Додаток I Список рекомендацій ЄКПТ, зауважень та прохань про надання інформації

Співпраця отримана

Рекомендації

— Українська влада повинна дати зрозуміти всім співробітників пенітенціарних установ, що: і) принцип співпраці, закріплений в Конвенції про заснування ЄКПТ, включає зобов'язання надати точну інформацію делегації, яка робить візит та іі) будь-яка спроба запобігти укладеним мати приватну співбесіду з делегаціями або з'ясувати, що ув'язнені сказали делегаціям в ході приватних спів­бесід, знаходиться у кричущому протиріччі з пунктом 3 статті 8 Конвенції та призведе до серйозних санкцій (пункт 8);

— Українська влада має: І) вжити ефективних заходів для запобі­гання будь-якого залякування ув'язнених до / під час майбутніх відвідувань; II) розглянути питання про надання будь-якому типу санкціям, залякуванню, розправі та іншому упередженню про­ти будь-якої особи, позбавленого його або її волі за те, що вони прагнуть спілкуватися або поспілкувались з ЄКПТ (або з будь- яким іншим органом активним у запобіганні та боротьбі з тор­турами та іншими формами жорстокого поводження) статусу конкретного кримінального злочину; III) зробити огляд, у світлі зауважень, зроблених в пунктах 11 і 12, того, яким чином прово­дяться розслідування можливих санкцій, репресій та інших дій такого роду проти ув'язнених, опитаних делегаціями ЄКПТ, і про­водити подальші запити відповідно щодо виправних колоній № 25 у Харкові та № 81 в Стрижавці, а також у виправній колонії № 3 в Кривому Розі, в тісній співпраці з членами національного превентивного механізму та представниками громадянського суспільства з дотриманням досвіду, який було здобуто у боротьбі за права ув'язнених (пункт 13).

Запити про надання інформації

— Раз на два місяці на протязі всього 2014 року, результати майбутніх розслідувань щодо можливих санкцій проти (колишніх) ув'язнених, які перебували у вищевказаних пенітенціарних установах під час візитів 2012 і 2013 років, разом з докладним звітом про конкретні заходи, вжиті для отримання цих результатів (пункт 13).

Заснування Державного бюро розслідувань

Коментарі

— Українські владі пропонується активізувати свої зусилля в контек­сті майбутнього створення Державного бюро розслідувань (ДБР) для забезпечення швидкого і повного здійснення попередньої рекомендації Комітету в доповіді про візит делегації в 2012 році, а саме: в якості першого кроку, невідкладно заснувати національ­ну спеціалізовану команду, роль якої полягає у проведенні роз­слідувань по всій країні у випадках, пов'язаних з передбачуваним жорстоким поводження з боку державних посадових осіб, а та­кож забезпечити її своїм власним допоміжним персоналом для оперативного проведення досліджень; в якості другого кроку, вивчити можливості, в середньостроковій перспективі, цілком ві­докремити таку команду від прокуратури для того, щоб створити справжнє незалежне спеціалізоване агентство для проведення досліджень цього типу (пункт 25);

— Особлива увага повинна бути приділена організаційно-правовій незалежності майбутнього ДБР і існуванню прозорих процедур з метою підвищення довіри громадськості (пункт 25);

— Повинен бути закріплений прямий, конфіденційний доступ до ДБР для осіб, які є / були позбавлені волі і які стверджують про зловживання з боку посадових осіб (пункт 25).

Особи, які утримуються посадовими особами Внутрішніх Справ

Попередні зауваження

Рекомендації

— Чиновники вищого рівня Внутрішніх Справ, слідчі судді, проку­рори і суді мають бути особливо пильними щодо можливої екс­плуатації з боку співробітників внутрішніх справ положень про опитування свідків для того, щоб обійти юридичні терміни та га­рантії щодо утримання під вартою підозрюваних у скоєнні зло­чинів (пункт 28);

— Запровадити дії, щоб викорінити практику зловживання поло­женнями про захисні заходи, зазначені у пункті 29 (пункт 29);

— Будь-які подальші опитування попередньо ув'язнених з боку Внутрішніх Справ або інших правоохоронних органів, які можуть бути необхідними, повинні, наскільки це можливо, проводитися в пенітенціарній установі.

Коментарі

— Українській владі рекомендується прагнути забезпечити щоб всі, хто бере участь (оперативні офіцери і слідчі Внутрішніх Справ, судмедексперти, слідчі судді, прокурори тощо) мали гарне уяв­лення про точне формулювання і об'єкт, що лежить в основі по­ложень нового Кримінально-процесуальний кодексу (КПК), що регулюють їх роботу (пункт 26);

— Ізолятори тимчасового затримування (ІТЗ) не підходять для три­валого утримання під вартою і не повинні використовуватися для зберігання осіб довше, ніж кілька днів (пункт 29).

Запити про надання інформації

— Детальна інформація про будь-який прогрес, досягнутий у роз­гляді можливих реформ структур Внутрішніх Справ (пункт 26).

Заходи по боротьбі з тортурами та іншими формами жорстокого поводження

Рекомендації

— Міністерство внутрішніх справ має розвивати далі докладні інс­трукції з самого високого рівня, що нагадують всім співробітни­кам, зокрема оперативним співробітникам, слідчим, членам спец­назу, співробітникам патрульних органів, офіцерам супроводу та співробітникам органів утримання під вартою, що працюють в ІТЗ про їхні зобов'язання у ставленні до поводження з особами, які перебувають під вартою. Ці інструкції повинні керуватися, зок­рема за допомогою загальних принципів, закріплених в Європей­ському кодексі поліцейської етики. Зокрема, слід чітко роз'яснити всім посадовим особам Внутрішніх справ, що:

І) вони будуть притягнуті до відповідальності за те, що завдали, підбурювали або переносили будь-які тортури або інші фор­ми жорстокого поводження, незалежно від обставин і в тому числі, коли жорстоке поводження впорядковане начальником. Кожен офіційний співробітник внутрішніх справ повинен мати чітке розуміння того, що навмисне фізичне жорстоке повод­ження з затриманими особами, незалежно від його тяжкості, є кримінальним злочином.

Де це доречно, має бути прийнята публічна заява на найви­щому політичному рівні, а саме на рівні Президента України;

II) вони повинні протистояти всім формам корупції в структурах Внутрішніх Справ;

III) поводження з особами під вартою в коректній формі та звіт­ність будь-якої інформації, що вказує на жорстоке поводження (і корупцію) з боку колег до відповідних органів є їхнім боргом і буде позитивно визнана (пункт 48);

— Мають будуть прийняті захисні заходи щодо «Інформаторів». Це передбачає розвиток чіткої лінії звітності до окремого органу за межами управління або зацікавленого органу, а також основ для правового захисту осіб, які розкривають інформацію про жорстоке поводження та інші незаконні дії (пункт 48);

— Українська влада має продовжити свої дії, щоб поліпшити іден­тифікацію співробітників органів Внутрішніх Справ, зокрема шля­хом забезпечення того, щоб:

I) офіцери в штатському, що проводять арешт, мають чітко іден­тифікувати себе або чітко визначити себе в якості членів агент­ства Внутрішніх Справ (наприклад, показавши посвідчення особи або, надівши пов'язку);

II) подальша ідентифікація членів спецназу внутрішніх справ має бути завжди можливою, через носіння не тільки чітко відмін­ною емблеми, але і видимим ідентифікаційним номером на кожній уніформі / шоломі;

III) втручання спеціальних сил органів Внутрішніх Справ має бути записано на відео (наприклад, за допомогою тактичних камер, як частини обладнання з офіцерів) (пункт 52);

— Українська влада має переглянути правову основу для застосу­вання фізичної сили і «Спеціальних засобів», у світлі висновків делегації, і переконатися, що обставини, в яких можуть бути ви­користані кожен тип сили, були чітко визначені в законодавстві та / або відповідних правил (пункт 54);

— Посадові особи Внутрішніх Справ мають отримати подальші інс­трукції і відповідне навчання, щоб забезпечити, зокрема, що:

I) фізична сила використовується тільки в разі крайньої необхід­ності і лише в тій мірі, яка необхідна для досягнення законних цілей;

II) де необхідно прикувати наручниками людину, наручники ні за яких обставин не мають бути приковані надмірно жорстко і застосовуються тільки до тих пір, коли це абсолютно необ­хідно.

НІ) кийки використовуються тільки тоді, коли є ризик для життя чи здоров'я, і тільки для вирішення цієї загрозі безпосередньо;

IV) використання електрошокових пристроїв обмежується си­туаціями реальної і безпосередньої небезпеки для життя або очевидного ризику отримання серйозних травм, і підлягає принципам необхідності, підпорядкованості, пропорцій­ності, застереження (де це можливо) і запобіжних заходів. Використання таких пристроїв для єдиної мети забезпечен­ня порядку неприпустимо. Співробітників органів внутріш­ніх справ, які мають право використовувати ці пристрої, по­винні обиратися і мати відповідну підготовку і вони повинні отримувати докладні інструкції щодо їх використання. Пра­вові зобов'язання щодо подання звітності має призвести до ретельного моніторингу з боку компетентних органів щодо використання електрошокових пристроїв. Будь-хто, проти кого був використаний електричний пристрій, повинен у всіх випадках, бути обстеженим медичним працівником і, при не­обхідності, доставлений в лікарню, та копія медичної довідки має бути надана зацікавленій особи (і / або його / її адвокату, за запитом) (пункт 54);

— Українська влада має продовжувати свої зусилля по запровад­женню нового Кримінально процесуального кодексу з метою зниження залежності від зізнання, зокрема, шляхом:

I) боротьби проти будь-якої практики чиновників Внутрішніх Справ, що прагнуть / отримують заяви та інші докази від так званих «свідків», які виявляться кримінально підозрювані або від затриманих осіб, які не були поінформовані про своє право відмовитися від дачі показань або відповідати на за­питання;

II) докладати зусиль, щоб приділити більше уваги підходу на ос­нові речових доказів в стадії розслідування, зокрема шляхом початкового навчання і підвищення кваліфікації оперативних співробітників і слідчих.

III) видалення будь-яких нестандартних елементів, які можна ви­користовувати для застосування жорстокого поводження з приміщень внутрішніх справ, де може бути утримана / допи­тана людина;

IV) забезпечення того, щоб допити, як правило, проводилися не більше ніж двома особами, в кімнатах, спеціально відведених та обладнаних для цієї мети, не більше ніж дві години (одна го­дина у разі неповнолітніх) за один раз, і вісім годин (двох годин у разі підлітків) в день в загальній складності;

V) забезпечення точного запису усіх допитів (у тому числі почат­кових допитів офіцерами з затримання), які повинні бути більш проведені за допомогою електронного обладнання для запису (аудіо- та відео- записи);

VI) впровадження системи постійного моніторингу стандартів і процедур допитів (пункт 59);

— Українська влада має прийняти подальші заходи, в тому числі за допомогою відповідних правил і ефективного моніторингу їх ре­алізації, для того, щоб:

I) медичні працівники, як правило, безпосередньо не брали участь в адміністративному порядку передачі опіки над затри­маними особами в ІТЗ;

II) особи, які демонструють травми при прийнятті, не були ніким допитані про походження цих травм під час вищезгаданої про­цедури передачі утримання;

III) будь-який зроблений запис і будь-які зроблені фотографії травм під час передавальних процедур, негайно направляються ме­дичним працівникам ^З;

IV) всі особи, прийнятті до ІТЗ, мають бути правильно допитані і ретельно оглянуті кваліфікованим медичним персоналом якомога швидше, але не пізніше 24 годин після їх прийому та­кий же підхід повинен застосовуватися кожен раз, коли людина повертається в ІТЗ після перебування в розпорядженні іншої структури для слідчих чи інших цілей;

V) всі медичні огляди в ІТЗ (а також в медичних установах) прово­дяться поза межами чутності і — окрім випадків, якщо медич­ні працівники прямо не просять про інакше в даному випад­ку — поза межами уваги персоналу, який не виконує обов'язків щодо охорони здоров'я;

VI) запис складений після медичного обстеження затриманого в ІТЗ має містити: (I) звіт про заяви, зроблені людиною, про яку йдеться мова, які мають відношення до медичної експертизи (у тому числі його / її опис його / її стану здоров'я і будь-які за­яви про жорстоке поводження), (II) повний звіт про об'єктивні медичні висновки, засновані на ретельному дослідженні (за підтримки «графіку травм» для маркування травматичних пошкоджень); (III) зауваження медичного працівника у світлі пунктів I) і II), що вказують на відповідність між будь-якими за­явами і об'єктивними медичними висновками;

VH) медичний персонал може повідомити офіцерам органів поз­бавлення волі про принцип «маємо знати» щодо стану здоров'я затриманої особи; проте, інформація повинна бути обмежена, що необхідно для запобігання серйозного ризику для затрима­ної особи або інших осіб, якщо затримана особа погоджується на надання додаткової інформації;

VIII) медичні фахівці мають повідомляти затриманим особам про існування звітного зобов'язання, пояснивши, що написання такого звіту знаходиться в рамках системи для попередження жорстокого поводження та що передача доповіді до відповід­ного органу не є заміною поданню скарги в належній формі;

IX) затримані особи і, на їх прохання, їхні адвокати мають повне право на отримання копії медичної документації. Коли це мож­ливо, повинні бути зроблені фотографії пошкоджень і додава­тися до медичної документації;

X) всякий раз, коли звіт про травми передається в прокуратуру, має бути зроблений судово-медичний висновок без затримок, а затримана особа має бути негайно оглянута фізично, ретель­но і в приватному порядку судовими лікарем (пункт 64);

— Має бути запропонована спеціальна підготовка медичним пра­цівникам, які працюють в ІТЗ. На додаток до розробки необхідної компетенції в документуванні та інтерпретації травм а також за­безпечення повного знання зобов'язань і процедур звітності, ця підготовка має охоплювати техніку опитування осіб, які, можливо, отримали жорстоке поводження (пункт 64);

— Українська влада має чітко роз'яснити всім співробітникам Внут­рішніх Справ, що будь-який вид погроз або дій для запобігання затриманого від можливості скаржитися судді, не припустиме (пункт 66).

