Гласні і негласні штатні працівники оперативних підрозділів
Для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності оперативним підрозділам надається право мати гласних і негласних штатних працівників. Для такого співробітництва необхідна добровільна згода як оперативного підрозділу органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, так і громадян, які беруть на себе виконання обов'язків гласних і негласних штатних працівників.
Згода громадян на встановлення співробітництва з оперативними підрозділами оформляється, як правило, у письмовій формі у вигляді угоди чи контракту і може носити постійний чи тимчасовий характер, а сама участь громадян у проведенні оперативно-розшукових заходів може мати, залежно від їх бажання та характеру виконуваних завдань, гласний або негласний характер. Особи, які співпрацюють з оперативними підрозділами, зобов'язані зберігати в таємниці відомості, які стали їм доступні в процесі підготовки та проведення оперативно- розшукових заходів, вони не вправі надавати завідомо неправдиву інформацію оперативним підрозділам.Конкретні завдання оперативно-розшукової діяльності виконують посадові особи оперативних підрозділів, які наділені правом здійснення оперативно- розшукових заходів, і які в нормативних документах, науковій літературі та на практиці називаються оперативними працівниками. Крім оперативних працівників, які можуть виконувати свої обов'язки гласно і негласно, до виконання оперативно-розшукової діяльності можуть залучатись і конфіденти, тобто громадяни які співпрацюють з оперативними підрозділами на конфіденційній основі. Серед суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, без сумніву, провідна роль належить штатним оперативним працівникам правоохоронних органів і спецслужб, для яких оперативно-розшукова діяльність являється основною професією. Оперативні працівники в процесі своєї службової діяльності безпосередньо здійснюють оперативно-розшукові заходи, добувають, аналізують оперативну інформацію, легалізують її в цілях кримінального судочинства, для чого вступають у взаємодію з різними фізичними і юридичними особами, в тому числі і з представниками кримінального середовища.
Оперативний працівник - це фізична особа, яка наділена правами і обов'язками, передбаченими оперативно-розшуковим законодавством, відомчими нормативними актами по організації і тактиці оперативно-розшукової діяльності і відповідає певним морально-психологічним, професійно-діловим і фізичним якостям., обумовленим специфікою діяльності даної категорії осіб. Оперативні працівники диференціюються на гласних і негласних штатних працівників, тобто вони розподіляються:
по-перше, на посадових осіб, які діють відкрито (гласно) від імені відповідного оперативного підрозділу органу, який здійснює оперативно- розшукову діяльність;
по-друге, на негласних (таємних) штатних працівників, чия приналежність до оперативного відомства в інтересах необхідної конспірації не розголошується.
До гласних штатних працівників належить особовий склад підрозділів, зазначених у ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» і службова діяльність яких регулюється відомчими нормативними актами.
До негласних штатних працівників належить оперативний склад цих підрозділів, який виконує задачі оперативно-розшукової діяльності конспіративно, з використанням документів, які зашифровують особу чи її відомчу належність. Такі працівники можуть бути направленими для роботи на штатних посадах в інші підприємства, установи та організації для виконання конкретних завдань в інтересах безпеки суспільства і держави, а також на постійну роботу в порядку, встановленому законодавством.
До негласних штатних працівників належать також працівники спеціалізованих підрозділів органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, працівники підрозділів кримінального пошуку та інші.
В залежності від завдань, які вирішуються в правоохоронних органах, негласний апарат формується із різних категорій співробітників. Так, в оперативних підрозділах МВС України до таких категорій належать: штатні негласні співробітники та негласні працівники, які залучені до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.
Кожна із цих категорій оперативних працівників наділена повноваженнями, відповідними тим завданням оперативно-розшукової діяльності, які ними виконуються. Оперативні працівники можуть бути рядовими виконавцями, але статус оперативного працівника, тобто його повноваження, мають і ті посадові особи, які очолюють оперативні підрозділи, організують оперативно-розшукову діяльність, направляють її та контролюють. Таким чином, до оперативних працівників належать і керівники оперативних підрозділів, їх заступники, інший керівний склад оперативних підрозділів. До категорії оперативних працівників входять і посадові особи органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, якщо на них покладені обов'язки по її організації та проводженні (наприклад, начальник відділу внутрішніх справ в місті, районі, начальник УМВС в області та їх заступники по міліції кримінального блоку).
До числа штатних працівників відносяться також окремі особи, залучені за їх згодою до підготовки і проведення оперативно-розшукової діяльності і конспіративно співпрацюючих з оперативними підрозділами за контрактом чи угодою, та окремі особи, які гласно, відкрито і добровільно співпрацюють з оперативними підрозділами на основі трудового законодавства.
Таким чином, розглядаючи штатний персонал оперативних підрозділів, необхідно виділяти власне оперативних працівників (гласних і негласних) і інших штатних працівників, які теж можуть співпрацювати з оперативним підрозділом гласно чи негласно, але їх повноваження в здійсненні оперативно- розшукових заходів порівняно з оперативними працівниками значно звужені, або обмежені конкретним завданням.
Оперативні працівники, як правило, мають спеціальні звання (лейтенант міліції, капітан податкової міліції, майор внутрішньої служби), вони при прийомі на службу приймають присягу, беруть на себе письмові зобов'язання, обумовлені специфікою їх діяльності, мають дотримуватись певних вимог і повинні відповідати певним вимогам, які є неодмінною умовою їх допуску і участі в оперативно-розшуковій діяльності, а саме: примірна поведінка, надійність, вірність, стійкість, безумовна законослухняність при виконанні взятих на себе обов'язків та морально-психологічна, професійна і фізична здатність їх реально виконати.
Оперативні працівники органів Служби безпеки України, розвідувальних органів Міністерства оборони України та розвідувальних органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань захисту державного кордону України являються військовослужбовцями.
Оперативному працівнику мають бути притаманними і такі властивості як вміння аналітичне мислити, спілкуватися, встановлювати довірчі відносини, критично оцінювати ситуацію і відповідно реагувати на неї.
Як вже відмічалось, оперативні працівники розподіляються на безпосередніх виконавців і керівників, тих посадових осіб, які можуть створювати оперативні підрозділи, направляти їх роботу, об'єднувати зусилля оперативних працівників для досягнення поставлених перед ними завдань, координувати її діяльність, у відповідності з оперативно-розшуковим законодавством наділяти тими чи іншими повноваженнями. Але, головне, що має відрізняти оперативного працівника, є його професіоналізм і компетентність без чого здійснення оперативно-розшукової діяльності просто неможливе. Оперативний працівник повинен мати відповідну освіту, як правило, юридичну, крім того він повинен мати також спеціальну підготовку для виконання конкретних видів діяльності: оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної, аналітичної, оперативно-технічної.
Нарешті, оперативні працівники, здійснюючи оперативно-розшукову діяльність в повному обсязі, мають повноваження працівників органу дізнання і можуть у відповідності з кримінально-процесуальним законодавством порушувати, розслідувати, передавати через прокурора в інші органи дізнання чи в слідчі органи кримінальні справи по виявленим ними злочинам або приймати їх у своє провадження.
До інших гласних і негласних штатних працівників теж пред'являються відповідні вимоги, зокрема, дотримуватись умов співробітництва, конспірації, не розголошувати відомості, які стали їм доступні у зв'язку з виконанням оперативно- розшукових заходів, дотримуватись встановленої лінії поведінки, давати правдиву інформацію, чесно і добросовісно виконувати взяті на себе зобов'язання.
Оперативні працівники взаємодіють із іншими штатними гласними і негласними працівниками і складають в цілому персонал оперативних підрозділів. Так, ст.16 Закону України «Про розвідувальні органи України», визначає, що співробітниками розвідувальних органів України є військовослужбовці та службовці кадрового складу розвідувальних підрозділів відповідних центральних органів виконавчої влади, а також військовослужбовці, службовці та працівники, які не належать до кадрового складу цих органів.
Негласне співробітництво окремих громадян в якості штатних працівників оперативних підрозділів обумовлюється:
- складністю завдань, що їх виконують оперативні підрозділи і неможливістю виконати їх без участі негласних штатних працівників;
- таємним характером підготовки і вчинення тяжких злочинів та приховуванням їх слідів;
- наявність реальних загроз державній, економічній, військовій безпеці України;
- правом громадян вибирати форму співробітництва з оперативним підрозділом;
- допустимістю використання на законних підставах інформації отриманої негласними методами.
Оперативні працівники, гласні і негласні, інші штатні працівники оперативних підрозділів перебувають під соціальним та правовим захистом держави.
8.3.13.