ПЕРЕДМОВА
Конституційне закріплення в Україні основного завдання держави та її органів як утвердження та забезпечення прав і свобод людини та громадянина обумовило необхідність створення дієвого інституцій- ного механізму його реалізації.
Зрозуміло, що на виконання цього завдання спрямовано діяльність усіх гілок державної влади - і законодавчої, і виконавчої, і судової. Кожна з них реалізує його за допомогою власних, властивих лише їй засобів: законодавча влада - здійснюючи законодавчу діяльність, виконавча влада - публічне управління, а судова - правосуддя. Крім того, існує низка державних органів, які Конституцією і законами України не віднесено до жодної із цих гілок влади, наприклад Прокуратура України, Служба безпеки України тощо. Це переважно органи, на які покладаються функції охорони та захисту існуючого правопорядку, діяльність яких не можна обмежити якоюсь однією гілкою влади. Те ж саме можна стверджувати і щодо правоохоронних органів, адже до них належать як представники усіх гілок державної влади, так і органи, що до них не належать. Об’єднуючим для цих органів є характер функцій, які на них покладено, - це саме правоохоронні функції.Інакше кажучи, правоохоронні органи є особливими державними інституціями, об’єднаними не місцем, яке вони посідають в організаційній будові державного механізму, а їх функціональним призначенням. Ще одна ознака, яка характеризує цих суб’єктів, - це засоби, які можуть використовувати правоохоронні органи для виконання своїх завдань і функцій. Маються на увазі заходи державного примусу, які не можуть застосовувати інші владні суб’єкти.
Чинним законодавством чітко не визначено, які саме органи належать до правоохоронних, так само як відсутні і однозначні критерії віднесення тих чи інших органів до таких. Отже, у навчальній та науковій літературі пропонуються різні точки зору як на розуміння сутності цих органів, так і на їх систему та види.
Останнім часом у законодавстві та в юридичній теорії із системи правоохоронних органів почали виокремлювати контрольно-наглядові та право- захисні органи, які мають низку особливостей, що стосуються як покладених на них завдань і функцій, так і засобів їх реалізації. Сприймаючи ці новації, автори виділили ці органи не лише у змісті підручника, але й у його назві, запропонувавши власну систему органів, на які в Україні покладаються правоохоронні та правозахисні функції.Разом із судовими органами, до яких, крім судів усіх видів, належать також органи, що забезпечують їх діяльність (Державна судова адміністрація України, апарати судів, служби організаційного забезпечення роботи та охорони судів, органи кадрового забезпечення судів - Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя), правоохоронні, контрольно-наглядові та правозахисні органи утворюють згадану систему, тобто систему забезпечення верховенства права, законності і правопорядку, захист прав, свобод та законних інтересів громадян, прав і законних інтересів юридичних осіб, суспільства та держави, запобігання правопорушенням і їх припинення й застосування державного примусу до осіб, які допустили порушення закону.
Підручник покликаний дати читачам знання про систему та правовий статус усіх цих органів, порядок їх утворення та підпорядкування, їх завдання та функції, правову основу діяльності, обов'язки і права, гарантії діяльності, особливості кадрового забезпечення та взаємодії з іншими суб'єктами.
Під час підготовки підручника авторами використано численні нормативні джерела - Конституцію України, кодекси, закони, насамперед так звані статусні (наприклад, «Про Конституційний Суд України», «Про прокуратуру», «Про Національну поліцію» та ін.) і підза- конні нормативно-правові акти, які становлять правову основу діяльності зазначених органів.
Автори врахували напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених-юристів щодо розуміння тих чи інших понять і термінів, а також характеристики правового статусу судових, правоохоронних, контрольно-наглядових та правозахисних органів, при цьому пропонуючи й обстоюючи власну позицію у їх трактуванні.
У підручнику системно розкриваються поняття та основні риси судової, правоохоронної, контрольно-наглядової та правозахисної діяльності, розглядаються організація та правовий статус суб'єктів судової системи, правоохоронних, контрольно-наглядових і правозахи- сних органів України. Для зручності користування подано також словник основних термінів, список скорочень і предметний покажчик.
Авторський колектив висловлює вдячність рецензентам - доктору психологічних наук І. В. Клименку, доктору юридичних наук, професору Л. М. Москвич і кандидату юридичних наук І. С. Нурулла- єву огли за цікаві і слушні зауваження та побажання, висловлені щодо рукопису підручника.
Книга буде корисною для викладачів, науковців, курсантів, студентів, слухачів, ад'юнктів, аспірантів закладів вищої освіти юридичного профілю та всіх, хто цікавиться питаннями здійснення правосуддя, правоохорони та правозахисту.