Конгромерація.

У чому полягають причини такого суттєвого відставання у темпах розвитку банківської системи України від Тайваню?

По-перше, фактична незалежність агенцій з регулювання та нагляду за фінансовим ринком у Тайвані, їх велика кількість та організація співробітництва між ними на високому рівні забезпечують прогнозоване та, головне, рівноправне ставлення до банків з боку регулюючих агенцій. Можливо, в Україні варто переглянути структуру системи установ з банківського регулювання та нагляду, зменшити концентрацію функцій у руках НБУ та передати окремі з них до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг або створити додаткові агенції, наприклад корпорацію зі страхування депозитів, корпорацію з інтеграції фінансових установ та ін.

По-друге, НБУ нарешті має визначитися з доцільністю допуску на вітчизняний ринок банківських послуг філій іноземних банків і розробити механізм з реалізації відповідного законодавства. Досвід Тайваню свідчить про необхідність такого кроку.

По-третє, НБУ, відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", повинен жорстко проконтролювати трансформацію існуючих організаційних форм банків в акціонерну. Більш того, НБУ доцільно рекомендувати банкам організувати власну діяльність у формі публічного акціонерного товариства з обов\'язковим розміщенням акцій на біржі. Це має збільшити рівень прозорості банку для потенційних інвесторів.

По-четверте, НБУ має сприяти впровадженню спеціального законодавства щодо злиттів і поглинань банків. Закон України "Про злиття та поглинання у фінансовому секторі" є дуже актуальним.

Інтернаціоналізація, реорганізація, концентрація та конгломерація. Саме ці принципи мають стати постулатами для учасників банківської системи України.