Глава 15 ПАТРОНАТ НАД ДІТЬМИ

Поняття патронату над дітьми та його відмінність від інших форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Патронат¹ над дітьми — це оновлений інститут сімей­ного законодавства України, який передбачався ще Кодексом про сім’ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану УСРР 1926 р.^{[236] [237], але не отри­мав на той час широкого застосування.}

Патронат — альтернативна форма влаштування дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклуван­ня, у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) з метою сімей­ного виховання. Якщо проаналізувати мету, підстави застосування закріплених у CK форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, їх сутність, то слід прийти до висновку, що кожна з них хоча і спрямована на поліпшення долі дітей, але має свої особливості. Так, від усиновлення патронат над дітьми відрізняється таким:

- усиновлення відносять до підстав створення сім’ї;

- при усиновленні дитина приймається в сім’ю усиновлювача на правах дочки чи сина і поміж дитиною і усиновлювачем виникають відносини, що прирівнюються до батьківських^[238]. При патронаті бать­ківських прав не виникає, а дитина передається лише на виховання;

- підставою виникнення усиновлення, як правило, є рішення суду, а відносини між дитиною та патронатним вихователем виникають на підставі договору між останнім і органом опіки та піклування;

- патронат на відміну від усиновлення припиняється при досягнен­ні дитиною повноліття;

- патронатний вихователь на відміну від усиновлювача отримує платню за виховання;

- між патронатним вихователем і дитиною не виникає аліментних зобов’язань, як це відбувається в разі усиновлення;

- патронат не є перешкодою для усиновлення дитини і, навпаки, усиновлення припиняє змогу встановлення патронату.

Від опіки та піклування патронат над дітьми відрізняється таким:

- патронатний вихователь отримує на відміну від опікуна (піклу­вальника) платню за виконання своїх зобов’язань;

- між дитиною і патронатним вихователем складаються більш тісні зв’язки, ніж між дитиною і піклувальником чи опікуном;

- опікун — законний представник дитини у всіх правовідносинах, а патронатний вихователь лише у сфері процесуальних відносин¹.

Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат. В основі виникнення патронату над дітьми лежить фактичний склад, до якого входять: визнання дитини сиро­тою або такою, яка з інших причин позбавлена батьківського пік­лування, договір про патронат та передача дитини у сім’ю патро- натного вихователя.

Дитина може бути передана у сім’ю патронатного вихователя лише після того, як вона на загальних підставах визнана сиротою або по­збавлена батьківського піклування. Патронатному вихователю нада­ється можливість підібрати ту дитину, яку вона бажає виховувати. Законодавство, на жаль, не вирішує питання стосовно того, чи можна передавати під патронат дитину, в якої є рідні неповнолітні брати і се­стри, які до цього моменту виховувалися разом. Вважаємо, що хоча такі форми, як усиновлення і патронат, і різняться одна від одної, однак у них одна мета — виховання дитини, позбавленої батьківського пік­лування. Тому виходячи з аналогії закону, зокрема ст. 210 CK, неповно­літні брати і сестри не можуть бути роз’єднані при передачі їх під патронат. І лише за наявності обставин, що мають істотне значення, зокрема неможливості їх спільного проживання і виховання за станом здоров’я, орган опіки і піклування укладає договір і передає під патро­нат одного з братів або сестер. Якщо буде досягнуто згоди про переда-

¹ Ромовська, 3. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар [Текст] / 3. Ромовська. - K., 2003. - С. 475-476.

чу в сім’ю патронатного вихователя рідних брата й сестри, то з вихо­вателем орган опіки і піклування повинен укласти декілька договорів (за кількістю дітей), бо кожний із цих договорів буде стосуватися пев­ної дитини і встановлювати обов’язки сторін щодо неї.

Укладенню договору передує обстеження умов проживання сім’ї патронатного вихователя з тим, щоб виховання дитини саме в цій сім’ї відповідало її інтересам. Слід зауважити, що обстеження умов повинне відбуватися за правилом стосовно певної дитини. Тільки після того як орган опіки і піклування прийде до позитивного висно­вку, між ним і патронатним вихователем укладається договір про патронат, у якому оговорюються певні умови, на яких дитина пере­дається на виховання, тобто сторонами цього договору виступають тільки орган опіки та піклування і патронатний вихователь. Дитина незалежно від віку в укладенні цього договору участі не бере. Між тим відповідно до ст. 253 CK передача дитини під патронат потребує її згоди. Чи входить ця згода до складу юридичних фактів? Вважаємо, що ні, бо у певних випадках передача дитини у патронат провадить­ся і без її згоди, а саме коли дитина ще не досягла віку, з якого може висловити її.

Договір про патронат. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбав­лена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатний вихователь) до досягнення дитиною повноліття за плату (ст. 252 CK). Аналізуючи поняття цього договору, слід прийти до ви­сновку, що цей договір нерозривно пов’язаний із конкретними осо­бами (певною дитиною, патронатним вихователем) і має особистий характер.

Предмет договору — прийняття у сім’ю дитини, позбавленої батьківського піклування, для забезпечення її належним сімейним ви­хованням. Це — відплатний договір. За виховання дитини за домовле­ністю з органом опіки і піклування патронатному вихователю призна­чається плата, щомісячний розмір якої залежить від певних обставин, а саме віку дитини, стану її здоров’я та ін.

Відповідно до ст. 255 CK на патронатного вихователя покладають­ся певні зобов’язання: забезпечити дитину житлом, одягом, харчуван­ням тощо; створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку; захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклу­вальник, без спеціальних на те повноважень.

Таким чином, на відміну від легального визначення цього договору, яким на патронатного вихователя покладається лише обов’язок з вихован­ня дитини, його обов’язки передбачені ст. 255 CK. Це, безумовно, пра­вильно, бо виховувати дитину в сім’ї без її розвитку, утримання і захисту неможливо. Тому було б вірніше передбачити, що за договором про па­тронат над дітьми дитина, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, передається органом опіки та піклування в сім’ю патронатного вихователя не лише на виховання на платній основі до до­сягнення нею повноліття, додавши, що патронатний вихователь зобов’язаний також слідкувати за розвитком дитини, утримувати її за рахунок певних джерел та захищати її права. При цьому дитина зберігає право на аліменти, пенсію і допомогу, які вона отримувала раніше.

Сторонами вказаного сімейно-правового договору¹ є патронатний вихователь і відповідний орган опіки та піклування. На відміну від осіб, які прагнуть стати усиновителями, опікунами (піклувальниками) і до яких висуваються певні вимоги, CK не висуває жодної з них до осіб, які прагнуть стати патронатними вихователями. Але чи є виправданим такий підхід? Вважаємо, що ні. Інститут патронату — це самостійна комплекс­на форма, яка поєднує в собі й елементи усиновлення, бо дитина пере­дається на виховання в сім’ю патронатного вихователя, який зобов’язаний забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням, створити їй умови для навчання, фізичного та духовного розвитку, виховувати дитину, обираючи для цього певні форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, а також і елементи опіки та піклування, бо патронатний вихователь повинен захищати осо­бисті і майнові права дитини, її законні інтереси.

У зв’язку з цим вважаємо за необхідне встановити, що патронатним вихователем не можуть бути особи, обмежені у дієздатності або визна­ні недієздатними; особи, що зловживають спиртними напоями, нарко­тичними засобами; особи, позбавлені батьківських прав^{[239] [240]; особи, що були усиновлювачами і були позбавлені батьківських прав; особи, які були звільнені від обов’язків опікуна або піклувальника за неналежне виконання своїх обов’язків; особи, які за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки патронатних вихователів1; особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.}