Розділ 15 i ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПРОПОЗИЦІЮ ГРОШЕЙ

В розділі 14 з’ясовано просту модель багаторазового створення депозитів, яка показала нам, як ФРС може контролювати суму чекових депозитів, встановлюючи норму обов’язкових резервів та рівень резервів.

Для простоти виділимо в аналізі нашої моделі декілька етапів. Спочатку ми побачимо, що Федеральна резервна система може здійснювати точніший контроль над грошовою масою (готівка в обігу плюс загальні резерви в банківській системі), ніж над одними загальними резервами. Тому наша модель пов’язує зміни в пропозиції грошей із змінами в грошовій масі. Цей зв’язок досягається через грошовий мультиплікатор (коефіцієнт, який визначає зміну пропозиції грошей внаслідок зміни грошової маси). Нарешті, ми з’ясуємо чинники, що визначають поведінку мультиплікатора грошей.

ПОРАДА

Одна з причин розчленування моделі пропозиції грошей на складові частини полягає в тому, що підхід, який враховує послідовність логіки і викладу, допоможе відповісти на складні гоїтання швидше, ніж запам’ятовування положень, яким чином зміни поведінки Федеральної резервної системи, вкладників чи банків вплинуть на пропозицію грошей.

При створенні моделі процесу формування пропозиції грошей ми дотримуватимемося простого визначення грошей (готівка плюс поточні чекові депозити), яке відповідає визначенню МІ.

Водночас це визначення забезпечує нам розуміння основ процесу формування пропозиції грошей. Більше того, хід аналізу і його результати, проведені з використанням визначення МІ, однаково добре можна застосувати і до визначення М2. Дещо складніша модель пропозиції грошей для визначення М2 розроблена в додатку в кінці цього розділу.

КОНТРОЛЬ ГРОШОВОЇ МАСИ

Грошова маса (яку також називають грошима підвищеної ефективності) дорівнює готівці в обігу (С) плюс загальні резерви банківської системи (R)г. Грошова маса (MB) може бути виражена, як

MB = С + R.

В розділі 14 показано, яким чином Федеральна резервна система забезпечує додатковими резервами банківську систему, купуючи урядові облігації або надаючи банкам позики. Ми незабаром побачимо, що хоча ці дії очевидно збільшують грошову масу, їхній вплив на резерви в дійсності менш визначений. Ось чому моделі, які описують визначення пропозиції грошей і роль Федеральної резервної системи в цьому процесі, як правило, зосереджуються на грошовій масі, а не на резервах.

Операції Федеральної резервної системи на відкритому ринку

Одним із способів, за допомогою якого Федеральна резервна система спричиняє зміни в грошовій масі, є купівля або продаж урядових облігацій через операції на відкритому ринку. Купівлю Федеральною резервною системою урядових облігацій називають купівлею на відкритому ринку, в той час як продаж Федеральною резервною системою облігацій називають продажем на відкритому ринку.

Купівля па відкритому ринку в банку. Як описано в розділі 14, Федеральна резервна система купує облігацій на 100 дол. у банку і оплачує їх чеком у 100 дол. Банк або депонує чек на свій рахунок у Федеральній резервній системі, або перетворить його на готівку в касі. Будь-який з цих двох можливих кроків означає, що банк матиме на 100 дол.

1 Готівка в обігу включає як гроші, випущені Федеральною резервною системою (банкноти Федеральної резервної системи), так і Скарбницею (головним чином монети).

Тим часом Федеральна резервна система виявляє, що її пасиви збільшилися на додаткові 100 дол. резервів, а її активи зросли на 100 дол. додаткових цінних паперів, якими вона тепер володіє. Її Т-рахунок має вигляд:

Кінцевий результат цієї купівлі на відкритому ринку полягає в тому, що резерви зросли на 100 дол., тобто на суму купівлі на відкритому ринку. Оскільки не відбулося жодних змін із готівкою в обігу, то грошова маса також збільшилася на 100 дол.

Купівля па відкритому ринку в пебапківських одиниць. Потрібно розглянути два випадки. В першому припустімо, що особа чи корпорація, яка продає облігації на суму 100 дол. Федеральній резервній системі, депонує отриманий чек у своєму місцевому банку. Т-рахунок небанківської одиниці після цієї операції такий:

Отримавши чек, банк кредитує рахунок вкладника на суму 100 дол., а потім депонує цей чек на свій рахунок у Федеральній резервній системі, збільшуючи тим самим свої резерви. Т-рахунок банківської системи набирає вигляду:

Вплив на баланс Федеральної резервної системи полягає в тому, що вона збільшила на суму 100 дол. цінних паперів у підрозділі «Активи» і водночас збільшила на 100 дол. резервів у підрозділі «Пасиви»:

Як можна бачити з Т-рахунку, наведеного вище, коли чек Федеральної резервної системи депонувався в банку, то чистий результат купівлі Федеральною резервною системою на відкритому ринку в небанківських одиниць є ідентичним до купівлі на відкритому ринку в банку. Резерви збільшуються на суму 100 дол.— величину купівлі на відкритому ринку, і грошова маса збільшується на цю ж суму 100 дол.

Якщо, з іншого боку, особа (чи корпорація), продавши облігації Федеральної резервної системи, перетворює чек ФРС на готівку в місцевому банку чи в Федеральному резервному банку, тоді вплив на резерви буде іншим[43].

Тепер ФРС виявляє, що вона обміняла 100 дол. грішми на 100 дол. цінних паперів, тому Т-рахунок буде таким:

В цьому випадку чистий результат купівлі на відкритому ринку полягає в тому, що резерви не змінюються, в той час як готівка в обігу збільшується на 100 дол. унаслідок купівлі на відкритому ринку. Таким чином, грошова маса (готівка в обігу плюс резерви) збільшується на 100 дол.— сума купівлі на відкритому ринку, в той час як резерви не збільшуються. У цьому полягає відмінність від випадку, в якому продавець облігацій вкладає чек Федеральної резервної системи в банк. У цьому разі і резерви, і грошова маса збільшуються на 100 дол.

Цей аналіз виявляє, що вплив купівлі па відкритому ринку на резерви відрізняється залежно від того, чи продавець облігацій тримає виторг від продажу в готівці, чи в депозитах. Якщо виторг тримають у готівці, то купівля на відкритому ринку не впливає на

резерви. Якщо ж виторг тримають у вигляді депозитів, то резерви збільшуються на суму купівлі на відкритому ринку.

Однак вплив купівлі па відкритому ринку на грошову масу є завжди однаковим, незалежно від того} чи виторг від продажу тримають у формі депозитів, чи готівки.

Продаж иа відкритому рипку. Якщо Федеральна резервна система продає банку чи небанківській одиниці на 100 дол. облігацій, то грошова маса зменшиться на 100 дол. Наприклад, якщо ФРС продає облігації індивіду, що платить за них готівкою, то покупець обмінює 100 дол. у готівці на 100 дол. облігацій, і Т-рахунок має вигляд:

ФРС, з іншого боку, зменшила свій пакет цінних паперів на 100 дол. і також зменшила свої грошові зобов’язання, прийнявши готівку як плату за облігації, що зменшило суму готівки в обігу на 100 дол.:

Вплив продажу облігацій на суму 100 дол. на відкритому ринку веде до зменшення грошової маси на таку ж величину, хоча резерви не змінюються. Зміни в Т-рахунках у випадках, коли покупцем облігацій є банк або покупець платить за облігації чеком, виписаним на чековий депозитний рахунок у своєму місцевому банку, веде до такого ж зменшення на 100 дол. грошової маси. Це зменшення відбувається, бо сума резервів зменшилася на 100 дол.

З нашого аналізу купівлі і продажу на відкритому ринку можна дійти такого висновку: вплив операцій па відкритому ринку на резерви значно більш невизначений, ніж вплив на грошову масу. Внаслідок цього ФРС може ефективніше контролювати грошову масу через операції на відкритому ринку, аніж контролювати резерви.

Перехід від депозитів до готівки

Навіть якщо ФРС не проводить операцій на відкритому ринку, все ж перехід від депозитів до готівки вплине на резерви банківської системи. Проте такий перехід аж ніяк не впливатиме на грошову масу. Це ще одна причина, чому ФРС пильніше контролює грошову масу, ніж резерви.

Припустімо, що Джейн Браун (яка відкрила чековий рахунок на 100 дол. у Першому національному банку, що описано в розділі 9) вирішує, що в усіх банках касири надто брутальні. Вона закриває свій рахунок, вилучивши суму 100 дол. у готівці, і обіцяє ніколи більше не кластрі в банк гроші. Вплив на Т-рахунок небанківських

Банківська система втрачає 100 дол. вкладів і, отже, 100 дол. резервів.

Для ФРС дія Джейн Браун означає, що 100 додаткових доларів готівкою циркулює в обігу, в той час як резерви в банківській системі змєншилріся на 100 дол. Т-рахунок ФРС такий:

Чистий вплив на грошові зобов’язання ФРС такий: відмова Джейн Браун від послуг банківської срістєми не впливає на грошову масу. З іншого боку, це впливає на резерви. Випадкові коливання резервів можуть відбутися внаслідок випадкових переходів від депозитів до готівки та навпаки. Проте це твердження несправедливе для грошової маси, що робить її стабільнішою змінною.

Дисконтні позики

В цьому розділі дотепер ми розглядали зміни у грошовій масі виключно як наслідок операцій на відкритому ринку. Проте, коли ФРС надає банку дисконтну позику, то це також впливає на грошову масу. У розділі 14, коли ФРС надала Першому національному банку дисконтну позику на 100 дол., то банк був прокредитований на суму 100 дол. резервів від надходження позики. Впливи на баланс банківської сис- теми і ФРС були такими:

Грошові зобов’язання ФРС зараз збільшилися на 100 дол., і грошова маса також збільшилася на цю суму. З іншого боку, якщо банк сплатить позику Федеральній резервній системі, одночасно зменшуючи свої позики у ФРС на 100 дол., то Т-рахунки банківської системи і ФРС будуть такими:

Отже, зменшення на 100 дол.— це чистий вплив на грошові зобов’язання ФРС, а звідси і на грошову масу. Ми бачимо, що грошова маса змінюється відповідно до змін у позиках у Федеральній резервній системі у відношенні один до одного.

Здатність ФРС контролювати грошову масу

З попереднього аналізу можна дійти загального висновку, що ФРС може контролювати грошову масу краще, ніж резерви. Проте, якщо обсяг купівлі або продажу на відкритому ринку повністю контролюється розпорядженнями ФРС ділерам на ринках облігацій, то все ж не існує повного контролю за грошовою масою. ФРС не може однозначно визначити і через це точно передбачити суму своїх позик банкам. Вона встановлює облікову ставку (процентна ставка по дисконтних позиках), а потім банки приймають рішення про їхні потреби в позичках. Хоча на суму дисконтних позик впливає встановлення ФРС облікової ставки, все ж Федеральна резервна система не повністю контролює дисконтні позики, бо рішення банків також мають істотне значення [44].

Отже, грошову масу можна розділити на дві частини: перша, яку повністю контролює ФРС, і друга, що контрольована менш суворо. Ця друга менш суворо контрольована частина -— це величина грошової маси, що створюється дисконтними позиками ФРС. Решта грошової маси (що називають непозиченою, або власпою грошовою масою) перебуває під контролем ФРС, бо походить головним чином з операцій на відкритому ринку [45]. Ця власна грошова маса формально визначається як грошова маса мінус дисконтні позики у ФРС:

MBn = MB - DL,

де МВП — власна грошова маса;

MB — грошова маса;

DL — дисконтні позики ФРС.