Коментарі

— Українській владі пропонується розглянути питання про перегляд існуючих процедур звітності, з урахуванням реформи прокурату­ри та майбутнього заснування Державного бюро розслідувань (пункт 64);

— Суддям має бути твердо і регулярно нагадано, через відповідні канали, про їхні юридичні зобов'язання відповідно до розділу 206 КПК (пункт 66).

Запити про надання інформації

— Чи розглядала українська влада можливість розміщення медич­ного персоналу, який працює в ІТЗ під керівництво структури, ін­шої ніж Міністерство Внутрішніх Справ (пункт 64).

Фундаментальні гарантії проти жорстокого поводження

Рекомендації

— Українська влада має вжити ефективних заходів для забезпечен­ня того, щоб положення нового КПК (і Закону про безоплатну пра­вову допомогу) відносно гарантій проти жорстокого поводження з особами, позбавленими волі, з боку посадових осіб внутрішніх справ застосовувались на практиці належним чином (пункт 68);

— Українська влада має вжити рішучих і енергійних заходів, щоб ви- корінити практику неврахованих затримань. Безпосередні кро­ки мають бути зроблені для того, щоб всякий раз, коли людина затримується або викликається до установи внутрішніх Справ з будь-якої причини (у тому числі для опитування оперативним офіцером), його / її присутність завжди мають бути належним чи­ном зареєстровані. Зокрема, записи повинні вказати, хто був до­ставлений або викликаний в установу, ким, за чиїм наказом, в який час, з якої причини, в якій якості (підозрюваний, свідок і т. д.), до кого ця особа була передана і коли людина залишила приміщення установи Внутрішніх Справ (пункт 71);

— Українська влада має вжити термінових заходів для забезпечен­ня того, щоб завжди належним чином дотримувалася на практиці юридична вимога про зазначення фактичного часу арешту в про­токолі затримання (пункт 72);

— Українська влада має забезпечити, щоб реєстри зберігання під вартою утримувались належним чином, точно записувались фак­тичні часи затримання, розміщення в камері, звільнення або пе­реведення, і вони мають відображати всі інші аспекти утримання під вартою (точне місце розташування, де затриманий перебуває; візити юриста, родичів, лікаря або консульської посадової особи; передача на допит, тощо) (пункт 72);

— Ефективні кроки мають бути вжитими для того, щоб всі особи, затримані правоохоронними органами повною мірою були поін­формовані про всі свої права (у тому числі про право повідомлен­ня про затримання, доступу до адвоката і доступу до лікаря) з са­мого початку позбавлення їх волі. Цей процес повинен включати надання чіткої словесної інформації в момент затримання, яка має бути доповнена при першій же можливості (тобто, відразу ж після першого вступу в приміщенні правоохоронного органу) письмо­вою інформацією щодо прав (пункт 74);

— Українська влада має розробити інформаційний лист про права, який має бути більш простим і зрозумілим і доступним у відповід­ному діапазоні мовами. Особливу увагу слід приділяти забез­печенню того, щоб затримані особи насправді були в змозі зро­зуміти свої права; на посадових осіб внутрішніх справ покладено завдання з'ясувати, що це є так. Зацікавлені особи повинні мати можливість зберегти копію інформаційного листка (пункт 74);

— Українська влада має вжити ефективних заходів, щоб гарантува­ти, що всі затримані особи ефективно скористатися правом на повідомлення про затримання з самого початку позбавлення волі (пункт 75);

— Кроки мають бути зроблені для того, щоб затримані особи мали зворотній зв'язок чи вдалося повідомити близького родича або іншу особу про факт їх затримання (пункт 76);

— Кроки мають бути зроблені для того, щоб сам факт повідомлен­ня найближчих родичів затриманої особи про його / її утримання під вартою був належним чином зареєстрований в кожній уста­нові Внутрішніх Справ, у світлі зауважень, зроблених в пункті 77 (пункт 77);

— Українська влада має вжити заходів для забезпечення того, щоб закон і практика були приведені у відповідність стосовно того, щоб право на доступ до адвоката мала бути гарантовано всім особам — в тому числі адміністративно затриманим — з самого початку позбавлення волі (і не тільки, коли складається протокол затримання) (пункт 79);

— Українська влада має нагадати всім посадовим особам внутріш­ніх справ (у тому числі оперативному персоналу і дослідникам) серйозним чином, що будь-які спроби примусити затриманого відмовитися від свого права на адвоката є незаконними (пункт 80);

— Українська влада має активізувати свої зусилля щодо забезпечен­ня того, щоб положення закону про безоплатну правову допомо­гу були реалізовані на практиці належним чином. Зокрема, пра­воохоронним органам повинні нагадати про їх обов'язки негайно інформувати відповідний Центр безкоштовної правової допомо­ги з приводу кожного факту затримання з самого моменту фак­тичного позбавлення волі (або, найпізніше, з моменту прибуття затриманої особи до установи Внутрішніх Справ) (пункт 81);

— Подальші зусилля повинні бути зроблені (зокрема, з точки зору людських і фінансових ресурсів), щоб переконатися, що систе­ма введена в дію Законом про безоплатну правову допомогу, та ефективно працює в усіх регіонах України (пункт 81);

— Українська влада має вжити відповідних заходів — у консультації з Асоціацією адвокатів — щоб забезпечити ефективність систе­ми юридичної допомоги протягом кримінального провадження, в тому числі на початковому етапі затримання. У цьому контек­сті особливу увагу слід приділяти питанню про конфіденційність консультацій клієнта та юриста (пункт 85);

— Українська влада має внести поправки в новий КПК (та інші від­повідні положення) з тим, щоб дати зрозуміти, що особи, позбав­лені волі співробітниками правоохоронних органів, мають право бути оглянуті незалежним лікарем (у тому числі доктором за влас­ним вибором, при тому розумінні, що такий лікар може здійсню­вати огляд за рахунок власних коштів затриманої особи) з само­го моменту фактичного позбавлення волі. Прохання затриманої особи побачити лікаря має бути завжди здійснене; ніхто не в змозі фільтрувати таки запити, ні співробітники правоохоронних ор­ганів, ні будь-якого іншого органу (пункт 86);

— Кроки (у тому числі, у разі необхідності, законодавчого характеру) мають бути прийняті для того, щоб затримані особи, які стверджу­ють про жорстоке поводження з боку співробітників правоохо­ронних органів, мають бути оглянути за власною ініціативою не­залежним лікарем, який має офіційну судову підготовку (пункт 86);

