ДОДАТОК Б КОНСТИТУЦІЯ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ

Ми, народ Сполучених Штатів, заради ство­рення досконалішої Спілки, утвердження правосуддя, збе­реження спокою в краї, налагодження спільної оборони, сприяння загальному добробуту й забезпечення нам та нашим нащадкам благ свободи, установлюємо й запрова­джуємо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки.

СТАТТЯ І

Розділ 1. Всі ухвалені тут повноваження за­конодавчої влади надаються Конгресові Сполучених Шта­тів, який складається з Сенату й Палати представників.

Розділ 2. Палата представників складається з членів, обираних що два роки народом усіх штатів, при­чому виборці кожного із штатів повинні відповідати тим самим вимогам, що визначені для виборців найчисленні- шої палати законодавчих зборів штату.

Не може бути представником той, хто не досяг двадцяти­п’ятилітнього віку, не був протягом останніх семи років гро­мадянином Сполучених Штатів і не є на момент обрання жителем того штату, де його обирають.

Представники й прямі податки розподіляються поміж окремими штатами, що можуть вступити до цієї Спілки, пропорційно до чисельності їх населення, для визначення жої до числа всіх вільних людей, включаючи осіб, зобо­в’язаних кому-небудь службою на кілька років, і виклю­чаючи індіанців, котрі не платять податків, додаються три п’ятих від усіх інших осіб. Такий облік провадитиметься протягом трьох років після першої сесії Конгресу Сполу­чених Штатів, а потім через кожні десять років таким спо­собом, який буде визначено спеціальним законом. Від кож­них тридцяти тисяч жителів не може бути обрано більш як одного представника, але кожен штат повинен мати хоча б одного представника; а до вчинення такого обліку штат Нью-Гемпшир має обирати трьох, Массачусетс — вісьмох Р од-Айленд і колонія Провиденс — одного, Коннектикут — п’ятьох, Нью-Йорк — шістьох, Нью-Джерсі — чотирьох Пенсильванія — вісьмох, Делавер — одного, Меріленд — шістьох, Віргінія — десятьох, Північна Кароліна — п’ятьох.

Коли відкриваються вакансії у представництві од якого- небудь штату, тоді його виконавча влада повинна призна­чити вибори для заповнення цих вакансій.

Палата представників обирає свого Спікера та інших посадових осіб, і тільки їй одній належить право виголо­шувати й провадити імпічмент.

Розділ 3. Сенат Сполучених Штатів складає­ться з двох сенаторів од кожного штату, обираних на шість років законодавчими зборами штатів, і кожний сенатов має один голос.

Негайно після того, як сенатори зберуться внаслідок свого першого обрання, вони повинні розділитися на три по змозі однакові групи. Місця сенаторів першої групи стають вакантні по закінченні другого року, другої групи — по закінченні четвертого року й третьої групи — по закін­ченні шостого року, так щоб третина Сенату переобирала­ся кожні два роки; а коли через відставку чи з якої іншої причини вакансії відкриються в перерві між сесіями зако­нодавчих зборів того чи іншого штату, тоді його виконав­ча влада може зробити тимчасові призначення, аж поки наступна сесія законодавчих зборів заповнить ці вакан­сії.

Не може бути сенатором той, хто не досяг тридцяти­літнього віку, хто не був протягом останніх дев’яти років громадянином Сполучених Штатів і не є на момент обранню жителем того штату, де його обирають.

Віце-президент Сполучених Штатів є голова Сенату, але

може голосувати лише в тому випадку, коли голоси роз­діляться порівну.

Сенат обирає інших своїх посадових осіб, а також Голову pro tempore [§] дл я заміщення Віце-президента на час його відсутності або коли він виконує обов’язки Президента Сполучених Штатів.

Сенатові належить виняткове право здійснювати судо­чинство у справах імпічменту. Засідаючи з цією метою, сенатори складають присягу або дають урочисту обіцянку. Якщо судять Президента Сполучених Штатів, головує Головний суддя. Жодна особа не може бути засуджена без згоди двох третин присутніх сенаторів.

Присуд у випадках імпічменту обмежується лише усу­ненням із посади й позбавленням права обіймати й вико­ристовувати будь-яку почесну, відповідальну чи прибутко­ву посаду на службі Сполучених Штатів; але опісля особа, визнана винною, все ж улягає звинуваченню, розслідуван­ню, суду й покаранню у відповідності із законом.

Розділ 4. Час, місце й спосіб обрання сена­торів та представників визначаються в кожному штаті його законодавчими зборами; але Конгрес може в будь- який час своїм законом запровадити чи змінити такі пра­вила, за винятком положення про місце обирання сенато­рів.

Конгрес збирається не рідше одного разу на рік, і його сесії починаються в перший понеділок грудня, якщо законом не буде визначено іншого дня

Розділ 5. Кожна палата вирішує питання, пов’язані з результатами виборів, повноваженнями й пра­вомірністю обрання її членів, і більшість кожної з палат складає кворум, необхідний для ведення справ; але при­сутня меншість може переносити засідання з одного дня на другий і має право вживати до відсутніх членів такі стягнення й примусові заходи, до яких та чи інша палата вважатиме за необхідне вдатися.

Кожна палата може установляти собі регламент засі­дань, карати своїх членів за порушення порядку й двома третинами голосів виключати таких із свого складу.

Кожна палата веде протокол своїх засідань і періодично публікує його, за винятком тих розділів, які, на думку чле­нів палати, мають таємний характер; а відомості про голоси «за» і «проти», подані членами тієї чи тієї палати з якого- небудь питання, за бажанням однієї п’ятої присутніх запи­сують до протоколу.

Жодна з палат під час сесії Конгресу не може без згоди другої палати відкласти свої засідання більш ніж на три дні або ж призначити їх не в тому місці, де повинні засідати обидві палати.

Розділ 6. Сенатори й представники дістають за свою службу винагороду, визначену законом і виплачу­вану із скарбниці Сполучених Штатів. У всіх випадках, окрім державної зради, тяжкого карного злочину й пору­шення громадського порядку, вони захищені від арешту під час їхньої присутності на сесії відповідної палати, а та­кож по дорозі туди чи назад; за слова ж і суперечки в тій чи тій палаті вони не можуть бути притягнені до відповідаль­ності в будь-якому іншому місці.

Жоден сенатор чи представник не може бути призначе­ний протягом часу, на який його обрано, на будь-яку цивільну посаду на службі Сполучених Штатів, якщо цю посаду створено або пов’язану з нею платню збільшено в означений період, і жодна особа, що обіймає будь-яку поса­ду на службі Сполучених Штатів, не може бути членом тієї чи тієї палати, поки перебуває на тій посаді.

Розділ 7. Всі біллі про збір державних доходів складаються в Палаті представників, але Сенат може про­понувати поправки до них і брати участь у їх обговоренні, як і з приводу інших законопроектів.

Кожен білль, ухвалений Палатою представників та Сена­том, перш ніж стати законом, подається на розгляд Прези­дентові Сполучених Штатів. Якщо Президент схвалює білль, то підписує його, а в супротивному разі повертає із своїми запереченнями до тієї палати, звідки він вийшов, і палата, внісши ті заперечення повністю до свого протоко­лу засідання, переглядає білль. Якщо по такому перегляді білль буде схвалено двома третинами голосів палати, він "азом із запереченнями Президента передається до другої палати, де його також переглядають, і, коли схвалять двома третинами голосів цієї палати, білль стає законом. Але в усіх таких випадках обидві палати вдаються до поімен­ного голосування, й імена осіб, що голосували «за» чи «про­ти» білля, вносяться відповідно в протоколи засідань кожної з палат. Якщо Президент не поверне білля протягом десяти днів (не рахуючи неділь), білль стає законом, так само як коли б Президент підписав його; білль не стає зако­ном лише в тому разі, коли його неможливо було повер­нути до Конгресу через те, що Конгрес переніс свої засі­дання.

Всяка ухвала, резолюція чи постанова, для яких необхід­на згода Сенату й Палати представників (за винятком рішень про перенесення засідань), подаються Президентові Сполучених Штатів і тільки після його схвалення набу­вають чинності; у разі ж несхвалення вони повинні бути знов затверджені двома третинами голосів Сенату й Палати представників у відповідності з тими правилами й умовами, які визначені щодо біллів.

Розділ 8. Конгрес має право: запроваджувати й стягувати податки, мита, данини й акцизні збори для того, щоб сплачувати борги й забезпечу­вати спільну оборону та загальний добробут Сполучених Штатів; причому всі мита, податки й акцизні збори мають бути однакові на всій території Сполучених Штатів;

робити позики від імені Сполучених Штатів;

регулювати торгівлю з чужоземними державами, між окремими штатами й з індіанськими племенами;

установляти однакові правила про натуралізацію та од­накові закони про банкрутства на всій території Сполуче­них Штатів;

карбувати гроші, регулювати їхню вартість та вартість чужоземної монети, визначати одиниці мір і ваги;

визначати покарання за підробку державних цінних па­перів та обігових грошей Сполучених Штатів;

засновувати поштові служби та поштові шляхи; заохочувати розвиток наук і ремесел, забезпечуючи на певний термін авторам та винахідникам виняткове право на їхні відповідні твори й відкриття;

засновувати підлеглі Верховному суду судові органи;

визначати й карати морський розбій, тяжкі злочинства у відкритому морі та інші порушення міжнародного права;

оголошувати війну, видавати каперські свідоцтва та до­зволи на репресалії й установляти правила стосовно ареш- ^гів на суходолі й на морі;

набирати й утримувати війська; проте ніякі грошові асигнування на ці потреби не повинні робитися більш ніж на дворічний термін;

створювати й утримувати флот;

видавати правила для керування й організації суходіль­них та морських сил;

забезпечувати скликання міліції для виконання законів Спілки, придушення повстань і відбиття нападів;

вживати заходів щодо організації, озброєння й дисциплі­нування міліції та щодо керування тією її частиною, яка може бути використовувана на службі Сполучених Штатів, зберігаючи за відповідними штатами право призначати офіцерів і навчати міліцію згідно із статутними правилами, визначеними Конгресом;

користуватися в усіх випадках винятковою законодавчою владою в наданому котримсь із штатів окрузі (що не пере­вищуватиме десяти квадратних миль), який, за згодою Конгресу, стане місцем перебування Уряду Сполучених Штатів, а також здійснювати подібну владу на всіх місцях, придбаних за згодою законодавчих зборів штату, що стане місцем перебування Уряду для побудови фортів, державних Складів, арсеналів, доків та інших необхідних споруд; а також створювати всі потрібні й належні закони для здійснення як згаданих вище прав, так і всіх інших прав, якими ця Конституція наділяє Уряд Сполучених Штатів або ж його органи чи урядовців.

Розділ 9. До тисяча вісімсот восьмого року Конгрес не може забороняти переміщення чи ввезення тих осіб, кого будь-який із-існуючих нині штатів матиме за потрібне допустити, але таке ввезення може обкладатися податком чи митом, не більшим ніж десять доларів за кожну особу.

Не повинна припинятися дія привілею habeas corpus*, якщо тільки цього не вимагатиме громадська безпека у випадку заколоту чи вторгнення.

Не можуть ухвалюватися біллі про позбавлення грома­дянських та майнових прав чи будь-які закони ex post facto.

Не дозволяється обкладання подушним чи іншими пря­ними податками інакше як у відповідності з переписом чи згаданим вище обліком населення.

Не можуть накладатися податки чи мита на предмети, що вивозяться з будь-якого штату.

Не повинна віддаватися перевага портам одного штату перед портами іншого через будь-які торгівельні чи фінан­сові розпорядження, а судна, що пливуть до чи із котрогось штату, не повинні зазнавати примусу, щоб заходити до пор­ту іншого штату й там розвантажуватися чи платити мита.

Ніякі грошові виплати із скарбниці не повинні робитися інакше як у відповід ності з передбаченим законом призна­ченням, і час від часу мають публікуватись докладні звіти про державні прибутки й видатки.

Сполучені Штати не дарують ніяких дворянських титу­лів, і жодна особа, що обіймає яку-небудь оплачувану чи почесну посаду на службі Сполучених Штатів, не може без згоди Конгресу прийняти той чи інший дарунок, винагороду, посаду чи титул від будь-якого короля, принца або чужо­земної держави.

Розділ 10. Жоден штат не може входити в будь-які договори, спілки чи конфедерації; видавати капер- ські посвідчення та дозволи на репресалії; карбувати гроші; випускати кредитні білети; дозволяти виплату боргів будь- чим, окрім золотих та срібних монет; ухвалювати біллі про позбавлення громадянських та майнових прав, закони ех post facto або закони, що порушують договірні зобов’язання, а також дарувати дворянські титули.

♦ Г а б е а с Кбрпус — англійський закон 1679 р.

Жоден штат не може без згоди Конгресу обкладати митом чи зборами імпорт і експорт товарів, за винятком випадків, коли це необхідно для здійснення законів штату про нагляд, причому чистий прибуток із усіх зборів і мита, накладених штатом на імпорт і експорт, надходить у користування скарбниці Сполучених Штатів, і всі подібні закони підляга­ють перегляду й контролю Крнгресу.

Жоден штат не може без згоди Конгресу ухвалювати будь-які тоннажні збори, утримувати в мирний час війська чи військові кораблі, укладати будь-жі угоди чи заставні договори з іншим штатом чи з чужоземною державою, а також вступати у війну, якщо тільки він не зазнав нападу або ж не перебуває в такій безпосередній небезпеці, коли зволікання неприпустиме.

СТАТТЯ II

Розділ 1. Виконавча влада надається Прези­дентові Сполучених Штатів Америки. Він перебуває на своїй посаді протягом чотирирічного терміну, і вибори його та обираного на той самий термін Віце-президента здій­снюються таким чином.

Кожен штат призначає в ухваленому його законодавчими зборами порядку вибірників у кількості, що дорівнює за­гальному числу сенаторів і представників, жих штат має право посилати до Конгресу, але не можуть бути призначе­ні вибірниками сенатори, представники й особи, щр обі­ймають відповідальну або оплачувану посаду на службі Сполучених Штатів.

Вибірники сходяться по своїх відповідних штатах і голо­сують бюлетенями за обох осіб, із котрих хоча б одна не повинна бути жителем одного з ними штату. Потім вони складають список усіх осіб, за яких подавались голоси, із зазначенням числа голосів, поданих за кожного з них. Ви­бірники підписують і засвідчують список, а тоді переси­лають, у запечатаному вигляді, в місце перебування Уряду Сполучених Штатів на ім’я Голови Сенату. Голова Сенату в присутності Сенату й Палати представників розпечатує всі засвідчені списки, після чого підраховуються голоси. Особа, що дістала найбільше число голосів, стає Прези­дентом, якщо тільки це число перевищить половину всього числа вибірників. Коли ж цю більшість голосів дістали кілька осіб чи за них подано однакове число голосів, то Палата представників безпосередньо' обирає бюлетенями одного з них Президентом; а коли жодна особа не збере більшості голосів, то Палата представників таким самим способом обирає Президента з числа п’ятьох осіб, котрі дістали найбільше число голосів. Але при такому Обиранні Президента голоси подаються по штатах і представництво кожного штату має один голос, виборчий кворум для цієї мети складає дві третини штатів, а для обрання необхідна більшість усіх голосів. Особа, що дістала після обрання Президента найбільше число голосів, у будь-якому випадку вважається Віце-президентом. Але якщо з’ясується, що двоє осіб чи більше мають однакову кількість голосів, то Сенат обирає з-поміж них Віце-президента шляхом подання бюлетенів.

Конгрес може визначати час обирання вибірників і день, коли вони подають свої голоси; цей день повинен бути єдиний для всієї території Сполучених Штатів.

Не може бути обраний на посаду Президента той, хто не є громадянином Сполучених Штатів за народженням не мав громадянства Сполучених Штатів під час при­йняття цієї Конституції; так само не може бути обраний цю посаду той, хто не досяг тридцятий’ягилітнього віку не проживав протягом останніх чотирнадцяти років у получения Штатах.