Причина для виділення власної грошової маси (МВП) з грошової маси (MB) полягає в тому, що власна грошова маса, яка пов’язана з операціями на відкритому ринку, перебуває під прямим контролем ФРС. На грошову масу також впливають дисконтні позики, що надає ФРС. Цю частину грошової маси ФРС прямо не контролює.

МОДЕЛЬ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ І МУЛЬТИПЛІКАТОР ГРОШЕЙ

Оскільки ФРС може контролювати грошову масу краще, ніж резерви, то доцільно пов’язати пропозицію грошей (М) з грошовою масою (MB), використовуючи такий взаємозв’язок:

М = т X MB              (15.1)

Змінна т є мультиплікатором грошей, який показує нам, наскільки зміниться пропозиція грошей при певній зміні грошової маси (MB). Цей мультиплікатор показує, в якому співвідношенні грошова маса перетворюється на пропозицію грошей. Грошовий мультиплікатор більший за одиницю, і тому альтернативна назва грошової маси — «гроші підвищеної ефективності» — є логічною. Зміна грошової маси на 1 долар призводить до зміни пропозиції грошей більше ніж на 1 долар.

Мультиплікатор грошей відображає вплив на пропозицію грошей інших факторів, крім грошової маси. Наведена далі модель пояснить чинники, які визначають розмір мультиплікатора грошей. Рішення вкладників про їхні суми готівки і чекові вклади — один із таких чинників, що впливає на грошовий мультиплікатор. Інший — це резервні вимоги, що запроваджуються ФРС для депозитів у банківській системі. Рішення банків про надлишкові резерви впливають на грошовий мультиплікатор.

Виведення мультиплікатора грошей

В нашій моделі багаторазового створення депозитів, розглянутій у розділі 14, ми не брали до уваги впливів зміни в сумах готівки та розмірах надлишкових резервів на процес створення депозитів. Тепер врахуємо ці зміни в моделі, що описує процес формування пропозиції грошей. Припустімо, що обсяг готівки (С) і надлишкові резерви (?i?) змінюються пропорційно до змін чекових депозитів (D). Іншими словами, приймаємо, що відношення цих статей до чекових депозитів стале:

{C/D} = відношення готівки до чекових депозитів;

{ER/D} = норма надлишкових резервів, де {...} означає, що це відношення розглядаємо як стале.

Тепер виведемо формулу, що описує, як норма надлишкових резервів, визначена вище, і норма обов’язкових резервів, що встановлюється ФРС, впливають на мультиплікатор (т). Виведення моделі пропозиції грошей почнімо з рівняння:

R = RR + ER,

яке показує, що загальна сума резервів у банківській системі (R) дорівнює сумі обов’язкових резервів (RR) і надлишкових резервів (ER). (Зауважте, що це рівняння відповідає рівноважній умові R = RR з попереднього розділу, коли надлишкові резерви, як припускалося, є нульові).

Загальна сума обов’язкових резервів дорівнює нормі обов’язкових резервів (rD) помноженій на суму чекових депозитів (D):

RR = rD X D.

Підставляючи в перше рівняння rD X D замість RR, отримаємо рівняння, яке пов’язує резерви банківської системи із сумою чекових депозитів та надлишковими резервами, що можна підтримати:

R = (rD X D) + ER.

Визначальним пунктом є те, що Федеральна резервна система встановлює норму обов’язкових резервів меншу за одиницю. Отже, долар резервів може підтримувати більше ніж долар вкладів, і може відбутися багаторазове розширення депозитів.

Розгляньмо, як цей механізм спрацьовує на практиці. Якщо надлишкові резерви дорівнюють нулеві (ER = 0), а норма обов’язкових резервів встановлюється на рівні rD = 0,10 і обсяг чекових депозитів у банківській системі дорівнює 800 млрд. дол., то величина резервів, потрібних для підтримки цих депозитів, становить 80 млрд. дол. (=0,10 X 800 млрд. дол.). Ці 80 млрд. дол. резервів можуть підтримувати в десять разів більшу суму чекових депозитів, так само як і в попередньому розділі, бо відбувається багаторазове створення депозитів.

Грошова маса (MB) дорівнює готівці плюс резерви (R + С), і тому можна записати рівняння, що пов’язує величину грошової маси з обсягами чекових депозитів та готівки. Додамо готівку до обох частин записаного вище рівняння:

MB = R + С = (rD X D) + ER + С.

Це рівняння показує нам величину грошової маси, що потрібна для придбання наявних сум чекових депозитів, готівки та надлишкових резервів.

Важливою особливістю попереднього рівняння є те, що додатковий долар MB, який виникає з додаткового долара готівки, не підтримує жодних додаткових депозитів. Це відбувається тому, що таке збільшення веде до відповідного збільшення правої частини рівняння при відсутності змін у D. Готівковий компонент MB, на відміну від компонента резервів, не веде до багаторазового створення депозитів. Іншими словами, збільшення грошової маси внаслідок збільшення готівки не мультиплікується, в той час як збільшення грошової маси внаслідок розширення депозитів мультиплікується.

Другою важливою особливістю даного рівняння є те, що додатковий долар MB, що іде на створення надлишкових резервів, ER, не підтримує додаткових депозитів чи готівки. Причина цього в тім, що коли банк вирішує тримати надлишкові резерви, то він не надає їх у позику, а тому не створюються депозити. Отже, якщо ФРС вводить резерви в банківську систему і їх утримують як надлишкові резерви, то не буде жодного впливу на депозити або готівку, а отже, не буде впливу на пропозицію грошей. Іншими словами, ви можете думати про надлишкові резерви як про бездіяльний компонент, що не використовується для підтримки будь-яких депозитів (хоча ці надлишкові резерви важливі для управління ліквідністю банку, що ви бачили в розділі 9). Це означає, що за певного рівня резервів більша сума надлишкових резервів означає, що банківська система, по суті, має недостатні резерви, щоб підтримувати депозити.

