ТЕМА №9. УРЯДИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: АНАЛІЗ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ

1. Місце уряду в системі вищих органів влади. Поняття, склад та призначення уряду.

2. Порядок формування урядів. Види урядів: однопартійний уряд, коаліційний уряд, службовий уряд, уряд меншості, уряд національної єдності, безпартійний уряд, тимчасовий уряд.

3. Компетенція урядів, урядова правотворчість, реґламентарні акти. Співвідношення регламенту та закону. Делеговане законодавство: суть, види, засоби контролю над ним.

4. Структура та організація урядів. Глава уряду: правове положення,

призначення, роль. Міністерства та відомства. Урядові комітети та інші допоміжні органи. Консультативні органи при центральних відомствах.

5. Конституційно-правова, політична, кримінальна, цивільно-правова, дисциплінарна відповідальність урядів зарубіжних країн.

Уряд та його апарат є найважливішою складовою та центральною ланкою усього державного механізму. Уряд - це колегіальний виконавчої влади загальної компетенції, що здійснює управління всією країною. На відміну від органів законодавчої влади воно не створює закони, а виконує їх. Виконавча влада відрізняється від законодавчої тим, що її органи, передусім уряд, забезпечують повсякденну життєдіяльність суспільства, їх діяльність пов’язана із щоденним задоволенням матеріальних і духовних потреб людей.

Виконавча влада є найсильнішою у будь-якій державі з огляду на наявність у її розпорядженні матеріальних, фінансових, інформаційних і силових ресурсів. Роль уряду та інших органів виконавчої влади в державі значною мірою залежить від форми державного правління, форми державного (політико-територіального) устрою, розкладу партійно-політичних сил у суспільстві і передусім у парламенті, взаємовідносини уряду з іншими вищими органами державної влади і нерідко суттєво відрізняється від конституційних приписів.

На сьогоднішній вчені день виділяють чотири форми органів виконавчої влади:

1) в країнах із впливом англосаксонської системи права (Великобританія, Індія тощо) розрізняють уряд і кабінет.

2) В країнах континентального права (Франція, франкомовні країни Африки) розрізняють раду міністрів і раду кабінету

3) В країнах тоталітарного соціалізму, в постсоціалістичних державах середині уряду створюється президіям чи бюро уряду.

4) В деяких випадках у складі уряду створюються міжвідомчі комітети чи комісії

В різних країнах уряд може мати різні назви, але у більшості країн - це рада міністрів, кабінет міністрів, державна рада, федеральна рада чи уряд. В президентських республіках (США, Бразилія, Мексика) та дуалістичних монархіях уряду як колегіального органу не існує, чи виконавча влада безпосередньо належить главі держави, за дорученням якого адміністрація як дорадчий орган здійснює управління країною.

Уряд відіграє важливу роль у розробленні та формулюванні основних цілей політики держави, визначенні шляхів і засобів їх досягнення та здійснення.

Спосіб формування уряду залежить від форми правління і може бути парламентським і позапарламентським.

Парламентська модель передбачає утворення уряду на базі підсумків парламентських виборів (у двопалатному парламенті виборів до нижньої палати). Це є характерним для парламентарних республік і монархій та багатьох змішаних республік. Після кожних виборів уряд формується спочатку, навіть якщо у влади збереглась та сама партія, але вибори нового президента не тягнуть створення нового уряду. Хоча в деяких країнах глава держави призначає главу уряду, але відносно якого є підстави вважати, що він і очолюваний ним уряд будуть користуватись довірою більшості парламенту чи його нижньої палати.

Позапарламентська модель формування центральної виконавчої влади є характерною для президентських республік і дуалістичних монархій, а також деяких змішаних республік. У змішаних республіках розрізняють формально позапарламентську модель, яка насправді є парламентською, оскільки потребує довіри парламенту (нижньої палати) (Франція), та реально позапарламентську, за якої центральна виконавча влада довіри парламенту не потребує і формується незалежно від нього.

Особливу увагу слід приділити видам урядів (з партійної точки зору). Сучасні науковці пропонують виділяти наступні види урядів: однопартійний уряд, коаліційний уряд, службовий уряд, уряд меншості, уряд національної єдності, безпартійний уряд, тимчасовий уряд.

Переходячи до розгляду питання про компетенцію урядів слід звернути увагу на той факт, що в більшості конституцій компетенція уряду окреслена загальним чином. Це дає підстави вважати, що компетенція уряду, що здійснює поточне управління країною, охоплює будь-які питання державного життя, оскільки вони не віднесені до відання інших державних органів. В парламентських республіках і монархіях уряд здійснює повноваження, що за конституцією належать главі держави, хоча інколи визначаються і деякі особливі повноваження уряду - зазвичай з приватних питань. В тих президентських республіках, де уряду як колегіального органу не існує, його повноваження здійснює глава держави, а міністри, складаючи його кабінет, діють за вказівкою глави держави, допомагаючи йому здійснювати свої повноваження (Бразилія, США та ін.). Така сама система склалась і в тих президентських республіках, де є ради міністрів (Перу), хоча в даному випадку інколи передбачається і певні власні повноваження уряду.

Рішення, що приймає уряд чи від його імені глава виконавчої влади чи комітет кабінету можуть значно різнитись за юридичною природою. Отже, уряд видає підзаконні акти - нормативні та ненормативні (укази, ордонанси, декрети, розпорядження тощо). В ієрархії вони займають нижче місце порівняно з актами глави держави. Проте, найбільш значні рішення, що породжують відповідні правові наслідки і юридичну відповідальність за їх невиконання, видаються у формі правових нормативних актів. Подібні акти виконавчої влади можуть мати різні найменування в різних країнах. В США - це виконавчі накази президента, у Великобританії - накази королеви у раді, у Франції - ордонанси і декрети тощо. Усі вони мають узагальнену назву «реґламентарні акти» уряду, що підкреслює той факт, що ними регламентуються і врегульовуються найважливіші сфери суспільних відносин,організації та здійснення державного управління.

Слід також звернути увагу на те, що акти виконавчої влади мають загальнообов’язковий характер, вони діють на території країни і утворюють досить важливу частину національного права.

Щодо структури та організації урядів слід зазначити, що міністерства і відомства є галузевими органами виконавчої влади, що мають спеціальну компетенцію в окремих сферах державного управління. В різних країнах існують різні за профілем міністерства (іноді це навіть міністерства у справах племінних вождів та звичаїв), але зазвичай, це міністерство оборони, закордонних справ, праці, фінансів, сільського господарства, охорони здоров’я, освіти тощо.

Поряд із міністерствами існують також відомства (комітети, управління, департаменти, секретаріати,). Номенклатура відомств є різноманітною і залежить від національних традицій слово застосування. Відомства можуть бути: 1) урядовими (коли їх керівники входять до складу уряду) та 2) неурядовими (коли керівники яких до складу уряду не входять). Серед неурядових можуть бути відомства, що не знаходяться у підпорядкуванні жодного органу в тому числі і уряду.

Останнім часом спостерігається тенденція створювати при уряді особливий апарат, що здійснює управління його справами. Керівник цього апарату - досить впливова особа і зазвичай набуває статусу міністра. Так, у Великобританії зростає значення таких структур, як особистий секретаріат Прем’єр-міністра та секретаріат Кабінету. У Франції при Прем’єр-міністрі діють цивільний та воєнний кабінети. В Німеччині очолюване міністром Відомство Федерального канцлера розробляє рекомендації для глави уряду за усіма напрямками політики та ін.

Також слід звернути увагу, що до органів галузевого управління також додаються ще й армія, поліція, в’язниця та ін.

Окремо слід розглядати питання про відповідальність уряду та його членів і залежить вона від того чи здійснені ними правопорушення при виконанні службових обов’язків чи у якості приватних осіб. В останньому випадку в деяких країнах вони відповідають на тих самих умовах як і звичайні громадяни, але в деяких країнах передбачений міністерський імунітет: міністр передається до суду за постановою парламенту, і засуджує його особливий суд.

Необхідно також розрізняти відповідальність уряду: 1) політичну; 2) кримінальну; 3) цивільну; 4) дисциплінарну.

Дайте визначення таких понять

Уряд, виконавча влада, однопартійний уряд, коаліційний уряд, службовий уряд, уряд меншості, уряд національної єдності, безпартійний уряд, тимчасовий уряд, «тіньовий кабінет», парламентський спосіб формування уряду, позапарламентський спосіб формування уряду, міністерство, відомство, ордронанс, декрет, регламентарні акти уряду, делеговане законодавство, міністерський імунітет, вотум недовіри, резолюція осуду, інвеститура, армія, поліція, в’язниця

Тематика рефератів

Ж Конституційно - правовий статус членів уряду у Великобританії, Японії: імунітети, привілеї, класні чини.

Тестові завдання

1. Уряд - це:

а) колегіальний орган загальної компетенції, який здійснює керівництво виконавчої влади;

б) одноособовий орган, який вирішує стратегічні питання у галузі екології;

в) організація державних службовців, які здійснюють наукову, технічну допомогу парламенту;

г) з’їзд глав держав, міністрів закордонних справ, дипломатів;

д) громадське об’єднання істориків, археологів і мистецтвознавців, з метою виявлення відповідних пам’яток.

2. Уряд національної єдності характеризується як:

а) об’єднання у рамках уряду всіх політичних партій в кризовий момент;

б) сукупність осіб, які об’єднанні історично обумовленими соціальними формами спільного життя та діяльності;

в) політичне утворення, яке сформувалось в наслідок зміни режиму, не конституційним шляхом;

г) уряд, який сформувався внаслідок недомовленості партій між собою;

д) об’єднання урядів декількох країн.

3. Передача повноважень нижчестоящому відомству називається:

а) субординація;

б) координація;

в) люстрація;

г) ревізія;

д) субделегація.

4. В основі формування уряду Великобританії та Італії лежить:

а) президентська модель;

б) полупрезидентська модель;

в) парламентська модель;

г) позапарламентська модель;

д) напівпрезидентська модель.

5. Кабінет в США формується:

а) Президентом;

б) сенатором за згодою Верховного Суду;

в) по результатам виборів;

г) Верховним суддею за згодою Президента;

д) Президентом за згодою Сенату.

6. Державним секретарем в США є:

а) перший заступник міністра;

б) міністр іноземних справ;

в) керівник неурядового відомства;

г) Голова Уряду;

д) секретар Прем’єр-міністра.

7. “Кухонний кабінет ” при президенті США має статус:

а) наради, на якій вирішуються питання, щодо легкої промисловості;

б) постійної наради наближених міністрів;

в) органу, який розглядає судові та кримінальні справи;

г) наради, яка розглядає питання Президента;

д) кабінету, який займається питаннями сім’ї та молоді.

8. Відомство - це:

а) центральна установа, яка відає певною галуззю;

б) лікувальний заклад;

в) адміністративно - територіальна одиниця;

г) громадська організація, яка займається питаннями розвитку культури;

д) парламентська комісія.

9. Не урядове відомство являє собою:

а) не підпорядковане відомство;

б) депутатську групу;

в) профспілкову організацію;

г) відомство керівники якого до складу уряду не входять;

д) збори по інтересам.

10. Несумісність членів відомства проявляється в:

а) одночасному здійсненню публічних та приватних функцій;

б) в несумісності характерів між членами уряду;

в) різність думок по конкретним питанням;

г) не бажання працювати разом;

д) одночасне займання двох державних посад.

11. В президентській республіці головою уряду є:

а) Віце-Президент;

б) Прем’єр - Міністр;

в) Президент;

г) державний Секретар;

д) монарх.

12. Конституцією не передбачено існування Кабінету міністрів в:

а) Франції;

б) Німеччині;

в) Росії;

г) США;

д) Словаччині.

13. Міністр Індії може втратити портфель на протязі 6 місяців після призначення у випадку, якщо він:

а) не став членом партії;

б) не оженився;

в) не володіє англійською мовою;

г) систематично запізнюється на засідання;

д) не переїхав до столиці жити.

14. Уряд Італії несе відповідальність перед:

а) Президентом;

б) Прем’єр - Міністром;

в) верхньою палатою;

г) нижньою палатою;

д) усім Парламентом в цілому.

15. Недовіра Уряду канцлеру за Конституцією ФРН, називається:

а) резолюція осуду;

б) вотум недовіри;

в) абсолютне вето;

г) конструктивний вотум;

д) вотум довіри.

Контрольні питання та завдання

1. Надайте визначення терміну «уряд»? Яке місце та роль займає уряд в системі вищих органів державної влади?

2. Що розуміється під поняттям «уряд» у Сполучених Штатах Америки та інших президентських республіках?

3. Що розуміється під поняттям кабінет? Які значення та різновиди цього терміну відомі на сьогоднішній день?

4. Назвіть сфери компетенції уряду в світовій практиці?

5. В чому полягає імунітет членів уряду?

6. Порівняйте статус глави уряду в Україні та інших країнах? Результати слід викласти у формі порівняльної таблиці.

7. Проаналізуйте обсяг компетенції урядів в зарубіжних країнах. Результати

слід оформити у вигляді порівняльної таблиці (не менше 10 країн)

8. Проаналізуйте яким чином в зарубіжних країнах відбувається процес формування урядів. Результати слід оформити у вигляді порівняльної таблиці (не менше 10 країн)

9. Проаналізуйте види актів та обсяг компетенції урядів в зарубіжних країнах.

Результати слід оформити у вигляді порівняльної таблиці (не менше 10 країн)