— Кроки мають бути зроблені, щоб виправити недоліки щодо конфі­денційності медичних оглядів та документів, а також по відношен­ню до якості медичної документації у установ Внутрішніх Справи (пункт 87);

— Кроки мають бути зроблені українською владою для того, щоб юридичне зобов'язання забезпечити без зволікання медичну до­помогу будь-якій особі, затриманій правоохоронним органом, яка її потребує, має завжди дотримуватися на практиці (пункт 88);

— Українська влада має вжити ефективних заходів для забезпечен­ня того, щоб неповнолітні затримані не були допитані, не роби- ли ніяких заяв або підписували будь-які документи, пов'язані зі злочином, в якому вони підозрюються, без адвоката і,в принципі, іншого присутньої довіреної дорослої особи, яка допомагає не­повнолітнім (пункт 89);

— Конкретна інформація форма, яка встановлює особливе положен­ня затриманих неповнолітніх і в тому числі містить посилання на присутність адвоката / іншої довіреної дорослої особи має бути розроблена і надана всім таким особам, узятим під варту. Особли­ва увага повинна бути приділена тому, щоб інформація пояснюва­лася ретельно для гарантування її розуміння (пункт 89);

— Українська влада має встановити загальні критерії для відбору «вартових офіцерів» установ Внутрішніх Справ, і переконатися, що вони отримують спеціальну підготовку (пункт 90).

Коментарі

— Позитивна практика (спостерігається в деяких відвіданих управ­ліннях / відділах внутрішніх справ) стосовно таких відмов, які пе­ревіряються викликаними адвокатами за посадою (і сам факт такої перевірки підтверджується підписом адвоката в протоколі затри­мання) заслуговує поширення на всі установи Внутрішніх Справ, де можуть утримуватися особи, позбавлені волі (пункт 80);

— Українській владі пропонується вжити заходів для того, щоб всі відповідні деталі пов'язані з повідомленням центрів безкоштов­ної юридичної допомоги були завжди належним чином відобра­жені в протоколах затримання (пункт 83);

— Було б набагато краще покласти задачу контакті з центрами безко­штовної юридичної допомоги та ведення відповідних реєстрів на «вартових офіцерів» відповідно до змісту нового КПК (Пункт 84).

Запити про надання інформації

— Інформація, з часом, про результати ініціативи Координаційного центру безкоштовної юридичної допомоги який запропонував проект поправок до відповідних положень Закону про безоплат­ну правову допомогу та до Указу Кабінету міністрів № 1363 для то­го, щоб дозволити центрам призначати адвоката за посадою піс­ля отримання інформації про затримання людини з інших джерел (наприклад, від родичів, НВО або ЗМІ) (пункт 82).

Умови утримання під вартою

Рекомендації

— Українська влада має активізувати свої зусилля щодо забезпе­чення належних умов утримання під вартою для осіб, які утриму­ються в управліннях / відділах внутрішніх справ. При цьому вони повинні керуватися рекомендацією вже зробленою Комітетом в пункті 37 доповіді про його роботу під час періодичного відвіду­вання в 2009 р. (пункт 92);

— Для тих управлінь / відділів внутрішніх справ, які не відповідають вимогам, перерахованим у вищевказаній рекомендації (і, зокре­ма, тих, де камери мають бути виведені з експлуатації), потрібно запровадити негайні дії для того, щоб (за винятком термінової ситуації, коли затримки в проведенні слідчих дій може призвести до втрати слідів кримінального злочину або до схову підозрюва­ного) затриманих осіб не утримували в цих установах в нічний час (пункт 92);

— Українська влада має продовжувати свої зусилля, щоб відремон­тувати всі ІТЗ, з урахуванням зауважень, зроблених в пункті 94. Зокрема, повинні бути вжиті заходи для того, щоб:

I) був здійснений ремонт в першочерговому порядку в ІТЗ в Алушті та Кривому Розі;

II) в контексті програми реконструкції всіх ІТЗ, переконатися, що в камері санітарні додатки були повністю відокремлені (тобто до стелі);

III) переконатися, що камери у всіх ІТЗ мають адекватний доступ до природного світла і свіжого повітря;

IV) підвищити рівень чистоти в ІТЗ, особливо в одному з ІТЗ Дніп­ропетровська;

V) забезпечити, щоб майданчики для вправ на свіжому повітрі були досить великі і відповідно обладнані у всіх ІТЗ (і вивести з експлуатації «Зимові майданчики» в ІТЗ в Дніпропетровську та Кривому Розі) (пункт 95);

— Кроки мають бути зроблені щодо спеціального Центру прийому для осіб, підданих адміністративному арешту в Дніпропетровську для того, щоб:

І) поліпшити доступ до природного світла в камерах;

II) забезпечити повне відокремлення в камерах санітарних до­датків (до стелі);

III) забезпечити деяку іншу форму діяльності на додаток до прогу­лянки (наприклад, радіо / ТВ, додаткове читання, настільні ігри, спорт, більше можливостей для роботи, тощо) (пункт 96).

Коментарі

— Камери розміром 6 і 7 м2 не повинні розміщати більше однієї за­триманої особа протягом ночі (пункт 95);

— Українській владі пропонується розглянути питання про розроб­ку альтернатив позбавлення волі за вчинення адміністративних правопорушень (пункт 96).

Особи, які перебувають у пенітенціарних установах

Попередні зауваження

Рекомендації

— Українська влада має подовжити свої узгоджені зусилля, спрямо­вані на вирішення проблеми переповненості виправних колоній в Україні (пункт 99);

— Українська влада мають розглянути без подальших затримок норми закріплені законодавством для житлової площі на одного ув'язненого, щоб гарантувати, що вони забезпечують принаймні 4 м2 на одного ув'язненого в багатомісних камерах (не рахуючи місця, займаного в камері туалетом) у всіх установах, що знахо­дяться у віданні Державної Пенітенціарної служби, слідчих уста­нови (СІЗО) включно. Що стосується заповнюваності одномісних камер, будь-які камери такого типу повинні мати не менше 6 м² (не рахуючи площу, займану в камері туалетом), а переважно ма­ють бути більшими (пункт 100);

— Українська влада має розглядати в кожному СІЗО / виправній ко­лонії закритого типу фактичний життєвий простір на одного ув'язненого в камерах через регулярні проміжки часу (на дода­ток до середньої житлової площі на одного ув'язненого в кожній установі). Це дозволить виявити і локалізувати перенаселеність (пункт 100);

— Українська влада має продовжувати свої зусилля щодо поліпшен­ня тюремну нерухомість / інфраструктуру, відповідно до стандар­тів Комітету. Недавнє скорочення тюремного населення має по­легшити вирішення цієї проблеми (пункт 101);

— Українська влада має забезпечити, щоб зусилля, спрямовані на скорочення переповненості виправних колоній і поліпшення матеріальних умов в обох СІЗО та установах для засуджених, бу­дуть йти рука об руку з впровадженням програм структурова- ної поза камерної діяльності. Мета має бути такою, щоб ув'язнені могли витрачати стільки годин, скільки можливо кожен день по­за меж своїх камер (переважно вісім годин або більше) і брати участь у регулярних, цілеспрямованих і різноманітних заходах (робота, освіта, спорт, тощо) відповідно до потреб кожної кате­горії ув'язнених (дорослих попередньо ув'язнених, або засудже­них, ув'язнених, які відбувають довічне ув'язнення, засуджених ув'язнених, які утримуються в спеціальних умовах підвищеної безпеки або контролю, жінок — ув'язнених, неповнолітніх тощо) (пункт 102).

