<<
>>

Поточні конверсійні операції.

Найбільш традиційними конверсійними операціями є поточні операції. У світовій практиці існують своєрідні «звичаї» спот-ринку, не зафіксовані у спеціальних міжнародних конвенціях чи міждержавних угодах, але їх беззастережно виконують усі учасники цього ринку, а саме:

? здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без

нарахування відсоткової ставки на суму поставленої валюти;

? операції здійснюються переважно на базі комп’ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня;

? існування обов’язкових валютних курсів: якщо дилер великого банку цікавиться котируванням іншого банку, то повідомлені йому валютні курси є обов’язковими для виконання операції з купівлі-продажу валюти.

При укладанні угоди цього виду обов’язково враховуються робочі дні у країнах валют, з якими укладаються угоди, тобто якщо наступний день за датою угоди є неробочим для однієї валюти, то термін поставки валюти збільшується на один день.

Угоди «спот» можуть укладатись за телефоном, факсом або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються банківськими переказами електронною поштою. Дводенний термін переказування валют за укладеною угодою раніше обумовлювався труднощами здійснення його у коротший термін. Однак значне поширення засобів зв’язку (SWIFT – Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications – Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій, членом якої є Національний банк та провідні банки України), систем електронних міжбанківських перерахунків (ЧІПС у США, ЧЕПС у Великобританії, СЕП в Україні) та комп’ютерної обробки операцій дає змогу сьогодні значно пришвидшити переказування валюти. Про це свідчить виникнення таких операцій, як розміщення одноденних депозитів (overnight) або валютних операцій з розрахунками today («сьогодні на

сьогодні») та tomorrow («сьогодні на завтра»).

493

Водночас традиційно базовою валютною операцією залишається угода спот і базовим курсом – курс спот.

Саме на базі курсів спот розраховуються інші курси угод на валютному ринку – крос-курси, курси форвардних і ф’ючерсних угод та ін. І хоч їхньою основою можуть бути курси провідних валютних бірж, зокрема франкфуртської, та лондонського фінансового ринку, але на практиці валютні курси безпосередньо визначаються маркет-мейкерами – фінансовими установами (як правило, банками), які постійно здійснюють котирування курсів і укладають угоди на купівлю-продаж іноземних валют.

Форвардні валютні операції. Серед строкових конверсійних операцій комерційних банків одним з найпоширеніших різновидів є форвардні угоди (forward contract), які дають змогу обмінну валютну операцію на даний момент часу з постачанням валюти у майбутньому за обмінним курсом, обумовленим на дату укладення угоди. Ринок форвардних валютних контрактів є невід’ємною складовою світового валютного ринку від початку 80-х рр. ХХ ст. Уперше такі угоди почали використовувати лондонські банки в міжбанківських операціях з євровалютами. У серпні 1985 р. Асоціація британських банків (ВВА) вже видала правила щодо регулювання угод на міжбанківському валютному ринку (FRABBA terms), якими дотепер керуються банки при укладенні форвардних контрактів.

Основа будь-якої форвардної угоди – це договір купівлі-продажу іноземної валюти протягом певного періоду або на певну дату в майбутньому за обмінним курсом, обумовленим на дату укладення угоди. У сучасній практиці форвардні контракти є терміновими контрактами міжбанківського валютного ринку. Терміни таких угод стандартизовані та, як правило, не перевищують 12 місяців; найбільш поширеними є угоди на

1, 2, 3, 6, 9 і 12 місяців (прямі дати). Оскільки форвардний ринок є міжбанківським, останнім часом банки, крім стандартних термінів, самостійно використовують так звані короткі дати – short dates (до одного місяця) і ламані дати – broken dates (понад місяць), що не збігаються зі стандартними термінами. Характерними рисами форвардних валютних операцій є те, що вони здійснюються на міжбанківському (позабіржовому) ринку, умови такого контракту не є чітко формалізованими і визначаються сторонами доволі довільно.

Тому ці умови й особливо ціни таких контрактів

не є «прозорими» для інших учасників ринку.

494

Порівнюючи форвардні угоди з іншими строковими операціями, потрібно наголосити, що вони є твердими, тобто обов’язковими для виконання (на відміну від ф’ючерсів та опціонів) і укладаються переважно з метою реальної купівлі або продажу валюти. Найбільшого поширення використання таких угод набуло у страхуванні незабезпечених відкритих валютних позицій, але у світовій практиці вони часто застосовуються банками зі спекулятивною метою.

Специфіка форвардного ринку пов’язана з тим, що форвардні валютні курси, на відміну від інших видів угод, безпосередньо не фіксуються, а розраховуються. Маркет-мейкери та професійні банківські дилери оперують показниками, вираженими у вигляді десятитисячної частини валютного курсу, що відображають різницю між курсом «спот» і курсом «форвард». Ці показники називають форвардною маржею (спред, пункти, піпи), й на практиці здійснюється котирування не курсів, а відповідних різниць. Ці пункти безпосередньо залежать від різниці між процентними ставками, що виплачуються у відповідних валютах за депозитами. Таку різницю економісти також називають процентним диференціалом.

Серед валютних дилерів існує точка зору, згідно з якою форвардний курс відображає сподівання учасників ринку щодо майбутнього курсу і є індикатором значення курсу спот через визначений проміжок часу. Форвардний валютний курс розраховується на момент укладення угоди й складається з поточного курсу (спот-курсу) та форвардної маржі, яка може бути у вигляді премії або знижки (дисконту).