Щоб вивести формулу мультиплікатора грошей за допомогою коефіцієнта вкладника, {С/D}, і норми надлишкових резервів, {ER/D}, запишемо наведене вище рівняння, виразивши С як {C/D} X D і ER як {ER/D} X D:

MB = rD X D + {ER/D} x D + {C/D} X D або = [rD + {ER/D} + {C/D}] x D.

Далі поділимо обидві частини рівняння на член у дужках, щоб отримати вираз, який пов’язує чекові депозити (D) з грошовою масою

(MB):

D              /d}]              x              mb              (15-2)

Використовуючи визначення пропозиції грошей як суми готівки і чекових депозитів (М = D + С) і знову замінюючи С на {C/D X D, одержуємо:

М = D + {C/D} х D = [1 + {C/D}] X D.

Замінюючи в попередньому рівнянні D значенням з рівняння (15.2), маємо:

М = [Гд + lER/pfl ІС/РЦ х МВ              (16\'3)

(15.4)

Нарешті ми досягли своєї мети і вивели формулу, що відповідає нашому попередньому рівнянню (15.1). Як можна бачити, коефіцієнт, на який множать МВ, є мультиплікатором грошей. Він говорить нам про те, на скільки зміниться пропозиція грошей у відповідь на зміну грошової маси (гроші підвищеної ефективності). Мультиплікатор грошей т, отже, дорівнює:

т =

Він є функцією від коефіцієнта вкладника, {С/D}, норми обов’язкових резервів, встановленої ФРС, rD, та норми надлишкових резервів,

{ER/D}.

Хоча арифметичне виведення, яке ми щойно завершили, показує, як будують мультиплікатор грошей, нам все-таки потрібно вияснити

головні положення, що лежать у його основі. Це дозволить зрозуміти і застосувати поняття мультиплікатора грошей без його зазубрювання.

Що ховається за мультиплікатором грошей

Щоб «відчути», що означає мультиплікатор грошей, знову застосуємо числовий приклад з реальними даними для таких змінних:

rD = норма обов’язкових резервів = ОДО;

С = готівка в обігу = 400 млрд. дол.;

D = чекові депозити = 800 млрд. дол.;

ER — надлишкові резерви = 0,8 млрд. дол.;

М— пропозиція грошей (МІ) = С + D = 1200 млрд. дол.

Використовуючи ці дані, ми можемо обчислити значення для відношення готівка — депозити і відношення надлишкових резервів до чекових депозитів, що відповідно становитимуть:

{C/D} = відношення готівки до чекових депозитів = 400 млрд. дол./ 800 млрд. дол.= 0,5;

{ER/D} = норма надлишкових резервів = 0,8 млрд. дол./800 млрд. дол. = 0,001.

Значення мультиплікатора грошей дорівнює:

=              1              +              0,50              =              1,500              „ _п

т [0,10 + 0,001 + 0,50]              0,601              ’

Мультиплікатор грошей, який дорівнює 2,50, говорить про те, що при даній нормі обов’язкових резервів — 10 % на чекові депозити і поведінці вкладників та банків, що представлена співвідношенням {C/D} = 0,50 та {ER/D} = 0,001, збільшення грошової маси на 1 дол. веде до збільшення пропозиції грошей (МІ) на 2,50 дол.

Важливою ознакою грошового мультиплікатора є те, що він менший від простого депозитного мультиплікатора, який, за підрахунками в розділі 14, становив 10. Ключем до розуміння цього результату і нашої моделі пропозиції грошей є те, що хоча відбувається багаторазове збільшення депозитів, такого збільшення для готівки немає. Отже, якщо певна частина збільшення грошей підвищеної ефективності переходить у готівку, тоді ця частина не підпадає під багаторазове розширення депозитів. У нашому аналізі в розділі 14 ця можливість не враховувалася. Тому збільшення резервів вело до максимальних сум багаторазового створення депозитів. Проте в нашій поточній моделі грошового мультиплікатора розмір готівки справді збільшується, коли зростають грошова маса (MB) і чекові депозити (D), бо {С/D} є більшим від нуля. Як уже зазначалося, будь-яке збільшення MB, що йде на збільшення готівки, не мультиплікується. Тільки та частина збільшення

MB, що іде на чекові депозити, зазнає багаторазового розширення. Тому загальний рівень багаторазового розширення депозитів повинен бути нижчим. Збільшення М за деякого збільшення MB є меншим, ніж показує проста модель з розділу 14 г.

Фактори, які впливають на мультиплікатор грошей

Щоб поглибити наше розуміння мультиплікатора грошей, розгляньмо, як він змінюється у відповідь на коливання змінних у нашій моделі грошового мультиплікатора {C/D} і {ER/D}. «Гра», в яку ми граємо, добре відома в аналітичній економії: ми запитуємо, що станеться, якщо значення однієї з цих величин зміниться, а всі інші змінні залишаться сталими (тобто за інших рівних умов — ceteris paribus).

Зміни норми обов’язкових резервів (rD). Якщо норма обов’язкових резервів на чекові депозити збільшується, в той час як всі інші змінні залишаються сталими, то попередня величина резервів не може підтримувати попередню суму чекових депозитів. Потрібно більше резервів, адже обов’язкові резерви для цих чекових депозитів зросли. Нестача резервів тоді означає, що банк повинен зменшити суму наданих позик, що спричинить зменшення вкладів і, отже, пропозиції грошей. Зменшена пропозиція грошей стосовно рівня MB, який незмінний, показує, що мультиплікатор грошей також зменшився. Інакше кажучи, слід зрозуміти, що коли rD є більшим, то відбувається менше багаторазове розширення чекових депозитів. При меншому багаторазовому розширенні депозитів мультиплікатор грошей повинен зменшитися 2.

Ми можемо перевірити правильність попереднього аналізу, простеживши, що станеться з мультиплікатором грошей у нашому числовому прикладі, коли rD зростає з 10 % до 15 %. Мультиплікатор грошей дорівнюватиме:

т „              [46]              +              °,5Р              =              L5M              =

[0,15 + 0,001 + 0,50]              0,651              \'

Він, як і сподівалися, менший ніж 2,50.

Щойно проведений аналіз можна застосувати до випадку, в якому норма обов’язкових резервів зменшується. У цьому випадку багаторазове розширення чекових депозитів відбудеться більшу кількість разів, бо попередній рівень резервів може тепер підтримати більше чекових депозитів. Тому розмір мультиплікатора зросте. Наприклад, якщо rD зменшується з10%до5%іце значення вводимо у формулу мультиплікатора грошей, залишаючи всі інші змінні сталими, то отримаємо:

™ =              1 + 0gt;50              =              +500 =

[0,05 + 0,001 + 0,50]              0,551              ’              ’

що більше за початкове значення мультиплікатора 2,50.

На основі проведеного аналізу можна дійти такого висновку: мультиплікатор грошей і пропозиція грошей перебувають в оберненій залежності від норми обов\'язкових резервів, rD

Зміни відношення готівки до чекових депозитів {C/D}. Що станеться з мультиплікатором грошей, коли поведінка вкладників спричиняє збільшення відношення {С/D} при сталих всіх інших змінних? Збільшення {С/D} означає, що вкладники перетворюють частину своїх чекових депозитів на готівку. Як було показано раніше, чекові депозити зазнають багаторазового розширення, в той час як готівка — ні. Отже, коли чекові депозити перетворюються на готівку, то відбувається перехід одного компонента пропозиції грошей, який зазнає багаторазового розширення, в інший, який не зазнає такого розширення. Загальний рівень багаторазового розширення зменшується. Мультиплікатор так само повинен зменшуватися [47].

Цей висновок підтверджується числовим прикладом, в якому {C/D} збільшується з 0,50 до 0,75. Тоді мультиплікатор грошей зменшується з 2,50 до:

т =                             _ 1/750 _ 2 О0

[0Д0 + 0,001 + 0,75]              0,851              ’

А тепер покажемо інший результат: грошовий мультиплікатор і пропозиція грошей перебувають в оберненій залежності від значення відношення готівки до чекових депозитів {C/D}.

Зміни у нормі надлишкових резервів {ER/D}. Коли банки збільшують запаси надлишкових резервів стосовно чекових депозитів, то фактично банківська система має менше резервів для підтримки чекових депозитів. Це означає, що при однаковому рівні MB банки зменшать їхні надані позики, спричиняючи зменшення величини чекових депозитів і зменшення пропозиції грошей. Тому мультиплікатор грошей зменшиться [48].

Цей висновок підтверджує наш числовий приклад, коли {ER/D} зростає з 0,001 до 0,005. Мультиплікатор грошей у цьому разі зменшується з 2,50 до:

1 + 0,50              1,500

777              =                                                        =              —               =              у              4Я

[0,10 + 0,005 + 0,50]              0,605              ’

Зауважте, що хоча відношення надлишкових резервів до чекових депозитів зросло в п’ять разів, відбулося лише невелике зменшення грошового мультиплікатора. Це зменшення є таким невеликим, бо в останні роки відношення {ER/D} було надто малим, і його зміни впливали на мультиплікатор грошей дуже неістотно. Проте в історії були й інші періоди, зокрема під час «великої депресії», коли це відношення було значно вищим. Зміни в цьому відношенні суттєво позначалися на пропозиції грошей та грошовому мультиплікаторі. Отже, наш кінцевий результат має важливе значення. Мультиплікатор грошей і пропозиція грошей перебувають в оберненій залежності від значення відношення надлишкових резервів до чекових депозитів {ER/D}.

Додаткові фактори, що визначають пропозицію грошей

Щоб модель пропозиції грошей була повною, нам слід пам’ятати, що грошова маса складається з двох компонентів: (1) власної грошової маси (МВП), яку прямо контролює ФРС через операції на відкритому ринку, і (2) дисконтних позик (DL), при наданні яких важливу роль поряд з встановленою ФРС обліковою ставкою відіграють і банки. Використовуючи той факт, що MB = МВп + DL, можна записати модель пропозиції грошей таким чином:

М = т X [MBn + DL],              (15.5)

де мультиплікатор грошей т визначається так, як у рівнянні (15.4). Отже, крім впливів на пропозицію грошей норми обов’язкових резервів, відношення готівки до чекових депозитів та норми надлишкових резервів, розширена модель показує, що на пропозицію грошей також впливають зміни у МВП та DL. Оскільки мультиплікатор грошей є додатним, то рівняння (15.5) одразу говорить нам, що пропозиція грошей перебуває у прямій залежності і від власної грошової маси, і від дисконтних позик. Проте варто показати логіку походження цих висновків.

Зміни власної грошової маси (МВп). Як показано на початку цього розділу, купівля ФРС на відкритому ринку збільшує власну грошову масу, в той час як продаж на відкритому ринку зменшує її. Приймаючи всі інші змінні сталими, збільшення МВП внаслідок купівлі на відкритому ринку збільшує величину грошової маси, яка наявна для готівки та вкладів. Тому пропозиція грошей збільшується. Так само продаж на відкритому ринку, що зменшує МВП, зменшить величину грошової маси, яка наявна для готівки і вкладів, спричиняючи зменшення пропозиції грошей.

Отже, доходимо такого висновку: пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від власної грошової маси, МВп.

Зміни дисконтних позик ФРС (DL). При незмінній власній грошовій масі (МВП) більша сума дисконтних позик, наданих ФРС, забезпечує додаткові резерви (а звідси більшу МВ) банківській системі, що використовуються для підтримання більшої величини готівки і вкладів. Збільшення DL вестиме до збільшення пропозиції грошей. Якщо банки зменшують суми своїх дисконтних позик, а всі інші змінні сталі, то сума МВ, що наявна для підтримки депозитів і вкладів, зменшиться, викликаючи зменшення пропозиції грошей.

Наш кінцевий висновок такий: пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від обсягу дисконтних позик, DL, які надані

ФРС.

Загальний огляд

Ми тепер маємо модель процесу формування пропозиції грошей, в якій враховано трьох «гравців» — ФРС, вкладників і банки, що прямо впливають на пропозицію грошей. Федеральна резервна система є важливим «гравцем», бо контролює як власну грошову масу, МВП,

ТАБЛИЦЯ 15.1

Підсумки: реагування пропозиції грошей на зміни MBn, DL, пgt;, {ER/D}

і (C/D}

Зауваження: У таблиці показано тільки збільшення (Т) значення змінних. Впливи зменшення значення змінних на пропозицію грошей були б протилежними до тих, що вказані у другому стовпці.

через операції на відкритому ринку, так і норму обов’язкових резервів, rD. Вкладники також мають значення, бо від їхніх рішень залежить відношення {С/D}. Банки ж відіграють важливу роль через їхні рішення щодо норми надлишкових резервів {ER/D} та дисконтних позик, DL, у ФРС. Як побачимо в наступному розділі, четвертий «гравець» (позичальники у банків) непрямо вступає в гру, впливаючи на рішення банків щодо {ER/D} і DL.

Як допомога для вивчення, в таблиці 15.1 підсумовано реагування пропозиції грошей (МІ) на зміни усіх цих змінних. Стрілка вгору (I) позначає збільшення, а стрілка вниз (і) — зменшення.

ПОРАДА

Щоб поліпшити ваше розуміння процесу формування пропозиції грошей, замість простого запам’ятовування уважно продумайте логіку результатів у таблиці 15.1. Потім подумайте, чи в змозі ви скласти свою власну таблицю, в якій значення всіх змінних зменшувалися б.

ЗАСТОСУВАННЯ

ПОЯСНЕННЯ ЗМІН

В ДИНАМІЦІ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ В 1980 —1990-х РОКАХ

Щоб поглибити наше розуміння процесу формування пропозиції грошей, слід з’ясувати, чим керуються при ухвалі рішення вкладники та банкіри. Проте, перш ніж досліджувати поведінку банків і вкладників у розділі 16, нам варто подивитися, чи створена тут модель процесу формування пропозиції грошей допоможе зрозуміти динаміку пропозиції грошей. Ми розглянемо динаміку пропозиції грошей з 1980 по

Млрд. дол.

1980              1981              1982              1983              1984              1985              1986              1987              1988              1989              1990

Графік 15.1. Пропозиція грошей (МІ): 1980—1990 рр.

Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

1990 рік — особливо цікавий період, бо темпи зростання пропозиції грошей у ньому безпрецедентно коливалися.

На графіку 15.1 зображено динаміку пропозиції грошей (МІ) з 1980 до 1990 року. Відсоток під кожною фігурною дужкою показує темпи зростання (річний темп) за період, що взятий у дужки. Наприклад, за період з січня 1980 р. по жовтень 1984 р. пропозиція грошей зростала темпом 7,2 % щорічно. Нестабільність темпів зростання кількості грошей у 1980 —1990 рр. досить очевидна: вона зростала від 7,2 % до 13,2 %, і тоді зменшувалась до 3,3 %. Як можна пояснити такі різкі коливання темпу зростання пропозиції грошей?\'

Наша модель пропозиції грошей, що описана рівнянням (15.5), означає, що динаміка пропозиції грошей, зображена на графіку 15.1, пояснюється або змінами у МВп + DL (власна грошова маса плюс дисконтні позики), або змінами в т (мультиплікатор грошей). На графіку 15.2 зображено ці змінні та показано їхні темпи зростання за ті ж самі періоди, що виділені фігурними дужками,— періоди на графіку 15.1. Зауважте, що мультиплікатор грошей т коливається всередині досить вузького інтервалу між 2,7 і 3,0.

Протягом всього періоду середній темп зростання пропозиції грошей (7,0 %) досить добре пояснюється середнім темпом зростання власної грошової маси МВп (7,2 %). Крім того, ми бачимо, що компонент DL рідко є важливим джерелом коливань пропозиції грошей, бо МВп + DL тісно пов’язано з МВП, за винятком особливого періоду 1984 p.,

І              1              І              І              1              І              І              І              І              І              L- _

1980              1981              1982              1983              1984              1985              1986              1987              1988              1989              1990

Млрд. дол.

Графік 15.2. Визначники пропозиції грошей: 1980 —1990 pp.

Джерела: Federal Reserve Bulletin and Citibase databank.

коли дисконтні позики дуже зросли (ФРС виділила 5 млрд. дол. для позики «Continental Illinois Bank», що був у фінансовій небезпеці).

З проведеного аналізу робимо такий висновок: протягом тривалого періоду основним чинником, що впливав на зміну пропозиції грошей, була власна грошова маса (МВп), яка контролюється Федеральною резервною системою через операції на відкритому ринку.

Протягом коротших              періодів часу зв’язок              між              темпами зростання

власної грошової              маси              та пропозицією              грошей не              завжди тісний. Річ

у тім, що грошовий мультиплікатор (т) зазнає суттєвих короткострокових коливань, що істотно впливає на темп зростання пропозиції грошей. Відношення готівки до чекових депозитів {С/D}, що також зображене на графіку 15.2, пояснює більшість випадків змін грошового мультиплікатора.

З січня 1980 р. по жовтень 1984 р. відношення {С/D} є порівняно сталим. Не дивно, що майже відсутня тенденція до змін поведінки грошового мультиплікатора т. Тому темпи зростання пропозиції грошей і власної грошової маси мають подібні значення. Зростання грошового мультиплікатора з жовтня 1984 р. до грудня 1986 р. пояснюється спадною динамікою відношення готівки до чекових депозитів. Зменшення значення {С/D} означає, що відбулося переміщення від одного компонента пропозиції грошей з меншим багаторазовим розширенням (готівка) до іншого (чекові депозити), що дає більше багаторазове розширення. Тому грошовий мультиплікатор зростав. За період з грудня 1986 р. до грудня 1990 р. відношення {С/D} значно збільшилося. Це збільшення повинно привести до зменшення мультиплікатора грошей, позаяк відбулося переміщення чекових депозитів з більшим багаторазовим розширенням до готівки — з меншим багаторазовим розширенням. Як випливає з моделі пропозиції грошей, мультиплікатор грошей справді зменшився в цьому періоді і різко уповільнилося зростання кількості грошей.

Хоча наш аналіз періоду 1980—1990 pp. показує, що такі чинники, як зміни відношення {С/D}, можуть істотно впливати на пропозицію грошей протягом коротких проміжків часу, не слід забувати, що протягом всього періоду темпи зростання пропозиції грошей тісно пов’язані з темпами зростання власної грошової маси, МВп. Справді, емпіричні факти показують, що понад три чверті коливань пропозиції грошей можна віднести на рахунок операцій Федеральної резервної системи на відкритому ринку, що визначають МВп.

ПІДСУМКИ

Розвинута в даному розділі модель описує, як визначається пропозиція грошей. По-перше, ми побачили, як визначається грошова маса і чому її легше контролювати порівняно з резервами банківської системи. По-друге, ми поєднали грошову масу з пропозицією грошей, використовуючи поняття мультиплікатора грошей, який показує нам, наскільки змінюється пропозиція грошей, коли змінюється грошова маса.

Купівля на відкритому ринку збільшує грошову масу, а продаж

на відкритому ринку зменшує її. Грошова маса також змінюється один до одного разом зі змінами дисконтних позик, які надає ФРС. Грошову масу можна розділити на дві частини. Перша — власна грошова маса — прямо контролюється Федеральною резервною системою, бо ця маса є результатом операцій на відкритому ринку. Друга — наслідок дисконтних позик Вона не контролюється ФРС настільки суворо, бо при визначенні цього компонента важливу роль відіграють рішення банків.

Пропозиція грошей перебуває в оберненій залежності від норми обов’язкових резервів, TD, відношення готівки до чекових депозитів {С/D} і норми надлишкових резервів {ER/D}. Пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від рівня дисконтних позик ФРС, DL, і власної грошової маси, МВп. Остання визначається операціями ФРС на відкритому ринку. Отже, модель пропозиції грошей враховує поведінку всіх чотирьох «гравців» процесу форму

вання пропозиції грошей: ФРС, через встановлення норми обов’язкових резервів та проведення операцій на відкритому ринку; вкладників, через їхні рішення про відношення готівки до чекових депозитів; банків, через їхні рішення про норму надлишкових резервів і дисконтні позики у ФРС; та позичальників у банків — непрямо, через їхні впливи на рішення банків щодо норми надлишкових резервів і позик у ФРС.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

мультиплікатор грошей гроші підвищеної ефективності купівля на відкритому ринку продаж на відкритому ринку власна (непозичена) грошова маса

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Правильне, помилкове чи неви- значене таке твердження: «Мультиплікатор грошей є обов’язково більшим від одиниці». Поясніть.

Правильне, помилкове чи неви- значене таке твердження: «Якби резервні вимоги для чекових депозитів були встановлені на нульовому рівні, то сума багаторазового збільшення депозитів прямувала б до нескінченності». Поясніть.

* 6. В роки «великої депресії» (1930— 1933 рр.) відношення {С/D} різко зросло. Що, на вашу думку, сталося з пропозицією грошей і чому?

7. Під час «великої депресії» відношення {ER/D} різко зросло. Що, на вашу думку, сталося з пропозицією грошей і чому?

Якщо ФРС продає на 2 млн. дол. * облігацій Першому національному банку, то що станеться з резервами і грошовою масою? Поясніть вашу відповідь за допомогою Т-рахунків.

* 2. Якщо ФРС продає на 2 млн. дол. облігацій Ірвіну Інвестору, який платить за облігації повною сумою готівки, то що станеться з резервами і грошовою масою? Поясніть вашу відповідь, використовуючи Т-рахунки.

Якщо ФРС надає в позику п’яти банкам додаткові 100 млн. дол., але вкладники вилучають 50 млн. дол. і нагромаджують їх у формі готівки, то що станеться з резервами і грошовою масою? Поясніть вашу відповідь, використовуючи Т-рахунки.

* 8. На дорожні чеки не поширюються Використання економічного аналізу

резервні вимоги? і вони не врахо- для вуються у пропозиції грошей МІ. Коли влітку люди подорожують 11- і переводять деякі із своїх чекових депозитів у дорожні чеки, то що станеться з пропозицією гро- *12. шей? Чому?

9. Якщо Джейн Браун закриває свій рахунок у Першому національному банку і натомість використо- 13- вує гроші для відкриття рахунку взаємного фонду грошового ринку, то що станеться з МІ і М2? Чому?              *14.

*10. Деякі економісти запропонували зробити резервні вимоги для чекових депозитів і строкових вкладів однаковими, що поліпшило б контроль за М2. Чи доцільна ця 15. пропозиція? (Підказка: подумайте, що станеться, коли чекові депозити перетворюють на строкові депозити і навпаки).

прогнозування майбутнього

Спрогнозуйте, що станеться з пропозицією грошей, якщо ФРС збільшить rD?

ФРС купує на 100 млн. дол. облігацій в громадян і водночас знижує rD- Що станеться з пропозицією грошей?

Спрогнозуйте, що станеться з пропозицією грошей, якщо має місце істотне збільшення відношення готівки до чекових депозитів? Якщо ФРС продає на 1 млн. дол. облігацій і банки зменшують на 1 млн. дол. свої дисконтні позики, спрогнозуйте, що станеться з пропозицією грошей?

Якщо банки позичать додатковий 1 млн. дол. у ФРС, а також зменшиться {ER/D}, то що станеться з пропозицією грошей?

Додаток до розділу 15

МУЛЬТИПЛІКАТОР ГРОШЕЙ М2

Виведення грошового мультиплікатора для визначення кількості грошей М2 передбачає тільки невеликі зміни до аналізу, проведеного в цьому розділі. Визначення М2 таке:

М2 = D + С + Т + MMF,

де С — готівка в обігу;

D — чекові депозити;

Т — строкові депозити;

MMF — головним чином паї (акції) взаємних фондів грошового ринку

і депозитні рахунки грошового ринку плюс одноденні угоди про зворотний викуп та одноденні євродолари.

Ми знову припускаємо, що всі наведені змінні зростають пропорційно до чекових депозитів, через що відношення {C/D}, {T/D} і {MMF/D} розглядаються як сталі. Замінюючи С на {C/D} X D, Т на {T/D} X D і MMF на {MMF/D} X D у визначенні М2, маємо:

М2 = D + ({C/D} X D) + ({T/D} X D) + ({MMF/D} X D) = [1 + {C/D} + {T/D} + {MMF/D}] X D.

Підставляючи значення D з рівняння (15.2) цього розділу, отримуємо[49]:

m = 1 + 1С/РІ + Іт/р1              х              мв              (А15.1)

[гь + \\ER/D\\ + \\C/D\\]

Щоб глибше зрозуміти, що означає ця формула мультиплікатора грошей М2, продовжимо розгляд числового прикладу з цього розділу, використовуючи додаткові дані: Т = 2400 млрд. дол. і MMF = 400 млрд. дол., тому {T/D} = 3,00, a {MMF/D} = 0,50. Кінцеве значення мультиплікатора для М2 (m2) дорівнює:

1 + 0,50 + 3,00 + 0,50 _ 5,000 1712              [0,10 + 0,001 + 0,50]              0,601

Важливою рисою грошового мультиплікатора М2 є те, що його значення перевищує значення мультиплікатора МІ — 2,50, що було обчислене в цьому розділі. Критично важливий пункт для розуміння цієї відмінності полягає в тому, що нижча норма обов’язкових резервів для депозитів чи акцій взаємного фонду грошового ринку означає, що їхнє багаторазове розширення відбувається інтенсивніше, бо потрібні менші резерви, щоб підтримати певну їх суму. Строкові депозити і MMF мають норму обов’язкових резервів нуль — нижчу, ніж чекові депозити, і внаслідок цього їхнє багаторазове розширення буде більшим, ніж для чекових депозитів. Тому загальне багаторазове розширення суми цих депозитів буде більшим, ніж самих чекових депозитів. Тому мультиплікатор грошей М2 буде більшим, ніж мультиплікатор МІ.

РЕАГУВАННЯ МУЛЬТИПЛІКАТОРА ГРОШЕЙ М2 НА ЗМІНИ У ВІДНОШЕННЯХ ДЕПОЗИТІВ ТА В НОРМІ ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗЕРВІВ

Реагування па зміни rD, {С/D} і {ER/D}. Економічний аналіз впливу змін норми обов’язкових резервів і відношення готівки до чекових депозитів на грошовий мультиплікатор М2 є такий самий, що і для мультиплікатора МІ у цьому розділі. Збільшення норми обов’язкових резервів, rD, зменшить суму багаторазового розширення депозитів, що зменшить мультиплікатор грошей М2. Збільшення відношення {C/D} означає, що вкладники перетворили чекові депозити на готівку, і оскільки готівка не зазнає багаторазового збільшення депозитів, то загальний рівень багаторазового збільшення депозитів для М2 повинен також зменшитися, знижуючи мультиплікатор М2. Збільшення норми надлишкових резервів {ER/D} означає, що банки використовують меншу кількість резервів для підтримки депозитів, через що депозити і мультиплікатор грошей М2 зменшуються.

Таким чином, ми одержуємо ті ж висновки, що й для мультиплікатора МІ. Мультиплікатор грошей М2 і пропозиція грошей М2 перебувають в оберненій залежності від норми обов\'язкових резервів, rD, відношення готівки до чекових депозитів {С/D} і норми надлишкових резервів {ER/D}.

Реагування па зміни {Т/D} і {MMF/D}. Збільшення {Т/D} або {MMF/D} веде до збільшення мультиплікатора М2. Норми обов’язкових резервів для строкових депозитів і акцій взаємних фондів грошового ринку дорівнюють нулеві і, отже, є меншими від норми обов’язкових резервів для чекових депозитів.

ТАБЛИЦЯ І 5 А. І

Підсумки: реагування мультиплікатора грошей М2 на зміни td, {C/D}, {ER/D}, {Т/D} та {MMF/D}

Зауваження: У таблиці показано тільки збільшення (I) значення змінних. Впливи зменшення значення змінних на мультиплікатор грошей були б протилежними до тих, що показані в другому стовпці.