ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗУНР У РОБОТАХ ЗАРУБІЖНИХ НАУКОВЦІВ
Ріната Алімівна Казак
кандидат юридичних наук, асистент кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м.
Харків)Сторіччя з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки у 1918 р. є чудовою нагодою не лише згадати політико-правову історію української держави, а й звернутися до зарубіжних джерел, в яких досліджуюється проголошення та діяльність ЗУНР. Їх різноманіття підтверджує актуальність теми та її важливий вплив на національну думку.
Загалом, як українські, так і зарубіжні вчені згодні в тому, що особливе місце в історії українського національного руху займає період 1917-1920 років. Саме тоді, на думку вчених, “ідеал української соборної держави вперше почав утілюватись у суспільно-політичну практику” [1, с. 396].
В цілому, питання створення ЗУНР та розкриття аспектів її діяльності знаходять своє відображення в роботах зарубіжних вчених і науковців українського походження що народились, проживають чи проводять дослідження закордоном. Здебільшого, такі праці публікуються за океаном, в Канаді та Америці. Слід зазначити роботи Джона Армстронга (John Armstrong) «Український націоналізм» (1963 р., США, Нью-Йорк) [4], Мирослава Шкандрія «Росія та Україна» (2001 р., Канада) [5], Пола Роберта Магоші (Paul Robert Magocsi) про корені українського націоналізму (2002, Канада, Торонто) [6] та ін.
Наприклад, Ганна Процик (Anna Procyk), канадський науковець, аналізує у своєму дослідженні діяльність ЗУНР та УНР. У своїй роботі «Російський націоналізм і Україна: національна політика добровольчої армії під час громадянської війни», яка вийшла в Канадському Інституті Українських Студій в Альбертському Університеті, А. Процик порівнює ЗУНР та УНР, зазначаючи, що «відносини між Західноукраїнською Народною Республікою та Українською Народною Республікою з центром у Києві були дещо напруженими; лідерство перших, як правило, було більш консервативним за своєю орієнтацією» [2].
Сюзан Скотт (Suzanne Elizabeth Scott), у дисертації опублікованій Флоридському університеті, як і більшість науковців також виділяє консервативний характер Західноукраїнської Народної Республіки [10].Михайло Палій розглядає воєнну діяльності ЗУНР у своїй роботі, що також опублікована в Канаді, Канадському Інституті Українських Студій, - «Українсько-Польський оборонний альянс у 1919-1921 рр., в аспекті української революції». В ній автор зазначає, що під час польсько-української війни, армія Західноукраїнської Народної Республіки була в змозі утримати Польщу упродовж приблизно дев'ять місяців, але в липні 1919 року польські війська все ж таки захопили більшу частину території на які претендувала ЗУНР [3].
Велика кількість науковців із Польщі та Угорщини аналізують відносини поляків, угорців, євреїв із ЗУНР. У рецензії Шимона Редлі- ха (Shimon Redlich) опублікованій в журналі Slavic Review (Cambridge University Press) на роботу Лазло Борхі (Laszlo Borhi) [7], зауважується, що Західноукраїнська Народна Республіка мала помірковане та ліберальне відношення до національних меншин, слідуючи Габ- сбурзьким традиціям взаємотерпимості.
Марсел Гарбош (Marcel Garbos) фрагментарно розглядає діяльність ЗУНР у своїй дипломній роботі стосовно «українського питання» в польській думці та політиці у 1893-1921 рр. Робота захищена в Бардському коледжі, Нью-Йорк (Bard College, New York). Замість того, щоб зосереджуватися виключно на цьому трирічному періоді, це дослідження показує генеалогію польської геополітичної думки та політики стосовно України з кінця XIX століття до наслідків Ризького миру 1921 р., який фактично розділив землі ЗУНР та УНР на польську та радянську сфери впливу, тим самим пригнічуючи амбіції основних рухів за українську державність, та одночасно залишаючи Центрально-Східну Європу в умовах фрагментації.
Монографія Василя Кучабського (Vasyl Kuchabsky) «Західна Україна у конфлікті з Польщею та більшовизмом 1918-1923 роках» (2009) [9], опублікована в Торонто, присвячена одному з найскладніших періодів історії ХХ століття, коли розгром Центральних держав у Першій світовій війні та розпад Російської імперії надав можливість для націй Центральної та Східної Європи взяти на себе створення незалежних держав.
Підсумовуючи, необхідно зазначити, що в працях зарубіжних науковців та українских вчених, опублікованих закордоном, діяльність Західноукраїнської Народної Республіки найчастіше розглядається в контексті її великого значення для становлення української ідентичності та еволюції українського патріотизму, але також у роботах досліджуються і конкретні теми пов'язані з армією, геополітикою, відносинами національних меншин та низкою інших актуальних питань.
Література:
1. Міжнародний чинник українського державотворення початку ХХ ст. ( історіографія питання) / Н. Земзюліна // Галичина. - 2014. - Ч. 2526. - С. 397-404
2. Anna Procyk. (1995). Russian nationalism and Ukraine: the nationality policy of the volunteer army during the Civil War. Edmonton, Alberta: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press at the University of Alberta, pp. 134-144.
3. Michael Palij. (1995). The Ukrainian-Polish defensive alliance, 19191921: an aspect of the Ukrainian revolution. Edmonton, Alberta: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press at University of Alberta, pp. 48-58
4. John Armstrong (1963). Ukrainian Nationalism. New York: Columbia University Press, pp. 18-19.
5. Myroslav Shkandrij (2001) Russia and Ukraine: Literature and the Discourse of Empire from Napoleonic to Postcolonial Times. - Montreal&Kingston - London - Ithaca: McGill-Queen's University Press, - 354 pp.
6. Paul Robert Magocsi. (2002). The roots of Ukrainian nationalism: Galicia as Ukraine’s Piedmont. Toronto: University of Toronto Press, pg. 28
7. Borhi, L. (2006). Agents of Moscow: The Hungarian Communist Party and the Origins of Socialist Patriotism, 1941-1953. By Martin Mevius. Oxford Historical Monographs. Oxford: Oxford University Press, 2005. xv, 296 pp.
8. Garbos, Marcel (2014) «A Stunted Reconstruction: The «Ukrainian Question» in Polish Eastern Thought and Policy, 1893-1921» Senior Theses. 828.
https://digitalcommons.bard.edu/sr-theses/828
9. Vasyl Kuchabsky, (2009), Western Ukraine in Conflict with Poland and Bolshevism, 1918-1923, translated by Gus Fagan, Canadian Institute of Ukrainian Studies Press: Toronto
10. Suzanne Elizabeth Scott. (2009). The Failure of the Entente: Protection of Poland’s Volhynian Ukrainian Minority, 1921-1939. Electronic Theses, Treatises and Dissertations (ETDs), е-ресурс: https://ru.scribd.com/ document/272002707/The-Failure-of-the-Entente-Protection-of-Polands- Volhynian-Ukrainians