Стаття 14. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності

Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно- розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами та їх заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками та прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Прокурор в межах своєї компетенції:

1) безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

2) вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів;

3) доручає керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;

4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні;

5) дає згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності;

6) отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб

органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

7) перевіряє скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

8) скасовує незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно- розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;

9) вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності;

10) опротестовує незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів.

(стаття 14 в редакції Закону України від 18.01.2001 р. N2246-III)

Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи і засоби розвідувальної діяльності та організаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не належать.

(статтю 14 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 07.03.2002р. N3111-III)

Після проголошення Україною незалежності в нашому суспільстві й державі відбуваються динамічні та неоднозначні процеси, пов'язані з різноманітністю форм власності та виробничих відносин, забезпеченням її суверенітету. Разом з тим, боротьба зі злочинами та іншими правопорушеннями, що посягають на-честь і гідність, життя та здоров'я, власність громадян та юридичних осіб, є однією з основних функцій держави. Успішність боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями поряд з економічними, правовими і соціальними факторами у чималій мірі залежить від ефективності діяльності органів, спеціально уповноважених для цього. Разом з тим ця боротьба повинна вестися не будь-якими, а лише законними методами. Саме тому Конституцією України (п. 2 ст. 121) на прокуратуру покладено функцію нагляду за дотриманням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, попереднє слідство.

Згідно з перехідними положеннями, що містяться у розділ і XV Конституції України, на період зформування системи досудового слідства і надання чинности законам, які регулюють ЇЇ функцінування, прокуратура продовжує здійснювати функції, покладені на неї чинним законодавством, зокрема, фукнцію попереднього розслідування.

З прийняттям Закону "Про прокуратуру" і практичним втіленням його в життя були закладені певні передумови становлення прокурорського нагляду в нашій державі.

Організація прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має суттєві особливості у порівнянні з організацією прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового слідства. Це пов’язано, по-перше, із специфікою діяльності оперативних підрозділів, які входять до складу різних органів. По-друге, Закон “Про оперативно-розшукову діяльність” проголошує серед принципів цієї діяльності конспірацію, поєднання гласних та негласних методів та засобів, що також повинен мати на увазі прокурор при організації нагляду. Специфіка діяльності оперативних підрозділів різних відомств враховується при розмежуванні повноважень територіальних та спеціалізованих прокурорів щодо здійснення нагляду за виконанням законів про оперативно-розшукову діяльність. Так, наказом Генерального прокурора України № 4 гн від 06.04.2004 р. “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності”^[158] встановлено, що нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності здійснюють:

1) У Генеральній прокуратурі України: - Головне управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство — за оперативними підрозділами МВС України, СБУ, податкової міліції, ДПА України, Державної прикордонної служби України, органів та установ Держдепартаменту України з питань виконання покарань, які уповноважені проводити оперативно-розшукову діяльність;

- Другий відділ — за оперативними підрозділами спеціальної міліції України;

- Головне управління військових прокуратур — за оперативними підрозділами Департаменту військової контррозвідки СБУ, Головного управління розвідки Міноборони України та Управління державної охорони України;

- Управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті — за оперативними підрозділами транспортної міліції МВС України.

2) У прокуратурах АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України:

- відділи нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства — за оперативними підрозділами головних управлінь (управлінь) МВС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, підпорядкованими їм міськрайвідділами, а також органами та установами Держдепартаменту України з питань виконання покарань (за місцем їх розташування);

- відділи нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю — за управліннями по боротьбі з організованою злочинністю головних управлінь (управлінь) МВС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; відділами по боротьбі з організованою злочинністю управлінь МВС України на залізницях (за місцем розташування вказаних відділів); головними відділами (відділами) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю головних управлінь (управлінь) СБУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спеціальними підрозділами в регіонах, підпорядкованих безпосередньо ГУБОЗ МВС України та ГУБКОЗ СБУ (за місцем їх розташування);

- відділи нагляду за додержанням законів органами служби безпеки, митної служби та прикордонної служби України при провадженні оперативно- розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства (старшим помічником) — за підрозділами Державної прикордонної служби України (за місцем розташування), оперативними підрозділами головних управлінь (управлінь) СБУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управліннями внутрішньої безпеки СБУ за місцем їх розташування (окрім головних управлінь (відділів) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю), оперативними підрозділами військової контррозвідки;

- відділи нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства — за оперативними підрозділами управлінь податкової міліції ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, підрозділами по боротьбі з корупцією та безпеки, а також по боротьбі з відмиванням доходів, здобутих злочинним шляхом, підпорядкованих безпосередньо ДПА України (за місцем їх розташування);

- другі відділи (старші помічники) — за оперативними підрозділами відповідних відділів (відділень) спеціальної міліції (за місцем їх розташування);

- управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті (старші помічники) — за оперативними підрозділами транспортної міліції управлінь МВС України на залізницях, відділами внутрішніх справ на водному та повітряному транспорті УМВС України в областях (за місцем їх розташування);

- відділи нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства військових прокуратур регіонів і Військово- Морських Сил України — за оперативними підрозділами управлінь (головних відділів) військової контррозвідки СБУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.

Об'єктом прокурорського нагляду є виконавча діяльність органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та їх посадових осіб, а Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове

слідство. Нагляд має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Методи прокурорського нагляду можна класифікувати на: процесуальні і не процесуальні. До перших відносяться: дача вказівок органам розслідування, участь у провадженні слідчих дій, особисте провадження слідчих дій прокурором чи попереднього розслідування в повному обсязі та ін. До других відносяться: вивчення та перевірка кримінальних справ, документів і матеріалів про злочини, заслуховування доповідей слідчого, усні поради, рекомендації, що даються слідчому і особі, що провадить дізнання, та ін.

При організації наглядової діяльності прокурору потрібно враховувати наявні засоби, які є у нього в розпорядженні, та постійно маневрувати ними з метою оптимального виконання завдань, що на нього покладені. Йдеться, перш за все, про те, щоб при найменших затратах людських ресурсів досягти ефективного використання наданих йому законом повноважень, виходячи із конкретної наглядової ситуації, що складається. Як правило, перед прокурором постають такі питання:^[159]

- як належним чином організувати інформаційне забезпечення наглядової діяльності;

- як оптимальніше провести прокурорську перевірку;

- в якій послідовності здійснювати ті чи інші перевірочні дії з метою

повного виявлення порушень законів, встановлення обставин, що їм сприяли, та винних осіб;

- який правовий засіб реагування застосувати з метою досягнення найкращого кінцевого результату.

Іншими словами, прокурор у кожній наглядовій ситуації повинен вміти правильно визначити та реалізувати шляхи (методи та прийоми) найкращої організації та здійснення своєї наглядової та іншої діяльності, врахувати конкретні обставини, що склалися, з метою досягнення оптимального результату. Сукупність зазначених ознак складає поняття тактики прокурорсько-наглядової діяльності прокурора. Тактика дозволяє прокурору із великого арсеналу методів, прийомів, способів, методичних та наукових рекомендацій обирати найбільш доцільні, раціональні стосовно даної ситуації, забезпечувати організацію праці на науковій основі.

Про правильність обраної прокурором тактики своєї діяльності свідчить кінцевий результат роботи — досягнення поставленої мети, завдань, що на нього покладені Законом “Про прокуратуру”, наказами Генерального прокурора України. У разі, коли мети нагляду не досягнуто, прокурор має обирати іншу тактику своїх дій, тим самим вирішуючи питання про удосконалення своєї діяльності. Складовими частинами тактики прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є тактика перевірки та тактика реагування на виявлені порушення закону. Тактика прокурорської перевірки передбачає визначення прокурором найбільш раціональних прийомів (способів) її проведення з урахуванням конкретної обстановки (ситуації) з метою досягнення найкращого результату: повного виявлення порушень законів, повного встановлення обставин, що їм сприяють, а також осіб, винних у порушеннях цих законів. Прокурорська перевірка додержання та застосування законів завжди складається із сукупності таких дій, як збирання, дослідження та оцінка відповідних матеріалів.

Тактика зазначених дій залежить від таких чинників, як:

-характер одержаного сигналу про порушення закону; -ступінь поінформованості прокурора про характер правопорушення, орган, де передбачено проведення перевірки та правове врегулювання відповідних правовідносин, яким завдано шкоду через вчинене правопорушення;

- обсяг прокурорсько-наглядової діяльності, яка потребує виконання;

- потреба у спеціальних знаннях та необхідність залучення до перевірки відповідних фахівців;

- рівень професійної майстерності виконавців.

У непоодиноких випадках прокурорська перевірка може починатися із ознайомлення з відповідними документами, що є у розпорядженні прокурора, в інших — із витребовування пояснень від осіб, які порушили закон, із призначення відомчої перевірки, позавідомчої ревізії чи експертизи. Таким чином, тактика прокурорської перевірки може передбачати розмаїття послідовності різних перевірочних дій, що провадяться як самим прокурором, так і за його дорученням іншими особами.

