ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Пред'явлення для впізнання - це слідча (розшукова) дія, яка проводиться у порядку, визначеному ст. 228-231 КПК Ук­раїни, та полягає в демонстрації раніше допитаній особі об'єк­та серед декількох подібних за своїми ознаками об'єктів з ме­тою встановлення його тотожності з об'єктом, який вона раніше сприймала.

Узвичаєно виокремлювати такі види пред'явлення для впі­знання:

1) залежно від об'єкту, який пред'являється для впізнан­ня, розрізняють пред'явлення для впізнання особи, речей і трупа;

2) залежно від ознак, за якими відбувається впізнання особи, виділяють пред'явлення для впізнання за ознаками зо­внішності, за голосом або ходою;

3) за формою пред'явлення вирізняють впізнання об'єкта в натурі чи за фотознімками (матеріалами відеозапису), впіз­нання особи під час взаємного візуального спостереження чи поза візуальним контактом; упізнання об'єкта під час його без­посереднього спостереження чи у режимі відеоконференції.

Процесуальний порядок проведення пред'явлення для впіз­нання визначається в ст. 228-231 КПК України та полягає в та­кому.

Перед пред'явленням для впізнання особи, речі чи трупа слід спочатку дізнатись в особи про ознаки об'єкта, який упізна­ється, умови його сприйняття та можливість особи його впіз­нати в разі його пред'явлення. Якщо особа вказує, що зможе впі­знати об'єкт за сукупністю ознак, це зазначається в протоколі пред'явлення для впізнання. При цьому особі, яка впізнає, забо­роняється попередньо демонструвати об'єкт, який підлягає пред'явленню для впізнання, та інформувати про його ознаки.

Пред'явлення для впізнання особи, трупа чи речі прово­диться за участю не менше двох понятих, окрім випадків фік­сування його перебігу шляхом застосування безперервного ві­деозапису.

Для пред’явлення особи для впізнання залучається не менше трьох статистів - осіб тієї ж статті без різких відмінно­стей у віці, зовнішності й одязі.

Речі пред’являються для впізнання серед інших однорідних речей одного виду, якості й без різких відмінностей у зовніш­ньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, та пояснити, за якою ознакою чи їх сукупністю вона її впізнала. Якщо ж інших однорідних речей не існує, то річ пред’являється для впіз­нання в одному екземплярі. У цьому разі в особи, яка впізнає, запитується, чи вона впізнає пред’явлену річ, і пропонується пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Труп пред’являється для впізнання один. При цьому для проведення його пред’явлення для впізнання можуть залуча­тись спеціалісти, зокрема для фіксування впізнання за допо­могою технічних засобів, психологи, педагоги й інші.

Пред’явлення особи для впізнання відбувається поза візуа­льним контактом у разі її впізнання за голосом або ходою, а поза її візуальним та аудіоспостереженням - з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає. Також у разі необхідності пред’яв­лення особи для впізнання може проводитися за фотознімками або матеріалами відеозапису. При цьому фотознімки, що пред’яв­ляються для впізнання, мають бути в кількості не менше трьох, не мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зобра­ження; особи на фотознімках мусять бути тієї ж статі й не мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка пі­длягає впізнанню. Пред’являти особу для впізнання за матеріа­лами відеозапису допускається лише в тому разі, коли на ньому є зображення особи, яка підлягає впізнанню, і не менше чоти­рьох осіб тієї ж статі без різких відмінностей у віці, зовнішності й одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

У протоколі для впізнання докладно зазначаються ознаки чи їх сукупність, за якими особа впізнала особу, річ або труп. У разі застосування технічних засобів фіксування до протоколу додаються фотографії або матеріали відеозапису. Якщо пред’яв­лення для впізнання проводилося поза візуальним і аудіоспо- стереженням, то в протоколі обов’язково вказується, що особа, пред’явлена для впізнання, не бачила й не чула особу, яка впі­знає. У такому разі до протоколу не вносяться анкетні відомо­сті про особу, яка впізнає, а також вони, всі фотографії і мате­ріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, не долучаються до матеріалів досудового розслі­дування.

97.