§ 1. Поняття та класифікація суб\'єктів виконавчих правовідносин

Суб\'єкти виконавчого провадження (суб\'єкти виконавчих пра­вовідносин, учасники виконавчого провадження) — це носії процесуальних прав та обов \'язків у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 10 Закону учасниками виконавчого про­вадження є державний виконавець, сторони, представники сто­рін, експерти, спеціалісти, перекладачі. Таке визначення є, на наш погляд, неточним, оскільки фактично перераховує суб\'єк­тів виконавчих правовідносин, причому в один ряд ставить як державного виконавця, котрий, своєю чергою, є доволі специ­фічним суб\'єктом, осіб, які мають у справі певну юридичну заінтересованість, так і суб\'єктів, що такої заінтересованості позбавлені (не мають і не повинні мати). У ч. 2 ст. 10 Закону визначено, шо для проведення виконавчих дій державний ви­конавець у необхідних випадках залучає понятих, а також пра­цівників органів внутрішніх справ, органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому законом. У цьому випадку до цих осіб закон відносить, окрім інших, і до­волі важливих суб\'єктів виконавчих правовідносин, котрі наді­лені юридичною заінтересованістю у виконанні.

Тому доречнішою є класифікація суб\'єктів (учасників) вико­навчого провадження саме за ознакою того, чи мають вони юри­дичну заінтересованість у справі. Зважаючи на викладене, су­б\'єктів виконавчих правовідносин слід поділити на три групи: "а) державний виконавець;

б) особи, які беруть участь у виконанні;

в) особи, які не беруть участі у виконанні, але сприяють йому. Проблема участі суду у виконавчому провадженні полягає у

тому, чи є суд суб\'єктом виконавчих правовідносин. Дійсно, діяльність суду іноді має важливе значення для виконання, зо­крема, у тих випадках, коли законом до юрисдикції суду від­несено вирішення низки питань, які мають значення для роз­витку виконавчого провадження. Суд може розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, однак