ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО

Підозрюваний як учасник кримінального провадження зі сторони захисту - це особа:

1) якій повідомлено про підозру;

2) особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;

3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй через невстановлення її місцезнахо­дження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передба­чений КПК України для вручення повідомлень (ст.

Усі вказані моменти об'єднує обов'язкова наявність пись­мового повідомлення про підозру, яке, по суті, і є основним способом надання особі статусу підозрюваного. Підтверджен­ням набуття особою процесуального статусу підозрюваного є отримання нею пам'ятки про процесуальні права й обов'язки.

Одне з положень конституційної засади презумпції неви­нуватості визначає особу невинуватою до моменту доведення її вини в законному порядку і встановленню обвинувальним вироком суду. Тому факт набуття особою статусу підозрюва­ного означає для неї можливість реалізувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе. Забез­печення підозрюваному реальної можливості захисту є необ­хідною умовою засади змагальності, за якої результат судо­вого розгляду щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності залежить від обґрунтованості позиції сторін. Процесуальна складова статусу підозрюваного значно поси­люється завдяки забезпеченню участі захисника.

Час перебування особи у статусі підозрюваного законом не визначено, але він випливає з окремих положень КПК Укра­їни та становить:

- 24 години з моменту фактичного затримання за підоз­рою у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особі не вручено письмове повідомлення про підозру;

- від 72 години до одного місяця у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

- до шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

- до дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про пі­дозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Динаміка кримінального процесу через проходження кри­мінальним провадженням стадій у разі передання обвинува­льного акта до суду змінює статус особи з підозрюваного на обвинуваченого.

Обвинувачений (підсудний) як учасник зі сторони захисту - це особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду.

Основними правами підозрюваного, обвинуваченого є: право знати, у вчиненні якого кримінального правопору­шення його підозрюють, обвинувачують; бути чітко і своєча­сно повідомленим про свої права, а також отримати їх роз’яс­нення; на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфі­денційність спілкування, а також після першого допиту мати такі побачення без обмеження їх кількості та тривалості; на участь захисника у проведенні допиту й інших процесуальних дій та інші права.

Обвинувачений також має право: брати участь під час су­дового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їх допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення, збирати і по­давати суду докази, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового прова­дження, виступати в судових дебатах та інші права.

Підозрюваний, обвинувачений зобов’язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування за­ходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; надавати достовірну інформацію пред­ставнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

39.