V. Час зборів ради. Терміни деяких рад. Неперіодичність зборів цього інституту. Міркування, що визначали час її зборів.
В „Прошеній малороссійскаго шляхетства и старшинъ, вміст! съ гетманомъ, о возстановленіи разныхъ старинныхъ правъ Малороссы, поданное Екатерин! И-ой въ 1764"s), є вказівка, що генеральні ради на Україні „собирались обыкновенно къ новому году".
Чи було це „ста- ринне право"? Ні, періодичности в зборах генеральних рад не було. Що правда, в статтях Орлика 1710 р. є теж про встановлення „генеральних рад", що мали збиратися тричі на рік: на Різдво, на Великдень і на Покрову (1 жовтня), та мова мовилася в данім разі про раду старшинську, що їй дано лиш невірну назву. Тільки на Запоріжжі, як свідчить Д. Яворницький, саме в ці терміни збиралися січові ради. „Загальні чи військові ради відбувалися у запорозьких козаків звичайно в певні дні — 1-го січня кожного нового року, 1-го жовтня, в храмове свято Січи — Покрову, на 2-й чи на 3-й день „Великодня", тоб-то св. Пасхи, а крім того в усякий день та в усякий час, коли побажає товариство або проста „сірома" ,)∙ Ha Гетьманщині-ж, де скликати раду козацьку було справою вельми складною вже з чисто технічного боку, бо це була держава з чималою територією, таких точних термінів для рад генеральних — не помітно. І коли-б вони були, то безперечно про них мали-б ми численні вказівки й свідоцтва, бо різні групи й партії, без сумніву покликаючися на давній звичай, старе право вимагали-б скликання в певний, визначений термін. Цього на Гетьманщині не було.Ось терміни деяких рад. Року 1649 в Корсуню була рада 1 листопада2). Рада 1654 р. в Переяславі була в січні. Рада, що в Чигирині обрала на гетьманство І. Виговського, була в серпні3). Рада під Гер- манівкою, що скинула Виговського, була в вересніl). ’ Рада, що в Переяславі обрала Ю. Хмельницького, була в жовтні 1659 р.s). Рада, що його-ж обрала вже як гетьмана залежного від Польщі, була р.
1660 в листопаді6). Рада 1661 р. під Ніженем відбулася „по Пасці въ третье воскресенье"7). Року 1662 в Козельці рада була на Великдень®). Рада, що р. 1663 обрала на гетьманство П. Тетерю, на якій Ю. Хмельницький поклав булаву, була „генваря... въ 1 и вь 2 числіх-ь" ’). Рада в Ніжені 1663 р., що обрала Бруховецького, була в червні ,0). Рада, що р. 1665 обрала П. Дорошенка, була на Різдво ”)• В липні 1666 р. знаємо раду під Черкасами ,a). Року 1669 Дорошенко мав раду в Корсуню в березні,3). Того-ж року Многогрішного в Глухові обрано в березні. Р. 1674 Самойловича в Переяславі обрано на гетьманство обох сторін Дніпра, в березні-ж, „в пост-ь великій" як додає Самовидець н). Року 1687 обрано Мазепу на раді в липні й року 1708 — Скоропадського — в листопаді.З цього переліку важко встановити якийсь виразний, певний термін для генеральних рад. Помітна лиш деяка тенденція їх збирати, або на-весні, або в-осени. Сприяли цьому, звичайно, міркування господарчого [495] [496] характеру. Зокрема взимку сутужно було з фуражем для коней. От чому в однім випадкові ясно' вказується, що рада має бути на-весні „по траві" ’), тоб-то коли наросте трава, щоб нею можна було годувати козацькі коні. Народня пісня говорить про те, що й харч учасники ради мали привозити з собою. Отже, каже вона, Богдан Хмельницький з генеральним писарем: ,Од своїх рук листи писали. По городах по полкових, по сотенних розсилали, А до козаків у листах приписували — Ей козаки, діти, другії Прошу вас добре дбайте, . Борошно зсипайте До Загребельної могили прибувайте. Мене Хмельницького к собі ні пораду ожидайте. Оттогді ж то козаки добре дбали. Борошно зсипали До Загребельної могили прибували[497] [498] ’). І в універсалі Київського полковника В. Дворецького від 13 червня р. 1662 говориться: „в десятку каждомъ имійте себі возки з борошном?,. А хто из вас осадных людей борошно иміти не будет, мы имъ дать обіщаем4*a). Це-ж, певна річ, впливало на час зборів. Отож збори генеральних рад були не періодичні. Періодичність зборів мав инший інститут — рада старшинська. Йому, звичайно, не перешкоджали ці міркування технічного й господарчого характеру. Адже рада старшинська відбувалася в зачиненому приміщенні, а її обмежений склад і те, що учасники її були люди заможні, сприяло тому, що міркування господарчого характеру для неї не були такі вже важливі.