Тому для найбільш оптимального проведення прокурорсько-наглядових дій, їх впорядкування та досягнення їх логічної послідовності нагальною є потреба у складанні попереднього плану відповідної перевірки. В залежності від наглядової ситуації, що складається під час її проведення, до плану можуть вноситися відповідні зміни та доповнення. У найбільш поширеному варіанті такий план може складатися з наступних розділів:

1) які обставини потребують перевірки;

2) за допомогою яких дій, шляхом використання яких повноважень вони можуть бути перевірені;

3) яка мета має бути досягнута в підсумку виконання певних дій, використання наданих законом повноважень;

4) фактичне досягнення результатів прокурорської перевірки.

Тактика прокурорського реагування передбачає застосування прокурором у кожному конкретному випадку правових засобів, які дозволяють досягти найкращого кінцевого результату: повного усунення порушень законів та обставин, що їм сприяли, притягнення у разі необхідності до відповідальності винних осіб, попередження правопорушень у майбутньому. Як свідчить практика, обрання тактики реагування залежить від суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, характеру причин та умов, що йому сприяли, інших чинників. У кожному конкретному випадку прокурором має визначатись своя тактика реагування.

Так, наприклад, можуть застосовуватись наступні тактичні прийоми:

- поєднання письмових та усних засобів реагування;

- обрання форми реагування;

- обрання органу, посадової особи, яким виноситься акт реагування (при вирішенні питання про притягнення посадової особи до відповідальності, усунення обставин, що сприяли порушенням закону; профілактики порушень закону тощо);

- вирішення питання про участь прокурора у розгляді актів прокурорського реагування тощо.

Використання прокурором форм і методів нагляду тісно пов'язано з наданими йому законом повноваженнями. Повноваження прокурора реалізуються в процесі застосування тих чи інших форм та методів нагляду. В свою чергу, форми і методи нагляду є засобом реалізації повноважень прокурора. Вони можуть здійснюватися лише в рамках встановлених законом повноважень прокурора. Повноваження прокурора діляться на: 1) повноваження по запобіганню порушень законності (відвід слідчого, особи, що провадить дізнання, відказ у санкцінуванні слідчих дій, ненадання згоди на закриття кримінальної справи та ін.; 2) повноваження по виявленню порушень законності (перевірка прокурором матеріалів кримінальної справи, розгляд заяв, скарг учасників процесу, участь прокурора у слідчих діях та ін.; 3) повноваження, пов'язані із усуненням порушень законності (скасування незаконних ухвал слідчого, дача вказівок про проведення повторних слідчих дій, повернення справи для провадження додаткового розслідування та ін.).

Особливу увагу слід приділяти додержанню оперативними підрозділами вимог законів щодо запобігання виникненню організованих злочинних угруповань, встановленню ними корумпованих зв’язків з державними службовцями та посадовими особами органів влади і управління, легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню організованою злочинністю у своїх інтересах суб’єктів підприємницької діяльності, організацій, установ, засобів масової інформації, громадських об’єднань.

Виходячи із цих завдань, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, приймає заходи до того, щоб вони додержувалися передбаченого законом порядку проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, заведення і закриття оперативно-розшукових справ (ст.30 Закону України «Про прокуратуру»). Зрозуміло, що оперативно-розшукова діяльність відповідних підрозділів має свою специфіку, методи і тактику її здійснення. Тому законодавець передбачив відповідно і особливості прокурорського нагляду у цій сфері правоохоронної діяльності. Розглянемо їх більш детально.

Не можна розглядати прокуратуру як орган боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями. Прокуратура - це орган нагляду за додержанням законів у боротьбі, яку повинні вести професіонали - органів внутрішніх справ, Служби безпеки, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, лісової охорони тощо, що прямо приписується їм законом. Не прокуратура, а органи що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, наприклад, зобов'язані забезпечувати своєчасне виявлення порушень законодавства і вживати визначених законом заходів до правопорушників і притягати винних до правової відповідальності. Завдання ж прокуратури в тому, щоб ці органи, посадові особи діяли на підставі законності, забезпечували відповідно до наданих їм прав і покладених на них обов'язків охорону правопорядку, державних інтересів, прав і свобод громадян. Це вимагає від прокурорів зосередити увагу на дійовому нагляді за тим, чи належним чином посадові особи органів що здійснюють ОРД контролюють додержання законодавства на дорученій їм ділянці роботи, необхідність якого передбачена Конституцією і законами України, і на перевірці його здійснення. Прокуратура зобов'язана засобами прокурорського нагляду жорстко впливати на роботу органів позавідомчого контролю, пов'язану з виявленням правопорушень, встановленням причин останніх, умов, що сприяють їх вчиненню, при­тягненням винних до відповідальності. Так, наприклад, п 4. Наказу Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами,які проводять оперативно-розшукову діяльність», встановлює, що нагляд за додержанням законів органами,які проводять оперативно-розшукову діяльність, здійснюється безпосередньо працівниками органів прокуратури, визначених наказом Генерального прокурора України. Списки уповноважених наказом Генерального прокурора України на здійснення нагляду працівників та зміни до них надсилати Міністру внутрішніх справ України, Міністру оборони України, Голові Служби безпеки України, Голові Державної податкової адміністрації України, начальнику Управління державної охорони, Голові Державного департаменту України з питань виконання покарань, Голові Державного комітету у справах охорони державного кордону України, а також начальникам Г оловних управлінь (управлінь) Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, податкової міліції Державної податкової адміністрації, Головного управління розвідки Міністерства оборони, відповідних підрозділів Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до цього ж пункту уповноваженому прокурору приписується перевіряти додержання вимог чинного законодавства щодо:

а) підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності, заведення оперативно-розшукових справ;

б) наявності повноважень в осіб, що здійснюють оперативно- розшукову діяльність;

в) відповідності оперативно-розшукових заходів цілям і завданням оперативно-розшукової діяльності, а також неприпустимості застосування технічних засобів, психотропних, хімічних та інших речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу;

г) дотримання встановлених законодавством умов і порядку проведення оперативно-розшукових заходів, а також залучення громадян до їх здійснення на конфіденційній основі та засадах добровільності. Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи і засоби розвідувальної діяльності та організаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не належить;

д) застосування окремих обмежень прав і свобод людини, обґрунтованості подань до суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема на зняття інформації з каналів зв’язку;

е) продовження, припинення та закриття оперативно-розшукових справ, поновлення строків ведення, а також використання результатів оперативно-розшукової діяльності;

є) відповідності відомчих наказів, інструкцій, розпоряджень та інших правових актів з питань проведення оперативно-розшукової діяльності.

Межі прокурорського нагляду обумовлюються його об’єктом і предметом. За своєю суттю межа — це оцінне поняття, тому що названим терміном позначаються лише відносно визначені поняття, зміст яких виявляється лише з урахуванням конкретних ситуацій. Це категорія, що дозволяє визначити компетенцію органів прокуратури щодо здійснення нагляду з точки зору встановлення групи нормативних актів, точне й однакове виконання яких складає предмет прокурорського нагляду, кола органів, законність діяльності яких є піднаглядною прокуратурі, а також обсягу повноважень прокурора. Межі прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, у справах про організовану злочинність визначені компетенцією прокурора в цій сфері наглядової діяльності, яка закріплена в ст.ст. 5, 29, 30, 32 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 14 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” та відомчими нормативно-правовими актами.

Слід зазначити, що термін "нагляд" означає спостереження з метою перевірки, групу осіб, орган для спостереження за ким-небудь або чим-небудь (технічний, санітарний, патентний, прокурорський нагляд). Отже, контрольна і наглядна діяльність по забезпеченню законності в в органах що здійснюють ОРД притаманна усім ланкам цієї структури, оскільки правоохоронна діяльність держави є однією з форм здійснення функцій останньої. Незважаючи на те, що в останні роки провадиться велика робота по законодавчому врегулюванню правоохоронної (контролюючої) діяльності держави, низка питань, пов'язаних з контрольною і наглядною практикою, у тому числі й прокурорською, залишається невирішеною і потребує додаткової законодавчої регламентації.

Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи і засоби розвідувальної діяльності та організаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не належать. Будучи ефективним засобом у боротьбі зі злочинністю, і, перш за все, з організованими її формами, ОРД, як свідчить аналіз матеріалів практики, нерідко стає й засобом порушення прав і свобод людини. Тому для запобігання таких порушень та усунення їх наслідків на Прокуратуру України відповідно до п. 3 ст. 121 Конституції України та п. 3 ст. 5, ст. ст. 29, 30 Закону України від 5 листопада 1991 р. “Про прокуратуру” і ст. 14 цього Закону, а також Наказами Генерального прокурора України покладено обов’язок нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, у тому числі й за забезпеченням законності використання матеріалів ОРД.

Правовою основою здійснення нагляду прокурорами у цій сфері правоохоронної діяльності є вище перелічені закони, відомчі акти, накази Генерального прокурора України та інші. Зокрема, Конституцією України згідно із міжнародними принципами додержання прав людини значно підвищено роль судів у здійснені контролю щодо законності застосування спеціальних оперативно- розшукових заходів, які обмежують права і свободи громадян. Стаття 32 Конституції вперше встановила кожному громадянину гарантію судового захисту, права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Ще до внесення відповідних до даного Закону, одразу ж після прийняття Конституції України згідно із статтями ЗО і 31 останньої почав діяти порядок, за яким проникнення до житлового приміщення, зняття інформації з каналів зв'язку і контроль поштово-телеграфних відправлень допускався тільки з санкції відповідного судді. Закон України від 18 січня 2001 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України про оперативно- розшукову діяльність» конкретизував і удосконалив форми і порядок здійснення судового контролю і прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукові заходи.

Перевірці під час нагляду прокуратури за додержанням законів оперативно-розшуковими органами, підлягає додержання вимог Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України, Законів України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", інших законодавчих актів щодо:

- Наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності (відповідно до ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та для заведення оперативно-розшукових справ (відповідно до ст. 9 вказаного закону і ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

- Дотримання строків здійснення оперативно-розшукової діяльності (відповідно до ст. 9-1 цього Закону, законності їх продовження, припинення і поновлення обчислення строків ведення оперативно-розшукової справи.

- Відповідності заходів, які здійснюються в процесі оперативно- розшукової діяльності, вимогам ст. 8 вказаного закону, ст. 12, 15 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", ст.ст. 4, 5 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними". Відповідності відомчих наказів, інструкцій, розпоряджень та інших актів з питань проведення оперативно-розшукової діяльності Конституції України та чинному законодавству.

- Законності постанов суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів відповідно до ст.ст. 30, 31 Конституції України, ст. 8 ч. 2, ст. 9 ч. 14 цього Закону, ст. 15 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та ст. 97 КПК України. Законність вказаних постанов суду перевіряти протягом 3 діб після одержання повідомлення про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів, результати перевірки відображати у спеціальному журналі обліку. У разі виявлення порушень закону відповідно

160

реагувати.

Перевірка законності оперативно-розшукової діяльності та прийнятих при цьому рішень здійснюються на підставі на підставі:^{[160] [161]}

1. Планових заходів з урахуванням стану законності у цій сфері діяльності;

2. Вказівки уповноваженого прокурора вищого рівня;

3. Рішення суду;

4. Результатів вивчення матеріалів кримінальних справ про нерозкриті злочини; інформації про неналежне реагування на доручення слідчого та суду у кримінальних справах, які перебувають у їх провадженні; неналежного виконання вказівок уповноваженого прокурора;

5. Повідомлення слідчого щодо проведення оперативно- розшукових заходів у порядку ст.ст. 187, 187-1 КПК України ( 1002-05 ) під час розслідування кримінальних справ;

6. Ініціювання керівників відповідних галузевих управлінь і відділів у інших випадках.

Ця стаття визначає також коло прокурорів, які мають право здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно- розшукових заходів, і відповідно їх повноваження. Виходячи з того, що оперативно-розшукова діяльність як система гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів має таємний характер, закон встановлює певні обмеження щодо прокурорів, які мають право здійснювати нагляд на цій ділянці правоохоронної діяльності. Вище вже було подано Згідно із цією нормою Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурорів, яким надано повноваження по здійсненню нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності умовно можна поділити на дві групи:

1) прокурори які можуть здійснювати нагляд на цій ділянці правоохоронної діяльності за посадою: а) Генеральний прокурор України; б) заступники Генерального прокурора України; в) прокурор Автономної республіки Крим; г) заступники прокурора Автономної республіки Крим; д) прокурори областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори; є) заступники прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів і прокурора Військово-Морських сил України.

2) прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності за особистим призначенням Генерального прокурора України: а) начальники і прокурори управлінь, відділів Генеральної прокуратури України; в) начальники і прокуратури управлінь, відділів прокуратури Автономної Республіки Крим; г) начальники і прокурори управлінь, відділів прокуратур областей; д) начальники і прокурори управлінь, відділів прокуратур міст Києва і Севастополя. Прокурори, яким надано право здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно- розшукової діяльності за посадою, на підтвердження своїх повноважень відповідальним особам оперативно-розшукових підрозділів, пред'являють службове посвідчення. Інші прокурори, крім службового посвідчення, повинні пред'явити витяг із наказу Генерального прокурора України або засвідчену відповідним прокурором довідку про надання їм повноважень щодо здійснення

162

такого нагляду.

Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності визначені десятьма пунктами частини 2 ст. 14 цього Закону. Слід відзначити, що ці повноваження прокурорів базуються на засадах Закону України «Про прокуратуру», але вони у вищенаведеній нормі Закону деталізовані відповідно із завданнями і цілями нагляду у сфері оперативно-розшукової діяльності. Головною вимогою, що пред'являється до використання прокурором своїх повноважень, є те, що кожне рішення прокурора повинно базуватися на вимогах закону, бути обгрунтованим і мотивованим. Здійснюючи свої повноваження, прокурор не повинен обмежувати процесуальну самостійність слідчого, його відповідальність за повноту, всебічність та об'єктивність розслідування справи. Одним із найважливіших аспектів, який визначає процесуальну самостійність слідчого, щодо прокурорського нагляду, є характер вказівок, які прокурор дає слідчому. Тож це такі повноваження:

¹⁶² Бандурка О.М. Б23 Оперативно-розшукова діяльність. Частина І: Підручник - Харків: Вид-во Нац. ун­ту внутр. справ, 2002. - 244 с.

- Прокурор безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять таку діяльність. Ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», говорячи про повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду, більш детально викладає таке право прокурора: він має право безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Додамо, що для прокурорів визначеної нами другої групи, крім службового посвідчення необхідно представити документ, про надання їм Генеральним прокурором України повноважень, щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності.

- Прокурор в межах своєї компетенції «вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів. Вищезгадані акти, документи та інші відомості повинні надаватись прокурорам із додержанням правил та вимог щодо додержання заходів забезпечення таємності.

- Прокурор має право доручати керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону. Прокурорські перевірки додержання законів характеризуються тим, що, по- перше, вони проводяться тільки за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, які потребують прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора. По-друге, прокурор не повинен підміняти органи відомчого управління та контролю та втручатися у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить закону. Перевірки виконання законів проводяться у зв'язку з заявами та скаргами громадян, інформацією, яка надходить від органів влади, управління та контролю, повідомленнями засобів масової інформації, які вимагають прокурорського реагування. Приводами до проведення перевірок за ініціативою прокурора можуть бути матеріали аналізу додержання законів, практики, прокурорського нагляду, матеріали кримінальних, цивільних, арбітражних справ, статистичні дані, безпосереднє виявлення ознак правопорушення прокурором.

У ході перевірки виконання законів прокурор встановлює:

- факти правопорушень;

¹⁶³ Прокурорський нагляд в Україні: Підручник для юрид. вузів і фак. (І. Є. Марочкін, Ю. М. Грошевой, О. Б. Червякова та ін.; За ред. проф. Грошевого Ю. М. і доц. Марочкіна І. Є. ~ Донецьк, 1997,— 256с.

- осіб, які винні у правопорушеннях та сприянні ним;

- наслідки правопорушення (розмір заподіяної шкоди, ущемлення прав та ін.};

- причини правопорушень та умови, що їм сприяють.

За результатами таких перевірок прокурор може порушити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні закону, дати письмове доручення щодо усунення таких порушень тощо.

- Прокурор дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні. Письмова вказівка прокурора — це процесуальний акт, який скеровує хід розслідування і його результати. До вказівок прокурора повинні пред’являтися ті самі вимоги, що і до постанови прокурора (слідчого) (ст. 1 30 КПК України). Кожна вказівка прокурора, яких би питань вона не стосувалася, має бути законною, обґрунтованою та мотивованою. Крім цього, вказівка прокурора по кримінальній справі повинна відповідати вимозі доцільності, тобто виходити зі слідчої ситуації, що склалася у справі, і реальності, мати можливість бути виконаною. Прокурор згідно ст. 227 Кримінально- процесуального кодексу має право доручати органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочин, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у проваджені прокурора або слідчого прокуратури. Вказівки прокурора органу дізнання у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ є обов'язковими, оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст.114 Кримінально-процесуального кодексу.

За загальним правилом вказівки прокурора органам дізнання й попереднього слідства у зв’язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, надані у порядку, передбаченому законом, є для цих органів обов’язковими. Оскарження вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання (ст. 227 КПК України). Виняток складають випадки, передбачені ч. 2 ст. 114 КПК України, коли йдеться про незгоду слідчого із вказівками прокурора з таких питань:

1) про притягнення як обвинуваченого;

2) про кваліфікацію злочину;

3) про обсяг обвинувачення;

4) про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду;

5) про закриття справи.

Згідно із статтею 227 Кримінально-процесуального кодексу України вказівки прокурора органам дізнання і попереднього слідства у зв'язку із порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ є для них обов'язковими. Слідчому надано право не виконувати цих вказівок і передати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладенням своїх заперечень (ч. 2 ст. 114, ч. З ст. 227 КПК України).

Безумовно, що основна процесуальна робота в кримінальній справі має бути виконана самим слідчим. Доручення оперативному підрозділу слідчий має давати з таких питань, які він самостійно, чисто процесуальним шляхом вирішити не може. Прокурор не може доручити оперативному підрозділу перевірку і оцінку доказів, прийняття процесуальних рішень, притягнути особу як обвинуваченого, допит обвинуваченого, визнання окремих осіб учасниками кримінального процесу (потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача), застосування заходів процесуального примусу, призначення експертизи, прийняття рішень про направлення справи, ознайомлення учасників процесу з матеріалами тощо.

Але прокурор може спиратись на допомогу оперативного підрозділу при проведенні таких слідчих дій, які потребують великого обсягу роботи, додаткових гарантій для осіб, які беруть участь у слідчих діях, застосування специфічних, властивих повноваженням оперативних підрозділів, заходів. Прокурор може дати письмові доручення оперативному підрозділу про проведення обшуків, виїмок, відтворення обстановки і обставин події, огляду місця події, пред'явлення особи для впізнання, охорону свідків, потерпілого, інших учасників слідчих дій, збирання необхідної інформації, встановлення підозрюваних, розшуку викраденого майна, розшуку осіб, які ухиляються від слідства.

Прокурор в письмовому дорученні ставить перед оперативним підрозділом тільки завдання, а вид оперативно-розшукових заходів і тактику їх виконання визначає оперативний підрозділ чи орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність. Оперативний підрозділ відповідає за законність і обґрунтованість проведення відповідних оперативно-розшукових заходів.

Письмове доручення прокурора для оперативного підрозділу є обов'язковими до виконання. Оперативний підрозділ зобов'язаний проінформувати слідчого про результати виконання його доручення в установлений слідчим термін, або по мірі виконання, якщо для цього потрібний тривалий час і значні зусилля, наприклад розшук невідомої особи, вчинившої злочин.

- прокурор дає згоду на продовження строку оперативно-розшукової діяльності. Ст. 9-1 цього Закону передбачає за наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками.

Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України - начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України.

Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців та осіб без громадянства, які підозрюються у розвідувально-підривній діяльності проти України, підготовці або вчиненні терористичного акту, понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Державної прикордонної служби України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України за погодженням з Генеральним прокурором України.

Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.

Обчислення строку може припинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня.

Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно- розшукової справи виноситься мотивована постанова, яка затверджується начальником відповідного органу або його заступником.

В усіх інших випадках продовження строків оперативно-розшукової діяльності здійснюють при наявності законних підстав керівники відповідних підрозділів.

- Прокурор отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність. Для правильної організації нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону власності прокурор повинен не тільки знати діюче законодавство, але й систематично аналізувати стан законності на піднаглядних підприємствах, в установах, організаціях. Для цього прокурор повинен використовувати усю наявну інформацію: корисно періодично аналізувати кримінальні справи про крадіжки, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також подання, складені слідчим під час розслідування названих злочинів. Окрім цього, обов'язково вивчати закриті кримінальні справи щодо таких діянь або ж матеріали, за якими було відмовлено у порушенні таких справ. Обов'язково потрібно аналізувати матеріали, що наявні у спеціальних підрозділах боротьби з економічними злочинами, податкової міліції, фінансових органів, контрольно-ревізійних служб та інших відповідних державних інспекціях тощо. Звичайно, реалізуючи наглядові повноваження, прокурори повинні користуватись своїм правом вимагати для перевірки пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб, що проводять оперативно-розшукову діяльність,, що стосуються діяльності тих чи інших суб'єктів господарювання тощо. Аналіз одержаної інформації сприятиме встановленню, на яких саме об'єктах є недостачі і крадіжки, чи виконуються вимоги закону про відомчий (насамперед на державних підприємствах, установах і організаціях) контроль, чи немає зростання недостач матеріальних цінностей тощо. Мова в даному випадку йде як про усні так і про письмові пояснення. Останні приєднуються до матеріалів прокурорської перевірки.

- Прокурору надано право скасування постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону. Формою здійснення цього повноваження прокурора є винесення ним письмової постанови, яка підлягає направленню керівникові відповідного оперативно- розшукового підрозділу. Згідно із загальними вимогами у такій постанові зазначаються відомості про місце, час складання постанови, особу прокурора, який її склав і підстави її винесення, обґрунтування прийнятого рішення, а також заходи, які необхідно прийняти з метою усунення виявлених порушень

- Прокурор також вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності. Порушення законності прокурор усуває шляхом надання письмових вказівок щодо припинення в установленому законом порядку проведення оперативно-розшукових заходів як в цілому так і окремих їх видів, винесення відповідних постанов. Одним із заходів реагування прокурора на виявлені ним порушення законності є припис, тобто письмове розпорядження про негайне усунення очевидного порушення закону, яке може заподіяти суттєву шкоду інтересам держави, фізичних і юридичних осіб. Припис підлягає негайному виконанню, про що керівником оперативно- розшукового підрозділу повідомляється прокурору (ст.22 Закону України «Про прокуратуру»). Також, виявивши внаслідок прокурорських перевірок низку порушень законності при здійсненні оперативно-розшукових заходів, прокурор з метою усунення як самих порушень, так і причин та умов, що їм сприяли вносить керівнику оперативно-розшукового підрозділу, який наділений повноваженням усунути порушення закону, подання. Не пізніше ніж у місячний строк відповідний керівник повинен прийняти відповідні заходи по усуненню порушень закону, причин та умов, що їм сприяли і про наслідки доповісти прокурору (ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

- Притягнення прокурором винних до встановленої законом відповідальності здійснюється прокурором на підставі ст.24 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що у випадках порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор в залежності від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або порушення кримінальної справи відносно цих осіб. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду уповноваженою посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після його надходження, якщо інше не встановлене законом;

- Прокурор має також право опротестовувати незаконні постанови суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів. Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або

приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у

десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти

днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Вказівки прокурора, його заступника органам, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'язковими для цих органів.

Крім вищезазначених повноважень, уповноважені прокурори повинні повною мірою використовувати свої права, передбачені законом, щодо проведення перевірок, усунення порушень, допущених при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, поновлення порушених прав і свобод громадян, для цього:

- Знайомитись з оригіналами оперативно-розшукових документів, за наслідками перевірки складати довідку відповідно до правил таємного діловодства, копію надавати керівнику піднаглядного органу;

- При наявності порушень закону вимагати письмові пояснення від службових осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

- Надавати письмові вказівки щодо проведення оперативно- розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, спрямованих на розкриття злочину, розшук осіб, які переховуються від органів розслідування і суду або ухиляються від ^[162]відбування покарання та осіб, що безвісно відсутні.

Прокурори також мають право перевіряти відповідність постанов суду про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів вимогам чинного законодавства протягом трьох діб з дня надходження повідомлення про їх винесення; реєструвати всі подання оперативних підрозділів, які надійшли до прокуратури для погодження в спеціальному журналі обліку, відображати в ньому результати їх опрацювання та наслідки вивчення постанов суду про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів; принципово реагувати щодо виявлених порушень закону та на факти несвоєчасного надходження повідомлень про винесення судових рішень з цього питання. Перевіряти відповідність постанов суду про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів вимогам чинного законодавства протягом 3 діб з дня надходження повідомлення про їх винесення; Реєструвати всі подання оперативних підрозділів, які надійшли до прокуратури для погодження в спеціальному журналі обліку, відображати в ньому результати їх опрацювання та наслідки вивчення постанов суду про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів. Принципово реагувати щодо виявлених порушень закону та на факти несвоєчасного надходження повідомлень про винесення судових рішень з цього питання.

Основними критеріями оцінки ефективності прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності є :¹

- Додержання прав людини і громадянина, в тому числі щодо недоторканості особистого життя, житла і таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, банківських вкладів і рахунків, невідкладного вжиття заходів до поновлення порушених прав та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності;

- Своєчасність реагування на порушення законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності.¹⁶⁵

Крім того, існує відповідний наказ Генеральної прокуратури України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність».