IV. Оглядання.

Мета й способи оглядання — всією копою, через досвідчену людину і через зісланих; вимірювання й прикладання — прирівнювання.

У поступкові копному иноді набирає особливої ваги констатування самої події злочину по тих речових знаках, що залишилися після зло­чину й що проречисто промовляють не тільки про те, чим та як той зло­чин заподіяно, але, часом, і про те, хто його вчинив.

І громадський суд уживав цього способу — оглядання.

Hanp., у відомому вже нам випадкові видрання бджіл підда­ним Липлянським після того, як занесено було скаргу, копа вима­гала від скривджених речового доводу на те, що злочин справді ставсь: „ми, копники, читаємо в копному вироці,... стороні поводо- вій... казали есьмо, аби они знаки певнії з дерев тих... перед нами, копою, явне то оказали"⁴).

В иншому випадкові, як визнавав на Слонімському уряді воз­ний Григорій Мизгир, урядник Лососинський Григорій Васильевич р. 1575 серпня 19 дня на копі запропонував війтові Селецькому, що підданці його видерли бджоли: „войте Селецький! їдь ти з нами на оглядання тої шкоди, порубаннє сосни і покруженнє і порубаннє ульїв з бчолами"⁵). Оглядання мало на меті не тільки сконстатувати саму подію зло­чину, але й виявити сліди, що їх залишив злочинець, щоб по тих слі­дах дійти того злочинця.

Hanp., у відомому вже нам вироці копному з 13 березня р. 1660 в справі викрадення возним Іваном Вабищевичем Плотниць- ким речей, закопаних у землю, між иншим, читаємо; „ми, вся копа... пішли есьмо в тот остров у Тині, догледідися того добре, же до ями... п. Іванові,* где сховання било на ниві єго, із схованн я... жалобливих тоє з 6 і ж е ї х—и н ш о є із боч­ками, другеє із кадей до ями.., п. Іванові j до.., воза єго нош оно; виділи есьмо теж два сліди у постолех, а третій єго самого слід у ботах; і тоє все по бравши, в с.

Огляданням, нарешті, копний суд упевнявсь у тому, чи тотожні об’єкти злочинства з виявленими в сторонніх осіб.

Hanp., р. 1645 травня 10 дня в справі викопання з землі груші Григорію Фурсу на копі взято було відомість, іцо це вчинив Онисько Стречан, підданий Григорія Володковича; „теди з тої копи, читаємо в акті, взявши кільку людей копників... до того підданого п. Володковичового для оглядання того щепу шли і тот Ujen нашли"^{[615] [616]). Як-же громадський суд переводив те оглядання?}

По-перше, громадський суд оглядав безпосередньо сам — усім.своїм складом.

Hanp.. у відомому нам вироці в справі покрадення бджіл підданим Липлянським, між иншим, читаємо: „свідки, которії їх (винних) на тій сосні на пчолах... застали, хотячи того всего на їх нами, всею купою, явне і ясне довести і показать, нас, всю купу, з містця того, где есьмо на суд копний засіли били, до тої сосни, где їх застали, просили — потолоки і тих знаків під тоєю сосною сами всі ми обачили, а по- неваж... било оттамтоль не барзо далеко, ми теди_г всі копники, для ліпшої віри, до тої сосни пі шлись ми; і кгди під сосну тую пришли, там же зараз... свідки Михайло, Григорій... He- чипір і Раливон Каленськиї очевисто тому Яцьку Каленському ука­зали... тоє містце під тою сосною, где он седів на ко­лоді, мед в короби одбираючи, копистю тер, а Давид на сосні бил, і где сини їх поготов’ю з ручницями стояли. Якож і ми, вся копа, з возним і стороною, добре тому п р и п ат р ил и X мо ся... іж там потолока під тою сосною єсть, знать, где і короби подле тої колоди стояли" ^[617]).

Коли-ж потрібні були спеціяльні знання, громадський суд запро­хував досвідчених людей і оглядав, мовляв, через таких досвідчених людей.

Hanp., р. 1686 червня 23 дня в справі витягнення з води трупа Оксюти Ващонківни під с. Цесовим відбулася вже друга копа, де „людей немало визнавали. Ujo в той час, зараз після знайдення тіла... коли там куповали д^ома селами Цесівці та Сельчани, При котрих був і цирулик Ян для оглядання, бачили рази на тілі биті, а саме: на лівому боці коло самої перси раз синій спухлий, од котрого на руці

також знати було жили, крівлею натеклі, а на голові з правого боку коло вуха також раз синій, битий" ^,)∙ Певне, що не завсіди копі зручно було оглядати всім своїм скла­дом; у таких випадках копа доручала оглядати своїм обранцям.

Hanp., р. 1653 травня 25 дня Андрій та Олексій Гацевичі Стаховські на копі оповідали, що попередня копа їх безне­винно осудила, ніби-то від їхнього вогню всі болота погоріли й сіно пропало; тоді вони не знали, що вогонь той на сіножаті перейшов од сіножати Сасиновичевої. „І просили панове Гаце­вичі, читаємо в акті, людей, на копі будучих, аби там з’їхати хотіли і то є містце видіти; на што повідали:... їдьте, ваш мост ь, з паном єн ералом і еще двох ваш- мостям з копи придаємо: єстьли ся покажеть то, же огоньперешовз сіножати п. Сасиновича через тую стругу,.теди вашмость не будете винні, але тот, хто тот огонь пускав"²).

Ми тут бачимо, що на жадання скривджених з’їхати на місце зло­чину, щоб оглянути погорілисько, копа надсилає для цього своїх об­ранців.

Не диво тому, що скривджені в подібних випадках прямо прохали копу, щоб вона скількох чоловіка з-поміж себе обрала для оглядання.

Hanp., на вищенаведену вимогу копи, щоб піддані Липлянські „знаки певнії з дерев... перед... копою явне... оказали", скривджені „просили нас, копників, читаємо в копному вироці, абисьмо їм з копи кілька чоловіка на оглядання тої подеречі пчіл їх придали; атак ми, копняки, зпосродкусебе з копи придали і впросилисьмо Ралка Попівського, а Клима Туришича з Сернополя а при них... возних і сторону³).

Обранці громадського суду, певне, повинні були зізнати перед ним про наслідки їхнього оглядання. Зізнання це чинилося на тій самій копі, коли це технічно можна було зробити, щоб копа не згаяла на очі­кування багато часу.

Так було в наведеному вище випадкові, коли оглядали подертих бджіл підданим Липлянським: обрані на копі „особи, там бивши і... подрання тих пчіл їх огледавши, перед нами, всі ми копняками, очевисто сознал и...“ [618]).

У випадках-же, коли оглядання потрібувало багато часу, обранці копи про наслідки свого оглядання повинні були доповісти громадському судові на прийшлій копі, що її в цій справі буде зібрано.

Hanp., р.

з которої видали обчих мужів Радчицькихі Хминян... аби того подертя пчіл єнерал і обчі бортники огля­дали і на третій копі всій громаді освідчили" ^,)∙ *

Що-до самої техніки оглядання, то попереду треба зазначити, що оглядали за діяльною участю скривдженого, провідна роля якого поля­гала в тому, що він обводив, показував усе те, на що треба було, на його думку, копі чи обранцям її звернути увагу.

Hanp., у вищенаведеному випадкові оглядання подертя бджіл підданим Липлянським у декреті копному про це читаємо, що об­ранці копи, „там бивши і, заобвоженям жалуючихся, по­дран ня тих пчіл їх огледивши, перед нами, копниками, оче- висто сознали" ²).

В иншому випадкові, р. 1591 грудня 17 дня В справі покра- дення жита в стиртах Юрію Кендировському урядник його Григо­рій Замингировський зараз-же, „зібравши людей сторонніх, сусідів околичних, обвів, і оказав тую шкоду—покрадення жита з с т и р т" ^[619]).

Далі, оглядаючи вимірювали, коли треба було довести тотожність речи чи знаку розміром її.

Hanp., коли р. 1575 червня 20 дня зібрано було копу в справі покрадення коня Матею Станчикевичеві і копа привела слід того коня до дому Мордаса, то Мордас копі повідав: „слід єсть свірепи моєї, штом уїхав в дім свій, волочивши борону і дрова рубавши на ґрунті панії своєї; ми... копа, за попираниям сторони поводової, оний слід, єстли бил одної клячі, мірили есьмо і то ся показало, же один слід більший, а другий мен- ш и й“ ^[620]).

Ми бачимо, що коло самого будинку Мордасового було два кін­ських сліди, а копа слід коня Станчикевичевого привела під дім Морда­сів; щоб упевнитися, що слід, який привела копа, і слід, який зоставила свірепа Мордасова,—різні, копі треба було тільки виміряти обидва сліди, і коли це було зроблено, виявилося, що сліди були не ті самі: один — більший, другий —менший.

За другий спосіб при огляданні довести тотожність речи було при­кладання, порівнювання.

Hanp., р. 1627 березня 14 дня Василь Костелій у справі по­крадення йому з одрини Його сіна, зібравши копу, прийшов з нею до села Болочицького до двору Константого Яблонського і, взявши з гумна його сіно, „стали прикладать, много... людей пові­дали, іж тоє сіно у (Яблонського)... узятоє до єго (Костелієвого) сіна не приходить"^{[621] [622]).}

Инших способів, що їх уживали, при копному огляданні, не поща­стило спостерегти.

Що-ж до того, на що саме при огляданні звертали увагу, то ска­зати щось певне з цього приводу досить важко, бо конкретні обставини кожної справи ставили свої вимоги що-до цього, а тому спостерегти якісь типові особливості що-до окремих злочинів навряд чи можливо. Загальний-же характер того, як чинилося оглядання взагалі, з наведених вище прикладів, сподіваємося, читачеві видно.

Оглядання громадський суд уживав як у справах карних, як це видно з вищенаведених прикладів, так і в справах приватних, напр., при спашах, причому оглядання це иноді супроводило шанування — ціну­вання ’).