15.1. Структурно-логічна схема складання психологічного портрета об'єкта оперативної уваги

Практика боротьби зі злочинністю дає багато прикладів ефективної взаємодії оперативних і слідчих працівників із фахівцями в галузі криміналістичної психології. Виявлені психологами особливості внутрішнього світу осіб, що скоюють злочини, закономірності, котрі визначають своєрідність їх кримінальної, перед- та посткримінальної поведінки, типології і класифікації, концепції та ідеї успішно реалізуються в оперативно-розшуковій і слідчій практиці при розробленні версій, пошукових портретів злочинців, визначенні напрямів і сфер їх розшуку, тактики допиту, обшуку та вирішенні інших пошуково-пізнавальних, організаційно-тактичних і методичних завдань.

Світова кримінологія визначає всього два види портретів^[196]:

1) криміналістичний - художньо-документальний опис зовнішніх особливих прикмет особи (приміром, орієнтування в ефірі: особа чоловічої статі, невисокого зросту, волосся чорняве, худорлявої статури й т.п.);

2) психологічний - художньо-образний опис характерних індивідуально- психологічних рис, емоційних реакцій і проявів та вірогідних форм поводження, що визначають поведінку й перманентний психічний стан особистості об'єкта оперативної уваги.

При складанні психологічного портрета об'єкта оперативної уваги структурно-логічна схема його вивчення складається з чітко визначених аспектів.

Дослідження та інтерпретація усіх речових доказів:

• фотографії, відеозаписи і протоколи з місця події;

• слідчі довідки;

• покази свідків і сусідів;

• опис жертви і т.ін.

Дослідження жертви. Якщо жертва залишилася живою після нападу, вона стає дуже цінним джерелом інформації. Визначення того, як, де, коли і чому саме цю особу вибрали як жертву, може допомогти відновити (ідентифікувати) особистість злочинця.

Характеристика поведінки й особистості об'єкта оперативної уваги охоплює вивчення різних соціально-психологічних аспектів.

Соціально-демографічна характеристика:

• стать;

• наявність або відсутність сім'ї;

• національність;

• в якій сім'ї виховувався (повна чи неповна).

• місце проживання стосовно місця, де було скоєно злочин;

• житлові умови;

• склад сім'ї;

• матеріальне становище і соціальний статус сім'ї;

• фізичне здоров'я всіх членів сім'ї;

• психічне здоров'я;

• взаємини між членами сім'ї;

• асоціальний стиль життя членів сім'ї (зловживання алкоголем, наркотиками, здійснення протиправних дій, сексуальна розбещеність тощо).

Спосіб життя:

• наявність або відсутність кваліфікованої праці;

• наявність постійної роботи;

• кримінальний досвід;

• частота зміни місця роботи, тривалість трудової діяльності наодному

місці;

джерело матеріального доходу (випадковий заробіток, утримання, жебрацтво, здійснення злочину);

• дозвільний спосіб життя;

• бродяжництво;спілкування з друзями;

• спілкування з сім'єю;

• спілкування з випадковими знайомими;

• звички;

• ставлення до алкоголю;

• ставлення до наркотичних речовин;

• сексуальна поведінка. Спрямованість особистості:

• ставлення до навчання, роботи;

• ставлення до сім'ї;

• прагнення до оволодіння знаннями і професією;

• бажання і шляхи досягнення матеріального добробуту;оцінка прожитого етапу життя;

• плани на майбутнє. Інтелектуальні особливості:

• рівень освіченості;

• якість розуму (здатність до аналізу й синтезу, швидкість,гнучкість

розумових процесів);

властивості пам'яті;

• властивості уяви;

• словниковий запас. Риси характеру: ставлення до себе:

самооцінка (адекватна, підвищена, занижена); рівень домагань (вважає, що здатний домогтися багато чого, сприймає існуюче положення реалістично, вважаючи, що так і має бути); упевненість у власних силах; егоїзм;

схильність до самообвинувачення; схильність до рефлексії; схильність до ретрофлексії.

• ставлення до людей:

поважне ставлення до людського життя; поважне ставлення до

особистості; доброзичливість; здатність до емпатії;

товариськість, уміння легко входити в довіру, встановлювати міжособистісні контакти;

• ставлення до особистості з огляду на її фізичні, інтелектуальні ознаки, а також на її соціально-економічне положення);використання ненормативної лексики (стосовно кого);

брехливість;

агресивність;

жорстокість;

уміння підкорити собі;

навіюваність;

конфліктність (причини виникнення, шляхи вирішення);

• ставлення до речей, матеріальних цінностей:ощадливість; марнотратність;

жадібність;

схильність до накопичення; корисливість;

• ставлення злочинця до скоєного ним злочину;

• способи прийняття рішень:самостійність;сміливість;продуманість; швидкість або схильність до коливань; імпульсивність; легковажність;

Емоційність:

• сила емоційних реакцій;

• глибина переживань;

схильність до створення "застійних" емоційних комплексів (мстивість, злопам 'ятність);

• схильність до афективних станів;

• домінуючий настрій;

здатність до контролю і втримання емоційних проявів.

Положення в групі:

• вивчення особистого статусу;

• вивчення системи стосунків;визначення групового лідера; проведення диференціації рольових функцій кожного члена групи.

Особливості поводження:

• у сім'ї;на роботі;

у неформальних групах.

Зібрану інформацію порівнюють, інтегрують та аналізують. У сукупності ці дані можуть характеризувати психологічний портрет об'єкта оперативної уваги. На їх основі можна проводити пошук серед підозрюваних, установити чи скоротити коло підозрюваних, спробувати відповісти, чи могла ця особа вчинити саме цей вид злочину, а також розробити алгоритм ведення допиту конкретної особи.

Якість складання психологічного портрета об'єкта оперативної уваги залежить також від аналізу психологом місця події, його бесід зі свідками, потерпілими з метою визначення можливих психологічних характеристик особи, що скоїла злочин, та для інтенсифікації роботи з її пошуку.