АДМІНІСТРАТИВНА ЮСТИЦІЯ в УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ ЧАСТИНА І. Проект закону про суди в адміністративних справах.

ПРОЕКТ

ЗАКОНУ ПРО СУДИ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ.

І. Адміністративні Суди.

Арт. І.

Влада судова в справах адміністративних належить: Адміністративним Відділам Округових Судів та Адміністратив­ним Колегіям Найвищого Суду.

Арт. 2.

При кожному Округовому Суді маються Адміністративні Відділи в складі: Головуючого в Відділі Заступника Голови Суду і Членів Суду, котрих призначається саме до Адміністративних Відділів.

Арт. 3.

При Найвищому Суді маються Судово-Адміністративна і Каса­ційно-Адміністративна Колегії, кожна в складі: Голови і Членів Колегії.

Кожна Колегія має Прокурора і при ньому певну кількість Поміч­ників.

Касаційно-Адміністративна Колегія розглядає справи в двох складах:

І/ звичайному /Головуючий і два Члени/, що йому підлягають справи, які розглядають Адміністративні Відділи Округового Суду та їх Делеговані Члени;

2/ в збільшеному /Головуючий і чотирі Члени/, якому підлягають справи, розглянуті Судово-Адміністративною Колегією Найвищого Суду.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. висловлюється за побільшен­ня збільшеного складу Касаційно-Адміністративної Колегії Найвищого Суду до 7 душ.

Арт. 4.

На посади Заступника Голови і Членів Адміністративного Відділу Округового Суду та Голів і Членів Адміністративних Колегій Найви­щого Суду призначається за загальним порядком осіб, котрі задоволь­няють загальним умовам призначення на ці посади.

На посади Членів Округового Суду і Членів Адміністративних Колегій Найвищого Суду можуть бути призначені також особи, що мають вищу юридичну правничу освіту і посідають достатній адміні­стративний досвід.

Арт. 5.

На підставі внесення Адміністративного Відділу Округового Суду і Касаційно-Адміністративної Колегії Найвищого Суду, Міністр Юстиції може делегувати для розгляду тимчасово або стало певних категорій справ, підсудних Адміністративним Відділам Округових Судів, Членів цих Відділів в якості одноособових Суддів, з визначен­ням їм, в разі потреби, місця осідку і поза містом перебування Окру­гового Суду.

Делеговані Члени Адміністративних Відділів Округових Судів за­ховують всі права Членів Суду і беруть участь в Пленумі нарівні з ин- шими Членами його.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. вважає непотрібним внесен­ня Касаційно-Адміністративної Колегії Найвищого Суду в справі делегування Членів Адміністративних Відділів Округових Судів.

Арт. 6.

Для провадження діловодства при кожному стало Делегованому Члені Адміністративного Відділу Округового Суду мається під його безпосереднім доглядом секретарь, котрого він сам призначає. Цей се­кретарь має тіж службові права і обовязки і несе туж службову відпо­відальність, що і секретарь Народнього Судді.

Арт. 7.

Регулямін^[161] внутрішнього ладу і діловодства Делегованих Членів Суду та Адміністративних Відділів Округового Суду складається ціми Відділами і залучається до регулямінів Округових Судів.

II. Судочинство.

І. Підсудність.

Арт. 8.

За підсудністю собі адміністративних справ Адміністративний Суд стежить сам з власної ініціативи.

Арт. 9.

Адміністративним Судам підсудні всі спори адміністративні, оскільки в законі нема спеціального застереження.

Арт. 10.

Спір адміністративний повстає, коли особа фізична або правка^[162] чи то приватно чи публічно правна, боронячи свої або чужі права і ін­тереси, порушені або загрожені постановою, розпорядженням, чином /взагалі будь яким актом/, нечинністю, занедбанням чи захованням, як органів державного управління, так і самоврядування вчинає адмі­ністративний позов на них в Адміністративному Суді.

Увага. Не може бути запізваний^[163] вищий орган державного управ­ління чи самоврядування нижчим, підлеглим йому за поряд­ком догляду, і навпаки.

Цей спір повстає також і тоді, коли, боронячи об’єктивний правний лад і інтереси держави, складає уповноважений на це орган державного управління адміністративний позов, а Прокуратура — протест.

Позови про винагородження шкоди, заподіяної порушенням прав чи інтересів, як згідним, так і незгідним з правом чи службовим обо- вязком заховання чи урядовою чинністю органів державного управ­ління або самоврядування, також підсудні Адміністративним Судам.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. пропонує уступ перший цього артикулу зредагувати так: Спір адміністративний по­встає, коли особа приватно правна, чи то фізична чи то правна, боронячи свої права чи інтереси, порушені абозагро- жені постановою, розпорядженням, чином /взагалі будь яким актом/, нечинністю, занедбанням чи захованням, як органів державного управління, так і самоврядування складає адмі­ністративний позов на них в Адміністративному Суді.

