5.9. Черговість задоволення вимог стягувачів
Законом передбачені випадки, коли боржник не здатен за об\'єктивних або суб\'єктивних умов відповісти за борговими зобов\'язаннями і наслідки встановлення такої обставини: для юридичних осіб - зупинення виконавчого провадження (п.
8 ст. 34 Закону), оскільки в разі не виконання рішення суду стягувачі мають порушувати справи про банкрутство боржника, а для фізичної особи - повернення виконавчого документу стягувачеві (п. 2 ст. 40 цього Закону).За ст. 44 Закону передбачається випадок, коли державним виконавцем встановлено недостатність суми, стягненої з боржника, для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, але не встановлюється перехід від одних сум стягнення до тих, що можуть бути реально задоволені. Взагалі стаття 44 цього Закону виглядає як самостійна, яка не має логічного зв\'язку з іншими процедурними аспектами виконавчого провадження. Тому постає питання про те, коли державний виконавець приймає рішення про розподіл сум стягнення і чи вправі стягувачі впливати і не погоджутись з таким його рішенням? Цей аспект випливає із п. 6 ст. 35, оскільки державний виконавець має право зупинити виконавче провадження у разі розшуку майна. Не визначено в ст. 44 й процесуального оформлення відповідного рішення про почергове задоволення вимог стягувачів.
Тому стягувачі можуть не погоджуватись із рішенням державного виконавця стосовно розподілу знайдених державним виконавцем сум стягнення і вправі вимагати проведення додаткових заходів по розшуку майна боржника. При цьому, цей висновок може ґрунтуватись на тому, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого
254
провадження, вони будуть впевнені, що не всі заходи по розшуку майна боржника вчинені. Тому питання про черговість задоволення вимог стягувачів має вирішуватись із урахуванням думки сторін виконавчого провадження. Тому для розподілу стягнених сум пропонується зобов\'язати державного виконавця виносити постанову про це, в якій вказувати всі вжиті ним заходи по розшуку майна.
Цю постанову надсилати сторонам виконавчого провадження і надавати строк у десять днів для її можливого оскарження (п. 2 ст. 32 Закону). Якщо постанова не буде оскаржена державним виконавцем, сума стягнених коштів боржника розподіляється між стягувачами в порядку черговості, встановленої ст. 44 цього Закону, а саме:• у першу чергу задовольняються вимоги щодо стяг нення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної калі цтвом або іншим ушкодженням здоров\'я, а також у зв\'язку з втратою годувальника та забезпечені заставою вимоги про стягнення вартості заставленого майна;
• У ДРУГУ чергу задовольняються вимоги працівників, пов\'язані з трудовими правовідносинами, вимоги щодо виплати наданої адвокатами юридичної допомоги, ви плати винагороди, що належить автору за використання його твору, відкриття, винаходу, промислового зразка, на які видано відповідні свідоцтва. Після повного задово лення зазначених вимог задовольняються вимоги грома дян із соціального страхування та вимоги громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх майну злочином або адміністративним правопорушенням.
• у третю чергу задовольняються вимоги щодо подат ків і неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов\'язкового страхування.
• у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги в порядку надходження виконавчих документів.
За Законом «Про виконавче провадження» вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі.
Але така черговість звернення стягнення хоч і відрізняється певним гуманним змістом, але має бути уточненою. Так, найпершому задоволенню підлягають алімент-
255
ні зобов\'язання, але вони відрізняються періодичністю сплати, а тому на момент звернення стягнення може ставитись за загальним правилом питання лише про задоволення заборгованості по аліментах і вони не можуть стягуватись наперед.
Крім того, задоволення вимог стягувачів, що було здійснено почергово, не є підставою для закриття виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягу-вачу та закінчення виконавчого провадження. В цьому разі, вважаємо, такий захід необхідно розглядати як єдиний варіант мирової угоди, в якому мають брати участь усі стягувачі і обов\'язково боржник. Крім того, необхідно враховувати, що в разі недостатності майна боржника на момент звернення стягнення воно може звертатись і на його доходи, які він у подальшому може отримати. Таким чином, після часткового задоволення вимог стягувачів необхідно встановити «черговість претензій» на звернення стягнення на наступні доходи боржника, яка має бути подібною, але з урахуванням зроблених авторами зауважень. Тобто в разі звернення стягнення на доходи боржника в найпершу чергу мають задовольнятись вимоги осіб, які мають право на аліменти.
Суми, стягнені з боржника як такі, що належать до перерахування стягувачам, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного відділу! Державної виконавчої служби і мають видаватися стягувачам у порядку черговості, але лише після встановлення всіх кредиторів боржника, який не здатен погасити всі зобов\'язання.
256