У разі усунення Президента з посади чи його смерті, лставки або неспроможності здійснювати пов’язані з по- :ю права та обов’язки, ці останні переходять до Віце- 5 узидента; на випадок усунення, смерті чи неспромож- сті Президента й Віце-президента Конгрес може визна- законом, котра посадова особа повинна діяти як езидент, і така особа діятиме надалі відповідно, аж поки усунені причини, що перешкоджають Президентові яснювати свої обов’язки, чи буде обрано нового Пре- ента.

резидент у визначені строки дістає за свою службу винагороду, що не може збільшуватися чи зменшуватися протягом періоду» на який його обрано, і протягом цього періоду він не може діставати ніякої іншої грошової вина­городи від Сполучених Щтатів чи від котрогось із штатів.

Перед заступанням на посаду Президент складає таку присягу або дає урочисту обіцянку: «Я урочисто клянусь (або обіцяю}, що я чесно виконуватиму обов’язки Прези­дента Сполучених Штатів і в міру сил своїх охоронятиму, захищатиму й підтримуватиму Конституцію Сполучених Штатів».

Розділ 2. Президент є головнокомандувачем армії та військово-морського флоту Сполучених Штатів 4 міліції окремих штатів, коли вона призивається на дійсну службу Сполучених Штатів; він може вимагати від керів­ника кожного виконавчого департаменту письмової думки з будь-якого питання, що стосується його компетенції; він має право відстрочувати виконання вироків, а також нада­вати помилування за злочини, скоєні проти Сполучених Щтатів, за винятком засудження шляхом імпічменту.

Він має право, за порадою і згодою Сенату, укладати міжнародні угоди за умови, що їх схвалять дві третини присутніх сенаторів; за порадою і згодою Сенату призна­чати послів та інших повноважних представників і консу­лів, суддів Верховного суду, а також усіх інших урядовців Сполучених Штатів, про призначення яких у цій Конститу­ції немає інших настанов і посада яких засновані зако­ном; одначе Конгрес може законом надати право призна­чати нижчих урядовців, яких вважатиме за потрібне, самому лише Президентові, судам або головам департамен­тів.

Президент має право заповнювати всі вакансії, що від­криються в період між сесіями Сенату, надаючи посадові повноваження на термін до закінчення найближчої сесії Сенату.

Розділ 3. Президент періодично подає Кон­гресові інформацію про стан Спілки й пропонує на його розсуд такі заходи, які вважатиме за необхідні й корисні; в надзвичайних випадках він може скликати обидві палати або одну з них, а в випадку незгода між палатами щодо часу відкладення сесій може сам переносити їх на такий час, який вважатиме за потрібний; він приймає послів та інших повноважних представників, забезпечує точне вико­нання законів і визначає повноваження всіх посадових осіб Сполучених Штатів.

Розділ 4. Президент, Віце-президент і- всі цивільні урядовці Сполучених Штатів усуваються з посади, якщо при обговоренні шляхом імпічменту вони будуть ви­знані винними в державній зраді, хабарництві чи в інших тяжких злочинах та переступах.

СТАТТЯ ПІ

Розділ 1. Судова влада Сполучених Штатів надається єдиному Верховному судові й тим нижчим судам, що їх час від часу може призначати й засновувати Конгрес. Судді як Верховного, так і нижчих судів зберігають свої посади, поки до них немає претензій, і в визначені строки дістають за свою службу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони перебувають на посаді.

Розділ 2. Судова влада поширюється на всі справи, що розв’язуються за законом і правом справед­ливості, виникають на основі цієї Конституції, законів Сполучених Штатів, міжнародних угод, що укладеш чи будуть укладені Сполученими Штатами; на всі справи, що стосуються послів, інших повноважних представників та консулів; на всі справи адміралтейства та інші морські справи, в яких Сполучені Штати є стороною; на всі спори між двома чи більше штатами, між штатом і громадянами іншого штату, між громадянами різних штатів, між гро­мадянами одного штату за позовами про землі, даровані різними штатами, а також між штатом чи його громадяна­ми та чужоземними державами, громадянами чи піддан­цями.

Усі справи, що стосуються послів, інших повноважних представників та консулів, а також справи, де однією із сторін є котрийсь штат, підсудні Верховному судові як першій інстанції. У всіх інших згаданих вище випадках Верховний суд є апеляційною інстанцією, що розв’язує як питання права, так і факту з тими обмеженнями і відпо­відно до тих правил, що їх запровадить Конгрес.

Усі справи про злочини, за винятком випадків імпічмен­ту, підсудні судові присяжних, і судовий розгляд відбу­вається в тому штаті, де скоєно злочин, а якщо його скоєно за межами штату, то суд відбувається в тому місці чи міс­цях, які визначить Конгрес.

Розділ 3. За зраду Сполучених Штатів ува- жається тільки розв’язання війни проти них, приєднання до їхніх ворогів, надання ворогам допомоги та послуг. Ніхто не може бути визнаний винним у державній зраді, якщо це не буде підтверджено свідченнями двох свідків інкримі­нованого акту чи власним зізнанням у відкритому судовому засіданні.

Конгрес має право визначати покарання за зраду, але засудження за зраду не повинне тягти за собою позбавлення громадянських прав чи конфіскацію майна інакше, як за життя засудженого.

СТАТТЯ IV

Розділ 1. Цілковитою повагою і довірою по­винні користуватися в кожному штаті офіційні акти, доку­менти й судові рішення будь-котрого штату. Конгрес може через загальні закони запроваджувати способи визначення справжності таких актів, документів і судових рішень, а також їхньої сили.

Розділ 2. Громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та вольності громадян усіх штатів.

Особа, звинувачена в будь-якому штаті у державній зраді, тяжкому карному чи іншому злочині, яка ховати­меться від правосуддя і буде виявлена в іншому штаті, повинна на вимогу виконавчої влади штату, з якого вона втекла, бути видана для доставления в штат, юрисдикції якого улягає цей злочин.

Жодна особа, що, бувши зобов’язана до служби чи роботи в котрому-небудь із штатів, відповідно до його законів, утече до іншого штату, не може на підставі тамтешніх законів чи постанов звільнятися від цієї служби чи роботи

й повинна бути видана на вимогу сторони, яка має право на таку службу чи роботу.

Розділ 3. Конгрес може приймати до цієї Спіл­ки нові штати, але не може утворювати чи засновувати нових штатів у межах юрисдикції іншого штату; так само не можуть без згоди законодавчих зборів зацікавлених штатів і Конгресу утворюватися нові штати шляхом злиття двох чи більше штатів або їх частин..

Конгрес має право розпоряджатися територією чи іншою власністю, що належить Сполученим Штатам, і видавати у зв’язку з цим усі необхідні правила й постанови, але ніщо в цій Конституції не може тлумачитися на шкоду законним домаганням Сполучених Штатів чи будь-якого окремого штату.

Розділ 4. Сполучені Штати гарантують кож­ному штатові у цій Спілці республіканську форму правлін­ня й охорону кожного з них від нападу ззовні, а на прохання законодавчих зборів чи виконавчої влади (коли законодавчі збори не можуть бути зібрані) — і від внутрішніх виявів насильства

СТАТТЯ V

Коли дві третини членів обох палат визнають за необхід­не, Конгрес вносить поправки до цієї Конституції або ж на вимогу законодавчих зборів двох третин штатів скликає Конвент для внесення поправок, які в обох випадках набу­вають обов’язкової сили й значення як частина Конституції, якщо будуть ратифіковані законодавчими зборами трьох чвертей або ж конвентами в трьох чвертях штатів, залежно від того, який із цих двох способів ратифікації запропонує Конгрес. Але жодна поправка, прийнята до 1808 року, не може хоч як-небудь зачіпати першого й четвертого поло­жень дев’ятого розділу першої статті, й жоден штат без його згоди не може бути позбавлений однакового з іншими голосу в Сенаті.

СТАТТЯ VI

-Усі борги й зобов’язання, що існували до прийняття цієї Конституції, зберігають для Сполучених Штатів таку саму юридичну силу, яку вони мали за Конфедерації.

Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані на її виконання, так само як і всі угоди, що укладені чи будуть укладені Сполученими Штатами, є найвищим законом країни, й судді кожного штату зобов’язані їх виконувати, хоч би в конституціях чи законах окремих штатів трапляли­ся суперечні ухвали.

Згадані вище сенатори й представники, так само як і члени законодавчих зборів окремих штатів, а також усі посадові особи виконавчої та судової влйд Сполучених Штатів та окремих штатів зобов’язуються присягою чи урочистою обіцянкою дотримуватися цієї Конституції. Але при цьому ніколи не може вимагатися належність до кот­роїсь релігії як умова, щоб обіймати ту чи іншу посаду або виконувати певні громадські обов’язки в Сполучених Шта­тах.

СТАТТЯ VII

Достатньо ратифікації конвентами дев’яти штатів для прийняття цієї Конституції штатами, що стверджують її вказаним чином.

ПОПРАВКА І (17911

Конгрес не повинен ухвалювати законів, що запрова­джували б будь-яку релігію чи забороняли б вільне відправ­лення релігійних обрядів, обмежували б свободу слова чи преси або право народу мирно збиратися й звертатися до Уряду з петиціями про відшкодування збитків.

ПОПРАВКА II (1791)

Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, право народу зберігати й носити зброю не підлягає обмеженню.

ПОПРАВКА ПІ (1791)

У мирний час жоден солдат не повинен бути прикоман­дировании на постій до будь-якого будинку без згоди його власника; а під час війни це дозволяється лише в передба­чених законом випадках.

ПОПРАВКА IV (1791)- -

Право народу на охорону особи, житла, паперів та власності від необгрунтованих обшуків чи затримань не повинне порушуватися, і ордери на обшук чи затримання не можуть видаватися без достатніх підстав, підтвердже­них присягою чи урочистою обіцянкою. Такі ордери повин­ні містити докладний опис місця обшуку, а також осіб чи майна, що улягають арештові.

ПОПРАВКА V (1791)

Піхто не повинен притягатися до відповідальності за тяжкий чи інший ганебний злочин інакше, як за постановою чи звинуваченням, ухваленим розширеною колегією при­сяжних, за винятком випадків порушення справ, які сто­суються суходільних і морських сил або міліції, в період, коли вона у зв’язку з війною чи небезпекою, що загрожує суспільству, перебуває на дійсній службі; ніхто не повинен двічі відповідати життям чи тілесною недоторканністю за один і той самий злочин; нікого не повинні примушувати свідчити проти самого себе в карній справі; ніхто не пови­нен бути позбавлений життя, свободи чи власності без належного судового розгляду; ніякої приватної власності не повинні відбирати для державного використання без справедливого відшкодування.

ПОПРАВКА VI (1791)

У всіх випадках карного переслідування звинувачуваний має право на скорий і прилюдний суд безсторонніх присяж­них того штату й округу, де скоєно злочин, причому цей округ повинен бути заздалегідь визначений законом; зви­нувачуваний має право вимагати, щоб його повідомили про характер і мотиви звинувачення й дали очну ставку із свідками, які свідчать проти нього; звинувачуваний може вимагати примусового виклику своїх свідків і користува­тися допомогою адвоката для захисту.

ПОПРАВКА VII (1791)

Для судових справ, заснованих на загальному праві з ціною позову, яка перевищує двадцять доларів, зберігається право на суд присяжних, і жоден факт, що його розгля­дають присяжні, не повинен переглядатися будь-яким судом Сполучених Штатів інакше, як на основі положень загаль­ного права.

ПОПРАВКА VIII (1791)

Не повинні вимагатися надмірно великі застави, стягу­ватися завеликі штрафи, накладатися жорстокі й незви­чайні покарання.

ПОПРАВКА IX (1791)

Перелік у Конституції певних прав не повинен тлума­читись як заперечення чи применшення інших прав, що зберігаються за народом.

ПОПРАВКА X (1791)

Повноваження, не надані цією Конституцією Сполуче­ним Штатам і не заборонені нею ж окремим штатам, зали­шаються відповідно за штатами або за народом.

ПОПРАВКА XI (1798)

Судова влада Сполучених Штатів не повинна тлумачи­тись як така, що поширюється на будь-яку судову справу, розв’язувану за законом чи правом справедливості, якщо ця справа порушена або провадиться проти одного із штатів громадянами іншого штату або ж громадянами чи піддан­цями котроїсь чужоземної держави.

ПОПРАВКА XII (1804)

Вибірники збираються по своїх штатах і голосують бюлетенями за Президента й Віце-президента, з яких хоча б один не повинен бути жителем одного з ними штату; в бюлетенях вони називають особу, пропоновану на посаду Президента, і в окремих бюлетенях — особу, пропоновану на посаду Віце-президента; потім вони складають окремі списки всіх осіб, запропонованих на Президента, і всіх осіб, запропонованих на Віце-президента, з кількістю голо­сів, поданих за кожного з них; підписавши й засвідчивши ці списки, вони пересилають їх у запечатаному вигляді на ім’я Голови Сенату в місце перебування Уряду Сполу­чених Штатів. Голова Сенату в присутності Сенату й Пала­ти представників розпечатує всі засвідчені списки, й тоді роблять підрахунок голосів. Особа, що дістала при виборах Президента найбільше число голосів, стає Президентом, якщо тільки це число перевищує половину всіх вибірників; коли ж ніхто не дістане такої більшості, то Палата пред­ставників безпосередньо обирає бюлетенями Президента з числа трьох осіб, котрі балотувалися на посаду Президен­та й дістали найбільше число голосів. Але при виборах Пре­зидента голоси подаються по штатах і представництво кожного штату має один голос; кворум для цієї мети скла­дає дві третини штатів, кожний з яких представлений одним або кількома депутатами, і для обрання необхідна більшість усіх штатів. Якщо ж Палата представників, коли право обрання Перейде до неї, не обере Президента до четвертого числа наступного березня, то, так само як і у випадку смерті якої іншої конституційної неспроможності Президента, його обов’язки повинен виконувати Віце-президент.

Особа, що дістала найбільшу кількість голосів при вибо- Віце-президента, стає Віце-президентом, якщо ця кіль­кість перевищує половину всіх вибірників; якщо ж ніхто не дістане такої більшості, Сенат обирає Віце-президента з двох кандидатів, котрі дістали найбільше число голосів; кворум для цієї мети складають дві третини всіх сенаторів; і для обрання необхідна їх більшість. Але жодна особа, кот­ра згідно з Конституцією не може бути обрана на посаду Президента, не улягає обранню й Віце-президентом Спо­лучених Штатів.

ПОПРАВКА ХШ (1865)

Розділ !• Ні в Сполучених Штатах, ні в будь» якому іншому місці, на яке поширюється їх юрисдикція; не повинні існувати ні рабство, ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено.

Розділ 2. Конгресові надається право упро­ваджувати в життя цю статтю через відповідне законо­давство.

ПОПРАВКА XIV (1868)

Розділ 1. Усі особи, народжені чи натуралі­зовані в Сполучених Штатах і підлеглі їх владі, є грома­дянами Сполучених Штатів і того штату, в якому вони про­живають. Жоден штат не повинен видавати чи впроваджу­вати закони, що обмежують привілеї та вольності грома­дян Сполучених Штатів; ані не повинен жоден штат позбав­ляти будь-яку особу життя, свободи чи власності без належ­ного судового процесу й не повинен відмовляти будь-якій особі, підлеглій його владі, в однаковому для всіх захисті законами.

Розділ 2. Кількість представників визначаєть­ся для штатів пропорційно їх населенню, враховуючи всіх жителів кожного штату, за винятком неоподатковуваних індіанців. Але якщо при обранні вибірників Президента й Віце-президента Сполучених Штатів, на виборах представ­ників до Конгресу, адміністративних і судових урядовців штату або членів його законодавчих зборів буде відмовле­но в праві голосу жителеві штату чоловічої статі, котрий досяг віку двадцяти одного року і є громадянином Сполуче­них Штатів, або якщо це право буде якимось чином обме­жене, окрім як за участь у заколоті чи за інший злочин, то число представників цього штату мусить бути зменшене в пропорції, наявній між числом таких громадян чоловічої статі й кількістю всіх громадян чоловічої статі, які досягай двадцять одного року.

Розділ 3. Ніхто не може бути сенатором чи представником у Конгресі, вибірником Президента й Віце- президента, а також обіймати іщвільну чи військову посаду на службі Сполучених Штатів або котрогось із штатів, якщо він, прийнявши спочатку присягу як член Конгресу або як посадова особа Сполучених Штатів, або як член законодавчих зборів котрогось штату, або як урядовець виконавчої чи судової влади штату в тому, що він дотриму­ватиметься Конституції Сполучених Штатів, згодом візьме участь у повстанні чи заколоті проти них або надасть допо­могу чи послугу їхнім ворогам. Одначе Конгрес двома тре­тинами голосів кожної палати може скасувати таке обме­ження прав.

Розділ 4. Має незаперечну чинність зроблений З дозволу закону державний борг Сполучених Штатів, враховуючи також борги на виплату пенсій та винагород за службу при придушенні повстання чи заколоту. Але ні Сполучені Штати, ні будь-який штат не повинні брати на себе зобов’язання й виплачувати борги, зроблені на під­тримку повстання чи заколоту проти Сполучених Штатів, не прийматимуть претензій, пов’язаних із втратою чи звільненням якого-небудь раба, оскільки всі вказані борги, зобов’язання й грошові претензії визнаються незаконними недійсними.

Розділ 5. Конгресові надається право упро­ваджувати цю статтю в життя відповідним законодав­ством.

ПОПРАВКА XV (1870)

Розділ 1. Громадяни Сполучених Штатів не каянні позбавлятися виборчих прав чи обмежуватися в Сполученими Штатами або окремими штатами з огляду расу, колір шкіри чи колишнє перебування в рабстві.

Розділ 2. Конгресові надається право упро­ваджувати цю статтю в життя відповідним законодав­ством.

ПОПРАВКА XVI (1913)

Конгресові надається право накладати й збирати подат­ки з прибутків, хоч би з якого джерела вони походили, не­залежно від їх розподілу поміж окремими штатами й без­відносно до будь-яких переписів чи обліків населення.

ПОПРАВКА XVII (1913)

До складу Сенату входять по два сенатори від кожного штату, яких обирає народ штату на шість років; кожен сенатор має один голос. Вибірники кожного штату повинні відповідати тим самим вимогам, що й вибірники найчислен - нішої палати законодавчих зборів штатів.

Коли відкриваються вакансії у представництві того чи іншого штату в Сенаті, виконавча влада штату призначає вибори з метою заміщення цих вакансій. При цьому зако­нодавчі збори штату можуть уповноважити його виконавчу владу на здійснення тимчасових призначень, аж поки ва­кансії заповняться особами, обраними на виборах за вка­зівкою законодавчих зборів.

Ця поправка не може бути витлумачена так, щоб упли­нути на обрання чи термін повноважень котрого-небудь сенатора, обраного до того, коли поправка набуде чинності як частина Конституції.

ПОПРАВКА XVIII (1919)

Розділ 1. Через рік по ратифікації цієї статті в Сполучених Штатах і на всіх підвладних їм територіях забороняється виробництво, продаж чи перевезення, а та­кож довіз алкогольних напоїв для їх споживання.

Розділ 2. У світлі сказаного вище Конгресові й окремим штатам надається право упроваджувати цю статтю в життя відповідним законодавством.

Розділ 3. Ця стаття не набуде чинності,якщо нона протягом семи років по представленню Конгресом на схвалення окремим штатам не буде ратифікована як по­правка до Конституції законодавчими зборами штатів за процедурою, передбаченою Конституцією.

ПОПРАВКА XIX (1920)

Розділ 1. Право громадян Сполучених Штатів на участь у виборах не повинне заперечуватись чи обме­жуватися з огляду на їх стать як Сполученими Штатами, ’■ак і окремими штатами.

Розділ 2. Конгресові надається право упро­ваджувати цю статтю в життя відповідним законодав­ством.

ПОПРАВКА XX (1930)

Розділ 1. Термін повноважень Президента й Вще-президента закінчується опівдні 20 січня, а терміни повноважень сенаторш і представників — опівдні 3 січня гого року, коли ці повноваження мали б закінчитися, якби стаття не була ратифікована; і від цього ж часу почи­нається термін повноважень їх наступників.

Розділ 2. Конгрес збирається не рідше одного разу на рік, і його сесії починаються опівдні 3 січня, якщо ільки Конгрес не визначить законом іншого дня.

Розділ 3. У разі смерті новообраного Прези- ея^а ще до початку терміну його повноважень Президен- стає новообраний Віце-президент. Якщо Президента не брано на момент, визначений для початку терміну його ■овноважень, або якщо новообраний Президент не засту­па посаду, то новообраний Віце-президент виконува­не обов’язки Президента, аж поки той заступить на по­. В тому разі, коли ні новообраний Президент, ні ново- аний Віце-президент не заступлять на посаду, Конгрес законом ухвалює, хто виконуватиме вказані обов’яз- така особа діятиме як Президент, аж поки Президент іце-президент заступлять на посаду.

Розділ 4. Конгрес має право уживати заходів у разі смерті однієї з тих осіб, із числа яких Палата пред­ставників обирає Президента, коли право обрання перехо­дить до неї, і в разі смерті однієї з тих осіб, із числа яких Сенат обирає Віце-президента, коли право обрання перехо­дить до нього.

Розділ 5. Розділи 1 і 2 набудуть чинності 15 жовтня, що настане після ратифікації цієї статті.

Розділ 6. Ця стаття не набуде чинності, якщо її не ратифікують як поправку до Конституції законодавчії збори трьох чвертей усіх- штатів протягом семи років від часу її подання на ратифікацію.

ПОПРАВКА XXI (1933)

Розділ 1. Цим скасовується Вісімнадцята по­правка до Конституції Сполучених Штатів.

Розділ 2. Забороняються здійснювані з пору­шенням чинного законодавства довіз і перевезення алко­гольних напоїв до будь-якого штату, на територію або до володінь Сполучених Штатів для здавання й споживання.

Розділ 5. Ця стаття не набуде чинності, якщо протягом семи років від часу подання її Конгресом на рати­фікацію штатам її не ратифікують як поправку до Консти­туції конвенти штатів відповідно до приписів Конституцй^

ПОПРАВКА XXII (1951)

Розділ 1. Жодна особа не може бути обрана на посаду Президента більш, ніж двічі, й жодна особа, що понад два роки заступала Президента або виконувала його Обов’язки протягом того терміну, на який Президентові була обрана інша особа, не може бути обрана на посаду Президента більше одного разу. Одначе ця стаття не сто­сується того, хто обіймає посаду Президента на момент її подання Конгресом, а також не повинна правити за пере­шкоду для особи, що заміщає Президента чи виконує обо­в’язки Президента, здійснювати ці функції протягом решти визначеного терміну після набуття цією статтею чинності

Розділ 2. Ця стаття не набуде чинності, якщо не ратифікують як поправку до Конституції законодавчі збори трьох чвертей усіх штатів протягом семи років від дня ■ подання Конгресом на схвалення штатам.

ПОПРАВКА XXIII (1961)

Розділ 1. Округ, що є місцем перебування 'роду Сполучених Штатів, призначає у відповідності з процедурою, яку може ухвалити Конгрес:

вибірників Президента й Віце-президента в кількості, дорівнює загальному числу сенаторів та представників Конгресі, на яку Округ мав би право, коли б він був шта­том, але ні в якому разі не більше, ніж найменш населений штат; вони додаються до числа вибірників, призначуваних штатами, але для цілей обрання Президента й Віце-прези- яевта вони вважатимуться вибірниками, призначуваними штатом; вони збираються в Окрузі й виконують такі бов’язки, які передбачені Дванадцятою поправкою.

Розділ 2. Конгресові надається право упрова­джувати цю статтю в життя відповідним законодавством.

ПОПРАВКА XXIV (1964).

Розділ Е Право громадян Сполучених Штатів лосувати на будь-яких первинних чи інших виборах за резидента чи Віце-президента, за вибірників Президента Віце-президента, або за сенаторів чи представників до конгресу не дювинне заперечуватися чи обмежуватися долученими Штатами чи будь-яким штатом через неспла- якого-небудь виборчого чи іншого податку.

Розділ 2. Конгресові надається право упрова­джувати цю статтю в життя відповідним законодавством.

ПОПРАВКА XXV (1967)

Розділ Е У разі усунення Президента з пе­чи його смерті, чи відставки Президентом стає Віце- зидент.

Розділ 2. Як тільки посада Віце-президента стає вакантна, Президент призначає Віце-президента, що заступає на посаду після затвердження його більшістю голосів обох палат Конгресу.

Розділ 3. Як тільки Президент передасть Голові pro tempore Сенату й Спікерові Палати представ­ників свою письмову заяву про те, що він неспроможний виконувати свої посадові повноваження та обов’язки, і доти, доки він передасть їм письмову заяву супротивного змісту, такі повноваження та обов’язки виконує Віце-президент як Виконуючий обов’язки Президента.

Розділ 4. Як тільки Віце-президент і біль­шість чільних урядовців виконавчих департаментів чи іншого такого органу, який Конгрес може передбачити своїм законом, передають Голові pro tempore Сенату й Спікером Палати представників письмову заяву про те, що Прези­дент неспроможний виконувати свої посадові повноваження та обов’язки, Віце-президент негайно перебирає на себе повноваження та обов’язки його посади як Виконуючий обов’язки Президента.

Після того як Президент передає Голові pro tempore Сенату й Спікерові Палати представників свою письмову заяву про те, що ця неспроможність минула, він поновлює здійснення своїх посадових повноважень та обов’язків, якщо Віце-президент і більшість чільних урядовців вико­навчих департаментів чи іншого такого органу, що його Конгрес може передбачити за законом, не подадуть протя­гом чотирьох днів Голові pro tempore Сенату й Спікером Палати представників своєї письмової заяви про те, що Президент неспроможний виконувати свої посадові повно­важення та обов’язки. В такому разі Конгрес вирішує це питання, збираючись спеціально, якщо тоді немає його сесії, протягом сорока восьми годин. Якщо Конгрес протя­гом двадцяти одного дня по одержанні тієї письмової заяви або, коли немає його сесії, протягом двадцяти одного дня після того, як було оголошене скликання Конгресу, ухва­лить двома третинами голосів обох палат, що Президент¹ неспроможний виконувати свої посадові повноваження та обов’язки, Віце-президент і далі виконує їх як Виконуючий

бов’язки Президента; в супротивному випадку Президент поновлює виконання своїх посадових повноважень та обов’язків.

ПОПРАВКА XXVI (1971)

Розділ 1. Громадяни Сполучених Штатів, що досягли вісімнадцятилітнього чи старшого віку, не повинні позбавлятися виборчих прав чи обмежуватися в них Сполу­ченими Штатами чи окремими штатами з огляду на їхній вік.

Розділ 2. Конгресові надається право упро­ваджувати цю статтю в життя відповідним законодавством.