IV. Численність громадського суду й способи до її зменшення та впорядкування (обрання суддів і заступництво).
Кількість членів громадського суду не могла бути сталою й залежала вона від різних обставин, що про них зараз говоритимемо. Можна взагалі сказати, що в актах ми зустрічаємо як „малі громадки"3), так і „великі громади“ '), „згромадження великі" 5), не кажучи вже про такі
*) Там-же, № 287.
’) Так же. № 213. ') Там-же, № 420.*) Проф. И в a H и ше вг, „О древн. сел. общ". Додаток III. *) Ак. Вил. Арх. Ком., т. XVIIl. № 352.
висловиг як „багато людей“ ’)» „множество людей" 2), „много0 3), ^немало- людей"4), то-що. Але всі ці вислови тільки приблизно визначають кількість копників, дарма що зустрічаємо й певні числа, як 7 чоловіка5), дев’ять6), шіснацять 7), вісімнацять8), трицять два9), „доста й більше"l°‰ „кіп зо дві“ ,,), „двісті чоловік" u) і „кілька сот" 18). Усё це говорить за те, що кількість копників і не могла бути певна, стала, бо це залежало, передовсім, від того, одно село чи кілька брало участь у громадському суді, не кажучи вже за те, що число люду в селі буває неоднакове.
В актах ми зустрічаємо громадський суд, що складався з людей одного села.
Hanp., р. 1570 січня 12 дня возний Ясько Опарипенський оповідав на Луцькому уряді, що Любка Джусанка JeaHoea Богурин- ська повідала йому, що р. 1569 „у великий піст украдено у боярина.., Томила Гаркевича вола з обори, і он... о того вола, водлуг обичаю, собравши копу — все село Бо туринськеє — люди з части... Василевої Хребтовичової, люди мої і люди з части... Петрової Хребтовичової, опит чинили обичаєм копним" м).
Село, як бачимо, було одно, хоч і поділено було на три частині між трьома панами.
Але часом і в одному селі може зібратися чимало людей, коли воно само по собі велике.
Hanp., Олександер Олпинський, возний, визнавав на Пин- ському вряді, що р. 1653 травня 21 він був ужитий на справу од Андрія й Олексія Гацевичів Стаховських до с. Стахова і там, вийшовши „на вулицю Сталінськую неподалеку дворів... Комарів Сталінських... застали... мнозтво людей на копу зібраних, так панів шляхти, яко і підданих єго королівської милости Стах і всь к их" ,5).
Далі, ми бачимо копу, зібрану з людей двох сіл.
Hanp., р. 1565 грудня 29 дня було забито Яна Дубровського, служебника кн. Ганни Романівни Друцької Любецької, коли він повертався з Любомля з грішми через село Доросин; а забивши,, привезли труп під село Любецькоє; „на другий день, читаємо в акті, у понеділок чинили купу на границі Любецькій і Доросин ській з людьми з сіл обапольних" t6). [275] [276] Бували копи з людей трьох сіл. У справі покрадення Юхневі Гриневичеві п'ятеро бидла р. 1575 підчас „небезпечности забігу од поганства татар" відбулася копа, на яку зійшлись,,всі мужі з сіл... Любитова, Дубна і Колодежна"1). Далі, ми бачимо копу з чотирьох сіл. Hanp., р. 1589 січня 4 дня в справі покражі санок і инших речей Богдан Савицький „копу... збирав сусід околичних—напервей підданих п. Дмитра Здитовецького Залозьких... другое село підданих панів Гоголів, третєє село п. п. Богуславських, четвертеє село п. Кондрата і п. Павла Савицьких, а стороною..." '). Бували також копи і з п'ятьох сіл. Hanp., р. 1582 вересня 5 дня в справі покрадення бджіл кн. Андрій Курпський,,,розказавши зібрать право копноє, яко і перед тим бивало, для опиту і відомости, хтоби тії бджоли полазив і мед побрав... зібравшися на тоє право копноє мужей з сіл п’яти то єсть з Почан, з Білина, з Зачернеча—іменій... кн. Андрія Виш- невецького... а з іменій... кн. Курпського — Смидина і Поридуб... кгди ся мужі з тих звиш поменених сіл зійшли і на тую копу зібрали, виділи.