<<
>>

9.3 Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - нова негласна слідча (розшукова) дія, яка прова­диться в порядку, передбаченому ст. 263 КПК України, за рішенням слідчого судді і полягає в негласному технічному відборі та доку­ментуванні розмов та іншої інформації, що передається технічними каналами зв’язку, а також в одержанні, перетворенні і фіксації різ­них видів сигналів, що передаються каналами зв’язку (знаки, сиг­нали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-яко­го виду), інших фактичних даних, які стосуються кримінального проступку.

Відповідно до ч. З ст. 263 нового КПК України «зняття інформа­ції з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведен­ні із застосуванням відповідних технічних засобів спостережен­ня, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються ка­налами зв’язку».

Згідно з ч. 4 ст. 263 нового КПК України «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на упов­новажені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв’язку зобов’язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з тран­спортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої ін­формації, зберігати її в незмінному вигляді».

Відповідно до п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телекомуні­кації» від 18 листопада 2003 р. термін «телекомунікації» означає передавання, випромінювання та (або) приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.

Зняття інформації з телекомунікаційних мереж отримало ста­тус нової слідчої дії, що відноситься законом до окремої підгрупи слідчих дій, об’єднаних поняттям «втручання у приватне спілку­вання», та до більш широкої групи слідчих дій - негласні слідчі 248

(розшукові) дії.

Дана слідча дія отримала певний науковий аналіз у сучасній літературі[196].

У ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено: тран­спортна телекомунікаційна мережа -це мережа, що забезпечує пе­редавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телеко­мунікаційними мережами доступу; телекомунікаційною мережею доступу є частина телекомунікаційної мережі між пунктом закін­чення телекомунікаційної мережі та найближчим вузлом (центром) комутації; пунктом закінчення телекомунікаційної мережі є місце стику (з’єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнан­ня; кінцеве обладнання - це обладнання, призначене для з’єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпе­чення доступу до телекомунікаційних послуг (телефон, мобільний телефон, модем тощо).

Телекомунікаційні системи можна розділити на групи: за типом середовища передачі: 1) кабельні (металеві, волоконно-оптичні); 2) безпровідні (радіохвилі, супутниковий зв’язок); за охоплюва­ною територією: 1) локальні - зв’язок здійснюється на невеликих відстанях; 2) глобальні - різняться способом організації взаємо­дії; за способом комутації: 1) з комутацією каналів (встановлення з’єднання); 2) з комутацією пакетів (без встановлення з’єднання);

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні за використовуваними: 1) протоколами; 2) технічним забезпечен­ням; 3) програмним забезпеченням[197].

У наш час знаття інформації з «транспортних телекомунікацій­них мереж» активно використовується в США, де з 1974 р. осно­вну роботу приймає на себе комп’ютер «Харвіст» (врожай), який за допомогою супутникової техніки «перевіряє» близько 75 млн. телефонних переговорів у всьому світі і близько 1,8 млн. з них оби­рає для аналізу спеціалістами. Комп’ютер реагує на «крамольні» слова і цифрові комбінації. Також у цій країні застосовується під­слуховуючий пристрій, який не потребує встановлення «жучків» до окремого телефону.

Використовуючи унікальність людського голосу, що розпізнається комп’ютером, пристрій можна підключа­ти до всієї телефонної станції[198].

Спеціальний підрозділ передових технологій Office OfAdvanced Information Technology, яке входить в Управління науки і технології ЦРУ, застосовує програму Oasis для перетворення інформації те­лекомунікаційних мереж у текст. Вона розпізнає зміст сказаного і розрізняє мовців. Якщо комп’ютер вже один раз ідентифікував го­лос, то і надалі він його впізнає і позначатиме відповідним чином. Крім того, Oasis шукає в тексті «небезпечні» слова (наприклад, «тероризм», «бомба») та їх синоніми. Зараз технологія Oasis пра­цює лише з англійською мовою, але найближчим часом планується реалізувати підтримку арабської та китайської мов. Система Fluent може перекладати з китайської, корейської, португальської, росій­ської, сербсько-хорватської і української мов. На сьогодні більше половини міжнародних телефонних переговорів ведеться за до­помогою інтернет-телефонії, таким чином розміщення програми в певних сегментах мережі дозволить контролювати вимовляння небезпечних слів навіть у телефонних розмовах[199].

Використання подібних технологій у сфері кримінального судо­чинства в Україні обмежено кримінально-процесуальним правом. Відповідно до ст. 19 Конституції України «органи державної влади

та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе­редбачені Конституцією та законами України». Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж має здійснюватися та­кож відповідно до загальних правил провадження негласних слід­чих (розшукових) дій, визначених в ст. 246-257 КПК України.

Об’єктом слідчої дії - зняття інформації з транспортних теле­комунікаційних мереж може бути лише зміст розмов абонентів чи дані, якими вони обмінюються за допомогою транспортних телеко­мунікаційних мереж.

До інформації, яка може бути зафіксована з застосуванням цієї слідчої дії, належить інформація, яка передається технічними ка­налами зв’язку - телефоном, мобільними засобами телефонного, електронного чи радіозв’язку, за допомогою комп’ютерної мережі зв’язку, включаючи засоби Інтернету: комп’ютерна телефонія [IP- phone], [e-mail], комп’ютерний пейджер [листування методом ICQ - обмін короткими текстовими повідомленнями в режимі реального часу шляхом набору тексту на клавіатурі комп’ютера] тощо.

Роз­мови людей віч-на-віч (один на один) не можуть прослуховуватись в порядку проведення такої слідчої дії і не є її об’єктом.

До інформації, що підлягає фіксуванню з застосуванням проце­суальної форми цієї слідчої дії, не належать дані операторів теле­фонних розмов та інтернет-провайдерів щодо частоти та тривало­сті розмов абонентів, час перебування абонента в мережі зв’язку, інша інформація технічного чи фінансового характеру. Така інфор­мація може бути отримана шляхом наведення довідок.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поділяється на:

- контроль за телефонними розмовами, що полягає в неглас­ному проведенні із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту теле­фонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв’язок, модемний зв’язок тощо), які переда­ються телефонним каналом зв’язку, що контролюється;

- зняття інформації з каналів зв’язку, що полягає в негласно­му одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням тех­нічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв’язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.

Фактичні підстави зняття інформації з транспортних теле­комунікаційних мереж - наявність достатніх підстав вважати, що в інформації, яка передається з застосуванням транспортних те­лекомунікаційних мереж від підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або від інших осіб підозрюваному чи обвинуваче­ному, а також у інформації, якою останні обмінюються за допомо­гою засобів зв’язку між собою, містяться дані про вчинений злочин і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.

Юридична підстава зняття інформації з транспортних теле­комунікаційних мереж - ухвала слідчого судді.

За наявності необхідних підстав слідчий за погодженням з про­курором звертається з поданням до уповноваженого слідчого судді, який розглядає подання, вивчає матеріали справи, за необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого за­лежно від підстав для прийняття такого рішення виносить ухвалу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або про відмову в цьому.

Ухвала про зняття інформації з транспортних телекомунікацій­них мереж виноситься в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства та оперативно-розшукової діяльності. Постанова оскарженню не підлягає.

В ухвалі про зняття інформації з транспортних телекомуніка­ційних мереж зазначаються кримінальна справа і фактичні підста­ви, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім’я та по бать­кові особи, з каналів зв’язку якої має зніматися інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, термін, протягом якого зніма­ється інформація, назва установи, на яку покладається обов’язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого.

Негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з тран­спортних телекомунікаційних мереж доручається відповідним під­розділам органів внутрішніх справ та Служби безпеки України.

О.Я. Баєв вважає, що склалася парадоксальна, на його по­гляд, з правової точки зору некоректна ситуація: в криміналь­но-процесуальний закон, в систему передбачених ним слідчих дій введена дія, що проводиться у винятково таємному режимі 252

і, більш того, яку слідчий самостійно не може, а головне, не по­винен здійснювати[200].

Уповноважений оперативний підрозділ для виконання доручен­ня слідчого, прокурора з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення негласних слідчих (розшукових) дій залу­чає на підставі свого завдання відповідні оперативні та оператив­но-технічні підрозділи.

Уповноважені оперативні підрозділи не мають права виходити за межі доручень слідчого, прокурора (ст. 41 КПК України). Вони зобов’язані повідомляти їх про виявлення обставин, які мають зна­чення для кримінального провадження або вимагають нових про­цесуальних рішень слідчого, прокурора.