Увагу до цього уступу і уступ другий п. Іножарський пропонує ви­ключити. П. Завадський В. В. приєднується. П. Іванович С. Д. вислов­люється за виключення уваги до першого уступу.

Apτ. II.

Вимога відшкодований мусить бути заявлена разом з запереченням шляхом адміністративного позову постанови, розпорядження, чину чи заховання органів державного управління або самоврядування.

Арт. 12.

В позовах про відшкодовання на органи державного управління відповідає державний скарб в особі місцевої скарбової палати солідар­но з винним органом чи урядовою особою.

В позовах про відшкодований на урядові особи і органи самовря­дування останнє відповідає солідарно з першим.

Арт. 14.

Виключаються з підсудносте Адміністративного Суду:

1/ справи, підсудні Судам цивільним, карним та військовим;

2/ акти Верховного Правління, що до скликання, відкладення та розвязання законодавчого органу, а також оголошення законів;

З/ справи амнестії;

4/ справи, що випливають з права міжнароднього;

5/ справи, що торкаються репрезентації держави назовні;

6/ чинності військові.

Арт. 15.

Позови про відшкодовання, зв’язані з справами, переліченими в попередньому артикулі, не виключаються з підсудності Адміністра­тивного Суду.

Арт. 16.

Кожний, заінтересований в тому, щоб одна з сторін в спорі адмі­ністративному виграла, може вступити в справу в кожній її стадії, яко третя особа.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. висловлюється за виключення цього артикулу.

Арт. 17.

Третя особа може бути також притягнута до участи в справі або на прохання однієї з сторін, або з ініціативи самого Суду.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. висловлюється за виключення цього артикулу.

Арт. 18.

Суд ухвалює про допуск третьої особи, вислухавши сторони, при чім оскарженню підлягає лише негативна ухвала.

Окрема думка п. Іножарський І. П. висловлюється за виключення цього артикулу.

П. Іванович С. Д. вважає необхідним виключити з цього ар­тикулу вказівку, що оскарженню підлягають лише негатив­ні ухвали Суду в справі притягнення до спору третіх осіб.

Арт. 19.

Третя особа користується всіма правами сторони.

Окрема думка: п. Іножарський І.П. висловлюється за виключення цього артикулу.

Арт. 20.

В цілях охорони об’єктивного правного ладу і інтересів держави Прокуратура може вступити в справу в кожній стадії її, не потрібуючи на то ухвали Суду, згаданої в артикулі 18.

Арт. 21.

Основою адміністративного позову є або субєктивні публічні права і інтереси, або правотворчі чи правонищучі факти, а ціллю — відновлення порушеного права або інтересу чи усунення загрози їм та винагородження заподіяної шкоди, або ствердження існування чи неіснування певних прав або правних відносин.

Арт. 22.

Основою протесту є обєктивний правний лад і інтереси держави, а ціллю, в випадках порушення їх чи загрози їм — привернення попе­реднього стану або усунення загрози.

Арт. 23.

Приводом для позову чи протесту можуть бути:

1/ неправильності, що полягають або в порушенні закону чи зо- бовязуючого розпорядження влади, або в здійсненні уповноваження чи з перевищенням влади чи з порушенням меж компетенції, чи з ухи­ленням від ціли, для якої воно надано;

2/ ухилення від виконання чину, що його наказує закон або зобо- вязуюче розпорядження влади;

З/ повільність;

4/ заховання органів державного управління або самоврядування.

Арт. 24.

Позивач має право вибору між скаргою за порядком адміністра- тивно-інстанційним і позовом в Суді Адміністративному.

Вичерпавши перший порядок, він може заперечити остаточну ухвалу вищої адміністративної інстанції шляхом адміністративного позову в відповідному Адміністративному Суді.

Якщо протягом 12 тижнів орган управління зволікатиме з залаго­дженням прохання чи скарги, то сторона може вважати прохання чи скаргу відкинутими і вчинити позов в Адміністративному Суді.

Але звернення до Адміністративного Суду в той час, коли справа ще не вирішена за адміністративно інстанційним порядком, позбавляє сторону права дальшого переведення її за цим порядком і тягне за со­бою закриття справи в адміністративній установі.

Арт. 25.

Приймати до свого розгляду справу, що вже переводиться в Ад­міністративному Суді, органи, як державного управління, так і само­врядування, не можуть.

Арт. 26.

В Адміністративних Відділах Округових Судів складаються про­тести, і вчиняються позови на всі органи і урядові особи, як державно­го управління, так і самоврядування, за виключенням Голови Держави,

Міністрів та центральних органів державного управління і самовряду­вання, а також центральних органів організацій професійних, релігій­них і національних, на котрих протести і позови /на Голову Держави в особі Міністра, що контрасігнував його акт/ складаються і вчиняють­ся в Судово-Адміністративній Колегії Найвищого Суду.

Арт. 27.

Суперечки про підсудність між Делегованими Членами Адміні­стративних Відділів Округових Судів, між цими Відділами та між пер­шими, з одного боку, і другими, з другого боку, розвязує Касаційно- Адміністративна Колегія Найвищого Суду.

Арт. 28.

Суперечки про підсудність між Делегованими Членами Адмі­ністративних Відділів Округових Судів та цими Відділами, з одного боку, і Судово-Адміністративною Колегією Найвищого Суду, з друго­го, розвязує Касаційно-Адміністративна Колегія Найвищого Суду в збільшеному складі.

Арт. 29.

Суперечки про підсудність між Адміністративними Відділами Округових Судів, Делегованими Членами їх та Судово-Адміністратив­ною Колегією Найвищого Суду, з одного боку, і Народніми Суддями, Трудовими Сесіями Народніх Судів, Цивільними та Кримінальними Відділами Округових Судів, Військовими Судами і Судово-Цивільною та Судово-Кримінальною Колегіями Найвищого Суду, з другого роз­вязує Загальне Зібрання Касаційних Колегій Найвищого Суду.

Арт. ЗО.

Органи державного управління чи самоврядування, котрі вважа­ють, що справа, яку приняв до свого розгляду Делегований Член Ад­міністративного Відділу Округового Суду або цей Відділ, належить до їх компетенції, повідомляють про це Делегованого Члена чи Адміні- стративний Відділ Округового Суду, які передають це питання на роз- вязання Касаційно-Адміністративній Колегії Найвищого Суду, вирок якої є остаточним.

Арт. ЗІ.

Суперечки про підсудність адміністративних справ між Судово- Адміністративною Колегією Найвищого Суду й органами державного управління чи самоврядування розвязує Загальне Зібрання Касацій­них Колегій Найвищого Суду.

2. Представництво на Суді.

Арт. 32.

Сторони, можуть вести справи в Суді особисто або через своїх представників.

Органи державного управління і самоврядування ведуть в Суді справи адміністративні на тих же підставах, що і справи цивільні.

Арт. 33.

Представниками сторін в Адміністративному Суді можуть бути особи, котрі мають право вести цивільні справи в судових установах за відповідними артикулами ЦПК.

3. Позов.

Арт. 34.

Позов вчиняється в Адміністративному Суді протягом двох міся­ців від дня, коли постанову чи розпорядження, що викликали позов, було оголошено стороні, або, коли оголошувати їх не належало, то від того дня, коли постанова чи розпорядження, а також чин чи бездіяль­ність, або занедбання, рівнож загрожуюче правам і інтересам захован­ня, — стали відомі стороні.

Увага. Вчинення позову з приводу повільности не обмежується жадним реченцем.

Арт. 35.

Реченець для вчинення позову про відшкодований на орган дер­жавного управління чи самоврядування той же самий, що його ви­значає взагалі для адміністративних позовів попередній артикул, а на державний скарб чи орган самоврядування, відповідаючи солідарно за шкоду, той, що його визначають закони цивільні для вимог цивільних.

Арт. 36.

Позови вчиняється безпосереднє в належному Адміністративно­му Суді.

Протести Прокуратури надсилається через ту установу чи урядо­ву особу, на котрих його складається; протягом двох тижнів від дня одержання протесту відповідна установа чи урядова особа мусить пе­реслати його з своїми поясненнями до належного Суду, залишаючи собі копії протесту і додатків до нього, а в випадку відсутності їх, по­відомляючи про це Суд.

Арт. 37.

Позовна заява мусить бути написана на імя Суда, до якого склада­ється, і містити в собі:

1/ зазначення імені та призвіща особи, що вчинає адміністратив­ний позов, а також її представника, коли він складає позовну заяву;

2/ зазначення докладної адреси їх;

З/ зазначення тієї установи чи урядової особи, що її запозивається;

4/ зазначення докладної адреси їх;

5/ зазначення постанови чи розпорядження, чину чи недіяльнос- ти, занедбання чи заховання, що викликали позов, а також дня, коли вони стали відомі позивачу;

6/ наведення обставин і доказів, що є основою позову;

7/ зазначення вимог позивача, а в справах про виплату або стяг­нення грошевої суми точне визначення її розміру;

8/ підпис позивача або особи, що її він на це уповноважить, а та­кож переклад цього підпису, якщо його зроблено не в українській мові.

Арт. 38.

Позов в Адміністративному Відділі Округового Суду і у Делегова­ного його Члена можна вчинити і словесно.

Словесну позовну заяву записує до протоколу черговий Член Суду в Адміністративному Відділі, або Делегований, перечитує його позивачу і дає йому підписати, якщо він грамотний.

В яких саме справах може бути вчинено позов словесно, визначає інструкція Міністра Юстиції.

Арт 39.

Позовна заява може бути зложена особисто позивачем чи його представником, або надіслана почтою. Повноваження на складення позовної заяви може бути зазначено на ній.

Арт. 40.

До позовної заяви додаються:

1/ орігінали документів, на які позов спірається, або копії чи ви­тяги з них;

2/ переклади документів, писаних не в українській мові;

З/ довіреність, коли позов вчиняє представник;

4/ постанова чи розпорядження, які викликали позов, якщо вони були на письмі, або копії їх;

5/ копії позову і всіх додатків до нього для кожного запізваного, третіх осіб і Прокуратури.

Арт. 41.

В позовній заяві або в окремому списові мусить бути зазначено, які саме документи і додатки до нього додаються.

Замість оригінальних документів позивач має право подати копії їх, засвідчені за загальним порядком, або ним самим.

Замість обширних документів, як напр. рахункові книжки, реєстр і т.п. можна подавати витяги з них тих місць, на які спірається позов.

Позивач, що не має можливости з будь яких перешкод подати оригінальні документи, на які в позовній заяві покликається, чи копії їх, мусить навести в позовній заяві їх суть і пояснити перешкоди, в на­слідок яких не міг цих документів додати.

Арт. 42.

Всі розпорядження з приводу позовних заяв, зложених в Адміні­стративному Відділі Округового Суду чи у Делегованого Члена його або в Судово-Адміністративній Колегії Найвищого Суду, робить Голо­вуючий в Відділі Заступник Голови Суду, Делегований Член його або Голова Колегії за належністью.

Арт. 43.

Позовна заява не приймається і повертається особі, що зложила її з поясненням причин повернення:

І/ коли вона написана з порушенням правил, встановлених в п.п. 1,3,4, 5,7 і 8 арт. 37.;

2/ коли до позовної заяви, зложеної на підставі довірености, не додано останньої.

В випадках, зазначених в цьому артикулі, позовна заява поверта­ється безпосереднє позивачу, коли він є, а відсутньому — через судо­вого виконавця чи возного^[164] або почтою з поясненням причин повер­нення заяви.

Про неприняття словесної позовної заяви особі, що її зложила, видається на її бажання посвідка.

Арт. 44.

Розпорядження про повернення позовної заяви особа, що її зло­жила була, може оскаржити протягом двох тижнів від дня оголошення їй цього розпорядження.

Арт. 45.

Позовна заява залишається без руху до одержання від позивача додатків або відомостей:

1/ коли при заяві не було згаданих в ній додатків;

2/ коли не додано копій заяви і всіх доданих до неї документів;

З/ коли не означено місця замешкання позивача;

4/ коли заява, копії її і копії доданих документів написані без до- держення правил про гербову оплату.

Арт. 46.

В випадках, означених в п.п. 1, 2 і 3 арт. 45, позивачу признача­ється тижневий реченець з поверстовим для виправлення зазначених хиб. По упливі цього реченця, якщо хиб не було виправлено, позовна заява повертається позивачу, і справу можна відновити лише зложен- ням нової заяви.

Якщо в позовній заяві не зазначено місця замешкання позивача, про залишення без руху заяви і призначення йому на виконання вимо­ги Суду 7 денного реченця від дня його з’явлення вивішується оголо­шення в почекальні^[165] Суду протягом одного місяця.

Коли протягом цього реченця позивач не зявиться, то позовна за­ява вважається повернутою і переховується в канцелярії до його зяв- лення або до передачу заяви до архиву.

Арт. 47.

Якщо і позовна заява і додатки до неї цілком неоплачені гербовою оплатою або оплачені лише частково, то Адміністративний Суд може і не припиняти її руху; в такому випадку гербова оплата стягається з позивача за виконавчим порядком.

Арт. 48.

Позовні заяви органів державного управління чи самоврядування складаються відповідно до правил, встановлених арт. 36,37, п.п. 1,2,3, 4 і 5 арт. 40 та арт. 41 цього закону.

Арт. 49.

Протести Прокуратури складається стосовно до правил попере­днього артикулу.

Арт. 50.

Позовна заява органу управління і протест Прокуратури повер­таються в випадках, зазначених в п. 1 арт. 43 і залишаються без руху за порядком, встановленим в арт. 46,1/ коли при заяві чи протесті нема згаданих в них додатків, і 2/ коли не додано копії заяви чи протесту та всіх доданих до них документів.

Арт. 51.

Позови, що не надаються до розгляду в даному Суді, з причини непід­судності речевої чи місцевої, або з причини пропуску установленого зако­ном реченця вчинення їх, відсутности у позивача судочинної дієздатносте чи з огляду на те, що є відомим, що цей самий позов вже був розвязаний Судом — залишаються без розгляду в розпорядчому засіданні Суду.

Арт. 52.

Позовна заява органу державного управління чи протест Проку­ратури зупиняє виконання запереченої чи опротестованої постанови, розпорядження чи чину тільки в тих випадках, коли в заяві чи протес­ті є відповідне прохання про те.

Для зупинення виконання досить зручити органові, що виконує заперечену чи спротестовану постанову, розпорядження чи чин, по­свідку Суду про зложення позовної заяви або протесту.

Суд видає таку посвідку, упевнившись в розпорядчому засіданні, що зложена позовна заява або протест мають все необхідне для даль­шого руху, підсудні даному судові та зложені особами чи установами, що мають на те право, і без пропуску реченця, визначеного 34 артику­лом.

На прохання запізваного Суд може дозволити виконати зупинену постанову, розпорядження чи чин.

Позовна заява приватної особи не зупиняє виконання, але на про­хання позивача Суд може ухвалити про зупинення виконання.

Арт. 53.

Запізваний може в кожній стадії процесу просити суд про забез­печення виконання запереченої чи опротестованої постанови, розпо­рядження чи чину.

Арт. 54.

Ухвали Суду в справі зупинення виконання підлягають оскаржен­ню 7 денного реченця.

4. Рух справи до її розгляду.

Арт. 55.

Після вступу позовної заяви чи протесту до Округового Суду чи Судово-Адміністративної Колегії Найвищого Суду Головуючий в Відділі Заступник Голови Округового Суду чи Голова Колегії доручає справу догляду одного з Членів Суду, яко доповідача, за особливою чергою.

Арт. 56.

Після вступу позовної заяви чи протесту до Адміністративного Відділу Округового Суду чи до Судово-Адміністративної Колегії Най­вищого Суду Головуючий в Адміністративному Відділі Заступник Го­лови Суду чи Голова Колегії робить розпорядження про вручення за- пізваному разом з повісткою копій заяви і всіх до неї додатків.

Арт. 57.

Повістки з копіями протесту проти ухвал органів самоврядуван­ня та позовної заяви на них вручаються виконавчим їх органам.

Арт. 58.

Копії позовної заяви і додатків до неї, а також всіх инших паперів, що надійдуть в звязку з справою, надсилається Прокуратурі, котра може вступити в справу в кожній стадії її, користуючися в дальшому ході процесу всіма правами сторони.

Арт. 59.

Головуючий в Адміністративному Відділі Заступник Голови Окру­гового Суду чи Делегований Член його або Голова Судово-Адміністра­тивної Колегії Найвищого Суду, якщо вбачатиме в тому потребу, може разом з надісланням копії позовної заяви чи протесту запропонувати установі чи особі, проти котрих зложено протест, чи котрих запізвано, подати писане пояснення, зазначивши при тому ті обставини, які по- трібують зясовання чи підтвердження доказами.

На подання пояснення призначається реченець від двох тижнів до одного місяця з прирахованням поверстових, рахуючи від дня вручен­ня згаданої пропозиції.

В випадку зносин Суду з сторонами через почту, днем вручення повістки чи инших надісланих Судом документів вважається означе­ний поштовим штемпелем на завідомленні про вручення день наді­слання цього завідомлення до Суду.

Арт. 60.

Вимога писаного пояснення зазначається в повістці про виклик до Суду.

Арт. 61.

Після одержання писаного пояснення з копіями його і додатків до нього в належній кількості чи по упливі реченця на його подання І арт. 59/ Головуючий в Адміністративному Відділі чи Делегований Член його або Голова Колегії призначає засідання для розгляду справи.

Про призначення дня засідання повідомляється сторони, при чому позивачу чи Прокуратурі надсилається копії пояснення і дода­них до нього документів.

Арт. 62.

В справах, що розглядаються без вимоги писаного пояснення, Го­ловуючий в Адміністративному Відділі Округового Суду чи Делегова­ний Член його або Голова Судово-Адміністративної Колегії Найвищо­го Суду призначає день засідання, на який і викликає осіб, що беруть участь в справі. Цей день мусить бути призначений з таким розрахун­ком, щоб між ним і днем вручення повістки про виклик тій установі чи собі на котрих зложено позовну заяву чи протест, пройшло не менше семи день і не більше місяця з прирахованням поверстового реченця. В випадках зносин Суду з сторонами через почту, день вручення пові­стки вираховується за правилом артикулу 59.

Арт. 63.

Поверстовий реченець вираховується в той спосіб, що на подо­рож звичайним шляхом лічиться 50, а залізницею 300 верст на добу.

Арт. 64.

В справах, що вимагають невідкладного вироку, якщо та установа чи особа, на яку зложено позовну заяву чи протест, знаходяться від

Суду не далі, як за 25 верст, засідання може бути призначене і раніше реченця, встановленого в арт. 62.

Арт. 65.

Якщо до дня засідання надійдуть писані пояснення в справі, що переводиться без вимоги їх, то Суд може розглянути справу, а може й відкласти розгляд її. В цьому останньому випадку друге засідання призначається з додержанням правил арт. 61. Подання сторонами піс­ля цього будь яких пояснень вже не може бути підставою для дальшо­го відкладення справи.

Арт. 66.

Повістки і всі наступні повідомлення Суду, а рівнож папери другої сторони надсилаються позивачу на його адресу, подану в позовній заяві.

Арт. 67.

Особи, що беруть участь у справі, і їх представники мають право знайомитися з справою в канцелярії Суду.

В інтересах публічних Суд може виключити окремі частини спра­ви з огляду чи то з власної ініціятиви, чи то на прохання органу управ­ління, що надіслав данний документ

Арт. 68.

Якщо позовна заява є безпідставною чи то з боку фактичного чи то з боку юридичного, то Головуючий в Адміністративному Відділі, За­ступник Голови Округового Суду чи Делегований Член його або Голова Судово-Адміністративної Колегії Найвищого Суду може, не даючи їй дальшого руху і не викликаючи запізваного, мотивованою резолюцією відмовити в позові. В резолюції мусить бути зазначено що позивач, не- задоволений нею, може протягом двох тижнів від дня доручення йому резолюції або просити про призначення словесного розгляду справи, або оскаржити резолюцію за порядком за яким оскаржується звичайні вироки Суду.

Увага. В разі явної безпідставности позову позивач може бути оштрафованим в розмірі від 3 до 500 карбованців.

Якщо про призначення словесного розгляду справи не проситься і скарги не зложено, то резолюція набірає значіння і силу остаточного вироку.

5. Розгляд справи.

Арт. 69.

Доповідь справи і словесне змагання сторін відбуваються в при­людному засіданні Суду.

Арт. 70.

Якщо в залежності від особливої властивости справи прилюдність засідання може бути негожа для релігії, громадського ладу чи моралі, то Суд може ухвалити, що засідання має відбуватися неприлюдно.

Ухвала ця оголошується завжди прилюдно.

В залежності від обставин Суд може з власної ініціятиви чи на прохання сторони ухвалити неприлюдність розгляду справи подат­кових і карно-скарбових. Ухвала в цій справі оскарженню не під­лягає.

Арт. 71.

Справу доповідає в засіданні Суду Член Суду, доповідач.

Арт. 72.

Після з’ясовання справи доповідачем дають свої пояснення сторо­ни і їх представники.

Арт. 73.

Нез’явлення сторін на засідання Суду не зупиняє розгляду спра­ви, але від Суду залежить зажадати з’явлення позивача особисто чи че­рез представника, якщо з обставин справи випливатиме необхідність його словесних пояснень, з зазначенням тих обставин, що викликають цю необхідність.

В разі невиконання позивачем цієї вимоги Суд може закрити спра­ву, хіба що друга сторона або Прокуратура просили б розглянути її.

Арт. 74.

Суд може незалежно від вказівок сторін вживати заходів до зясо- вання обставин справи, збірати докази, що торкаються її, вимагати від судових, урядових, приватних і громадських установ і від третіх осіб подання необхідних йому документів і відомостей; ухвалювати про ви­клик і допит свідків, сторонами не зазначених; жадати висновку зна­вців^[166]; призначати огляд на місці; оповістити сторонам, які докази вони мусять подати, для чого в разі потреби видавати їм належні посвідки.

Арт. 75.

Адміністративний Суд може на загальних підставах перевіряти докази, не обмежуючись при тому тими доказами, що їх заперечено.

Арт. 76.

В разі потреби допит свідків і огляд на місці може доручити Адмі­ністративний Відділ Округового Суду — Народньому Судді або Деле­гованому Члену Суду, а Судово-Адміністративна Колегія Найвищого Суду цим Суддям або Адміністративному Відділові Округового Суду.

Арт. 77.

Розвязання справи на підставі присяги сторін не дозволяється.

Арт. 78.

Признання сторін для Суду не є обовязковим, і доказову його силу Суд означає на загальних підставах.

6. Вироки суду.

Арт. 79.

Суд ухвалює свій вирок за своїм внутрішнім переконанням, що базується на законі і сукупності всіх обставин справи, при чому Суд не обмежений доводами сторін і тими фактичними данними, на які вони поклались.

Вирок Суду може торкатись речей, які в вимогах сторін і не зазна­чалися, оскільки ці речі нерозривно звязані з заявленими вимогами.

Арт. 80.

Адміністративний Суд може ухвалити:

1/ залишити протест чи позовну заяву без наслідків;

Увага. В разі явної безпідставности і неслушности позову Суд може оштрафувати позивача в розмірі від IOdo 1000 карбо­ванців. В випадках, передбачених другою частиною арт. 68, Суд може штраф, що його визначено на підставі уваги до першої частини цього артикулу підвищити на власний розсуд в зазначених вище межах.

2/ скасувати спростестовані чи заперечені постанови, розпоря­дження і чини з наказом в належних випадках видати замість скасо­ваного акта нову постанову або розпорядження чи доконати иншого чину за вказівками Суду, що їх подається з приводу даного випадку;

З/ наказати відповідній установі чи урядовій особі або доконати певного чину, якщо його велить йому закон або обовязкове для нього розпорядження влади, чи якщо він є необхідним для відновлення за­конного ладу чи права позивача, або утриматися від певних чинів;

4/ змінити спротестовану постанову чи розпорядження в тому ви­падку, коли ця зміна торкається прав лише сторін, і якщо при тому Суд визнає, що він обставини справи цілком зясував, і що з них прямо ви­пливає законна необхідність певної нової постанови чи розпоряджен­ня замісць спротестованної чи запереченої;

5/ констатувати існування чи неіснування певного права чи прав- ного відношення^[167];

6/ задовольнити вимогу відшкодовання, якщо така вимога була заявлена і доведена.

Окрема думка: п. Іножарський І. П. висловлюється за те, щоб правило п. 2 цього артикулу звести до права Адміні­стративного Суду лише скасувати опротестовані чи заперечені постанови, розпорядження і чини, а п.п. З і 4 пропонує зовсім викинути. П. Заводський В. В. при­єднується.

Арт. 81.

Виникнення питання про присутність в спротестованих чи запе­речених чинах ознак злочину або порушення кримінального переслі­дування за службовий переступ не зупиняє розгляду справи.

Арт. 82.

Розгляд Судом справи на підставі протесту чи позовної заяви не перешкоджає скасованню чи зміні опротестованої чи заперече­ної постанови, розпорядження чи чину, як тією самою установою чи особою, від котрих вони походили, так і вищою над ними належною владою.

Арт. 83.

Якщо Адміністративний Суд вбачить, що постанову, розпоря­дження чи чин, з приводу яких зложено протест чи позовну заяву, ска­совано чи змінено так, що підстава протесту чи позову відпала, то Суд закриває справу, якщо нема вимоги про відшкодовання.

Apr. 84.

Знесення запізнаним органом запереченої постанови чи розпоря­дження або задоволення инших вимог позивача, заявлених в позовній заяві, залишається без впливу на рух позову і присудження судових витрат, якщо під час учинення позову існували для того законні умо­ви, а позивач не візьме назад позову.

Тіж самі наслідки тягне за собою і виконання перед учиненням позову чи під час його руху заперечної постанови чи розпорядження.

Арт. 85.

В кожній стадії справи Прокуратура може взяти свій протест на­зад, а позивач відмовитися від позову. В такому випадку Суд закриває справу, присуджуючи з позивача на користь запізваного і третіх осіб, якщо вони цього вимагатимуть, судові витрати.

Арт. 86.

Зречення позову в випадках, зазначених в попередніх артикулах, дає право третій особі, що вступила в спір на боці позивача, заступити в позові його місце.

Теж саме право належить і Прокуратурі в цілях охорони обєктив- ного правного ладу і інтересів держави незалежно від того, з якої при­чини сталося зречення позову.

Арт. 87.

В справах з вимогами майнового характеру сторони можуть в кожній стадії справи прийти до згоди, яка затверджується Судом і за­писується до протоколу.

В разі суперечносте мирової угоди закону чи інтересам держави Суд повинен відмовити в затвердженні її.

Арт. 88.

Вироки Суду оголошуються за порядком, що його встановлено для оголошення вироків Судів в справах цивільних. Копії їх надсила­ються Прокуратурі і органам Державного управління та самовряду­вання, котрі брали участь в справі, яко сторони.

7. Судові накази.

Арт. 89.

Якщо на підставі зложеного до Адміністративного Суду протесту чи позовної заяви Делегований Член Суду, Головуючий в Адміністра­тивному Відділі Заступник Голови Округового Суду чи Голова Судово- Адміністративної Колегії Найвищого Суду прийде до переконання, що вимога досить обгрунтована, то він може мотивованим наказом, без усякої дальшої процедури, задовольнити заявлену вимогу.

Арт. 90.

В наказі мусить бути зазначено:

1/ час його складення;

2/ докладне означення позовної і запізваної сторони;

З/ предмет протесту чи позову;

4/ підстава визнання протесту чи позову слушними з наведенням відповідних артикулів закону;

5/ суть наказу.

Арт. 91.

Крім обставин, згаданих в артикулі 90, в наказі мусить бути по­яснено, що сторони і Прокуратура мають право протягом двохтижне- вого реченця від дня оголошення їм наказу зажадати розгляду справи в судовому засіданні.

Арт. 92.

Копія наказу надсилається до запізваної установи чи особи та Прокуратури і видається позивачу, якщо він про те проситиме.

Арт. 93.

Якщо протягом зазначеного в арт. 91 двохтижневого реченця сторони чи Прокуратура не зажадають словесного розгляду справи, то наказ набі- рає силу судового вироку, який можна оскаржити на загальних підставах.

8. Судочинство в справах

кримінально-адміністративних^[168].

Арт. 94.

Позов в справі кримінально-адміністративній вчиняється про­тягом двох тижнів від дня оголошення позивачу постанови органу управління про покарання його.

Арт. 95.

Позовна заява складається через установу, що наложила кару. Протягом семи день ця установа надсилає усю справу до належного Адміністративного Суду.

Арт. 96.

Вчинення позову зупиняє виконання постанови органу управлін­ня про покарання позивача.

Арт. 97.

Участь Прокуратури в цих справах є обовязковою.

Арт. 98.

Суд не звязаний постановою органа управління що до визначення розміру кари, але збільшити її не може.

Арт. 99.

Оскарження вироку Суду не зупиняє виконання його, якщо він не позбавляє засудженого волі.

Арт. 100.

При розгляді кримінально-адміністративних справ Адміністра­тивний Суд керується загальними засадами процесуального кодексу кримінального, на загальних підставах.

III. Оскарження та перегляд вироків.

Арт. 101.

Протести і скарги на вироки Делегованих Членів Адміністра­тивних Відділів Округових Судів та самих цих Відділів подаються через Членів цих та Відділи до Касаційно-Адміністративної Ко­легії Найвищого Суду протягом двох тижнів від дня оголошення вироку.

Арт. 102.

Протести і скарги на вироки Судово-Адміністративної Колегії

Найвищого Суду подаються через цю Колегію до Касаційно-Адміні- —а витра­ти на провадження справи оплачують на загальних підставах.

Арт. 120.

Від оплати судових витрат звільняються особи, що їх визнано за незаможніх.

Арт. 121.

Якщо перевірка доказів була призначена з ініціятиви самого Суду чи на вимогу Прокурора, то відповідні витрати робляться коштом дер-

жавного скарбу. В инших випадках гроші на витрати на провадження справи стягаються з тієї сторони, яка просила про перевірку.

Арт. 122.

В адміністративних справах не майнового характеру Суд сам на власний розсуд встановлює позовну ціну, ухвалюючи вирок.

Арт. 123.

Судові витрати, які заплатила сторона чи третя особа, на користь котрої ухвалено вирок, присуджуються їй з сторони, третьої особи, що справу програла, на тих же підставах, що й в справах цивільних.

V. Виконання вироків Адміністративних Судів.

Арт. 124.

Вирок набірає законної сили:

1/ коли його ухвалив Адміністративний Від діл Округового Суду, Деле­гований Член його, або Судово-Адміністративна Колегія Найвищого Суду, і на нього не подано протягом установленого реченця протесту чи скарги;

2/ коли його ухвалила Касаційно-Адміністративна Колегія Най­вищого Суду.

Арт. 125.

Вирок виконується негайно після того, як набере законної сили. Попереднє виконання вироку не дозволяється.

Арт. 126.

Вирок проти органів державного управління і територіального самоврядування виконується шляхом повідомлення відповідним Ад­міністративним Судом тієї установи, чи особи, що на підставі протес­ту чи позову на них виникла справа, про те, що вирок набрав законної сили. Одночасово з цим про це ж повідомляється Прокуратуру.

В инших випадках вирок виконується примусово на тих же під­ставах, що і в справах цивільних.

Арт. 127.

Прохання про витлумачення вироку розглядає Суд, що ухвалив його.

Арт. 128.

Питання, що до розвязання їх за порядком судочинства, Адміні­стративний Суд стріне труднощі, вирішуються на підставі зміркуван- ня правил цього закону з кодексом процесуальним цивільним.