[277]). Потім ми бачимо копу з шістьох сіл. Hanp., р. 1579 вересня 16 дня на уряді Луцькому возний Григорій Красносельський визнавав, що в справі кн. Богушової Ko- рецької був він „в кн. Богдановой Масальської, в небитності самого... Масальського, просячи справедливости, аби на всі підданиї свої Вовницькиї о пору банне сосни бортної купу зібрала... кн. Ma- сальська тим обичаєм одказала:,,заправді... не одно село моє до того гаю часть мають, але... єсть сіл шість; прето зберуться ли зо всіх тих сіл на купу, теди, будут ли мої винні, я готова справедливість вчинити"[278] [279] [280]). Далі ми бачимо копу з сімох сіл. Hanp., р. 1579 жовтня 25 дня, як визнавав на уряді Луцькому возний Матвій Витвицький, був він на копі в Підріжжю: „там питав єсми копи людей, коториї ся сходять на копу до Підріжжя то єсть з сіл: з Арсонович, з Угла, з Подліс, з Сельця, з Ситович, з Гру ш і вн а...“ *). Далі ми бачимо копу з вісьмох сіл. Hanp., р. 1596 липня 24 в м. Дубні знайдено тіло забитого невідомого чоловіка. Зібралася в цій справі вже друга копа. Вивідати, хто його забив і що то за чоловік був, на ній не пощастило. Тоді ВрЯДНИК ДубеНСЬКИЙ П. БиЛЧИНСЬКИЙ „ПІД виною, в праві посполитім описаною, тим-же міщанам і селам околичним Лубенським, што і перво били, то єсть: селу Ранчину, с. Погорільцям, с. 1 в а н ю, с. Головчичам, с. Вознесен ю, с. Тараканову і с. Підборцям на тое ж місце на ринок Дубенський... на громаду казав (зійтися)" *)■ Ми тут бачимо семеро сіл і восьме — саме місто Дубне. Цей акт, між иишим, спростовує твердження Ф. І. Леонтовича. що міста взагалі не входили до складу копних околиць [281] [282] [283]). Зустрічаємо також копу з дев’ятьох сіл. Hanp., р. 1583 листопада 21 в справі запалення с. Кобча скривджений Матис Хорковський, „зібравши сусідів околичних... зо всіх сіл... з Любча, з Грудки, з Козина, з Ставу, з Соло в и н а, з Д у щ а, з Навоза, з Соколя, а Смердин а... з тою всею копою слід погнав" а). Бачимо ми також копу з десятьох сіл. Hanp., возний Абрам Давидовський визнавав на Луцькому уряді, що р. 1604 липня 2 дня був він „при зібранню копи я 10 сіл над річкою Грушвицею... на ґрунті Лищанському, то єсть меновите села, на тій копі зібраниї.- село Родимичі, с. Л и ще, с. Старий Кол к, с. Сит ни ця... с. О мель но..., с. Холпнев, с. Остро в..., с. Тростенець, с. Лички, с. Домашів..." [284]). Далі зустрічається копа з одинацятьох сіл. Hanp., возний Ждан Леськовський визнавав на уряді Берестейському, що в справі покрадення коня Василеві Пришихотському був він р. 1616 червня 20 дня, коли ПришихотськиЙ „копу бо √6- шую з різних сіл зібрав... то єсть з села Батча і з Дубівок... з Іменина..., з Березої..., з Бухович..., з Остромеча..., з Малишів..., з Луцевич..., з Бистриці..., з Прилук...,, з Б о сеча“ [285] [286] [287]). Бачимо ми також копу з дванацятьох сіл. Hanp., Семен Козляківський, возний повіту Пинського, ви- знавав на уряді, що р. 1630 листопада 6 дня був він „по справі... п. Григорія Велятицького і... малжонки його у Велятичах... где... зібралося з різних сіл на копу підданих і шляхти немало, а меновите: з с. Сачков и ч..., K расо в a..., M е ст ко в и ч..., Диковин... з одних Дворець... з с. других Д вор ець..., з с. Лоси ч..., з с. Серник..., з с. Плещич..., З с. O CT р о в и ц і..., з с. Кнубова..., з с. Красного Берега"8). Далі, ми бачимо копу з тринацятьох сіл. Hanp., возний Щасний Лясота визнавав на уряді Берестейському, що в справі забиття Степана Калениковича він був „на λ третій головній копі“, на якій „люди... різних панів і з різних сіл околичних, то єсть з с. Ясні... з другого с. Бердищ..., з третього села Мальки... з с. четвертого... Б у за к і в..., з с. п’ятого..., Казиміра Тишкевича... з с. шостого Деменич... з с. сьомого... Плоскої.... з с. восьмого Березовки... з с. дев’ятого.... Рачків., з с. десятого Саків... з с. оди на ця- того... Hanp., возний Олександер Лозовицький визнавав на Берестейському уряді, що р. 1625 жовтня 5 дня в справі забиття Андрія Тишки був він на „купі головній з сіл околичних... на которій то копі становилися люди різних панів... з с. Xo длин а, з с. Грушової, з с. Підземеня, з с. Каменя, зс. Запронниці, з с. Залісся і з улиці Селецької... з сіл Мехведевич, з с. Заріччя, з с. Залісся, з с. Бородич... з с. Каменя, з с. Липового, з с. T у р н о ї" ?). Далі ми бачимо копу з шіснацятьох сіл. Hanp., Ян Сливовський, возний, визнавав на уряді Берестейському, що р. 1589 грудня 1 дня буя він „на копі, зібраній... на врочищу Нахуєм.... которої копи... з сіл околичних шісна- цяти то єсть з с. Хабович, з с. Рухова, з с. Ляхчич, з с. Корчич, з с. Хидер, з с. Лаоського, з сіл Болотських, то єсть з с. Гірвир- ського, з с. Липецького, з с. Орла і з с. Курилович, з с. Грузького, з с. Підвирського, з с. Замоського, з с. Щитенського, з с. Кісілева Дуба, з с. Борисовського, з с. Тировського" 3). Нарешті зустрічаємо копу з вісімнацятьох сіл. Hanp., возний Ян Ушацький визнавав на Пинському уряді, що р. 1664 жовтня 24 дня в справі спалення гумна двору Отолчицького відбулася копа, де були різні околичні люди —„меновите: з с. Биж- лович... з с. Колоді є вич... з с. Стахова., з с. Полторо- н о в и ч... зс. Батчи ч...з с. Лисяти ч... з с. M е р ч и ч... з с. Мисків... з с. В елеен и ці... з с. Рудки.. з с. Кротова... з Півкотич... з с. Молодова... з с. Холожина... з Старого Холожина... з с. Отолчич... з с. Поріччя різних панів**4). Ф. І. Леонтович, спираючися на акти, де Богдан Огинський, під- коморий Троцький, призначав коповиська для місцевостей і сіл, які-б копою шкоди своєї доходити мали, каже, що були копи з дев’ятнацятьох, двацяти одного, двацяти двох, двацяти трьох, двацяти п’ятьох, двацяти сімох, трицяти двох і трицяти трьох сіл ь), — але я, як було вже зазначено, досліджуючи лиш те, що було, а не те, що мало бути, з одного боку, а з другого, не маючи актів про те, щоб у Троцькому воєводстві дійсно відбувався копний суд (а самий факт призначення коповищ свідчить за те, що в названому воєводстві копкий суд не відбувався і влада їх хотіла там тільки завести), — вважаю за обережніше утриматися від. З’ясувати, чом у кожному окремому випадкові копа складалася з одного чи більше сіл і коли з кільканацятьох сіл, за браком для цього- певних підстав в актах, — важкенько. Можна лиш здогадуватися й дати тільки загальні вказівки. Коли справа стосувалася до одного села, а околичні села не були зацікавлені в тому, щоб прислухатися до визнання винного, то копа могла обмежитися громадою одного чи кількох найближчих сіл. Це часто бувало при такого роду злочинах, які не мали характеру широко розповсюджених, напр., при забийствах, пожежі, то-що—особливо в тих випадках, коли винний зразу бував відомий. До малих коп треба зарахувати і т. зв. гарячі копи, коли переслідували злочинця по гарячих слідах, бо тоді ніколи буває скликати всіх людей навіть одного села, а не то що з кількох околичних сіл. Коли-ж справа бувала такого характеру, що в ній зацікавлені й инші села — особливо це треба мати на увазі при крадіжках — то копа не могла вирішити долі винного, коли не всі околичні села беруть участь у суді. І ми бачили вже випадки, коли копа зрікається ухвалити свій вирок через те, що деякі села не стали на копі, особливо коли копі відомо, що в тих несталих на копі селах були крадіжки й ^иннї в них лишилися невикриті. • За другу причину скликання на копу околичних сіл бувало те, що злочинець невідомий був: коли копа з ближчих сіл не могла на опиті викрити винного, скликали копу „обчу“ з дальших сіл у надії, що більша околиця зійдеться на копу, що більший район буде притягнуто до неї,— то ймовірніша буде можливість добути відомості про злочинця. Це питання тісно звязане з питаннями про кількакротність збирання копного суду й про терен присуду, а тому докладніше розглянути його можна буде, виучуючи зазначені питання. Тепер-же ми звернемося до питаннів, звязаних з численністю коп- ників, і подивимося, яких засобів уживало копне право, щоб копа у кількасот чоловіка могла виконувати своє завдання й держати потрібний лад між собою. Засоби ці копне право вживало в двох напрямках: 1) обираючи кількох людей (суддів), які ближче могли-б прислухатися до всього, що діється на копі, держати якийсь лад та вести перед у ній, і 2) зменшуючи кількість членів копного суду через представництво або заступництво. 1. Щоб забезпечити громадському судові можливість при велелюдному згромадженні виконувати своє завдання, копне право утворило інститут нарочних суддів. Щоб не було непорозуміння, треба пам’ятати, що копники всі взагалі звалися суддями копкими, як це можна бачити, напр., з таких слів представників копи, що відбулася р. 1608 травня 4 дня в справі по* драння меду й спалення сосни бортної АбрамовіЙ Пузовській: „ми всі, судді копкі, котор их нас било о пултораста... декретом нашим тую всю шкоду... до... панів Вербських.. і підданих їх... приложили всьмо" 1). І коли ми тут говоримо про обрання суддів на копі, як про засіб забезпечити велелюдній копі можливість виконувати своє завдання Й тримати якийсь лад на ній, то ці судді були, так-би мовити, першими серед рівних, яких можна було-б прирівняти до сьогочасної президії на численних зборах чи що. При обранні цих нарочних суддів з-поміж звичайних суддів - коп- ників ми помічаємо навіть шляхи, що ними йшов розвиток цього інституту копного права. Передовсім, копа обирала з-поміж себе кількох осіб для вузької мети, певного завдання, а саме іцоб вони ближче могли прислухатися до того, що діється на копі, бо через велику кількість людей-копників, кожний з них не мав фізичної змоги прислухатися добре до всього. Hanp., р. 1646 лютого 10 дня в справі видертя бджіл пано.й й підданим Новодвірським відбулася копа в Новому Дворі на Пинщині; на цю копу зібралися люди з 6 сіл. Підчас одправу- вання так званого опиту, „кгди пришло тим людям, коториї били з м. Плотниці прийшли... Шимук Полубочка. Войтсх Полубоччин, син його, і Ясько Шиманович Баранович, тогди тиї, ставши перед тоею громадою всею з різних сіл людей, повідати почали, штоби где чули, або відали, — тогди тая купа вся, зізволившися не то є, же по двох мужів каждое село од себе на вислухання повісти тих людей, для ліпшого свідоцтва, вибравши, слухати їм к а з ħ л и, а миновите з с. Ботова Івану Ha- паричу й Димиду Суботичу, а с. Чухова Мелешку Семеновичу, Гнату Микуличу, з с. Міща Совостияну Велинчичу, Хведьку Пул- гаковичу, з с. Стоманич Грицю Антоновичу, Хведьку Жванковичу, з с. Нового Двора Занку Лашевичу, Сушку Риловичу і Кохну. Там же перед тими мужами і передо мною, єнералом, і... стороною шляхтою наперед Шимук Полубочка то цовідив..." 2). Далі ми бачимо, що копа обирала суддів не для судочинних дій підчас судового слідства, а щоб ухвалити вирок над виявленими вже винними. Hanp., р. 1647 грудня 3 дня в справі покрадення речей Петрові Водзгердові Поклонському відбулася копа „велика*4, на якій було доведено свідченням Таці Гарасимівни Хильчихи, що покрадені речі пропили лісничі Ласко з Юхнович і Степан з Дубої. „Поклонський у... копи вимагав, аби то межи собою розсудили. H а которий розсудок, зізволившися усі... вибрали з кожного села з-поміж себе по двох мужів, людей віри гідних" ,) ∏poφ. Иаанишевт»,,.О др. сел. общ/*, Дод. V; подібн. Ак. Вил. Арх. Ком., т. XVIII, № 205, 432; πpoψ. Я с и н с к і й, „Акты**, т. 1, № 241. •) Ак. Вил. Арх. Ком., т. XVIII, № 299. “) Томже, № 304; подібн. там-же, Хв№ 329, 394. Після того, як копа з-поміж себе обирала кількох чоловіка для •окремих судочинних дій чи для ухвали вироку в справі, неважко було дійти до думки — обирати окремих копників на ввесь процес чи поступок. 1 ми бачимо, що це так справді й було. Hanp., р. 1646 жовтня 22 дня на Пинському уряді було подано до записання в книги декрет копкий, що починається так: „Ми, мужове — копники, з різних сіл нижейменованих зібранні’, сами од себе і од сусідів наших на розсудок... справи ⅛ и сажениї і обранні’, меновите з села... всі згодне і одностайне сознаваем і відомо чиним сим декретом нашим копним...“ і далі оповідається докладно про все, що на трьох копах було 1)∙ З наведених досі прикладів видно, що копники-судді обирали •суддів з-поміж себе. Иноді-ж за суддів обирали сторону, себ-то людей, яких зацікавлена особа вживала, як сторону-свідків всього, що на копі діється; в цьому разі функції сторони-свідків змішувалися, зливалися з функціями суддів. Hanp., у декреті р. 1566 жовтня 15 дня в справі видертя бджіл Жданові Андрієвичеві читаємо: „Перед нами, копою, кгромадою людей зацних, так... шляхтою с. Серник... підданих... с. Серник, яко різних сіл — с. Видчівки на ім’я Андрієм і Мартином Денисовичами, з с. Сваригович лісничим Потапом Олисієвичем, Васьком Мартиновичем, з с. Дубров- ська Трохимом Федьковичем, з Погоста містечка Мартином Kорнієвичем, Семеном Савичем, мельником, жалував... зем’янин... з с. Серник... Ждан Андрієвич... кгди... Ждан Андрієвич, зібравши третюю громаду з людьми посторон- німи, вишменованими, шкоди своєї доходячи, на которую копу... Кгабрієль... не пішов... І ми, громада уся, здавшися на сторону, о слушний *суд і декрет просили... теди сторона, чинячи досить в тій справ і... по невиходу його, присудили...[288] [289] [290]). Ми тут бачимо, що копа просила сторону бути за суддів. Часом копа не сама обирала суддів, як це видно з досі наведених прикладів, а здавалася на зацікавлену особу, яка вже од себе обирала суддів. Вище згадано було, як р. 1661 липня 24 дня в справі забиття Яна Гулевського на дуже численній копі, де, між иншими, був архімандрит Кобринського манастиря Бенедикт Глинський та шляхта, виявилося, що забили небіжчика четверо підданців названого архімандрита. Тоді архімандрит „жадав, читаємо в акті, від усіх мужів, що на тій копі були, аби тих обвинених чотирьох... судили. Тоді копа, не хочучи їх судити... на самого архімандрит у... яко пана їх, той суд вложили; а... Глинський, будучи капланом, не судячи їх сам... всіх... панів-обивателів, що на тій копі були, упрощав, аби тих винних по їх заслузі осудили. Которі то... на той суд., на тій копі од... архімандрити Кобринського висаджені, узнали../4 8). Ми бачимо, що копа здалася на суд пана винних, але він за суддів обрав шляхту, що на тій копі була. Нарешті, суддів на копі обирали за принципом єднального суду,, себ-то скривджений висаджував суддів з свого боку, а винний чи пан його — з свого. Hanp., р. 1599 грудня 27 дня покрадення чотирьох копа, де було з сімох справі третя „чинячи поступок правний... сторони своєї для роз в коней Мишкові Козленкові відбулася людей немало”; на цій копі, висадив з жалоби своєї піддани х... різних п ан і в... Матфія Андрієвича Загайського.а Бориса 3 а н- ковича і... з с. Лисниці... Василя Калитовича. Яроша Царовича, Супруна Пунчича, а урядник... O етап к о Павлюкович з сторони своєї на тій же копі висадив чинення справедливости судей своїх—Бориса войта... Павла Тулушку, Яна Хилко- возного... Ждана Санковича Сонниць- стороні кгди вже на місцях « п сіл „ Мишко Козленко судку правного • Л Jf ■ • \ для Молчановича, вича і при них кого, коториї обидві своїх засіли... Мишко Козленко... жалував. Як бачимо, принцип рівности суддів не зовсім було додержано, ба скривджений висадив п'ятьох, а урядник винного чотирьох суддів. Бувало, що сторона з свого боку не висаджувала суддів, бо таких не мала; в такому разі вона могла здатися на суддів противної сторони- Hanp, р. 1594 жовтня 3 дня відбулася копа, за умовою урядників Реваницького—Матеуша Роматовського — і Першайського та Шип’янського — Яна Стаховського, в справі пограбування коней та инших речей підданим Шип’янським від Реванівців; на тій, третій уже копі, „з сторони своєї Шип’янці висадили людей сторонніх, мужів добрих... Смолевицького, Максима а Ману їла Гриневича.. висадили Карпа Ворсу, бившого старця Забашевича, осочника з Пліси,. А потім мужове Смолевицькі, сторона вишей писана... питала підданих Реваницьких... єслиби теж они міли свою сторону, мужів добрих, коториї би з ними, на тій копі засівши, винного іскали межи підданими Реваницькими, Дрег- чанськими й Шип’янськими о видрання пчіл... і о покрадення коней... і водлуг жалоби... аби, винного нашедши, з права карали. На которое питання їх старець Реваницький і Дрегчанський.. із мужами своїми повідили, іж ми сторонніх людей не маєм; але вас із сторони своєї просим сами од себе і іменем урядника своего п. Матеуша Роматовського, штоби есте так з сторони Шип’янської, яко і з сторони нашої по- сторони тім всім іскали; а што ви (з) винайдете, на сполу з нами винного Шип’янців і з сторони нашої перестанемо...“ 2). Тут ми маємо повне дотримання принципу єднального тільки обрання від кожної зацікавленої сторони суддів, але й згода підлягти вирокові цих суддів („на тім перестанемо”). суду — не попередня 1) Там-же. № 173; порівн- приклад, ¾o його навів М. Н. Любавський на crop. 654-655 в праці „Области, даленіє". ,) Ак. Вил. Арх. Ком., т. XVlII, Λ⅞ 141. Окрім того, тут-же ми маємо вказівку на те, що в руки обраних •суддів не віддається цілком уся справа, а копа залишається собі байдужою до всього; навпаки, Реваннчани, згодившися на ^суддів, висаджених од скривдженої сторони, додають, що ті судді „посполу з нами'1 шукатимуть винного. Що копа вся вкупі з висадженими суддями справді ухвалювала вирок, можна бачити з такого прикладу» Р. 1625 лютого 28 дня в справі обікрадення скарбця Маруші - Павловичівні Михайловой Гулевичовій слуга її Шимон ШанявськиЙ, „зібравши людей і мужів обчих, т. є. з с. Осмигович... Марка Бершевича і з Синявки двох... Федька Короля і Синька Кислиня... а з Мокович Остапа Скрипку і Івана Лучче- н я ту.. і при всій громаді Твердинській до тої справ и... зібраних і висажених... Леська Рокицького,.. пред тих то мужей і инших людей шляхту.і. Юрія Посавця... привести казали... прото тії мужове, так чужосельці, громада вся Твердинська, яко й иншиї приятелі... Гулевичової, Видя чи бить таковое его... признание... даючися сам бить винним.. оного на горло, водлуг права, з ск а з а л и“ *). Ми тут бачимо висаджених п’ятьох суддів-селян і одного шляхтича Юрія Посавця, що вислухували поясніння й визнання винного при всій громаді Твердинській і иншій шляхті, але вирок на горло ухвалили не тільки висаджені судді, але й уся Твердинська громада. В иншому випадкові, хоч і були висаджені нарочні судді, инші копники теж брали участь у допиті винного, а потім, після вироку, брали участь і в виконанні вироку. Hanp., р. 1595 червня 5 дня в Старинках урядник Криштофа Радивила Григорій Іванович, „маючи при собі людей добрих, на тім праві упрошених... Володимира Ким- бара.. Щасного Козла і инших людей добрих... Волен- тия Очкаса... перед собою постановивши, з тими людьми добрими волости Старинської... о різниї шкоди справедливість чинили... А тот... Волентий Очкас... добровільне повідив тими слови: пане староста і ви, панове мужове! послухайте -мене; вижу... я, і ж вжо мій час і моя година прийшла... што есми чинив і кому што зашкодив... добровільне без муки признаю... За тим вся волость підданиї Старинськиї крикнули тими слови: панове... судді і... пане староста! видайте... нам, хочем його попитати і.о свої шкоди... Очкас мовив: „то я сам панове - мужове, сам добровільне повідать буду... што ся дотичеть шкод волости і підданих Старинських, тих... і лічби не могу помнить... Підданиї Старинськиї питали: повідай... видавців і товаришів своїх... Тот злодій повідив: а на што... вам видавці і товариші мої? я все сам* кра- дивав і без видавців... Пан староста Старинський, обмови в ш ся з людьми добрими, которих на тім праві при собі мів... Очкаса видав підданим Старинським на мук у... А по тім питанню і по муці того злодія піддані Старинськиї вся волость на шибеницю його узо- г н а л и“ *): [291] Що-до кількости суддів, то з наведених прикладів ми бачили, що їх бувало три 1), п'ять 2), шість3), сім *), одинацять s), тринацять [292] [293]), два- цять три [294] [295]), двацять чотири я) і т. далі, себ-то кількість суддів не було встановлено; вона залежала иноді від кількости сіл, що брали участь у копі, або від волі зацікавленої сторони. Соціяльний стан суддів, що їх обирали на копах, відповідав складові самої копи. З наведених прикладів ми вже знаємо, що за суддів на копах обирали мужів-селян [296]), шляхту[297] [298] [299]), і сумісь селян і шляхти11), шляхти й міщан 1*), та міщан, шляхти й селян [300]).. Що-до якости обираних суддів, то крім звичайних вимог, ставлених копникам взагалі, — щоб вони були люди добрі й віри гідні, — вимагалося ще, щоб вони були свідомі копного права, бо тільки ця свідомість копного права відзначала їх серед звичайних копників і була запорукою тому, що справу буде вирішено згідно з звичаями копними. Hanp., у відомій вже нам справі забиття Яна Писецького на громадському суді виявилося, що труп небіжчика знайдено було на ґрунтах с. Черкас, а тимчасом до Черкас він не доїхав; вста- новлено-ж було, що він заночував у Городищах у Кловзи і що Другого дня рано Гуцин питався в Кловзи, що робить небіжчик, чи спить ще. Черкащани бралися до присяги, що їм невідомо, хто забив небіжчика й що він у Черкасах не був. Тоді „ми, читаємо в коп- ному вирокові, обібравши межи собою мужів добрих, віри гідних і відомих копного права, через яких усі подобенства, доводи і одводи уваживши... наказуємо" н). Осіб, що визначалися свідомістю копного права, часто обирали за •суддів і тому особи такі славилися як судді копкі. Hanp., р. 1686 червня 17 дня Сава Гацевич, скаржучися на Пинському уряді на Івана Степановича Гацевича, Федора Богдановича Гриневича та Яна Андрієвича Веренича Стаховських, що вони ніби-то неправильно судили його сина Юрія за крадіжку уздечки, між иншим, висловився так: „ви, обжалованиї особи, здавна одзиваєтеся суддями копними../* ,ь). Треба гадати, що ця свідомість, „умієтність" копного права приходила з часом: хто частіше й найбільше на копах бував, той і мав можливість практично вивчити право копне. А такими людьми були старші віком копники, яких і обирали на суддів копних і які, звичайно, на громадському суді й порядкували. Принаймні в одному випадкові, хоч там прямо й не говориться про обрання суддів, ми читаємо, що „старші копники суди копні обволали, о що кому йде“[301] [302])« Беручи на увагу, що обрання на копах суддів відбувалося не в усіх випадках і, порівнюючи, рідко; що роля суддів цих неясно визначена і, здавалося-б, копа могла перебутися і без них, тим більше, що, обравши суддів, копа не переставала брати діяльну участь як у самому судочинстві, так і в ухвалюванні вироків та виконанні їх; що обирали суддів то сама копа, то, за її дозволом, скривджений, а то й обидві зацікавлені сторони, і що, нарешті, принцип самого обрання не було видержано— поруч з обранням суддів порівну від кожного села, яке брало участь у копі, відбувалося обрання за принципом єднального суду;—' так от, беручи це все на увагу, можна гадати, що ми маємо тут інститут нарочних, суддів у самому процесі його формування, який ще не. встиг викристалізуватися й набути певних, сталих форм і ідей. А цей факт сам собою свідчить за те, що копний суд—життьова установа, яка не завмерла на певному ступені свого розвитку, як гадав був проф. Іванішев 2), а розвивалася поруч із життям і відповідно до його вимог. 2. Що-до заступництва, то в своєму місці вже зазначалося, що один член родини — батько, мати, син — міг заступати иншого й одна людина могла заступати цілу родину, цілий двір і навіть село. Полегшуючи, з одного боку, обов’язок кожного громадянина ставати на гро-* мадське зібрання — суд, представництво, з другого, значно зменшувало кількість копників, коли замість цілої родини з кількох чоловіка, на громадський суд виходила одна особа, а замість цілого села, лиш кілька осіб. Як-же організовано було представництво від сіл? Тут можна помітити два напрямки, що ними йшла думка копного права, — це: а) представництво від сіл, надто коли в копі брало участь багато сіл, і б) комбінація представництва чи заступництва від сіл з усіма людьми певного села. a) Hanp., р. 1664 жовтня 24 дня відбулася копа в справі спалення гумна в Отолчицях, про що вже згадувалося; на цій копі, як визнавав на уряді возний, „були різні люди — іменно з с. Виж- лович Яким Марухомич, Федько Ушаневич, з с. Колодієвич Максим Протасович, Сем н Пудкович... з с. Стахова Мартин Тимошевич, Яким Миронович... з с. Полтор'нович Остап Любкович, Федько Приступа... Васько Клапчевич, Степан Гобачевич, з с. Бастич Богдан Білявський, з с. Десятич Васько Максимович, Тиміш Каба- нович, з с. Мерчич Матвій Андрієвич, з с. Мисків Семенович Матвій,. Хома Хорушевич, з Велесниці піддані... воєводиної Мазовецької Іван Відунович, Петр Кондратович, з с. Велесниці піддані короля... Степан Сенькович, Гнат Хомич, з с. Рудки... Міхал Ухалевич, Ясько Мойсеєвич, з с. Кротова... Федір Гришкович, Наум Мацута, з Полкович... Гриць Мархелевич, Васько Пацевич, з с. Молодова... Гриць Стасюкович Степанів, Приступа Кіселів, з с. Коложена Ясько Наливайкович, Божко Мокієвич, з Старого Холожина Лукаш Приступа, Степан Сасько, з с. Отольчич... Мисько Круглий, Антон Хомич, Трохим Зірниця, з с. Поріча різних панів0... 1)∙ Ми тут бачимо мало не витримане представництво — по двое чоловіка від кожного села і, здається, від кожного державця в тому селі (с. Полторэнович, Велесниця). Це й е приклад заміни представниками від сіл усієї людности тих сіл. б) Другим напрямком, іцо ним копне право простувало, іцоб зменшити кількість копників, це було, як зазначено вгорі, комбінування ідеї обов’язкового стання на копі всіх з иншою, може поступовішою й організованішою ідеєю — заступництва чи представництва. Hanp., р. 1622 грудня 8 дня, як визнавав на Володимирському уряді возний Микола ЗакревськиЙ, в Ницкекичах відбулася копа над злодієм „при бутності урожоних... панів: Яна Сембля, Петра Калусовського, Степана Виндика, також духовної особи — отця священика Спаського із маетности... владики Володимирського Тишкович, і при підданих з різних сіл околочних, т. е.: Самойлу Бартошевичу з громади Бутятицької і при Федьку Сеньку з громади Тичко- вицької, Левку Реп’яху з громади Вареської і при багатьох инших... Тутеж при всій громаді Ницькеницькій... постановлено на суд... Васька, сина Юрія Черевка... А прето уро- жоні... вишпоменені, також поменені вислані з громад вкупі з громадою Ницькеницькою, прихилившися до права і статуту писаного... наперед питали..."2). Ми бачимо тут, крім панів і духівництва, все село Ницькенимі, що мешканцеві його Миколі Щербачеві вкрадено коня, і зісланих, себ-то обраних представників від Бутятицької, Тишковицької й Вареської громад. Отож численність копників на копному суді сама собою не була й не могла бути за перешкоду для нормальної судової діяльности, бо копне право впорядковувало ті численні зібрання двома способами: або заводячи інститут нарочних суддів що мали порядкувати на копних зібраннях, або через представництво чи заступництво, зменшуючи саму кількість копників.