ПІДСЛІДНІСТЬ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Підслідність - це сукупність установлених КПК України ознак кримінального правопорушень (зокрема кваліфікація кримінального правопорушення, суб’єкт та місце його вчинен­ня), відповідно до яких воно підлягає розслідуванню певним органом досудового розслідування.

Правила визначення підслідності закріплено у ст. 216, 218 КПК України. На підставі цих правил у теорії кримінального процесу виокремлюють такі види підслідності: предметна (ро­дова), персональна, предметно-персональна, за зв’язком прова­джень, альтернативна, імперативна, територіальна та виключна.

Предметна (родова) підслідність визначається кваліфіка­цією кримінального правопорушення за статтями Особливої частини КК України. Основне правило цієї підслідності закріп­лено у ч. 1 ст. 216 КПК України, воно полягає в тому, що слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розсліду­вання всіх кримінальних правопорушень, окрім тих, які відне­сено до підслідності інших органів досудового розслідування.

У положеннях абз. 1 ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 216 КПК України ви­значено переліки кримінальних правопорушень за статтями КК України, що є підслідними: 1) слідчим органів безпеки; 2) слідчим органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 3) слідчим органів Державного бюро розслідувань.

Зокрема, слідчі органів безпеки здійснюють досудове розс­лідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 201, 201-1, 258-258-5, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332-1, 332-2, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 КК України.

Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розсліду­вання кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204, 205-1, 212, 212-1, 216, 218-1, 219 КК України.

Слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (передба­чено розділом XIX КК України) за винятком кримінальних пра­вопорушень, передбачених ст.

Персональна підслідність обумовлюється специфічними (індивідуальними) ознаками суб'єкта (його посадою тощо) кримінального правопорушення. Наприклад, кримінальні правопорушення, вчинені суддею, працівником правоохорон­ного органу тощо є підслідними слідчим органів Державного бюро розслідувань (ч. 4 ст. 216 КПК України).

Предметно-персональна підслідність визначається зале­жно від кваліфікації та специфічних (індивідуальних) ознак суб'єкта (його посади, тощо) кримінального правопорушення. Наприклад, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК України, якщо кримінальне правопорушення вчинено Президентом України, повноваження якого припинено, народним депу­татом України, Прем’єр-міністром України, суддею та іншими особами (ч. 5 ст. 216 КПК України).

Підслідність за зв'язком проваджень (кримінальних право­порушень) є такою тоді, коли два або більше кримінальних правопорушення, що за загальним правилом є підслідними рі­зним органам досудового розслідування, розслідуються тим органом, якому підслідне перше із вчинених кримінальних правопорушень, під час розслідування якого були виявлені інші пов’язані з ним кримінальні правопорушення (абз. 2 ч. 2, абз. 2 ч. 3, ч. 7 ст. 216 КПК України). Наприклад, якщо під час розслідування кримінального правопорушення, підслідного слідчим органів, що здійснюють контроль за додержанням по­даткового законодавства, будуть встановлені кримінальні пра­вопорушення, передбачені статтями 192, 199, 200, 222, 222-1, 358, 366 КК України, вчинені особою, щодо якої вже здійсню­ється досудове розслідування цими слідчими органами, або якщо вони були вчинені іншою особою, але є пов’язаними із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, то такі кримінальні правопорушення розслідуються слідчими органів, що здійсню­ють контроль за додержанням податкового законодавства (абз.

Альтернативна підслідність буває, коли закон дозволяє розслідувати кримінальні правопорушення, перелік яких чі­тко визначено в КПК України, тому органу, який розпочав його розслідування. 3окрема, це стосується, кримінальних право­порушень, передбачених ст. 209, 209-1 КК України (ч. 9 ст. 216 КПК України).

Зазначене правило стосується розслідування легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, яке по­лягає у тому, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підс­лідності якого належить кримінальне правопорушення, що пе­редувало легалізації (відмиванню) майна. Це пов’язано з тим, що легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, хоч і є самостійним кримінальним правопорушенням, однак йому завжди передують інші злочинні дії, через які зло­чинці власне й отримують таке майно, яке у подальшому стає предметом легалізації (відмивання).

Імперативна підслідність буває тоді, коли підслідність од­ного кримінального правопорушення або декількох взаємо­пов’язаних кримінальних правопорушень визначає прокурор (ч. 10 ст. 216, ч. 3, 5 ст. 218 КПК України). Наприклад, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші криміна­льні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться до­судове розслідування, або іншою особою, якщо ці порушення є пов’язаними із кримінальними правопорушеннями, вчине­ними особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не є підслідними тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійс­нює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю поста­новою визначає підслідність усіх цих кримінальних правопо­рушень (ч. 10 ст. 216 КПК України).

Імперативно визначається і підслідність кримінальних проступків, які вчиняються у районі проведення АТО або на тимчасово окупованій території. Наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення правосуддя та криміна­льного провадження у зв’язку з проведенням антитерористи- чної операції» підслідність кримінальних правопорушень, вчинених у районі проведення антитерористичної операції, у разі неможливості здійснювати досудове розслідування ви­значається Генеральним прокурором.

Територіальна підслідність визначає, що досудове розслі­дування здійснюється тим органом досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення криміна­льного правопорушення (ч. 1 ст. 218 КПК України).

Підслідність кримінальних проступків визначається за тими ж правилами, що передбачаються для злочинів, тобто згідно з вимогами, встановленими ст. 216 КПК України.

90.