Згідно з ч. 4 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» опера­тори телекомунікацій зобов’язані встановлювати на своїх мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органа­ми оперативно-розшукових заходів, забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень спри­яти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення, а також зобов’язані здійснювати захист зазначених технічних засо­бів від несанкціонованого доступу.

У новому КПК України 2012 року визначається (ст. 249), що «строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення неглас­ної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці». Однак, якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погоджен­ням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановления відповідної ухвали.

Згідно з ч. 4 ст. 249 нового КПК України загальний строк, про­тягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на прове­дення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 (шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців із дня пові-

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні домлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяж­кого злочину). У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого суд­ді чи суду та оголошена в розшук, вона може тривати до встанов­лення місцезнаходження розшукуваної особи.

Відповідно до § IOOb КПК ФРН розпорядження про контроль і фіксацію інформації, що передається засобами телекомунікації, може дати тільки суддя. У випадку небезпеки зволікання розпоря­дження може бути віддано й прокуратурою. При цьому розпоря­дження прокуратури втрачає чинність, якщо воно не буде підтвер­джено суддею протягом трьох днів.

Вважаємо, що останнє положення відповідає потребам прак­тики. Часто зняття інформації з технічного каналу зв’язку носить невідкладний характер, а застосування процедури отримання су­дового дозволу, тим більше апеляційного суду, може призвести до втрати важливих доказів.

Модель діяльності правоохоронних органів ФРН в такій ситуа­ції пройшла перевірку на відповідність нормам міжнародного пра­ва, визнана міжнародними правозахисними організаціями і судови­ми установами, а отже може бути рекомендована до впровадження в КПК України.

Саме вдосконалення процедури оперативно-розшукових захо­дів ми розглядаємо як передумову ефективної реалізації оператив­но-розшукових даних в кримінальному судочинстві.

Доцільно доповнити ст. 264 нового КПК України нормами та­кого змісту:

«У невідкладних випадках, коли зволікання з провадженням слідчої дії може призвести до втрати можливості отримати важливі докази у кримінальній справі, проваджуваній за ознаками тяжко­го чи особливо тяжкого злочину, постанова про зняття інформації з телекомунікаційних мереж (технічних каналів зв’язку), про конт­роль і фіксацію інформації, що передається засобами телекомуні­кації, може бути винесена прокурором на підставі обгрунтованих клопотань слідчого чи органу дізнання. Така постанова прокурора втрачає чинність, якщо вона не буде підтверджена рішенням слід­чого судді протягом трьох діб».

Слідчий вивчає зміст знятої інформації, про що складає прото- 254

кол. Після виявлення даних, що мають доказове значення, в про­токолі фіксується відповідна інформація, після чого слідчий сво­єю постановою визнає носій інформації доказом і приєднує його до справи. Дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку, у не­обхідних випадках проводиться з участю спеціаліста. Результати технічного документування телефонних розмов чи зняття інформа­ції з інших технічних каналів зв’язку можуть мати значення доказів у справі за відповідності їх умовам належності до справи, допусти­мості та достовірності.

Допустимими до використання як докази можуть бути лише такі матеріали, які одержані суб’єктом, уповноваженим на здійс­нення відповідної дії, одержані з винесеним відповідно до закону рішенням, одержані з дотриманням гарантованих Конституцією України гарантій недоторканності особистого життя людини та та­ємниці телефонних і інших розмов, самі матеріали всебічно дослі­джені, в тому числі експертами, і є достовірними, немає жодних сумнівів щодо наявності ознак монтажу.

Для визначення достовірності фактичних матеріалів техніч­ного документування може бути призначена - технічна експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису, чи експертиза телекомуніка­ційних систем та засобів, на розв’язання яких можуть бути постав­лені питання: Чи є голос, зафіксований на фонограмі, голосом кон­кретної особи? Чи є ознаки механічного й електронного монтажу на фонограмі? Чи є ознаки втручання в роботу телекомунікаційної системи? тощо.

<< | >>
Источник: Теорія доказів: підручник для слухачів магістратури юридичних вузів / Антонов K. В., Сачко О. В., Тертишник В. M., Уваров В. Г/ За заг. ред. д.ю.н, професора В. М. Тертишника. - K.: КНУ,2015. - 296 с.. 2015

Еще по теме 9.3 Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -