Лікувально-профілактичнізаходи
246. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.
З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов’язкові для виконання всіма військовослужбовцями.
247. Диспансеризація включає медичний контроль за станом здоров’я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров’я, проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.
248. Медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:
щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті;
медичних оглядів;
поглиблених і контрольних медичних обстежень.
249. Медичному оглядові підлягають:
весь особовий склад бригади - перед проведенням профілактичних щеплень;
{Абзац другий частини першої статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}
військовослужбовці строкової військової служби - у лазні перед миттям;
{Абзац третій частини першої статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}
особовий склад чергових сил (змін) - перед заступанням на бойове чергування (бойову службу);
військовослужбовці, робота яких пов’язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом, - в установлені для них терміни;
особи, які постійно працюють у їдальнях, на продовольчих складах, об’єктах водопостачання, у пекарнях, лазнях, пральнях, і санітари - один раз на тиждень;
особовий склад добового наряду, який призначається у наряд по їдальні та виконує обов’язки зі стрілецькою зброєю;
усі військовослужбовці строкової військової служби, новоприбулі, а також ті, що повернулися з відпустки, відряджень і лікувальних закладів після одужання, - в день прибуття до військової частини після доповідання про це безпосередньому командирові (начальникові);
водії - перед виїздом у рейс;
учасники спортивних змагань - перед змаганнями;
засуджені до арешту - перед відправленням на гауптвахту, а також після повернення до підрозділу.
{Абзац одинадцятий частини першої статті 249 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}
Поглиблені медичні обстеження проводяться один раз на рік з метою оцінки фізичного розвитку і стану здоров’я військовослужбовців. Крім того, поглибленому медичному обстеженню підлягає поповнення протягом двох тижнів після його прибуття до військової частини.
{Частина друга статті 249 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}
До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти із військових закладів охорони здоров’я.
{Частина третя статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}
250. Час, порядок і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди підрозділів у дні відпочинку.
251. Роту на медичне обстеження представляє командир роти, на медичний огляд - головний сержант роти. На медичних обстеженнях особового складу роти зобов’язані бути присутніми всі військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу роти. Вони повинні повідомляти лікарю про свої спостереження за станом здоров’я підлеглих. Записи про результати медичних обстежень та оглядів особового складу роти лікар заносить до медичних книжок. Військовослужбовці, які за станом здоров’я потребують диспансерного нагляду, беруться на облік і періодично підлягають контрольним медичним обстеженням.
{Стаття 251 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}
252. Військовослужбовці, які з поважних причин не пройшли медичного обстеження, направляються за наказом командира роти до медичного пункту військової частини (поліклініки, поліклінічного відділення військового госпіталю) при першій можливості.
253. Про результати медичного обстеження особового складу військової частини, а також пропозиції щодо проведення необхідних лікувально-оздоровчих заходів начальник медичної служби частини доповідає командирові частини.
254. Військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.
255. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.
Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
256. Військовослужбовці строкової військової служби направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою інструктора з тактичної медицини роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом головного сержанта роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий медичного пункту контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.
{Частина перша статті 256 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}
Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.
Хворі, яким призначене амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також ті, що потребують консультації медичних спеціалістів, направляються до медичного пункту військової частини у дні і години, зазначені лікарем у книзі запису хворих.
Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються в розташування роти під командуванням інструктора з тактичної медицини або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти. За висновком лікаря (фельдшера), зазначеним у книзі запису хворих, і відповідним рішенням командира роти головний сержант роти віддає необхідні вказівки.
{Частина четверта статті 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019}
Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом, за висновком лікаря можуть залишатися для лікування на квартирах (удома).
Про результати огляду хворих, характер поданої допомоги і призначення лікар робить відповідні відмітки в медичних книжках та видає довідки про стан здоров’я.{Частина п’ята статті 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004}
257. Висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовців строкової військової служби від занять, робіт, несення служби у наряді, а офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом, - від виконання службових обов’язків дається лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі потреби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов’язків підлягають виконанню посадовими особами.
{Частина перша статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004}
По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовці мають бути направлені у разі потреби на повторний медичний огляд. Про звільнення від виконання службових обов’язків офіцерів і військовослужбовців військової служби за контрактом на підставі довідки лікаря (фельдшера) і про вихід їх на службу після хвороби оголошується в наказі по військовій частині.
{Частина друга статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004}
258. Зарахування військовослужбовців строкової військової служби на дієтичне харчування здійснюється наказом по військовій частині на термін до трьох місяців на основі висновку начальника медичної служби військової частини.
259. У медичному пункті військової частини проводиться 14-денне стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених з лікувальних закладів (частин) на лікування та реабілітацію.
260. На стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини.
За необхідності, з огляду на стан здоров’я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).{Частина перша статті 260 в редакції Закону № 3911-IX від 21.08.2024}
У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
{Частина друга статті 260 в редакції Закону № 2049-VIII від 18.05.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023; в редакції Закону № 3911-IX від 21.08.2024}
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
{Статтю 260 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023}
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 260 доповнено частиною згідно із Законом № 2049-VIII від 18.05.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 3080-IX від 02.05.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п’яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.{Статтю 260 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}
Інформація про направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я та перебування військовослужбовця на лікуванні та/або реабілітації у сфері охорони здоров’я поза розташуванням військової частини може оброблятися з використанням державних інформаційних ресурсів у сфері охорони здоров’я у порядку, визначеному законодавством, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 260 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3911-IX від 21.08.2024}
261. Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров’я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
{Стаття 261 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}
262. Начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний за п’ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров’я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров’я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов’язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров’я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 262 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}
В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.
{Статтю 262 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023; в редакції Закону № 3161-IX від 28.06.2023}
{Стаття 262 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019}
Еще по теме Лікувально-профілактичнізаходи:
- Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення
- Начальник медичного пункту бригади (полку, окремого батальйону, батальйону)
- Землі оздоровчого призначення.
- 2.5. Землі оздоровчого призначення
- 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення
- Загальні положення
- Право на індивідуальний підхід до лікування
- СИСТЕМА ТА КОМПЕТЕНЦІЯ НОТАРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ
- ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
- Начальник медичної служби полку (окремого батальйону, батальйону)
- ВСТУП
- 6.8. Облік продуктів харчування у медичних закладах
- Начальник медичної служби бригади
- Начальник продовольчої служби бригади
- 6.7. Особливості обліку медикаментів і перев\'язувальних, засобів
- 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об’єктів.
- 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчего призначення
- 3.1. Свіgoк
- Право на безпеку