 зміна номенклятури. В арт. 23, крім зміни номенклятури запроваджено, замість посилання на закон, зазначення в який саме спосіб інструкції набувають сили. — В арт. 24 — зміна но­менклятури. Арт. 25 — залишається без змін. До арт. 26 — На підставі арт. IOO «Положення про Судоустрій» на Генерального Прокурора Рес­публіки покладається між іншим пропонувати всім міністерствам ска­сувати або змінити видані від них суперечні законові розпорядження, постанови, обіжники, арт. 105 того ж Положення надає прокурорам на місцях звертатися з пропозиціями до округових влад про скасування або зміну виданих від них суперечних законові постанов.

На перших кроках безумовно гарантією для законности на місцях буде право прокурорського нагляду мати контроль над цією законністю.

Арт. 27 — залишається без змін. — В арт. 28 — зміна номенкляту­ри. — В арт.арт. 29, ЗО, ЗІ, 32, 33 і 34 — зміна номенклятури. В арт. 35 зміна номенклятури й запровадження надання прокурорському на­глядові права опротестовувати рівнобіжності, що їх зазначено в цьому артикулові. — В арт. 36,37,38,39,40,41,42,43,44,45,46,47,48,49,50 і 51 — зміна номенклятури. До арт. 52 додається увагу при застосованя за­ходів адміністративного впливу до недолітніх праволомців. Арт. 53 — без зміни. В арт. 54 — зміна номенклятури. До арт. 55 на підставі нової редакції арт. 9 додається п.г. /«до відповідного прокурорського нагляду на підставі арт. 9 цього статуту». Арт. 56 — без зміни. Арт. 57 — зміна номенклятури. Арт. 58 — без зміни. В арт. 59 — зміна номенклятури. Арт.арт. 60,61,62 — залишаються без змін. Арт. 63 касується, як спеці- фічний сучасному класовому устрієві УСРР. В арт.арт 64,65, 66,67,68, і 69 — зміна номенклатури. Арт. 70 залишаєтьса без змін. В арт. 71 — зміна номенклатури. В арт. 72 крім зміни номенклатури касуєтьса п.п. «и» та «к», специфічні дла сучасного класово-комуністичного устрію УСРР. Арт. 73 — залишаєтьса без змін. В арт.арт. 74,75,76,77,78 і 79 — зміна номенклатури. Арт. 80 залишаєтьса без змін. В арт. 81 — зміна номенклатури. Арт. 82 залишаєтьса без змін. В арт.арт. 83, 84, 85, 86 і 87 — зміна номенклатури. Арт.арт. 88 і 89 — залишаютьса без змін. В арт. 90 — зміна номенклатури. Арт.Атр. 91, 92, 93, 94 — залишаютьса без зміни. В арт.арт. 95 і 96 — зміна номенклатури. Арт. 97 залишаєть­са без зміни. В арт.арт. 98, 99,100, IOI і 102 — зміна номенклатури. В арт. 103 касуєтьса п.п. 3,4, 5, 6, 7, II, 12, ІЗ, 14,15 і 16 ак специфічні дла сучасного класового устрію УСРР. Арт.арт. 104,105,106 і 107 — без змін. Арт.арт. І08-ІІ0 -касуєтьса, ак специфічні дла сучасного класового устрію УСРР. В арт. III — зміна номенклатури. Арт. 112 — без змін. Арт. арт. ІІЗ-ІІ6 — касуєтьса ак специфічні дла сучасного класового устрію УСРР. Арт. 117 — без змін. В арт. 118 — касуєтьса другий абзац. Арт. арт. 119,120,121,122,123,124,125 і 126 — без змін. Арт. 127,128 і 129 ка­суєтьса ак специфічні дла сучасного класового устрію УСРР. Арт.Арт. 130, ІЗІ, 132,133,134,135,136,137,138 і 139 — залишаєтьса без змін. Арт. 140 — касуєтьса ак недоцільний. Арт.арт. 141,142,143,144,145,146,147 і 148 — без змін.

Розділ Д. арт. 152-157 касуєтьса, ак специфічний сучасному класо­вому устрієві УСРР. Арт. 158 — без змін. Арт.арт. 159-163 касуєтьса, ак специфічні сучасному класовому устрієві УСРР. Арт.арт. 164,165,166, 167,168,169,170,171,172,173,174,175,176,177,178,179,180 і 181 — зали­шаєтьса без змін. В арт. 182 до запроваджений й продовженна винат- кового стану надаєтьса Верховній Владі прерогативи і касуванна його. Арт.арт. Арт. 183 — без змін. В арт. 184 реченець, на акий проголошу- єтьса винатковий стан збільшено до 6 місаців, оскільки за часів пере­ходового моменту існуванна винаткового стану не може бути обмеже­но коротшим реченцем. Арт.арт. 185, 186 і 187 — без змін. В арт. 188 запроваджуєтьса, що на час винаткового стану ввесь склад управ може бути призначено, причім на голову управ округової або великих міст призначає Міністер Внутрішніх Справ, в порозумінні з Військовим Міністром на усі посади може бути призначено військову особу /арт. 189/. На членів управ призначає также Міністер Внутрішніх Справ. Призначений, замість обранна підчас винаткового стану до- держуєтьса по всій вертикалі з можливим заміщеннам голів управ з військових за згодою відповідного військового начальника /арт. 189/. В арт. 189 — відповідні зміни. В арт. 190 право висилати по за межі на реченець виняткового стану, що надає п. «в» артикулу обмежується що до членів законодавчого органу суддів, судових слідчих, стар­ших нотарів, осіб прокурорського нагляду. В артикулі запроваджено відповідну зміну номенклятури. Арт. 191 і 192 — залишається без змі­ни. В арт. 193 касується 3 увагу, бо масовий нахід шкідників сільського господарства цілком передбачено в арт. 192. В атр. 194 — відповідна зміна номенклятури. Увагу 2 — касується, бо трудно обмежувати лік­відацію стіхійного лиха певним реченцем. В арт. 195 зміна номенкля­тури. В арт. 196 — зміна номенклятури. Арт. 197 — без змін. В арт. 198 — зміна номенклятури. Арт. 199 — без змін. В арт. 200 — зміна номенклятури. Арт. 201 — без змін. В арт. 202 — зміна номенклятура. В арт. 203 право не бути притягнутим до трудового відбутку поширю­ється на членів законодавчого корпусу, осіб прокурорського нагляду, суддів, судових слідчих, старших нотарів і священослужителів визна- нних законом релігій. В арт. 204 і 205 — зміна номенклятури. Арт. 206- 208 — без змін. В арт.арт. 209, 210, 211 і 212 — зміна номенклятури. Арт. 213 — без змін. В арт. 214 додається, що на сільських виконавців призначається осіб, вільних від будь яких обовязків у державних і гро­мадських установах, а також тих, хто не є священо й церковно служи­телі, визнаних законом релігій. До арт. 215 додається увага, що на сіль­ських виконавців не можна призначати колишніх членів комуністичної партії, а також тих, що працювали в ДПУ і Чека. Арт.арт. 216 і 217 — без змін. В арт. 218 — зміна номенклятури, а також в першому абзаці до п.п. «а — й «в» додається «г» і «д». Арт. 219 — без змін. В арт. 220 — змі­на номенклятури. Арт. 221 — без змін. В арт. 222 — зміна номенкляту­ри. В арт. 223 касується неодмінність передачі приблудної худоби това­риству взаємодопомоги, або органам соціального забезпечення /яких може й не буде існувати/. Арт. 224 — без змін. В арт.арт. 225 і 226 — змі­на номенклятури. Арт. 227 — без змін. В арт. 228 — зміна номенкляту­ри. Арт.арт. 229,230 і 231 — без змін. До арт. 232 крім зміни номенкля­тури запроваджується п «а» про належність до українського громадянства осіб, що раніше постійно жили на Україні, а потім опи­нилися на еміграції. В п. «б» за вихідну точку визнання за українських громадян осіб інших національностей, що жили постійно на Україні береться І січня 1919 року, бо попереднє законодавство УН.Р. і УД.[119] надавало їм це право, в п. «є» це громадянство надається особам, що народилися від мішаних шлюбів громадян УН.Р. коли батько їх на мо­мент народження був громадянином УН.Р. Арт. 233 — без змін. В

арт. 234 — зміна номенклатури. Уваги І та 2, як такі, що стосуються виключно специфічного теперішнього радянського устрію касується. Арт. 235 і 236 касується на тих же підставах. В арт.арт. 237, 238, 239, 240, 241 і 242 — зміна номенклятури. В арт. 243 крім зміни номенкла­тури на зміну п. «г» встановлюєтьса нова його редакція про потребу додавати посвідку, що прохач є вільний від військової повинности. В арт.арт. 244,245,246 — зміна номенклатури. Арт. 247, що стосуєтьса союзному устрієві касуєтьса. В арт. 248 — зміна номенклатури і ви- кидаєтьса п.п. «е» та «ж», а також абзац «коли нема змоги» бо він сто- суєтьса УСРР, ак частини CPCP В арт. 249 — зміна номенклатури, а уваги І та 2 викидаєтьса, ак такі, що стосуєтьса УСРР, ак частини CPCP. В арт. 250 — зміна номенклатури. Арт. 251, 252 і 253 — без змін. В арт. 254,255,256 — зміна номенклатури. Арт.арт. 257-259 — без змін. В арт. 260 — зміна номенклатури. Арт.арт. 261 і 262 — без змін. В арт. 263, 264, 265 — зміна номенклатури. Арт.арт. 266 і 267 — без змін. В арт.арт. 268, 269, 270 — зміна номенклатури. Арт. 271 — без змін. В арт.арт. 272, 273, 274 — зміна номенклатури. Арт. 275 — без змін. В арт.арт. 276,277,278,279 — зміна номенклатури. Арт. 280 — ви­кидаєтьса — він непотрібний при існуванна 279 арт., бо має в собі де­талі сучасного раданського устрію УСРР, ак частини CPCP. В арт. 281 — зміна — номенклатури, причім до неї залічуєтьса й заміна міжурадницької комісії у справі товариств і спілок при Міністерстві Внутрішніх Справ. В арт. 282 — зміна номенклатури. Арт. 283, що ви­знає склад зазначеної міжурадницької комісії касуєтьса. В арт.арт. 284, 285, 286, — зміна номенклатури. Арт. 287 касуєтьса, бо він стосуєтьса Союзу CPC. В арт. 288,289,290 — зміна номенклатури. Арт. 291 — без змін. В арт. 292 — зміна номенклатури і касуєтьса увагу І, ак стосуєть­са УСРР, ак частини CPCP. В арт. 293,294 — зміна номенклатури. Увагу 2 до арт. 294 касуєтьса, ак специфічну сучасному радансько-комуніс- тичному устрієві УСРР. Арт. 295 — без змін. Арт. 296 — зміна номекла- тури. Арт. 297 — без змін. В арт.арт. 298,299 і 300 — зміна номенклату­ри. Арт. 301 — без змін. В арт. 302 — зміна номенклатури. Арт. 303-307 — без змін. В арт. 308 і 309 — зміна номенклатури. В арт. 310 увагу касуєтьса, ак специфічну сучасному радансько-кому- ністичному устрієві УС.Р.Р. До арт. ЗІІ додаєтьса п. «є» — що статут клюбу повинен містити в собі і прізвище фундаторів. Арт. 312 і 313 — без змін. В арт. 314, 315 і 316 — зміна номенклатури і увагу І касуєтьса, ак специфічну сучасному класовому комуністичному устрієві УСРР. Арт. 317 касуєтьса, бо він цілком стосуєтьса CPCP. В арт. 318 — зміна номенклатури. Арт. 319 — касуєтьса бо стосуєтьса AMCPP. В арт. 320 — зміна номенклатури. До арт. 321 додаєтьса п. «г» про прізвище, іма та по батькові, працю та домівки відповідального упорядника Зїзду. В арт. 322 — зміна номенклатури та додається, що дозвола не видаєть­ся, коли з’їзд або нарада «перечать народним інтересам». В арт. 323,324, 325 — зміна номенклятури. Арт.арт. 326, 327 — без змін. В арт. 328 — крім зміни номенклятури додається, що збори не дозволяється, коли вони суперечать і 2»державним інтересам». Арт. 329-335 — без змін. Арт.