Поводження з особами в попередньому ув'язненні або з тим, які відбувають покарання

Рекомендації

— Дії, які мають бути запроваджені для того, щоб:

I) методи, використовувані оперативним штабом в Дніпропет­ровському СІЗО для отримання інформації від ув'язнених під­лягали більш пильному та ефективному незалежному контро­лю. Зокрема, необхідно чітко їм роз'яснити, що будь-яка спроба отримати інформацію від ув'язнених, має бути суворо обмеже­на потребами установи;

II) весь пенітенціарний персонал, що працює в Дніпропетров­ському та Одеському СІЗО отримав чіткий сигнал, що будь-який співробітник пенітенціарних органів, який заподіює, підбурює або проявляє терпимість до будь-якої дії, яка представляє со­бою тортури або інші форми жорстокого поводження, ні за яких обставин, в тому числі, коли це робиться за розпоряджен­ням вищого начальника або коли заохочується правоохорон-

ними органами, будуть притягнуті до відповідальності. Крім того, співробітникам, що працюють в цих установах, має бути нагадано, що вони повинні весь час ставитися до ув'язнених з ввічливістю і повагою;

III) в Одеському СІЗО фізична сила, «спеціальні засоби» і гамівні сорочки мають бути використані тільки щодо ув'язнених в ці­лях самооборони або у випадках спроб до втечі або під час активного або пасивного опору законному розпорядженню, і завжди в якості останнього засобу. Більш того, керівництво Одеського СІЗО і зовнішні спостерігачі мають проявляти особ­ливу пильність, щоб гарантувати, що всі випадки застосуван­ня сили щодо ув'язнених були адекватно записані і оцінені (пункт 106);

— Керівництво СІЗО в Одесі та Сімферополі мають докласти всі зу­силля і наявні в їх розпорядженні засоби для протидії негатив­ного впливу неформальної тюремній ієрархії та запобіганню залякуванню і насильству серед ув'язнених, у світлі зауважень, зроблених в пункті 108. Керівництво українських пенітенціарних закладів також має бути пильною щодо можливої змови між спів­робітниками та ув'язненими «лідерами» (пункт 108);

— Управління ув'язненими, які викликали або які вважаються таки­ми, що можуть викликати серйозної шкоди іншим особам або собі має бути принципово переглянуто в Одеському СІЗО, у світлі за­уважень, зроблених в пункті 109 (пункт 109);

— Українська влада має продовжувати проявляти максимальну пильність щодо поводження з ув'язненими, які відбувають пока­рання у виправній колонії № 81 в Стрижавці, зокрема у світлі ви­сновків, викладених у пункті 111. У цьому контексті, практика де­легування повноважень групі ув'язнених і використовування їх, щоб тримати контроль над ув'язненим населенням установи має бути припинена (пункт 112);

— Всі співробітники, що працюють у виправній колонії № 81 в Стри­жавці, в тому числі старші офіцери мають продовжувати отриму­вати регулярні повідомлення з найвищого рівня, що І) будь-який співробітник пенітенціарної установи, який скоює або допомагає жорстокому поводженню буде притягнутий до відповідальності, і що II) вони повинні протистояти всім формам корупції та інфор­мувати начальників та інші відповідні органи про будь-які коруп- ційні дій в рамках установи (пункт 112);

— Українська влада має вжити додаткових конкретних заходів боротьби проти жорстокого поводження і залякування ув'яз­нених в виправній колонії закритого типу № 3 в Кривому Розі і, зокрема:

I) доручити управлінню установи проявляти найбільшу пиль­ність щодо поводження з ув'язненими і щоб роз'ясняти всім, кого це стосується (регулярно і часто), зокрема, оперативному персоналу, що будь-який співробітник виправної колонії, який здійснює або допомагає жорстокому поводженню, насильству або залякуванню між ув'язненими, буду притягнутий до від­повідальності;

II) доручити всьому тюремному персоналу активно запобігати їх колегам жорстоко поводитися з ув'язненими (або від заохочен­ня насильства серед ув'язнених) і повідомляти, по відповідних каналах, про всі випадки жорстокого поводження з участю ко­лег; інструкція повинна супроводжуватися твердими гарантія­ми того, що «інформаторів» буде захищено від будь-яких реп­ресій (пункт 116);

— Українська влада має вжити заходів, в тому числі на законодавчо­му рівні, для того, щоб співробітники оперативних відділів більше не розслідували кримінальні злочини, скоєні ув'язненими поза виправною колонією і більше не приймали заяви від ув'язнених щодо таких злочинів (пункт 117).

Коментарі

— Дуже важливо, щоб «наглядовий аудит» відносно виправної ко­лонії № 3 в Кривому Розі розглянув причини заклопотаності ЄКПТ, підняті в пункті 115 (пункт 115).

Запити про надання інформації

— Інформація, з часом, про результати «наглядового аудиту»» від­носно виправної колонії № 3 в Кривому Розі і, зокрема, щодо рішень, прийнятих згодом (у тому числі про будь-які накладені кримінальні та / або дисциплінарні санкцій,) (пункт 116).

Попередньо ув'язнені

Рекомендації

— Необхідні кроки мають бути вжиті у виправній колоній № 3 у Криво­му Розі для того, щоб ув'язнені неповнолітні утримувалися окремо від дорослих, у світлі зауважень, зроблених в пункті 118 (пункт 118);

— Одночасно з виконанням рекомендацій, вже зроблених в пунк­тах 99 до 102, українська влада має вжити подальші заходи для того, щоб:

I) подвоїти свої зусилля в відвіданих СІЗО для досягнення ме­ти пропонувати не менше 4 м² житлової площі одному ув'яз­неному в багатомісних камері і розміщення не більше одного ув'язненого в камерах розміром 6 м ¹ (не рахуючи площу, займа­ну в камері туалетом), зокрема шляхом розміщення ув'язнених більш рівномірно серед наявного житла, зниження рівня за­планованої місткості камер у відповідності з національними стандартами та аналізу офіційного потенціалу установ, про які йдеться мова, відповідно;

II) серйозно розглянути питання стосовно будівництво нового СІЗО в Одесі в той же час продовжуючи свої спроби поліпшити стан ремонту камер у житлових будинках;

III) вивести з експлуатації в Сімферопольському СІЗО напівпідваль­ні камери, розташовані в блоці І та ініціювати якнайшвидше ка­пітальний ремонт та реконструкцію установи;

IV) здійснювати свої програми щодо ремонту / реконструкції ста­рих житлових будівель Київського і Дніпропетровського СІЗО;

V) поліпшити доступ до природного освітлення і вентиляції в ка­мерах у виправній колонії № 3 в Кривому Розі, зокрема на пер­шому поверсі установи, і переглянути конструкцію вікон, щоб дозволити ув'язненим побачити за межами своїх камер;

VI) забезпечити, при здійсненні програми ремонту / (пере) будівлі, що туалети / санітарні додатки в камерах були повністю відо­кремлені (тобто до стелі);

VH) розглянути можливість збільшення частоти доступу ув'язнених до душових кімнат у відвіданих установах, а також у будь-яких інших пенітенціарних установах, беручи до уваги Правило 19.4 Європейських пенітенціарних правил;

VIII) забезпечити, щоб ув'язнені мали можливість справжнього фі­зичного навантаження щодня; це вимагатиме збільшення про­гулянкових майданчиків. Там, де це можливо, нинішні майдан­чики, розташовані на дахах житлових блоків, слід замінити на майданчики для прогулянок, розташовані на рівні землі;

IX) переглянути режим для попередньо ув'язнених з урахуванням зауважень, зроблених в пункті 102. У зв'язку з цим, необхідно вжити заходів для того щоб при проектуванні і будівництві нових СІЗО / блоків розміщення попередньо ув'язнених, ма­ють бути передбачені умови для правильної прогулянки на рівні землі, взаємодії ув'язнених з різних камер, роботи, ос­віти та інших значимих заходів. Що стосується неповнолітніх, мета програм діяльності повинна полягати в тому, щоб вони витрачали щонайменше вісім годин на день за межами своїх камер, як це передбачено європейськими правилами для не­повнолітніх правопорушників, що підлягають санкціям або заходам;

X) змінити чинне законодавство з метою забезпечення того, щоб попередньо ув'язнені, як правило, мали право на отримання візитів, виконувати / приймати телефонні дзвінки і відправля­ти / отримувати листи. Будь-яке встановлене обмеження / за­борона стосовно відвідування, телефонних дзвінкі або корес­понденції повинна бути спеціально обґрунтована потребами слідства, завжди вимагати схвалення судовим органом, і засто­совуватися протягом певного періоду часу, з вказаних причин. Водночас, слідчим і суддям має бути нагадано, що відправною точкою для розгляду прохання про відвідування і для відправ­ки листів повинна бути презумпція невинності і принцип, що попередньо ув'язнені повинні мати не більш обмежень, ніж строго необхідно для інтересів справедливості та що, якщо немає чітко визначеної причини, яка не дозволяє візити / пере­писку або накладає певні обмеження (наприклад, організація візитів через перегородку) протягом певного періоду в кож­ному окремому випадку, попередньо ув'язнені повинні мати право приймати відвідувачів принаймні три рази до чотирьох годин на місяць, а також відправляти / отримувати листи, як це передбачено законом (пункт 127).

Коментарі

— Українській владі пропонується перевірити ізоляцію і правильну роботу системи опалення в новій будівлі проживання для жінок в Київському СІЗО (пункт 127).

Засуджені ув'язнені, що містяться в спеціальних умовах підвищеної безпеки або контролю в виправній колонії закритого типу № 3 в Кривому Розі

Рекомендації

— Українська влада має внести поправки в відповідні правові нор­ми щодо рівня безпеки, що застосовуються до даних ув'язнених, а також щодо заходів відокремлення для профілактичних цілей відповідно до інструкцій, згаданих у пункті 129 (пункт 129);

— Кроки мають бути зроблені щоб усунути недоліки, зазначені в пун­кті 129, при необхідності через внесення поправок до відповідних процесуальних норм, щодо процедури для розміщення в режимі «тюрьма» (і для його можливого поновлення) (пункт 129);

— Програма цілеспрямованої діяльності різного характеру (у тому числі робота, освіта, взаємодія та цільові програми реабілітації) мають бути запропоновані для ув'язнених, що містяться в спе­ціальних умовах підвищеної безпеки та контролю. Ця програма повинна бути складена та перевірена на основі індивідуальної оцінки потреб / ризиків мультидисциплінарною командою (за участю, наприклад, кваліфікованого психолога і педагога), в кон­сультації з зацікавленими ув'язненими (пункт 131);

— Українська влада має змінити умови для короткострокових візитів до виправної колонії № 3 в Кривому Розі, щоб ув'язнені могли ма­ти побачення в досить відкритих умовах. Організація відкритих візитів повинна стати правилом, а закритих виняток, такі винятки можуть ґрунтуватися на обґрунтованих та аргументованих рішен­нях після проведення індивідуальної оцінки потенційного ризику, пов'язаного з певним ув'язненим. Крім того, ємність приміщень для короткострокових відвідувань повинна бути збільшена (пункт 132);

— Українська влада має виправити проблему стосовно довгого тер­міну очікування для доступу до телефону (пункт 132).

Коментарі

— Українській владі рекомендується продовжувати свої зусилля щодо поліпшення матеріальних умов у «тюрмі» і так званих камер максимальної безпеки («СМРБ») виправній колонії № 3 в Кривому Розі, звертаючи особливу увагу на доступ до природного світла, штучне освітлення та вентиляцію. В камері санітарні додатки всі повинні бути оснащені повним відокремленням (тобто до стелі). Крім того, необхідно вжити заходів, щоб зменшити призначений рівень зайнятості в камерах «Тюрми», за прикладом з камер СМРБ (пункт 130);

— Українській владі пропонується розглянути питання про трива­лий час очікування стосовно доступу до телефону (пункт 132).

Запити про надання інформації

— Докладнішу інформацію про плани щодо забезпечення ув'язнених в режимі «тюрми» у виправній колонії № 3 у Кривому Розі деякими можливостями для роботи, а також інформацію щодо їх реалізації (п. 131).

Ув'язнені, які можуть отримати І засуджені до довічного ув'язнення

Рекомендації

— Українська влада має переглянути ще раз законодавство і прак­тику щодо програми заходів для ув'язнених, що можуть отри­мати / засуджені до довічного ув'язнення, щодо права на відві­дування та щодо відокремлення, у світлі зауважень, зроблених в пунктах 135 до 139 і рекомендацій, зроблених Комітетом в його попередніх доповідях про візити (пункт 139).

Коментарі

— З урахуванням їх розміру було б набагато краще використовувати камери розміром 9 м² для одномісного розміщення в Київському СІЗО, за умови, що зацікавлені ув'язнені можуть взаємодіяти один з одним (пункт 139).

Запит інформації

— Зауваження української влади щодо надання умовно-достроко­вого звільнення для всіх засуджених, у тому числі засуджених до довічного ув'язнення (пункт 140).

Охорона здоров'я

Рекомендації

— Українська влада має активізувати свої зусилля щодо забезпечен­ня оптимальних медичних послуг для ув'язнених; в цьому контек­сті, більш активна участь Міністерства охорони здоров'я, безсум­нівно, сприятиме реалізації загального принципу еквівалентності медичної допомоги з тим, що існує в суспільстві (пункт 142);

— Українська влада має вжити активних заходів, щоб виправити си­туацію щодо кадрових ресурсів медико-санітарних органів, зок­рема, шляхом:

I) заповнення в першочерговому порядку всіх повідомленних вакантний посад лікарів у Київському та Одеському СІЗО, а та­кож у виправній колонії № 3 в Кривому Розі; і

II) значно зміцнити команду співробітників органів охорони здо­ров'я додатковими фельдшерами та / або медсестрами, зокре­ма в СІЗО в Києві та Одесі, а також у виправній колонії № 3 у Кри­вому Розі (пункт 144);

— Безперервні зусилля мають бути покладені для поліпшення при­міщень та обладнання медичних органів у відвіданих пенітен­ціарних установах, у світлі зауважень, зроблених в пункті 146 (пункт 146);

— Кроки мають бути зроблені для поліпшення доступності та якості стоматологічної допомоги в відвіданих пенітенціарних установах (зокрема в СІЗО в Києві та Сімферополі); ув'язнені в усіх установах повинні мати доступ до більш ніж просто надзвичайного лікуван­ня зубів (пункт 148);

— Українська влада має покласти край практиці розміщення ув'яз­нених в загратовані області при проходженні певних медичних процедур в Дніпропетровському СІЗО і у виправній колонії № 3 у Кривому Розі (пункт 149);

— Українська влада має прагнути забезпечити, щоб всі потрібні ліки для пенітенціарних установ поставлялися державою в достатній кількості (пункт 150);

— Кроки мають бути зроблені для поліпшення якості медичних за­писів та іншої медичної документації у всіх відвіданих пенітенціар­них установах, зокрема, в Сімферопольському СІЗО (пункт 151);

— Українська влада має покласти край практиці використання ув'яз­нених в органах охорони здоров'я в якості санітарів (пункт 151);

— Кроки мають бути зроблені у всіх відвіданих пенітенціарних ус­тановах (і, зокрема, в Дніпропетровському СІЗО і у виправній ко­лонії № 3 в Кривому Розі), щоб переконатися, що конфіденційність медичних консультацій та медичної документації завжди дотри­муються належним чином (пункт 152);

— Українська влада має вжити ефективних і термінових заходів для забезпечення того, щоб:

І) всі медичні обстеження ув'язнених (будь то на момент прибуття в пенітенціарну установу або згодом, після випадку насильства у виправній колонії) мають проводитися поза межами чутності і — окрім випадків, якщо медичні працівники прямо не просять про інакше в даному випадку — поза межами уваги персоналу, який не виконує обов'язків щодо охорони здоров'я;

!І) записи, складені після медичних оглядів ув'язнених мають міс­тити: (і) повний звіт про заяви, зроблені зацікавленими особа­ми, які мають відношення до медичної експертизи (у тому числі опис їх стану здоров'я та будь-яких тверджень про жорстоке поводження), (II) повний звіт про об'єктивні медичні висновки, засновані на ретельному дослідженні (у тому числі відповідний опис травм), і (!!!) зауваження професіонала в галузі охорони здоров'я, стосовно пунктів (!) і (II), що вказує на відповідність між будь-якими заявами і об'єктивними медичними відомостями;

!!І) спеціальна підготовка має пропонуватися для медичних праців­ників, які працюють в пенітенціарних установах: на додаток до розробки необхідної компетенцією в документуванні та інтер­претації травм, це навчання повинно охоплювати техніку опи­тування осіб, які, можливо, отримали жорстоке поводження;

IV) медичний персонал може повідомити офіцерам органів по­збавлення волі про принцип «маємо знати» щодо стану здоров'я ув'язненого; проте, інформація повинна бути обмежена, що необхідно для запобігання серйозний ризику для затриманої особи або інших осіб, якщо затримана особа погоджується на надання додаткової інформації (пункт 155);

— Українська влада має прийняти подальші інструкції для того, щоб: І) медичні працівники, як правило, безпосередньо не брали участі в адміністративному порядку передачі опіки над затри­маними особами в пенітенціарній установі;

!І) особи, які демонструють пошкодження під час прийому не ма­ють бути опитані ніким про походження цих травм під час ви­щезгаданої процедури передачі опіки;

І!!) будь-який зроблений запис і будь-які зроблені фотографії травм під час передавальних процедур направляються негайно до органів охорони здоров'я пенітенціарної установи;

IV) всі особи, прийнятті до пенітенціарної установи належним чи­ном обстежуються і ретельно оглядаються кваліфікованим ме­дичним персоналом, якомога швидше, але не пізніше 24 годин після їх прийому; такий же підхід повинен бути застосований кожен раз, коли ув'язнений повертається до пенітенціарної ус­танові після зняття з розпорядження правоохоронних органів для цілей розслідування (навіть протягом короткого періоду часу) (пункт 155);

— Порядок зйомки травм новоприбулих ув'язнених у виправній колонії № 3 в Кривому Розі має бути поліпшений і розширений в світлі зауважень, зроблених в пункті 156 (пункт 156);

— «Прискорена» процедура має бути введена в усіх органах меди­ко-санітарної допомоги пенітенціарних установ для систематич­ного і безпосереднього передачі до компетентного прокурором (посадової особи ДБР) звітів про травми, коли ці травми узгод­жуються з твердженнями про жорстоке поводження, зроблені ув'язненим або, навіть за відсутності заяв, що свідчать про жор­стоке поводження; це повідомлення повинно бути зроблено не­залежно від бажання зацікавленого укладеного. Ув'язнені і,на їх прохання, їхні адвокати повинні мати право на отримання копії доповіді в той же час. Крім того, органи в області охорони здоров'я не повинні зв'язуватись стосовно цих питань зі структурами Внут­рішніх Справ (пункт 157);

— Медичний персонал має повідомити в'язням про існування зобо­в'язання поданням звітів, пояснивши, що написання такого звіту знаходиться в рамках системи для попередження жорстокого по­водження та що передача доповіді компетентному прокурора не замінює подання скарги в належній формі (пункт 157);

— Українська влада має забезпечити, щоб процедури звітності та практики щодо порушення кримінальних розслідувань з при­воду травм, спостережуваних на ув'язнених, були приведені у від­повідність з відповідними законами і правилами(пункт 158);

— Кроки мають бути зроблені для поліпшення умов в блоці ТБ Київського СІЗО, в світлі зауважень, зроблених в пункті 159 (пункт 159);

