Російська Федерація

Розвиток ІКТ у судах Російської Федерації відбувається досить стрім­ко останніми роками. Існує низка нормативно-правових актів, що їх впро­ваджують (за хронологією): Федеральний закон від 22.12.2008 р.

Також відповідні питання висвітлено у Постанові Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 13.12.2012 р. № 35 «Про відкритість і гласність судочинства і про доступ до інформації про діяльність судів». І нарешті За­кон «Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації в частині застосування електронних документів у діяльності органів судової влади» від 23.06.2016 р., який передбачив впровадження ІКТ в усіх судах РФ (а не тільки арбітражних і деяких «пілотних» судів, де система електронного судочинства вже працювала).

Верховний Суд РФ з грудня 2011 року надав можливість громадянам от­римувати інформацію електронною поштою про зміну стану судових справ і скарг, зокрема про призначення до слухання, публікацію тексту судового акту на сайті Верховного Суду РФ тощо. З січня 2012 року громадяни ма­ють можливість отримувати дану інформацію і з використанням SMS-пові- домлень. Дані технології згодом стали використовуватися в багатьох інших судах загальної юрисдикції. З 2002 року ведеться робота з розміщення в електронній формі текстів судових рішень. У 2002 році для протоколювання судових засідань встановлено систему технічної фіксації судових процесів. З 2011 року за допомогою цієї системи автоматизовано створення не лише аудіо, але й відеопротоколу судових засідань, які проводяться у Верховному Суді РФ.

Згодом у приміщеннях судів з’явились інформаційні кіоски. Дістала розвитку мережа відеоконференцзв’язку в судах загальної юрисдикції (яка є однією з найбільш використовуваних у світі за кількістю проведен­ня сеансів зв’язку - понад 400 на добу, а перше судове засідання відбуло­ся 18.11.1999 р.) ¹.

На сучасному етапі в судовій системі Російської Федерації застосовуєть­ся Державна автоматизована система «Правосуддя». Основним її завданням є здійснення комплексної автоматизації всіх функціональних і забезпечуваль­них завдань, що стоять перед судами загальної юрисдикції, органами суд­дівського самоуправління, Судовим Департаментом при Верховному Суді Російської Федерації.

У РФ з 1 січня 2017 року набув чинності закон «Про внесення змін в окре­мі законодавчі акти Російської Федерації в частині застосування електронних документів у діяльності органів судової влади» від 23.06.2016 р.), який вніс поправки в усі процесуальні кодекси - кримінальний, цивільний, арбітраж­ний та адміністративного судочинства, за рахунок яких учасники судових справ змогли направляти клопотання, заяви, скарги та додані до них докази в електронному вигляді - для цього необхідно завізувати документ електро­нним підписом і подати через спецформу на сайті суду. Така форма давно діє для арбітражних судів у рамках системи «Мій Арбітр» ^{[166] [167].}

Попередня процедура, що діяла тільки в арбітражних судах, передбача­ла направлення в суд лише відскановані копії документів. Згодом сторони представляли оригінали самому суду. Принциповим нововведенням, запро­вадженим поправками, стала можливість направлення в суд електронних документів з цифровим підписом. У таких документів немає оригіналів на папері ^[168]. У законі сказано, що він повинен застосовуватися за наявності у суду технічної можливості.

Подання процесуальних документів в електронному вигляді до суду здійснюється в особистому кабінеті користувача на офіційному інтернет-порталі (www.sudrf.ru). Електронний документ, засвідчений підписом, створюється шляхом заповнення форми на сайті; своєю чер­гою, електронний образ документа створюється за допомогою засобів

сканування в PDF і також завіряється простим або кваліфікованим цифровим підписом 1.

Через особистий кабінет користувачі можуть отримувати копії судових актів, повідомлення, виклики до суду та інші документи в електронному вигляді.

Всі документи необхідно підписувати електронним підписом. При цьому отримувати ЕЦП необов’язково, оскільки в якості ключа простого електро­нного підпису використовується обліковий запис фізичної особи ЄСІА (єди­ної системи ідентифікації і аутентифікації, яка застосовується для доступу до порталу держпослуг).

Спочатку законопроєкт Мін’юста передбачав, що всі електронні доку­менти, які подають у суд учасники процесу, мають бути підписані кваліфіко­ваним електронним цифровим підписом. Ця ідея була розкритикована юри­стами як надто жорстка: далеко не всі мають такий підпис, а його отримання й обслуговування вимагають витрат 2.

На всіх сайтах судів загальної юрисдикції з’явилася кнопка «звернутися до суду в електронному вигляді».

Рис. 45. Вигляд сторінки входу до порталу Держпослуг

Судові рішення мають підписуватися тільки посиленим кваліфікованим електронним підписом.

Електронне правосуддя за економічними спорами доступно на сайті «Мій арбітр».

Сайт «Мій арбітр» містить сервіси: «електронний страж», «банк рішень арбітражних судів», «календар судових засідань», «картотека справ». За­значено порядок подання документів у електронному вигляді, в тому числі відклику на позов (для останнього необхідно знати номер справи), порядок направлення будь-яких документів у справах про банкрутство через єдиний сервіс. Особистий кабінет, калькулятор держмита, калькулятор заборговано­сті (з можливістю вирахувати проценти за порушення грошового зобов’язан­ня за різні періоди та за різними ставками).

Рис. 46. Вигляд головної сторінки платформи «Мій арбітр»

Рис.

На сайті Верховного Суду РФ працює сервіс «Калькулятор державного мита», який дозволяє самостійно розрахувати розмір державного мита, що підлягає сплаті при поданні позовних заяв.

У спеціальному блоці «Електронна довідкова» можна ознайомитися з текстами судових актів (деперсоніфікованих), з інформацію про призначення до слухання справ тощо.

Для зручності відвідувачів сайту існує «Особистий кабінет». У користу­вачів немає необхідності постійно запитувати інформацію за необхідними справами. Досить один раз обрати відповідну справу - і всі зміни за справою будуть доставлятися відвідувачу автоматично ¹.

Глава Ради суддів анонсував і активну розробку суперсервісу «Право- суддя-онлайн» в рамках існуючої «ГАС-Правосуддя». На його розробку по­трібно близько 580 млн рублів. Ця система буде мати і зручне дистанційне подання документів до судів, і можливість участі в засіданнях онлайн з біо­метричною системою аудіоідентіфікації учасників процесу. Згодом з’явить­ся повністю оцифрована інфраструктура судових засідань. На його думку, такий розвиток допоможе підвищити привабливість російської юрисдикції і для іноземних інвесторів 2.

10.3.