Методика «Зелена кімната» в діяльності підрозділів ЮВЕНАЛЬНОЇ ПРЕВЕНЦІЇ
Для більш емоціино комфортного перебування дитини у відділі поліції створюються «зелені кімнати».
«Зелена кімната» - це спеціально організована система заходів, що має на меті забезпечити законність, гуманність та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом чи перебуває у контакті із законом.
Одним з основних завдань «зелених кімнат» є попередження, профілактика, корекція негативних наслідків відхилення в поведінці та психологічної деформації дітеи, схильних до вчинення правопорушень і злочинів. «Зелена кімната» допомагає дітям відчути затишну, доброзичливу атмосферу, сприяє відкритому спілкуванню з дорослими. Обладнання кімнат, призначених спеціально для проведення опитувань дітеи, має відповідати положенням міжнародних та регіональних стандартів із питань правосуддя, дружнього до дитини. Ключовою вимогою кімнати є забезпечення можливості опитування дитини лише одним фахівцем (наприклад, слідчим, інспектором ювенальної превенції, поліцейським), тоді як усі інші зацікавлені особи можуть спостерігати за проведенням інтерв'ю з інших кімнат та спілкуватися з інтерв'юером через систему дистанційного зв'язку.
У «зелених кімнатах» не можуть знаходитись діти у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного тощо) та діти із вираженими симптомами психічного захворювання[37].
Що стосується самого приміщення, то до нього також є певні вимоги.
Як правило, «зелена кімната» для дітеи - це два суміжні приміщення: терапевтичний зал та робоче приміщення, де працює поліцейський підрозділу ювенальної превенції разом із залученим спеціалістом. Приміщення мають бути розділені склом позавізуального спостереження. У разі якщо приміщення не є суміжними, спостереження ведеться за допомогою відеоапаратури.
Вимоги до терапевтичного залу
Терапевтичний зал - це приміщення, в якому з дитиною працюють працівник поліції, психолог, залучені фахівці з педіатрії, дитячої гінекології, психіатрії, педагогіки тощо.
Терапевтичний зал «зеленої кімнати» має бути обладнаний відповідно до потреб дитини і під час проведення інтерв'ювання має забезпечувати почуття всесторонньої захищеності, як фізичної так і емоційної. Колір приміщення має бути спокіинии, наприклад зеле- нии. У терапевтичному залі мають бути комфортне для дитини місце (стіл та стільці, диван чи крісло, килим тощо), матеріали та пристосування, корисні для збору інформації: кольорові олівці, папір, анатомічні ляльки, книжки тощо.
Задля досягнення мети методики «зелена кімната», а саме заспокоєння дитини та налаштування її на довірливу розмову зі спеціалістом, існує декілька основних вимог до оформлення терапевтичного залу:
• атмосфера кімнати повинна бути затишною;
• терапевтичний зал повинен бути світлим та теплим;
• необхідна атмосфера конфіденційності;
• створення умов безпеки та інтимності;
• ніщо не повинно нагадувати дитині про трагедію, яка з нею трапилась;
• атмосфера спокою - основа проведення успішної роботи з дитиною;
• робота з дитиною передбачає безпосередню присутність тільки однієї дорослої особи, яка проводить опитування;
• дотримання техніки безпеки;
• дитина не повинна в жодному разі зустрічатися зі звинувачуваним у вчиненні правопорушення, за яким здійснюється провадження;
• прості, зручні і пристосовані до віку дитини меблі;
• належне оформлення інтер'єру (застосування природних матеріалів)[38].
Вимоги до робочої кімнати для працівників підрозділу ювенальної превенції та залучених спеціалістів
Робоча кімната для працівників підрозділу ювенальної превенції та залучених спеціалістів - це приміщення, з якого ведеться спостереження за поведінкою дітей (кімната для спостереження).
По-перше, розміри такого приміщення мають дозволяти перебування у ньому декількох осіб, на відміну від терапевтичного залу, який є приміщенням камерного характеру.
По-друге, робоча кімната має бути обладнана не тільки робочими місцями (столи та стільці, оргтехніка тощо), а й спеціалізованим технічним обладнанням (монітором, підсилювачем, обладнанням для відео- та аудіозапису), завдяки якому буде здійснюватися спостереження за ходом проведення опитування дитини, при цьому без втручання у сам процес.
Під час проведення опитування у фахівця, який працює з дитиною безпосередньо у терапевтичному залі, або у спеціалістів, які працюють з робочої кімнати, може виникнути необхідність у передачі один одному чи, навпаки, отриманні додаткової інформації, тому в розрізі вищевикладеного важливо визначитись із певними правилами комунікації.
Для того,щоб мінімізувати втручання у процес опитування дитини та не завдавати додаткового психологічного дискомфорту, оптимальним рішенням є застосування радіозв'язку між двома кімнатами, причому в залі спостереження знаходиться мікрофон, а спеціаліст, який веде опитування, вдягає на вухо навушник. У такому разі люди, які спостерігають за опитуванням, можуть під час розмови ставити свої запитання[39].
Спостереження за поведінкою дитини також є важливим елементом під час проведення опитування. Завдяки склу позавізуального спостереження, яке розташоване між терапевтичним залом та приміщенням для працівників ювенальної превенції, є можливість змінювати хід проведення опитування у разі потреби та спільно корегувати заздалегідь сплановані заходи.
Отже, основними завданнями «зелених кімнат» є:
1. Збір доказового матеріалу про злочин чи правопорушення, в яких дитина стала жертвою чи свідком злочину або правопорушником.
2. Робота з адаптації дитини після скоєння над нею насильства.
3. Поновлення психоемоційного статусу дитини, яка перебуває в стресовому стані внаслідок конфліктної, аварійної чи іншої екстремальної ситуації.
4. Блокування гострих стресових реакцій у дитини.
5. Попередження психоемоційного навантаження у дитини, пом’якшення впливу психотравмуючих ситуацій та психофізичних навантажень.
6. Усунення фізичного дискомфорту та емоційної напруги, нормалізація процесу життєдіяльності.
7. Короткотермінова чи довготермінова психокорекція.
8. Психологічна допомога особам, схильним до різних видів залежностей.
9. Психологічні консультування з рекорегування взаємовідносин у родині, навчальних закладах, у дитячому колективі.
10. Попередження, профілактика, корекція негативних наслідків відхилення в поведінці та психологічної деформації дітей, схильних до скоєння правопорушень і злочинів.
11. Допомога дитині зрозуміти й усвідомити причини її поганого пристосування до реальності й надання допомоги в адаптації та побудові більш реалістичної комунікації[40].