<<
>>

§ 2. Виконання судових доручень

Виконання судових доручень у господарському процесі може мати місце або в разі необхідності виконання процесуальних дій на території іноземної держави, коли існує необхідність господарсь­кому суду України звертатися із судовим дорученням до іноземної держави, або, у зворотному порядку, судове доручення може надій­ти до господарського суду України від іноземного суду.

1) У разі якщо у процесі розгляду справи господарському суду не­обхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі про­цесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому ГПК України або міжнародним догово­ром, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому ГПК України або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломати­чними каналами.

Зміст і форма судового доручення про надання правової допо­моги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам ст. 368 ГПК України.

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазна­чаються:

- назва суду, що розглядає справу;

- за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Укра­їна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;

- найменування справи, що розглядається;

- прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про її місце прожи­вання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;

- процесуальне становище осіб, стосовно яких необхідно вчи­нити процесуальні дії;

- чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;

- інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме до­ручення.

Судове доручення про надання правової допомоги оформлю­ється українською мовою. До судового доручення додається за­свідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язко­вість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

Судове доручення про вручення документів громадянину Ук­раїни, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи кон­сульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документа здійснюється під розписку із зазначенням дати вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипло­матичної установи України.

Доручення суду про виконання певних процесуальних дій сто­совно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язко­вість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення пев­них процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинено процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазна­чаються день, час і місце виконання доручення.

Під час виконання судового доручення застосовується проце­суальний закон України. Для виконання доручення не можуть за­стосовуватися примусові заходи.

2) Суд виконує доручення іноземних судів щодо надання пра­вової допомоги - вручення викликів до суду чи інших документів, допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встано­вленому міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - дип­ломатичними каналами.

Судове доручення не приймається до виконання, якщо воно:

- може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;

- не належить до юрисдикції цього суду;

- суперечить закону або міжнародному договору, згода на обо­в’язковість якого надана Верховною Радою України.

Виконання судового доручення здійснюється відповідно до ГПК України. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить зако­нам України. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручен­ня суд, який його виконує, вирішує питання про надання згоди на таку участь.

Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отрима­ними під час виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

У разі неможливості виконання судового доручення суд у по­рядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов’язко­вість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами повертає це доручення іноземного суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.

Щодо доручення іноземного суду про вручення виклику до су­ду чи інших документів, то воно виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходжен­ням юридичної особи. Виклик до суду чи інші документи, що підля­гають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються осо­бисто фізичній особі чи її представникові або представникові юри­дичної особи під розписку. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за доручен­ням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду, пред­ставник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.

У разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належ­ним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, якій мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за до­рученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.

Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отри­мання, а якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з'явилися до суду, - у день такого судового засідання.

Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судово­го засідання, в якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроб­лені особами у зв'язку з отриманням документів, а також підтвер­дженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику процесуальних прав іноземних осіб.

2. Визначте компетенцію господарських судів в Україні у спра­вах за участю іноземних осіб

3. Визначте особливості виконання судових доручень.

<< | >>
Источник: Господарський процес : навч. посіб. / [В. А. Кройтор, О. В. Синєгубов, О. Г. Бортнік та ін.] ; за заг. ред. проф. В. А. Кройтора ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків,2020. - 328 с.. 2020

Еще по теме § 2. Виконання судових доручень:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -