Глава 3 ВИРІШЕННЯ СПОРІВ ОНЛАЙН (Online Dispute Resolution - ODR)

Альтернативне вирішення спорів (АВС) (від англ. Alternative Dispute Resolution, ADR) - популярний напрямок досліджень та елемент (пункт) у різних концепціях та стратегіях реформування судових систем в Україні та світі.

Популярність цього інституту зумовлена наступним. Ми звикли до мо­нополії суду у вирішенні найбільш значущих конфліктів, які доречи, є не­від’ємною частиною суспільної взаємодії з моменту існування людства. Од­нак роль суду у вирішенні спорів не може бути абсолютною, оскільки це суперечить ідеї побудови громадянського суспільства, основними ознаками якого можна назвати якомога більшу його автономію від держави (розмежу­вання компетенції держави та суспільства), наявність інститутів самооргані­зації та саморегуляції, динамічність системи, плюралізм тощо.

Гарантоване Конституції України право захисту своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-яким не забороненими законом за­собами дозволяє суспільству формувати інститути захисту права, відмінні від судової влади - способи альтернативного вирішення спорів. Вони не скла­дають якогось єдиного механізму, але є загальною назвою для позасудових способів врегулювання спорів - арбітраж, примирення, медіація, переговори та міні-суд - це деякі з них, які називаються АВС.

Способи альтернативного вирішення спорів (Alternative Dispute Resolution, далі - ADR) прогнозовано зазнали трансформацій із розповсюдженням Інтер- нету. Не лише спілкування між людьми перемістилось у мережу, а й велика кількість комерційних відносин. Якщо людина замовила товар онлайн, очі­кувано, що вона бажатиме вирішувати онлайн і спори щодо такої купівлі та не бажатиме вирішувати відповідні спори офлайн (у державному суді чи у медіатора тощо).

Тому з появою Інтернету з’явились і т. з. ODR - онлайн вирішення спорів (Online Dispute Resolution). Іноді говорять про IDR (Internet Dispute Resolution) та EDR (Electronic Dispute Resolution).

Вирішення спорів онлайн, або онлайн-врегулювання спорів, в якості комплексу заходів з’явилось під впливом взаємодії альтернативних техно­логій регулювання спорів (ADR) з новітніми інформаційними технологіями. Спочатку вирішення спорів онлайн з’явилося як альтернативний варіант для вирішення конфліктних ситуацій, що виникають між приватними особами або компаніями в мережі Інтернет, оскільки застосування традиційних мето­дів було неможливим або малоефективним 1.

Так, ODR розпочав своє існування як «Інтернет-ADR» і мав бути мере­жевим еквівалентом офлайн-процесів вирішення спорів, наприклад, шляхом переговорів, посередництва та арбітражу. Він намагався імітувати традиційні процеси, але на відстані. У перших експериментах в ODR використовували медіаторів, які працювали в мережі замість зустрічі віч-на-віч 2.

ODR - це сукупність методів врегулювання спорів у режимі онлайн. Вважається, що ODR - це не нова за суттю процедура, а лише зміна форми традиційного ADR (посередництво, примирення, арбітраж тощо). Хоча деякі дослідники говорять не тільки про зміну форми з розвитком ODR, але й про зміну якості вирішення конфліктів (можливо, вони праві, особливо врахову­ючи стрімкий розвиток технологій).

Так, Orna Rabinovich-Einy та Ethan Katsh зазначають, що навіть більше ніж у минулому є справедливим, що «конфлікт - це галузь зростання», оскільки у споживачів виникають проблеми із транзакціями, громадяни хвилюються за збереження своєї ідентичності, підприємства стикаються із загрозою їх репутації, соціальні мережі сприяють антисоціальній поведінці, уряди мають забезпечити безпеку, пацієнти стикаються з новими можливостями охоро­ни здоров’я і всі мають досвід недосконало функціонуючих вебсайтів. Зараз існують можливості для розробки потужних систем - як для запобігання, так і для вирішення проблем і спорів. Зрозуміло, що ODR - це не просто більш ефективний процес, ніж ADR. Поява ADR свого часу привнесла нове мислення, також буде і з ODR. ADR передбачає не лише нові інструменти й методи, але й різні припущення, принципи та цінності, і це буде з ODR.

Система онлайн-вирішення спорів - це багатоступінчастий механізм, що включає в себе різні способи, пов'язані з інформуванням про можливості ADR, з автоматизованим зверненням (заповненням формуляра), електро­нними консультаціями, можливістю винесення рішення залученим експер­том онлайн, можливістю онлайн-обговорення конфліктної ситуації.

У найбільш узагальненому вигляді можна виділити три мети викори­стання телекомунікаційних механізмів у зв’язку з ODR:

1) інформаційна;

2) пред’явлення вимог суб’єктам ADR дистанційним (онлайн) шляхом;

3) проведення всієї процедури ADR онлайн ¹.

Спочатку системи ODR розроблялися для онлайнових спорів, що вини­кали в межах інтернет-спільнот. Мета в таких системах полягала у поєднанні вирішення проблеми з профілактикою. Прикладом системи ODR є механізм вирішення спорів на eBay, що добре відома своїм високим рівнем викори­стання та вражаючими показниками успішності. Вивчаючи дані, виявлені в процесі вирішення спорів, eBay вдалося виявити загальні джерела проблем і структурувати інформацію та сервіси на його сайті з метою уникнення цих проблем. Ще одна складна система ODR розроблена Вікіпедією. Система пропонує своїм користувачам різноманітні відомі способи ADR (наприклад переговори, посередництво та арбітраж), а також деякі нові варіанти (напри­клад, опитування в Інтернеті). Цікаво, що певні елементи системи Вікіпедії були розроблені «знизу вгору» - користувачами, які не мали досвіду вирі­шення спорів. Відповідно, особливості такого процесу були нетиповими для традиційного ландшафту вирішення спорів (але відображали онлайн-куль­туру взагалі та Вікіпедію зокрема), забезпечуючи відкритий процес медіації, в ході якого вирішуються спори, та рішення були широко доступними для публічного перегляду і ретельного контролю ^{[184] [185].}

Одночасно із зусиллями щодо вирішення спорів Вікіпедія зосереджува­лась і на їх запобіганні, спираючись на технологічні інструменти не тільки для вивчення моделей спорів та ефективних стратегій вирішення, але й для автоматичного виявлення таких проблем, як нелегітимне редагування вміс­ту на своєму вебсайті та негайне видалення такого вмісту, навіть перш ніж користувачі повідомляли про зловживання. EBay і Wikipedia запропонували ефективні механізми вирішення спорів, інтегровані з сайтом (або спільно­тою). Вони могли не лише задовільно вирішувати окремі конфлікти, але й змогли запобігти певним проблемам, тим самим підвищили довіру до сайту та поліпшили його зміст і продуктивність. У цій місії технології були не лише побічним продуктом онлайн-операцій таких сайтів, але виявилися безцінним інструментом пошуку проблемних зразків і запровадження ефективних, ча­сто автоматизованих рішень ^[186].

ODR стрімко розвиваються, вже існує багато її різновидів залежно від категорії спорів, учасників таких спорів тощо. Особливо популярним цей ін­струмент став у Європейському союзі.

Найперспективнішим виглядає використання цих процедур при захи­сті прав споживачів у сфері електронної торгівлі. Так, у ЄС було прийня­то Директиву № 2013/11 / ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС «Про альтернативне вирішення спорів за участю споживачів» та Регламент № 524/2013 «Про врегулювання спорів за участю спожи­вачів онлайн».

Стаття 1 Регламенту ЄС № 524/2013 визначає його мету, а саме: «Шля­хом досягнення високого рівня захисту прав споживачів внести свій вклад в належне функціонування внутрішнього ринку ЄС шляхом створення єв­ропейської платформи онлайн-вирішення спорів (ODR platform)». Регламент застосовується до розгляду і вирішення спорів стосовно договірних зобов’я­зань, які виникли з договорів онлайн-продажів між споживачами - мешкан­цями держав-членів ЄС і онлайн-продавцями на платформі ODR (ст. 2 Регла­менту) ¹.

Створення, підтримку, технічне обслуговування, фінансування і забезпе­чення безпеки даних платформи ODR забезпечує Єврокомісія (платформа за адресою: https://ec.europa.eu/consumers/odr).

Використовувати платформу ODR можна лише за умов:

1) якщо споживач є мешканцем ЄС або Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну;

2) якщо продавець базується в країні ЄС або в Норвегії, Ісландії, Ліхтен­штейні;

3) якщо скарга стосується товару або послуги, куплених в Інтернеті.

За допомогою платформи споживач може обговорити проблему безпо­середньо з продавцем або узгодити орган вирішення спорів, який буде вести справу.

Так, платформу ODR можна використовувати для вирішення проблеми безпосередньо з продавцем. Платформа ODR повідомить продавця про за­пит. Якщо продавець готовий до діалогу, споживач зможе обмінюватися пові­домленнями прямо через свою панель управління - відправляти вкладення, такі як фотографії продуктів, і призначати онлайн-зустрічі. У сторін є 90 днів для досягнення угоди. Споживач і продавець можуть відмовитися від пря­мих переговорів у будь-який час ^{[187] [188].}

Торговець також може запропонувати список органів з вирішення спорів, які можна використовувати замість безпосереднього пошуку рішення. В цьо­му випадку споживач має 30 днів на узгодження органу з вирішення спорів, в іншому випадку справа буде закрита на платформі.

Якщо продавець повністю відхиляє запит, одна зі сторін виходить з про­цесу, або якщо 90 днів минуло безрезультатно, то споживач може:

1) спробувати знайти рішення за допомогою органу з вирішення спорів. В цьому випадку у споживача буде 30 додаткових днів, щоб узгоди­ти з продавцем затверджений орган з вирішення спорів для розгляду справи;

2) спробувати інший інструмент вирішення спорів (про це нижче) ¹.

Після того як споживач і онлайн-продавець домовляться про установу, яка вирішить їх спір, платформа ODR автоматично передає скаргу цій уста­нові. Уповноважена особа установи опрацьовує випадок повністю онлайн і досягає результату протягом 90-ти днів.

Орган із вирішення спорів - це нейтральна третя сторона, яка допомагає споживачам і продавцям владнати розбіжності неконфронтаційним спосо­бом.

Альтернативні органи вирішення спорів мають відповідати суворим кри­теріям якості ЄС, які гарантують, що вони будуть розглядати спір ефектив­ним, справедливим, незалежним і прозорим чином.

Рис. 54. Скриншот екрану сторінки з інформацією про органи вирішення спорів (див. за посиланням: https://ec.europa.eu/consumers/odr/main/?event=main.adr.show2)

Платформу можуть використовувати продавці з ЄС або Норвегії, Іслан­дії, Ліхтенштейну, а також подати скаргу на споживача, якщо він проживає в Бельгії, Німеччині, Люксембурзі чи Польщі.

Платформа ODR є інтерактивним вебпорталом, доступним безкоштовно, хоча окремі органи вирішення спорів мають свої власні правила і процедури, можливо, включаючи оплату. Але навіть платне посередництво часто обхо­диться дешевше, ніж судовий розгляд.

Всі інтернет-магазини і трейдери в ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні чи Нор­вегії зобов’язані надати легкодоступне посилання на платформу ODR (ec. europa.eu/consumers/odr) та на адресу електронної пошти, за якою плат­форма ODR зможе зв’язатися з ними (ст. 14 Регламенту (ЄС) № 524/2013). Недостатньо надати лише інтерактивну контактну форму (замість елек­тронної пошти).

ODR сприяє розвитку сучасної культури out-of-court (поза судом) - не- конфліктного вирішення спорів між споживачами та продавцями.

До інших інструментів належать:

1) Європейські споживчі центри (ECC Net). ECC Net - це мережа неза­лежно керованих офісів, що фінансуються Європейською Комісією. Допомо­га від ECC Net доступна, якщо споживач живе в ЄС, Ісландії, Норвегії або Великобританії, та полягає у наданні інформації про права споживачів, у вре­гулюванні спору з продавцем з іншої країни ЄС (або Ісландії чи Норвегії). У 2020 році ECC Net відзначає своє 15-річчя, вона надала допомогу більше ніж 1 000 000 споживачів ^[189].

2) FIN-NET (інструмент проти постачальника фінансових послуг в іншій країні ЄС). Постачальники фінансових послуг - це компанії, які управляють грошима від імені клієнтів (банки, кредитні спілки та інші компанії споживчого фінансування компанії, що випускають кредитні карти, емітенти електронних грошей та інші платіжні установи, страхові компанії, інвестиційні фірми). FIN-NET може допомогти вирішити скаргу в позасудовому порядку, якщо споживач мешкає в Європейському Союзі, Ісландії, Ліхтенштейні чи Норвегії, а постачальник - в іншій країні (з чис­ла наведених). Споживач може завантажити та заповнити форму FIN-NET для міжнародних скарг, а також безпосередньо зв’язатися з будь-яким членом FIN-NET і попросити його ради. Далі споживач має надіслати форму учаснику FIN-NET. Більшість учасників FIN-NET можуть надати допомогу безкоштовно або за невисокою ціною. Зазвичай вони досягають результату протягом 90 днів. Постачальники фінансових послуг зазвичай не зобов’язані виконувати рішення членів FIN-NET, але більшість з них, як правило, роблять це добровільно. В іншому випадку, або якщо спожи- вач не задоволений тим, як була розглянута скарга, можливо, доведеться звернутися до суду 1.

3) Національні органи захисту прав споживачів 2;

4) Процедура дрібних претензій, Європейське платіжне розпоряджен­ня ^[190] та традиційна судова процедура. З цими інструментами можна ознайо­митись на Європейському порталі електронного правосуддя/- European e-Justice Portal ^[191], який надає громадянам практичну інформацію про су­дову систему, суміжні галузі та процедури. European payment order було впроваджено в дію Регламентом Європейського Парламенту та Ради Єв­ропейського Союзу 1896/2006 від 12.12.2006 р. про запровадження Євро­пейського наказного провадження. Воно є спрощеною процедурою для міжнародних грошових позовів, які не заперечуються відповідачем за стандартними формами. European Small Claims Procedure - це спеціальна гармонізована судова процедура, доступна для транскордонних цивіль­них і комерційних позовів на суму до 5 000 євро в ЄС (за винятком Да­нії). Вона запроваджена Регламентом Європейського Парламенту та Ради від 11.07.2007 р. № 861/2007 про запровадження Європейської процедури щодо вирішення дрібних спорів ^[192]. Наведені процедури, як і традиційний судовий розгляд (неспрощений) за претензіями споживачів, звичайно до ODR не належать.

Національні уряди також створюють різні інструменти ODR. Так, у Бельгії розроблено електронну платформу Belmed - це інструмент, наданий споживачам і підприємствам Федеральною державною службою економіки для вирішення споживчих спорів поза судом і через Інтернет шляхом звер­нення до незалежного посередника. Белмед використовується при спорах: щодо продажу товарів народного споживання; щодо страхування, банків­ської справи, будівництва, енергетики, подорожей та ін.; щодо транскор­донних спорів між споживачем, який проживає на території Європейського Союзу, і компанією, зареєстрованою в Banque-Carrefour des Entreprises; щодо комерційних спорів між компаніями. Не можна використовувати Белмед у спорах з податковими органами або з приводу соціальних законів, у спорах між фізичними особами ¹.

CMC - інформаційний ресурс щодо цивільного, комерційного посеред­ництва і посередництва в Англії й Уельсі ^{[193] [194]. CMC - це благодійна орга­нізація, мета якої - сприяти вирішенню конфліктів і спорів, заохочувати використання посередництва й інших методів вирішення спорів, а також сприяти освіті громадськості щодо питань, пов’язаних із цим. CMC управ­ляє системою добровільного регулювання для цивільних/комерційних по­середників і постачальників послуг. Медіатори і постачальники, зареєстро­вані в CMC, дотримуються Кодексу поведінки, пройшли навчання відпо­відно до прийнятних галузевих стандартів, мають відповідну страховку, проводять безперервне навчання і розвиток, за необхідності пропонують доступ до процесу розгляду скарг.}

Подібних ресурсів у світі на цей час вже дуже багато.

ODR-платформи швидко розвиваються та, як правило, підтримуються й вітаються державою як шлях зменшення конфліктів у суспільстві та змен­шення завантаження судів.

Лідером за обсягами застосування технології ODR є США. Перша пілотна версія ODR на Ebay (розроблена Ітоном Катчем (Ethan Katsh)) за два тижні з початку роботи дозволила розглянути 200 спорів за допомо­гою електронної пошти. Ця система еволюціонувала в повністю автома­тизовану платформу, яка вирішує до 60 млн спорів на рік (станом на 2016 р., при цьому 90% з яких було зроблено автоматично, без втручання лю­дини). Центр вирішення спорів eBay (Ebay Disputes Resolution Center) - це система вирішення спорів в Інтернеті (ODR) для покупців і продавців на eBay ^[195].

Система проводить користувача за різними типовими сценаріями, якщо сторони не виправдовують очікувань один одного, і пропонує стандартні процедури. Однак eBay передасть справу до державних правоохоронних ор­ганів, якщо вони вважатимуть, що мало місце порушення закону.

PayPal Dispute Resolution. PayPal - найбільша електронна платіжна си­стема. Дозволяє клієнтам оплачувати рахунки і покупки, надсилати і отри­мувати грошові перекази. З жовтня 2002 р. є підрозділом компанії eBay.

Якщо продавець і покупець не змогли при спілкуванні (в будь-який спосіб, наприклад, електронною поштою) врегулювати спір, PayPal Dispute Resolution допомагає їм прийти до вирішення. Як тільки покупець починає процес вирішення спору, PayPal утримує кошти цієї транзакції до тих пір, поки спір не буде вирішено. Якщо покупець і продавець не можуть дійти згоди, спір може бути переведено в претензію. Потім PayPal проведе розслі­дування І винесе рішення 1.

Відповідна система з вирішення спорів існує і в гіганта електронної ко­мерції - Alibaba Group ². На AliExpress вирішуються спори в рамках захисту покупців - AliExpress Case Management³.

Найчастіше вирішення спорів онлайн застосовується у конфліктних си­туаціях, пов’язаних з доменними іменами. Найбільш яскравий приклад у цій сфері - сформована ICANN Політика вирішення спорів в області доменів, що забезпечує захист власників торгових брендів від кіберсквотингу. Система UDRP застосовується для боротьби з недобросовісними підприємцями, що реєструють домени для отримання прибутку на репутації провідних брен- дів. Уже понад 30 000 спорів виграно власниками торгових марок в системі UDRP, що забезпечує впевненість клієнтів у питаннях протидії недобросовіс­ній реєстрації доменів і надає позитивний ефект розвитку електронної тор­гівлі в цілому ⁴.

Основним постачальником програмних продуктів, що використовують­ся у сфері регулювання конфліктів, є підприємство із США SquareTrade. Пер­ший продукт компанії, орієнтований на вирішення спорів онлайн, з’явився в 2000-ті роки, а першим її клієнтом став популярний ресурс eBay. Нада­лі контракти на надання послуг в області ODR компанія уклала з такими зубрами онлайн-комерції, як Амазон, CutchJield, Buy.com, Vanns, Abt тощо. У продуктах SquareTrade були відсутні функціонали для регулювання кон­фліктів між відвідувачами і власниками eBay. Їх завдання полягало в регу­люванні відносин продавців і покупців шляхом використання двох варіантів вирішення спорів - медіації та переговорних процесів. Згідно зі статистикою використання продуктів SquareTrade, були вирішені мільйони конфліктів в 120-ти державах на п’яти мовах світу. Останнім часом на ринку з’являються й нові розробники спеціального програмного забезпечення для ODR, серед яких можна виділити Qualtrust 5.

У 2017 р. в Україні була проведена масштабна конференція «Суди і вирі­шення спорів в режимі онлайн: покращення доступу до правосуддя в Укра­їні». Протягом двох днів зацікавлені особи в Україні знайомилися з можли­востями онлайн-врегулювання спорів як засобу сприяння своєчасному ви­рішенню спорів, зменшенню завантаженості судів та підвищенню задоволе­ності сторін спору результатами його вирішення; знайомились із кращими практиками впровадження програм онлайн-врегулювання спорів у Канаді, Європі та США 1. Представники найуспішніших проєктів презентували свої платформи з ODR. Ознайомимося з деякими з них.

Demander Justice (https://www.demanderjustice.com/) - є провідною онлайн службою подання судових позовів у дрібних справах у Франції.

Demander Justice дозволяє сторонам звертатися в суд без сторонньої до­помоги повністю через онлайн-процедуру всього за два кроки. З моменту свого створення (2012 р.) Demander Justice отримала від клієнтів біля 1 200 000 повідомлень/кейсів у таких сферах, як страхування, банківська справа, те­лекомунікаційні операції, електронна комерція, сусідські спори, неоплачені рахунки-фактури клієнтів тощо.

Платформа функціонує наступним чином. Позивач має спочатку відпо­вісти на декілька запитань про спір через AskJustice.com. По-перше, робиться спроба мирного врегулювання з опонентом, тобто відбувається редагування і автоматична відправка до судового реєстру офіційного повідомлення і де­кларації, адаптованої до спору. Опоненту автоматично надсилаються доку­менти, немає необхідності друкувати що-небудь. Якщо після відкриття спра­ви опонент погоджується врегулювати спір, то може бути укладена мирова угода. По-друге, якщо після закінчення 8-ми днів з моменту відкриття спра­ви опонент не відповість, буде розпочато судовий процес.

Сервіс сформує документи і всі поштові відправлення в автоматичному режимі, гарантує суворе дотримання положень Цивільного процесуального кодексу, що дозволяє уникнути відхилення справи через недотриманість форми. Далі справа розглядається Окружним судом або Радою з трудових спорів.

Youstice (http://www.youstice.com/en/) - визнане прикладне програмне забезпечення, призначене для використання через Інтернет як засіб допо­моги у розгляді скарг споживачів і полегшення здійснення покупок через Інтернет.

Будь-які претензії щодо куплених товарів і послуг споживач може доне­сти через Youstice. Якщо сторонам все-таки не вдається домогтися взаємної угоди, клієнти можуть «вжити більш серйозні заходи» щодо своєї претензії та попросити нейтрального експерта прийняти рішення ^{[196] [197].}

Modria (http://modria.com/) - спеціально створена платформа для вирі­шення спорів у режимі онлайн (ODR), яка допомагає сторонам крок за кроком вирішувати спори в найкоротші терміни. Система містить готові процедури вирішення проблем і автоматично вирішує найбільш поширені й трудомісткі спори (наприклад, боргові, орендні, дрібні претензії, навіть опікунство над дітьми та інші складні типи справ). Містить: вбудований постійний чат, до­ступний на час вирішення спору; шаблони документів і електронних листів; панелі моніторингу в реальному часі; попередньо налаштовані звіти і пара­метри експорту даних; підтримує посередництво, щоб нейтральні сторони могли допомогти або вирішити проблему.

Modria - провідний у світі продукт ODR (розроблений командою, яка була піонером у вирішенні спорів в режимі онлайн на eBay і PayPal), що доз­волив успішно розглянути понад мільйон випадків у США і по всьому світу ^[198].

ODR застосовується не лише до спорів, що виникають у ході здійснення онлайн-транзакцій, а також до спорів у інших сферах. Раніше термін ODR стосувався взагалі вирішення конфліктів, що виникли в Інтернеті, а саме - в спорах щодо правочинів у електронній комерції або в соціальних мережах. З часом технологічні засоби все частіше застосовуються для вирішення тради­ційних офлайн-спорів.

Наприклад, спеціалізована онлайн-платформа для врегулювання спорів у Нідерландах Rechtwijzer надає допомогу навіть у сімейних справах, на­приклад, пропонує подружжю можливість створити власний план розлучен­ня за наявності необов’язкової та обов’язкової онлайн-підтримки (впровадже­на Радою правової допомоги Нідерландів у рамках державного-приватного партнерства).

Рис. 55. Онлайн-платформа в Нідерландах Rechtwijzer (скриншот головної сторінки). URL: https://rechtwijzer.nl/

Платформа має наразі досить великий функціонал і забезпечує вирішен­ня сімейних спорів, включаючи розлучення і роздільне проживання, спорів між орендодавцем і орендарем та трудові спори. Платформа допомагає лю­дям дізнатися про можливі варіанти вирішення спору, а потім вступити в діалог один з одним. Якщо вони не можуть вирішити питання самостійно, Rechtwijzer забезпечує посередництво, винесення судового рішення та ней­тральний розгляд будь-яких угод.

Ставлення до розвитку онлайн-примирних процедур у цілому позитив­не, оскільки вони посилюють ті переваги, які традиційно є характерними для ADR. Можливість дистанційного спілкування сторін спору значно скорочує часові й матеріальні витрати (в тому числі щодо явки сторін до місця вирі­шення спору), особливо у спорах транскордонного характеру. ODR задоволь­няють потребу споживачів у транспарентності процедури (споживачі оціню­ють такий процес порівняно із судовим розглядом як прямий і прозорий). Можливості програмних засобів значно полегшують спілкування: напри­клад, функція електронної розсилки з метою інформування про можливості використання ODR; автоматична реєстрація та інформування зацікавлених осіб про звернення; можливість коригування повідомлень (фільтрація і вида­лення з повідомлень нецензурних виразів) 1.

Дослідники із США E. Katsh, J. Rifkin дали визначення платформам ODR як «четвертої сторони», яка стає учасником процесу вирішення спору поряд зі сторонами угоди і третьою стороною (медіатором/посередником) 2.

Наразі існує багато курсів, які навчають навичкам посередника. Напри­клад, навчальний курс з ODR від досвідчених юристів на сайті ODR Training (https://odrtraining.com).

Цікаво, що платформи ODR, як правило, розробляються без юристів. По­чинаючи від eBay і до недавніх ініціатив ODR добре зарекомендували себе програми, які допомагають людям вирішувати спори без допомоги юрис­тів. Фактично, ці програми зазвичай спеціально призначені для виключення юристів з процесу вирішення спорів ^[199].

Додамо, що багато сайтів ODR (одним із перших сайтів ODR, створених в 1996 р., був Virtual Magistrate - США) не змогли добитися успіху на цьому шляху ^[200].

В Україні розвиток онлайн-вирішення спорів не має помітного розвит­ку. Можливо, через вартість звернення до суду, яка навіть після збільшення судового збору в 2015 р. є меншою, ніж у розвинутих країнах. Не останню роль грають і особливості національного характеру - впевненість у власній правоті і відсутність бажання йти на поступки та шукати компроміс. Крім того, ринок електронної комерції в Україні хоча і зростає рік від року, але є порівняно невеликим, а сума одноразової покупки-онлайн зазвичай має низьку вартість.

Як приклад ODR в Україні можна навести Pinky solutions - платформу з онлайн вирішення справ ¹. На жаль, нам не вдалось у відкритому доступі знайти статистику успішно вирішених спорів за допомогою цієї системи.

ODR має переваги перед іншими способами вирішення спорів: 1) нефор­мальний, гнучкий і не пов’язаний строгими правилами процедури та доказу­вання спосіб; 2) низька вартість участі або її відсутність; 3) підходить для осіб, які знаходяться далеко одна від одної; 4) підходить для спорів, у яких сторо­ни емоційно не можуть перебувати в одній кімнаті; 5) підходить для людей з обмеженими фізичними можливостями; 6) не потрібно залучення юристів ^{[201] [202].}

Мірою розширення використання ODR виникає питання про те, що від­різняє ODR від традиційних форм вирішення спорів, а також, який вплив матиме ODR на різні форми ADR. Унікальні функції ODR обертаються на­ступним чином: 1) комунікація на відстані та 2) інтелект машини. Ці можли­вості привабливі, оскільки додають гнучкості та ефективності. Онлайн-кому- нікація та керування даними можуть забезпечити як нові інструменти, так і підходи до управління взаємодіями та виконання інформаційних завдань, таких як мозковий штурм, визначення варіантів та з’ясування інтересів. Очі­кується, що розвиток технологій у майбутньому забезпечить екрани з більш тонкою роздільною здатністю, таким чином полегшуючи думку про те, що спілкування віч-на-віч може відбуватися на відстані ^[203].

Мінусами ODR є: побоювання людей щодо нових інтернет-технологій, небажання знайомитися з ними; відсутність особистої взаємодії; винайдене рішення в ході ODR не підлягає обов’язковому виконанню; погано підходить для складних справ, а також для випадків, що вимагають негрошових засобів правового захисту ^[204].

До мінусів ODR можна віднести й те, що легкість оскарження певної дії продавця через дистанційність збільшує кількість таких скарг.

Так, просто розміщення шаблонів у Інтернеті або легкий доступ до теле­фонних номерів обслуговування клієнтів має тенденцію до збільшення кіль­кості скарг. Коли eBay коригував свій вебсайт - впровадив додаткове кла­цання мишкою для отримання шаблону скарги, - загальна кількість скарг зменшилась. Коли він перемістив сторінку вирішення скарг ближче до до­машньої сторінки, кількість скарг збільшилась. Хоча збільшення скарг може здаватися тривожним у реальності, але воно допомагає виявленню моделей і джерел спорів. Доцільно припустити, що використання технології забезпечує ODR більше можливості виявити системних учасників конфлікту та системні можливості зменшити конфлікт. У цьому сенсі доцільно охарактеризувати процеси ODR як більш задіяні в управлінні конфліктами, ніж подібні системи ADR, оскільки останні зосереджені на вирішенні окремих справ ¹.

Крім того, впровадження ODR кидає виклик спільним очікуванням щодо конфіденційності в ADR. У багатьох випадках поточне використання ODR обмежується «простими», неемоційними спорами, де зменшення конфіден­ційності не принципове. З часом бар’єр конфіденційності для використання ODR ще зменшиться. Але зараз соціальне ставлення до конфіденційності різ­ко змінюється порівняно з минулим, підростаюче покоління готове викла­дати в Інтернеті велику кількість особистої, чутливої інформації. Хоча деякі розглядають це як наслідок невігластва чи незнання, здається, що тенденція є сильною і, ймовірно, незворотною, її вплив неминуче спричинить карди­нальні зміни в нашому ставленні до конфіденційності. Тобто ступінь дотри­мання конфіденційності в короткостроковій перспективі може розглядатися як недолік, котрий обмежує сферу застосування ODR, але в перспективі ви­явиться менш значущим, ніж дехто може уявити 2.

Можемо очікувати, що використання ODR ще більше пошириться зав­дяки трьом аспектам: 1) зміна поглядів на інтернет-середовище та цифровий зв’язок (зростання цифрової комунікації в житті людей у сучасному суспіль­стві); 2) розроблення все більш потужного програмного забезпечення (нове програмне забезпечення все більше розширюватиме функцію «четвертої сто­рони»); 3) постійне незадоволення функціонуванням судів та ADR ^{[205] [206] [207].}

Співвідношення ODR та Онлайн-судів. Так звані онлайн-суди - це власне не приклад ODR, вони є самостійною формою вирішення спорів, але водночас поєднують властивості традиційних судів і ODR, оскільки, як пра­вило, є державними судами, але з широким використанням примирливих процедур онлайн. Якщо ж примирливі процедури не привели до вирішення конфлікту - суддя вирішує справу, також онлайн. В ході цього дослідження наводились приклади онлайн-судів: Онлайн-трибунал цивільного судочин­ства Британської Колумбії, Інтернет-суд м. Ханчжоу, м. Пекіна та м. Гуан­чжоу (Китай), HM Online Court (Великобританія).

Україна планує запозичити досвід Онлайн-трибуналу цивільного судо­чинства Британської Колумбії. Так, в процесі підготовки експериментальна програма запровадження онлайн-суду в Київському районному суді м. Оде­си за прикладом CRT.

Вебплатформа зі зручною навігацією та привабливим дизайном розро­бляється для надання можливості створення електронної заяви в суд або в поліцію на оскарження протоколу про адміністративне порушення, а також подання електронної заяви в суд щодо розірвання шлюбу та витребування аліментів на виховання дитини.

Тобто спочатку планується експеримент із обмеженою категорією справ. Цільовою аудиторією сайту стануть: 1) водії, які мають на меті оскаржити протокол про адміністративне порушення правил дорожнього руху; 2) один із подружжя, який має на меті розірвати шлюб; 3) батько або мати, які вихо­вують спільних дітей і мають намір витребувати аліменти.

Планується, що сайт має бути інтегрованим із електронним судом Укра­їни (https://cabinet.court.gov.ua/login) для можливості подання електронної за­яви в суд за допомогою електронно-цифрового підпису ^[208].