Порядок подання заяви в порядку наказного провадження. Розгляд справи в порядку наказного провадження
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності. Положеннями статті 150 Господарського процесуального кодексу України визначено форм і зміст заяви про видачу судового наказу.
Зокрема, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено:- найменування суду, до якого подається заява;
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
- ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
- вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
- перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет до боржника, який має зареєстрований електронний кабінет, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
До заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено право подати в електронній формі за умови, якщо боржник має офіційну зареєстровану електронну адресу.За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір. При цьому, варто зазначити, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Суддя вправі відмовити у видачі судового наказу, якщо наявні підстави, передбачені статтею 152 Господарського процесуального кодексу України. При чому частина підстав для відмови у видачі судового наказу виключає можливість заявника повторно звертатись з заявою про видачу судового наказу. Зокрема, це коли заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України; заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 Господарського процесуального кодексу України; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою; судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.Статтею 153 ГПК України визначені наслідки відмови у видачі судового наказу. Залежно від обставин відмови у видачі судового наказу заявник вправі повторно звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу або позбавлений можливості для повторного звернення.
Відповідно до статті 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Варто зазначити, що на відміну від позовного провадження, видача судового наказу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований.
У судовому наказі зазначаються:
- дата видачі наказу;
- найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника;
- посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; сума грошових коштів, які підлягають стягненню;
- сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;
- повідомлення про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті;
- відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу;
- дата набрання судовим наказом законної сили;
- строк пред’явлення судового наказу до виконання;
дата видачі судового наказу стягувачу.
Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу в електронній формі до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили.
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику.
3.