Поділ території за видами та режимом переважного використання
З метою створення повноцінного життєвого середовища та сприятливих передумов розвитку економіки на основі комплексної оцінки країни за сукупністю природних і антропогенних чинників та для просторового розмежування конфліктуючих видів використання територій визначено: території з інтенсивною, переважно промисловою, міською житловою та громадською забудовою, в тому числі з критичним, високим та середнім рівнями виробничо-містобудівного освоєння (зона урбанізації);
території переважно агропромислового виробництва та сільської забудови (зона сільського господарства);
території та об’єкти природно-заповідного фонду, ліси, водно-болотні угіддя, землі водного фонду, рекреаційного та оздоровчого призначення, інші природні території, важливі для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (зона національної екологічної мережі);
території (зона) радіаційного забруднення, в т.
ч. відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення, посиленого радіологічного контролю.Зона урбанізації - це території на сході країни (Донбас, Харківський індустріальний комплекс), де сформувався один з найпотужніших у світі урбанізованих районів. Із заходу до нього примикає тисячокілометрова Придніпровська дуга урбанізованих територій (Київська, Дніпропетровська та інші агломерації). Простежується процес територіального зрощення цих найбільших ланок зони урбанізації на напрямках Дніпропетровськ - Красноармійськ - Донецьк, Дніпропетровськ - Красноград - Харків та інші, де передбачено збереження просторових розривів забудови.
Встановлення диференційованого режиму використання території кожної із зон ґрунтувалось на просторовій прив’язці вимог відповідних законодавчих актів (Земельний кодекс, Водний кодекс, "Про природно-заповідний фонд", "Про курорти", "Про охорону культурної спадщини", "Про статус територій, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС" тощо).
Так, у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення забороняються всі види господарської діяльності, забезпечується суворий природоохоронний режим та безумовне відселення жителів; у зоні гарантованого добровільного відселення забороняється будівництво нових та розширення діючих підприємств, курортно-рекреаційних установ, обмежується сільгоспвиробництво; в зоні посиленого радіоекологічного контролю, забороняється будівництво нових та розширення діючих екологічно небезпечних підприємств та запроваджується обмеження на будівництво нових закладів відпочинку.
У межах зони урбанізації на територіях з критичним рівнем виробничо-містобудівного освоєння передбачається жорстке регулювання містобудівного розвитку з першочерговою реструктуризацією економічної бази та екологічною реабілітацією території. Сюди входять центральна частина Донбасу, деякі великі міста України, а також Севастополь, Сімферополь, Херсон та їх приміські зони.
На територіях з високим \'рівнем виробничо-містобудівного освоєння (приміська зона м. Києва, міста Черкаси, Чернігів, Житомир, Вінниця, Полтава, Суми, Кіровоград та їхнє оточення і високоурбанізовании масив у центрі Донбасу) планується регулювання містобудівного розвитку з модернізацією економічної бази та екологічною реабілітацією території.
Для територій із середнім рівнем виробничо-містобудівного освоєння: Керченський, Красноперекопський промислові райони, Нікопольський марганцеворудний басейн та Західний Донбас; території, що прилягають до решти обласних центрів та розвинених промислових центрів з населенням понад 50 тис. чол., які відіграють переважно роль міжрайонних центрів розселення (Умань, Прилуки, Біла Церква, Ізмаїл, ІИостка та ін.), а також ділянки, що оточують центральні частини великих агломерацій (Харківської, Львівської, Одеської, Запорізької та ін.), що увійшли у першу підзону, пропонується запровадити регламентацію містобудівного розвитку з стимулюванням розбудови сучасної економічної бази та стабілізацією антропогенних навантажень на територію.
На території зони сільського господарства передбачається забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу та сільських населених пунктів (з урахуванням характеру розселення та регіональної специфіки проживання населення), створення нових робочих місць за рахунок організації малих підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, підвищення рівня забезпеченості соціальною та інженерною інфраструктурою, розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарської, продукції, створення інтегрованих структур з виробництва, переробки, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції, виведення з інтенсивного використання малопродуктивних земель, здійснення заходів з консервації та охорони земель.
У зоні національної екологічної мережі передбачається забезпечення формування єдиної територіальної системи природоохоронних територій і додержання їх режиму, не- виснажливого використання рекреаційних та оздоровчих ресурсів.
5.7.