— Заходи мають бути зроблені для забезпечення систематичного перевірки і лікування гемо контактного вірусного гепатиту в ук­раїнській пенітенціарній системі (пункт 161);

— Українська влада має вжити термінових заходів для поліпшення надання психіатричної допомоги ув'язненим у всіх відвіданих пенітенціарних установах; зокрема, вакантна посада психіатра в Київському СІЗО має бути заповнена в першочерговому поряд­ку, і необхідно докласти зусиль, щоб збільшити час присутності психіатрів в СІЗО в Одесі та Сімферополі (пункт 162);

— Термінові заходи мають бути зроблені для того, щоб ув'язнені з психічними розладами, мали право на повний спектр відповід­ного психіатричного лікування в усіх установах, у тому числі Київському СІЗО (пункт 162);

— Зусилля мають бути зроблені, щоб збільшити діапазон тера­певтичних варіантів, доступних для ув'язнених, які страждають психічними захворюваннями (тобто окрім фармакотерапії). У разі необхідності, зацікавлені ув'язнені повинні бути негайно передані до відповідних лікарняних закладів (пункт 162);

— Українська влада має активізувати свої зусилля з розробки надан­ня психологічної допомоги ув'язненим, зокрема по відношенню до неповнолітніх та ув'язнених, які відбувають довгі — в тому чис­лі довічні — покарання, а також засуджених ув'язнених, що міс­тяться в спеціальних умовах підвищеної безпеки або контролю (пункт 163);

— Українська влада має розробити комплексну і послідовну тю­ремну стратегію боротьби з наркотиками, в тому числі надання допомоги укладеним з проблемами, пов'язаними з наркотика­ми. Спеціальна підготовка з цього питання має бути організова­на для співробітників пенітенціарних установ охорони здоров'я (пункт 164).

Коментарі

— Українській владі пропонується прагнути робити зайнятість в пе­нітенціарних медичних послугах більш привабливою, в тому числі у фінансовому плані (пункт 144);

— Коли ув'язнений демонструє травми, що вказують на жорстоке поводження або робить заяви про жорстоке поводження медич­ному персоналу, він чи вона повинні бути негайно оглянуті ліка­рем з офіційною судовою підготовкою (пункт 155);

— Було б доцільно для працівників пенітенціарних установ органів охорони здоров'я отримувати через регулярні проміжки часу зворотній зв'язок про заходи, вжиті прокурором після переси­лання їх доповідей щодо травматизму (пункт 157).

Запити про надання інформації

— Про прогрес, досягнутий у здійсненні різних планів та заходів, спрямованих на реорганізацію пенітенціарної системи охорони здоров'я (пункт 142);

— Зауваження української влади на звинувачення з боку ув'язнених відповідно до якого їм запропонували доступ до спеціалізованої медичної допомоги тільки тоді, коли вони або їх сім'ї платили за такого звернення (пункт 145);

— Докладнішу інформацію про план будівництва нового об'єкта охо­рони здоров'я для Одеського СІЗО і його реалізації (пункт 147).

Інші питання

Рекомендації

— З урахуванням рекомендацій, що містяться в пунктах 102, 108 і 166, українська влада має провести поглиблений аналіз кіль­кості і / або перебування охоронного персоналу в зонах укладен­ня СІЗО і в виправних колоніях закритого типу і, в разі потреби, переглянути відповідні правила (пункт 165);

— Українська влада має реформувати існуючу професійну підготов­ку всіх співробітників пенітенціарних установ (по всій пенітен­ціарної системи, у тому числі у виправній колонії № 3 в Кривому Розі) з метою сприяння новим відносинам з ув'язненими і руху в напрямку динамічного, а не чисто статичного підходу до безпе­ки і порядку. При необхідності, до відповідних положень мають бути внесені зміни (пункт 167);

— Конкретні заходи мають бути прийняті для розробки спеціалі­зованої підготовки співробітників, що працюють з певними ка­тегоріями ув'язнених (наприклад, у попередньому ув'язненні, довічно ув'язнені, ув'язнені, які утримуються в умовах підвище­ної безпеки або контролю, жінки, підлітки) (пункт 167);

— Українська влада має:

І) вжити відповідних заходів в рамках всієї пенітенціарної сис­теми, щоб переглянути підхід по відношенню ув'язнених, які заподіяли шкоду самі собі, у світлі зауважень, зроблених в пункті 168;

I!) переглянути порядок розміщення в дисциплінарній одиночній камері в СІЗО і закритого типу виправних колоній для того, щоб гарантувати, що зацікавлені ув'язнені (і) будуть в терміновому порядку повідомлені в письмовій формі про висунуті проти них звинувачення, (II) мають право на юридичну допомогу, III) їм наведений розумний час для підготовки свого захисту, (IV) мають право викликати свідків від свого власного імені і на перехресний допит свідків проти них, і (у) їм надається копія рішення, яке містить причини розміщення і інформацію про наявних у них засобів оскаржити рішення перед незалежним органом;

III) забезпечити, в тому числі за допомогою заходів регулювання, що, в разі, якщо укладений, який в даний час піддається послі­довним санкціям дисциплінарного утримання на загальну суму понад 15 / 10 днів, має бути відповідне переривання в режимі дисциплінарних утриманні на 15 / 10 день;

IV) приділити додаткову пильність в Одеському СІЗО за дотриман­ням дисциплінарних процедур і стандартів запису;

V) здійснювати заходів з перегляду положення про роль ме­дичного персоналу в дисциплінарному провадженні в по­рядку, щоб переконатися в тому, що їм більше не потрібно давати висновок про те, чи є ув'язнений або заарештований, придатним до дисциплінарних утримань (або будь-який інший тип утримання, який був накладений проти волі ув'язненого) і забезпечити, щоб послуги в галузі охорони здоров'я були активними щодо ув'язнених, що містяться в таких умовах;

VD дозволити доступ до розумного діапазону матеріалів для чи­тання в карцер;

VH) переконатися, що запобіжне дисциплінарне утримання не включала в себе повну заборону на сімейні контактів під час виконання цієї міри, і що будь-які обмеження на контакти з ро­диною як форми покарання слід використовувати тільки там, де злочин відноситься до таких контактів (пункт 174).

Коментарі

— Слід покласти край 24-годинній зміні для співробітників органів утримання під вартою, що працюють у пенітенціарних установах (пункт 165);

— Якщо це буде визнано необхідним для співробітників, які працю­ють в зонах утримання під вартою, нести наручники і, зокрема, гумові кийки, вони повинні бути приховані від очей. Крім того, балончики зі сльозогінним газом не мають бути частиною стан­дартного устаткування охоронного персоналу і не повинні вико­ристовуватися в обмеженому просторі (пункт 166);

— Було б краще зменшити максимально можливий період дис­циплінарного утримання в одиночній камері для неповнолітніх ув'язнених до трьох днів (пункт 168).

Запити про надання інформації

— Інформація про хід роботи з реконструкції з карцерів в Одесько­му СІЗО (пункт 174).