Якщо ж форвардний курс валюти вищий від поточного, то для його визначення до спот-курсу додається форвардна премія. Якщо ж форвардний курс нижчий від поточного, то він визначається відніманням від значення спот-курсу форвардної знижки (дисконту). До головних причин котирування премій та знижок, а не форвардних курсів належать такі:

• форвардні спреди можуть тривалий час залишатись незмінними,

тоді як курси «спот» постійно змінюються, тому в розрахунки форвардних курсів треба вносити значно більше змін;

• форвардні угоди укладаються на різні терміни, тому значно

простіше користуватися спредами, ніж постійно визначати форвардні курси;

• нетто-позиції банку щодо строкових валютних операцій ведуться різними торговцями, на відміну від нетто-позиції банку з умовами «спот»;

495

• форвардні пункти є наслідком різниці у відсоткових ставках, але оскільки відсоткові ставки визначаються не так швидко, як спот-курси, то більш доцільно проводити котирування саме форвардних пунктів.

Курси «форвард» відрізняються від курсів «спот» значно більшим абсолютним значенням показника маржі – різниці між курсом продажу і курсом купівлі.

Це пояснюється специфікою банківської операції

«форвард», яка водночас є й формою страхування валютних ризиків. Чим триваліший форвардний період, тим вищим буде рівень валютного ризику, тому більшим стане й розмір форвардної маржі.

У професійній термінології для визначення форвардного курсу використовують курс «аутрайт» (outright). Це означає, що покупець хоче у майбутньому купити певну суму валюти (або продавець – продати) без проведення додаткових операцій чи укладення додаткових угод. Цей термін використовується з метою уникнення плутанини в розумінні умов форвардної операції, коли йдеться про одну просту форвардну операцію на відміну від складнішої комбінації, пов’язаної з одночасним здійсненням строкової та поточної операції (операції «своп»). Показник розміру форвардної премії (П) чи дисконту (Д) можна подати у вигляді формули. Для розрахунку премії чи дисконту за визначення курсу

«аутрайт» на купівлю валюти вона буде такою:

П ( Д )

\r\n

куп. =

\r\nКс. куп. ? (Сд.в. ? Скр.б . ) ? Т ,

360 ?100 + (Скр.б . ? Т )

де П(Д)куп. – премія (або дисконт) для форвардного курсу купівлі певної валюти;

Кс.куп. – спот-курс купівлі певної валюти;

Сд.в. – відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для валюти котирування;

Скр.б. – відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для базової валюти (база котирування);

Т – термін у днях, на який розраховується форвардний курс.

Премію (дисконт) валютного курсу «аутрайт» на продаж валюти можна розрахувати за формулою:

П ( Д )

\r\n

пр. =

\r\nКс.пр. ? (Скр.в. ? Сд.б . ) ? Т ,

360 ?100 + (Сд.б . ? Т )

де П(Д)пр. – премія (або дисконт) для форвардного курсу на продаж певної валюти;

496

Кс.пр. – спот-курс продажу певної валюти;

Сд.в. – відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для базової валюти;

Скр.в. – відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для цієї валюти.

Тоді курс «аутрайт» на купівлю чи продаж валюти можна визначити

так:

\r\n

Кф.куп.

\r\n

= Кс.куп.

+ П (? Д ),

де Кф.куп. – курс «аутрайт» на купівлю певної валюти;

Кс.куп. – спот-курс на купівлю валюти;

П – премія;

Д – дисконт.

Кф.прод.

\r\n= Кс.прод. + П (? Д ),

де Кф.прод. – курс «аутрайт» на продаж валюти;

Кс.прод. – спот-курс на продаж валюти.

У світовій практиці для визначення показників форвардної маржі найчастіше використовують ставки ЛІБОР і ЛІБІД для відповідних валют або відсоткові ставки за євровалютами. Використовуючи відсоткові ставки внутрішнього ринку, слід мати на увазі, що вони можуть суттєво відрізнятись від відповідних ставок євроринку. Внутрішні ставки залежать від багатьох чинників, серед яких слід назвати й систему валютного регулювання. В умовах значного припливу іноземних капіталів відсоткові ставки на національних грошово-кредитних ринках можуть штучно занижуватись, а в умовах відпливу капіталів, крім введення обмежень на вивіз капіталу, відсоткові ставки можуть бути значно завищені. Варто також зазначити, що різниця у відсоткових ставках, використовувана для розрахунків форвардного курсу, є хоч і найголовнішим чинником курсоутворення, але все ж не єдиним. Дуже часто, особливо на розрахунки курсу «аутрайт» на період 6–12 місяців, можуть суттєво впливати й інші чинники, зокрема ті, які формують рівень і динаміку спот-курсу.

Останнім часом з’явилися нові форми та модифікації форвардних угод, зокрема:

? продовження терміну форвардної угоди;

? використання форвардних опціонів з відкритим терміном виконання;

? використання форвардних опціонів з перехресними датами;

497

? використання валютних контокорентів;

? укладення непрямих форвардних угод;

? забезпечення валютного покриття;

? самостійне створення «форварда»;

? використання форвардних контрактів із опціоном анулювання (FOX);

? використання угод про форвардну відсоткову ставку та ін.

<< | >>
Источник: За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка. Банківські операції: Підручник За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка . –Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка»,2009. – 696 с.. 2009

Еще по теме Поточні конверсійні операції.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -