2.1. Землі України: приналежність та поділ за категоріями

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об\'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України, категорії земель України мають особливий правовий режим. А саме, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії:

· сільськогосподарського призначення;

· житлової та громадської забудови;

· природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

· оздоровчого призначення;

· рекреаційного призначення;

· історико-культурного призначення;

· лісогосподарського призначення;

· водного фонду;

· промисловості, транспорту, зв\'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Крім того, Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об\'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

ü визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

ü визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

ü відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

ü притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.