§ 2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності

У ст. 211 ЗК закріплено перелік видів порушень земельного законодавства. До них віднесені: укладання договорів з порушенням земельного законодавства; самовільне заняття земельних ділянок; псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими й іншими відходами; розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об\'єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов\'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; знищення межових знаків; приховування від обліку і реєстрації та перекручування даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; непроведення рекультивації порушених земель; знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд та захисних насаджень; невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; самовільне відхилення від проектів землеустрою; ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Наведений перелік правопорушень не є вичерпним, тому законом може бути встановлено й інші види порушення земельного законодавства. До них, наприклад, можна віднести крадіжку родючого шару грунту, що значно поширилось останнім часом, придбання земельних ділянок за рахунок доходів, отриманих від злочинної діяльності та інші правопорушення. Таким чином, земельне правопорушення становить винну протиправну дію або бездіяльність, що перешкоджає реалізації земельних прав і законних інтересів власників землі та землекористувачів, порушує встановлений державою земельний устрій і порядок управління земельним фондом, і суперечить вимогам раціонального використання та ефективної охорони земельних ресурсів як національного багатства країни.

Залежно від ступеня суспільної небезпеки з наведеного переліку земельних правопорушень можна виділити такі з них, які порушують земельний правопорядок і відносяться до категорії проступків та у свою чергу поділяються на цивільно-правові й адміністративні, і такі, що кваліфікуються як злочини, передбачені КК. Це стало підставою для розподілу всіх правопорушень за галузевою ознакою. Із цього випливає, що невиконання приписів земельного законодавства є нічим іншим, як земельним правопорушенням. Іноді сучасні дослідники виділяють також процедурні та процесуальні правопорушення земельно-правових норм.

Найбільш загальна класифікація земельних правопорушень, що підлягають адміністративному покаранню, дозволяє виділити наступні групи неправомірних дій: порушення затвердженої містобудівної документації при відведенні земель і протиправні дії посадових осіб, що викликали за собою самовільне заняття земель; порушення встановленого режиму використання земель з особливими умовами їх використання; нераціональне використання сільськогосподарських земель, невиконання обов\'язкових заходів щодо поліпшення земель і охорони ґрунтів від водної та вітрової ерозії і запобіганню інших негативних процесів; використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, що погіршують стан ґрунтів, а також способами, що приводять до псування земель; відхилення від виконання чи несвоєчасне виконання приписів, виданих посадовими особами, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель; порушення прав і законних інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів.

Вітчизняному законодавству традиційно відомі 4 види юридичної відповідальності за здійснення тих чи інших правопорушень: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна. Саме у межах вказаних видів юридичної відповідальності відбувається правове реагування на заподіяні правопорушення. Однак ст. 211 ЗК не містить вказівки на можливість застосування дисциплінарної відповідальності за вчинення земельних правопорушень. Але це не є підставою для твердження про те, що дисциплінарна відповідальність не може застосовуватися за порушення вимог земельного законодавства.