Панування короля Матіяша Корвіна (1458-1490)
Трицятьдволітне панування цього, як на ту добу виїмково свободолюбного короля, принесло значні полегші населенню Угорщини, а в тім числі й русинам. Король Матіяш старався пізнати життя населення своєї держави і для тої цілі рішив в 1458 p., щоби Сойм в Пешті відбував щороку свої наради.
Щоби мати точні та постійні інформації про життя бідного населення, створив король окрему Раду. Маючи таким чином потрібні дані про стан населення своєї країни, скасував Матіяш на Соймі в 1467 p. дотеперішню податкову систему і завів зовсім нову, на основі якої звільнені досі від податків маГнати, шляхта й вільні мешканці єпископських посілостей, підлягали оподаткованню. Це мало позитивний вплив на піднесення матеріяльного добробуту руського населення. Для Закарпаття узгід- нив король ще й інші податкові полегші, створивши з русинів та румунів напів свобідну касту «Rutheni Jobaggiones Regales», — Русини королівські наймити — надаючи їм певних свобід (Перфецький: Соціалне... стор. 49, 52-53).Привілейована угорська шляхта виявила велике огірчення з того приводу, що руські селяни дозволяли собі покликуватись на свої права та що й деякі королівські урядовці (Castellani) їх в тім напрямі підтримували. 3 доручення короля ці «Rutheni Jobaggiones Regales» були введені до законнику угорської держави, як люди, вільніші від звичайних селян. Ця катеґорія наших селян була з-під залежно- сти шляхти винята і підлягала королеві та його урядовцям. Ані мадярські, ані словацькі селяни не мали в той час таких привілеїв як русини. Ця окремішність проявлялась особливо, коли накладались нові податки, від яких русини, на основі даних їм прав, старались звільнятись.
Наділивши русинів такими свобідними правами, король відділив їх одночасно від подібної верстви угорської. Створений таким чином правний стан русинів і румунів королем Матіяшом, служив підставою оборони цих прав, коли посягали на них пізніші володарі чи їхня адміністрація.
Рівнож мало це великий позитивний вплив на дальший розвиток народнього життя русинів. Угорський автор Ача- ді висловлюється, що цим зарядженням короля МатіяшІбулиство- рені «перешкоди для взаємин простого мадярського суспільства з простим руським і румунським суспільством» (Milhoffer S.: Magya- rorszag kozgazdasaga, p. 51). Автор далі твердить, що це зарядження перешкодило мадяризації і йому можна завдячувати, що Угорщина під оглядом національнім така строката.За цю справедливість короля Матіяша, русини ставились до нього з великою любовю і повагою. Нарід творив пісні й леґенди про короля, уважаючи його братом і своєї руської віри. Свінцицький наводить «Из бумаг Ю. И. Венелина», що король Матіяш був візантійсько-слов’янського обряду (Свінцицький стор. 106; Пачовський: Історія... стор. 82). По його смерти лишилась в народі приповідка: «Вун (Матіяш) тримав руську віру, тримав із народом благочестивим — хранив Угорщину» фг. Perfeckij Eugen: Podkarpatska a halicska tradice о krali Matyasovi Corvinovi, Slovenska Filosoficka Fakulta University Komenskeho v Bratislave, Rocnfk IV, c.4, Bratislava, 1926, р. 9; див.: Гнатюк B.: Етнографічний Збірник, IV. стор. 171-173, Львів, 1898).
За добу його панування було видано коло 450 статутів, в яких справедливість в державі мала мати місце без уваги на особи та їхній рід, беручи в оборону слабих проти сильних. Він заснував в Братіславі (Прешбурґу) Academia Istropolitana, 1467. «На нещастя, цівілізаційні заміри Матіяша, мали в суспільстві взагалі малий вплив. Основна маса мадярської шляхти була ще на половину варварська і многі з найвищих достойників держави не знали свого альфабету. Замість підпису вживали печатку, бо більшість шляхти не вміла підписати свого прізвища» (Steed H. W.: A Short History... p. 78. — He founded the university of Pressburg (Academia Istropolitana, 1467). “Unfortunately the civilizing efforts of Mathias made but little impression on society at large. The bulk of the Magyar nobility was semi-bar- baric and many of the highest dignitaries of stat^ did not know their alphabet.
Seals served instead signatures because most of the nobles were unable to sign their names”).Король Матіяш здобув у війні року 1468 проти чеського короля Юрія з Подєбрад (Jifi z Podebrad) краї чеської корони: Чехію, Моравію, Силезію і обидві Лужиці і був коронований і чеським королем. Війна скінчилась миром в Оломоуці 1478 p. Матіяш лишився володарем-королем аж до своєї смерти 1490 p. B цю добу мадярської історії належали до одного короля: Угорщина, Словаччина, Закарпаття та згадані чеські краї. Після смерти Матіяша, королем став Владислав II Яґелонський (1490-1516), який задержав всі ці краї під одною короною. Такий стан тривав і за володіння його сина Людвика II до року 1526, себто до програної битви проти турків під Могачом.
Після смерти короля Матіяша, за влади Владислава II Яґелон- ського і його наслідників, настали знову трудні часи для селян. Проти неприхильного ставлення до них пануючою верствою, наше селянство знаходило леґальну оборону своїх здобутих прав в постановах короля Матіяша. Рішенням угорського Сойму в 1495 і 1507 роках прийшло знову до обмеження прав селянства та поновного високого оподаткування. Це викликало значне невдоволення між населенням цілої Угорщини, обурення, що довело до повстання Юрія Довжі, двократного героя у війні проти турків. Час для повстання був сприятливий, бо турки вже були заняли частину Угорщини і таким чином держава була значно ослаблена. Довжа виступив проти маґнатсько-шляхетського поневолення і в короткім часі зібрав коло себе до сорока тисяч селян-повстанців. Повстання швидко поширилось по Угорщині. Схоплених маґнатів і шляхту вбивали на місці, навіть і їхні родини. B повстанню брали участь і карпатські русини. B квітні 1514 p. королівське військо побідило повстанців коло Великого Варадина. Тікаючи перед королівським військом, значна частина повстанців перейшла на Закарпаття. Довжа ще раз спробував щастя, принявши бій з королівською армією коло Темеш- вару, але знову програв і сам попав у полон. Королівські війська проти повстанців вів Іван Заполя (Zapolya Janos). Він тепер немилосердно мстився над тими селами, що пристали до повстанців, даючи наказ їхні оселі цілковито спалити. Багато сіл на Закарпаттю лягло в той час попелем. За свої заслуги вимагав Заполя від короля, признати йому право вибирати податки від міст і сіл, які брали участь у повстанню, на що король погодився, а Сойм 18 X 1514 затвердив. Ha цім Соймі були остаточно скасовані всі свободи русинів, признаних їм королем Матіяшом. Довжу спалено живцем, нарід закріпачено цілковито і за бунт вбито около сімдесять тисяч селян. Заполя став необмеженим паном і край його панування дуже болюче відчував.
II