арт. 336 та 337 касується, як специфічні сучасному клясово-кому- ністичному устрієві УСРР. Арт.арт. 338-340 — без змін. В арт. 341 — зміна номенклятури й додається, що похода не дозволяється, як що він перечить і «державним інтересам». В арт. 344-349 — зміна номенкля­тури. Поділ X — Правила про культи викреслюється, бо їм не місце в адміністративному кодексі. Арт. 376-378 — без змін. В арт. 379 — зміна номенклятури. Арт.арт. 380-381 — без змін. В арт. 382 — зміна номен­клятури. Арт.арт. 383-386 — без змін. В арт.арт. 387-389 — зміна но­менклятури. В арт. 390 — без змін. В арт. 391 — зміна номенклятури. В арт. 392 — зміна номенклятури. Арт. 393 — без змін. В арт. 394 — зміна номенклятури. Арт. 395 — без змін. В арт. 396 — зміна номенклятури. Арт.арт. 397-398 — без змін. Арт. 399-400 — зміна номенклятури. Арт. 401 — касується бо він стосується CPCP. Арт. 402-403 — без зміни. Арт. 404 — касується бо він стосується AMCPP. В арт. 405 — зміна но­менклятури. Арт. 406 — без змін. В арт.арт. 407, 408, 409 — зміна но­менклятури. Арт.арт. 410-412 — без змін. В арт. 413 — зміна номенкля­тури. Арт.арт. 414-419 — без змін. В арт. 420 — зміна номенклятури. Арт.арт. 421-426 — без змін. В арт.арт. 427-428 — зміна номенклятури. Арт. 429 — без змін. В арт. 430 — зміна номенклятури, увагу І до цього артикула касується, як таку, що стосується CPCP. Арт. 431 — без змін. В арт. 432 — зміна номенклятури. Арт.арт. 433-436 — без змін. В арт. 437 — зміна номенклятури. Арт.арт. 438-440 — без змін. В арт.арт. 441-443 — зміна номенклятури. Арт. 444 — без змін. В арт.арт. 445- 447 — зміна номенклятури. Арт.арт. 448-451 — без змін. В арт. 452 — зміна номенклятури. Арт.арт. 453-465 — без змін. В арт.арт. 466-467 — зміна номенклятури. Арт.арт. 468-469 — без змін. В арт. 470 — зміна номенклятури. Арт. 471-495 — без змін. В арт. 496-497 — зміна номен­клятури. Арт.арт. 498-504 — без змін. В арт. 505 — зміна номенкляту­ри. Арт. 506 — без змін. В арт. 507 — зміна номенклятури. Арт. 508- 520 — без змін. В арт. 513-514 — зміна номенклятури. Редакція арт. 515 замінюється на нову: «наркотичні речовини та трутизну продається лише за лікарськими рецептами». Арт. 516 — без змін. В арт. 517-519 — зміна номенклятури. Арт. 520 — без змін. До арт. 521 такі ж зауважен­ня що і до арт. 9. В арт. 522 надається право нагляду не тілько вищим адміністративним органам, а й прокуратурі. В арт. 523 — теж саме.

Арт. 524 — без змін. В арт. 525 надано право нагляду й прокуратурі. В арт. 526 теж саме. Запроваджується новий 526і артикул, що за ним ви­щий адміністративний орган протягом певного реченця мусить роз­глянути протест прокуратури. Арт. 527-528 — без змін.

<< | >>
Источник: Адміністративне право і процес УНР в екзині: невідома правнича спад­щина України І Укладачі: Гриценко LC., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.; за загальною редак­цією доктора юридичних наук, професора Гриценка І.С. — K.: Дакор,2015. - 500 с.. 2015

Еще по теме АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧАСТИНА II. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -