1526р., січня 26, Пйотрків Сигізмунд І надає Львову користуватися гербом з зображенням лева, що вільно стоїть у відкритій брамі, над якою височать три вежі, та право користуватися червоним воском
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.343. Пергамент: 42,6х63,7 + 14,3 см. Ініціал “І“. Написи: “Regestratae” (XVI), “Super insigne leonis et ceram rubram, 1526, serenissimi Sigismundi Primi regis” (XVI-XVII).
На шовковому біло-жовто-синьому шнурку пошкоджена печатка: Gum., XIII, №46.Коп.: MK, 39, k.689-691; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.33-34; Czart., 2014, k.79-81; Czart., 2029, k.92v-95.
Опубл.: Soch. Herb, s.63-65.
Регести: MRPS, IV/2, №14455; Каталог, №397
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Cum ea, que per principes subditis eorum, ad decus et honorem ipsorum conceduntur, ut firma illibataque persistant, et ne in recidive contencionis scrupulum relabantur, expediat literarum presidio et officiis communiri. Proinde nos Sigismundus Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lithuanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Russie, Prussie Pomeranieque etc. dominus et heres. Manifestum facimus tenore presen- cium, universis et singulis, presentibus et futuris, harum noticiam habituris, quia nos, qui gratitudinis nostre vices, in eos partiri solemus, quos vel fide vel observancia erga nos, aut virtutum studio ceteris prestare animadvertimus, hac racione mecientes singularem fidem, ac promptam obsequendi voluntatem et affectionem erga nos ac predecessores nostros, et rempublicam regni nostri, pace et bello, famatorum proconsulis et consulum
tociusque communitatis civitatis nostre Leopoliensis, ita ut non immerito virtutum et meritorum suorum ornamentum conveniens accipere mereantur ac etiam considerantes, frequentes plerumque mercatores et negociatores aliosque homines, ex diversis provinciis et nacionibus, ad ipsam civitatem Leopoliensem, in finibus regni nostri sitam, convenire et illic coram eius consulibus, ipsorumque officio civili, plurima negocia et actiones suas cum subditis nostris agere, illasque in compendium scripture officio literarum redactas sub sigillo eiusdem civitatis reportare solere.
Prospicere volentes, ut ipsi consules Leopolienses, qui a primeva illius civitatis fundacione, virtutis et boni regiminis eiusdem civitatis de suis predecessoribus, perpetua quadam successione, originem trahunt, munus suum consulare eo dignius, in usum omnibus deducant, quo ornatiore vivendi ritu ac hospitalitate atque humanitate alias civitates in terris Russie existentes, longe antecedunt, motu proprio auctoritateque nostra regia et ex certa sciencia ac animo deliberato, de consilio et assensu universorum consiliariorum nostrorum et nunctiorum terrarum regni nostri, in hoc conventu generali congregatorum, ratificantes et approbantes, prout ratificamus et approbamus harum serie literarum, insigne ipsius civitatis nostre Leopoliensis, valvam videlicet seu portam magnam patentem, cui tres turres supereminent, in qua quidem valva, leo liber et stans, nulla crate vel cathena mancipatus cernitur. Quo insigni ab immemorabili tempore eadem civitas Leopoliensis hactenus suapte sponte utebatur, ipsis denuo huiusmodi insigne motu et auctoritate predicta dedimus, concessimus et elargiti sumus, damusque concedimus et elargimur per presentes, volentes ac dicta auctoritate nostra regia decernentes, quod ipsi consules moderni et pro tempore existentes, eiusdem civitatis Leopoliensis, quam nomine leonis nostri predecessores celebrem reddidere, in omnibus actibus honestis, literis, privi- legiis, expedicionibus et etiam vexillis picturisque et monimentis suis, predicto insigni libere frui, idque deferre ac gestare et ex nunc futuris perpetuis temporibus, in expressione eiusdem insignis et literarum suarum quarumlibet sigillacione, cera rubea uti possint, absque alicuius contradictione, obtrectacione et impedimento, quo et rei novitate, aliqua eorum ad posteros, illis gloria manaret, et ipsi, memores, sese in eminenciori loco tanquam in turribus et specula, positos esse, virtutem Leonis vigilantis, animo, constancia, excubiis et robore, adversus imminentes omni ex parte hostes, viriliter imitari, maiorique indies studio et fervore, quem ipsa cera rubea designat, ad recte formandum et bene dirigendum reipublice illius civitatis statum, operam suam navare centenderent. Que omnia et singula premissa nos testata universis reddere volentes, presentes literas fieri sigilloque nostro regio iussimus communiri. Actum et datum Pyotrkovie in conventu generali feria sexta proxima post festum Conversionis sancti Pauli apostoli, anno Domini millesimo quingentesimo vigesimo sexto, regni vero nostri anno vigesimo. Presentibus reverendissimo ac rever- endis in Christo patribus dominis Ioanne Lasski archiepiscopo Gnesnensi, legato nato et primate, Petro Thomyczki Cracoviensi, et regni nostri vicecancellario, Mathia Drzewiczki Wladislaviensi, Ioanne Latalski Posnaniensi, Andrea Crziczki Premisliensi et Laurentio Myedzileski Camenecensi, episcopis, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Chris- tophoro de Schidlowyecz palatino et capitaneo Cracoviensi, et regni nostri cancellario,Andrea de Thanczin Sandomiriensi, Nicolao de Cosczielecz Calissiensi, Ioanne Iarandt de Brudzewo Lanciciensi, Iaroslao de Lassko Siradiensi, palatinis, Nicolao de Schidlowyecz Sandomiriensi et regni nostri thesaurario, Venceslavo de Ostrorog Calissiensi, Ioanne de Thanczin Lublinensi, Ioanne Wyetzwyenski Plocensi, Adam de Drzewicza Radomiensi, Ianussio Latalski Landensi et capitaneo Iuniwladislaviensi, Nicolao Russoczki Biechoviensi ac Lanciciensi et Predecensi capitaneo, castellanis, Stanislao de Chodecz marschalio regni nostri ac Leopoliensi capitaneo, Ioanne Carnkowski Scarbimiriensi et Nikolao Zamosczki Tarnoviensi prepositis, canonicis Cracoviensibus, secretariis nostris, Silvestro Ozarowski succamerario nostro ac Zawichostensi capitaneo, Simone Chlewiczki magistro coquine, Ioanne Tharlo de Sczecarzewicze incisore regni nostri, ceterisque dignitariis, officialibus et aulicis nostris, testibus circa premissa fidedignis, sincere nobis et fidelibus dilectis. Datum per manus prefati reverendi in Christo patris domini Petri, episcopi Cracoviensis, et regni nostri vicecancellarii, sincere nobis dilecti.
Petrus episcopus et vicecancellarius subcripsit.
Relacio eiusdem reverendi in Christo patris domini Petri Thomiczky episcopi Craco- viensis et regni Polonie vicecancellarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Щоб те, що володарями своїм підданим для їх прикраси і честі дозволяється залишалося міцним та бездоганним і не знищилося при відновленні змісту по скрупулам, потрібно (його) захистом і обов‘язком грамот зміцнити. Тому ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) оголошуємо всім, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Ми, хто овочі нашої вдячності маємо звичай розподіляти для тих, які вірність або службу, чи старанність доблестей нам та іншим виявили; з цієї причини ми звернули увагу, взяли під увагу виняткову віру, очевидне бажання служби та ставлення щодо нас і наших попередників та держави нашого королівства, в мирний і воєнний час, славетних бурмистра, райців та всієї громади нашого міста Львова, що цілком справедливо заслуговують отримати відповідний вінок своїх доблестей і заслуг, а також обміркувавши, що часто і переважно купці, торговці та інші люди з різноманітних країв та народів прибувають до того міста Львова, що на кордонах нашого королівства знаходиться. І там вони з райцями, при міському уряді, численні свої справи і угоди з нашими підданими вчиняють і мають звичай для скорочення напису уряду, що в грамотах передається, під печаткою того міста повідомляти. Бажаючи потурбуватися, щоб ці львівські райці, які від первісного заснування того міста, від своїх попередників отримали шляхом вічного успадкування початок доблесті і доброго управління тим містом, свій раєцький обов‘язок гідніше на користь всіх несли; завдяки тому, що перевищують інші міста в руських землях прикрашенням життєвих звичаїв, гостинністю та культурою, за власною ініціативою і нашою королівською повагою і з певного нашого відома та вдумливого розважання, за порадою та схваленням усіх наших дорадників та
послів земель нашого королівства, зібраних тут на вальному сеймі, ратифікували і схвалили, ратифікуємо і схвалюємо змістом цієї грамоти герб того нашого міста Львова, а саме: відкрита велика брама чи ворота, над якою підносяться три вежі, у тій же - брамі вільний і стоячий лев, не пійманий в жодні решітки чи кайдани.
Цей герб від незапам‘ятних часів та місто Львів до цього часу само по собі використовувало. Їм наново цей герб за згаданою ініціативою та повагою дали, надали і обдарували, даємо, надаємо та обдаровуємо даною (грамотою); бажаючи і вирішуючи згаданою нашою королівською повагою, щоб ці сучасні, і що в майбутньому будуть, райці того міста Львова, яке наші попередники урочисто наділили ім‘я лева, у всіх почесних актах, а також на своїх прапорах, картинах і пам‘ятках згаданий герб вільно вживали і цей (герб) наносили та вносили від тепер і не майбутні часи. При користуванні цим гербом і опечатуванні будь-яких своїх грамот можуть вживати червоний віск без заперечення, недоброзичливості і перешкоди будь-кого. Таким чином будь-яка слава і нова справа від них до нащадків передасться, і вони згаданий (герб) у помітніших місцях хай помістять, як от: на вежах і баштах; хай мужньо наслідується доблесть невтомного Лева, відвага, постійність, охорона і міць проти всіх близьких ворогів. І щоб щодня з великою ретельністю і запалом, як властиво тому червоному воску, до правильного розвитку і доброго керування належного порядку спільноти того міста свої зусилля в службі вони (міщани) в сто разів збільшили. Бажаючи це все і, кожне зокрема, вищезгадане засвідчене всім передати, дану грамоту нашою королівською печаткою наказали скріпити. Діялося і дано на вальному сеймі у Пйотркові у найближчу п’ятницю після свята Навернення св. апостола Павла, року Божого 1526, нашого панування - 20, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Петра, краківського єпископа і віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.Петро, єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Петра Томицького, краківського єпископа і віце-канцлера Польського королівства.
