Призначення і завдання відділу (групи) соціально-виховної та психологічної роботи

Як визначено у Положенні про відділення соціально-психологічної служби установи виконання покарань, затвердженому наказом ДПтСУ від 17.03.2000 р. № 33, відділення соціально-психологічної служби як основна організаційна ланка у структурі установи виконання покарань створюється для безпосереднього забезпечення оптимальних умов відбування кримінального покарання, відбування покарання для до­сягнення мети їх виправлення і ресоціалізації.

Відділ соціально-виховної та психологічної роботи проводить ді­яльність, спрямовану на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно-корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Проведення соціально-виховної та психологічної роботи в колонії забезпечують начальники відділень, психологи, інспектори відділу, один з них — старший інспектор з трудового та побутового влаштуван­ня звільнюваних. Соціально-виховна робота спрямована на формуван­ня та закріплення в засуджених прагнення дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загального та культурного рівня. Дана робота здійснюється на основі диференційованого підходу до кожного засудженого. Так, у практику запроваджено програми диференційованого виховного впливу на за­суджених: «Фізкультура і спорт», «Професія», «Підготовка до звіль­нення», «Освіта», «Подолання алкогольної чи наркотичної залежності», «Духовне відродження», «Творчість», «Правова освіта».

Виховна робота начальниками відділень організовується в індивіду­альних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних принципів та методів. Для даної роботи начальники відділень використо­вують робочі кабінети та кімнати культурно-масової та виховної роботи. 132

Перед працівниками відділу соціально-виховної та психологічної роботи стоїть завдання перш за все надати психологічну та педагогіч­ну допомогу засудженим, які опинилися в екстремальній ситуації, лише після цього може йтися про корекцію особистісної деформації право­порушників і роботу з підготовки їх до життя в суспільстві.

Відділ СПС безпосередньо забезпечує оптимальні умови відбуван­ня покарання, проведення із засудженими соціально-виховної роботи, спрямованої на формування у них право слухняної поведінки і стиму­лювання становлення на життєву позицію.

У 1989 році в установах виконання покарань була уведена посада психолога. У 1991 році було затверджене Положення про психологічну службу в системі установ виконання покарань України. Цим Положенням передбачалося впровадження нових форм та методів у виховну роботу із засудженими, а також вдосконалення вивчення особистості засудже­ного на основі індивідуальних програм психолого-педагогічного впливу. Після створення в 1998 році Державного департаменту України з питань виконання покарань як самостійного органу виконавчої влади постала необхідність поновлення нормативної бази, що регламентує діяльність психологічної служби. Упродовж 90-х років XX ст. відбувався подальший розвиток діяльності психологів: формувалася організаційна структура, вдосконалювалося нормативне забезпечення діяльності психологів, здійснювалася підготовка практичних психологів для виправних установ на психологічному факультеті Київського інституту внутрішніх справ та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, створю­валися умови для науково-методичної діяльності.

У теперішній час до основних завдань психологічної служби від­несено: надання психологічної допомоги засудженим; розробка та реалізація спільно з персоналом установи індивідуальних і групових програм психокорекційного і педагогічного впливу на засуджених з урахуванням їх індивідуальних особливостей, ступеня соціальної занедбаності; підвищення психологічної компетентності персоналу установи, надання йому кваліфікованої методичної допомоги, навчан­ня формам та методам психологічного вивчення особистості і сере­довища засуджених, а також прийомам психолого-педагогічної корек­ції; узагальнення та впровадження в практику роботи установи сучас­них методів психолого-педагогічного впливу на засуджених.

Основні функції психологічної служби кореспондують поставле­ним завданням. Так, до основних функцій психологічної служби від­несено такі:

психодіагностичну — вивчення й узагальнення особистісних та групових характеристик засуджених, спрямованих на визначення ін­дивідуально-психологічних особливостей поведінки та встановлення наявності у засуджених тих чи інших психологічних якостей, виявлен­ня серед засуджених групи «ризику» (тобто тих, які мають психічні відхилення, схильних до проявів зовнішньої або внутрішньої агресії у вигляді самогубства або членоушкодження, створення конфліктних ситуацій серед засуджених, нападу на персонал установи та інші) осіб, які потребують профілактичного обліку;

прогностичну — оцінка перспектив розвитку особи, прогнозування можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених на основі виявлених особистісних, характерологічних якостей та наявної соці­ально-психологічної обстановки;

профілактичну — виявлення, усунення та попередження особистіс­них і групових негативних психологічних явищ, які виникають у про­цесі відбування покарання, надання психологічної допомоги засудже­ним, а також у разі необхідності персоналу установ;

корекційну — цілеспрямоване досягнення позитивних змін психіч­них станів, особливостей поведінки та особистості засуджених;

консультативну — надання рекомендацій персоналу щодо роботи з групами та окремими засудженими, попередження негативних явищ та формування позитивного морально-психологічного клімату серед засуджених;

просвітницьку — поширення психологічних знань серед персоналу та засуджених, підвищення рівня їх психологічної культури;

дослідницьку — сприяння у проведенні наукових досліджень у га­лузі психології і педагогіки та впровадженні їх результатів у практич­ну діяльність.

10.2.