2. Особливості надання земель оздоровчого призначення

Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у дер­жавній, комунальній та приватній власності. Законодавством установлені певні особливості, що відрізняють порядок надання, вилучення і зміни цільового призначення земель оздоровчого призначення від порядку надання, вилучення і зміни цільового призначення земель інших категорій.

Чинне законодавство — ч. З ст. 83, ч. З ст. 84 ЗК — встанов­лює обмеження на передачу з державної і комунальної власності в приватну власність земель під об\'єктами оздоровчого призна­чення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, есте­тичну й історико-культурну цінність. Поряд з контролем за приватизацією оздоровчих установ і юридичним закріпленням меж окремих категорій земель, важливим засобом захисту правового режиму земель оздоровчого призначення є державний облік лікувальних ресурсів, які складають оздоровчу цінність цієї категорії земель.

Порядок створення і ведення Державного кадастру природних територій курортів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 200І р. № 562. Державний кадастр при­родних територій курортів є зводом відомостей у текстовій, цифровій та графічній (картографічній) формі про правовий статус, належність, режим, географічне положення, площу, кліма­тичні особливості, види та запаси природних лікувальних ресур­сів, якісні характеристики природних територій курортів, їх лікувальну, профілактичну, реабілітаційну, природоохоронну, наукову, рекреаційну та іншу цінність. Відомості про природні території курортів включаються до Кадастру за адміністративно-територіальним принципом та за видами природних лікувальних ресурсів, а саме — мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей та озокериту, ропи лиманів та озер, акваторій морів, кліматичних, ландшафтних, екологічних та інших умов.

Дані кадастру застосовуються для здійснення більш раціо­нального поточного і перспективного використання природних територій курортів відповідно до затвердженої містобудівної документації у санаторно-курортному лікуванні, медичній реабі­літації, розвитку туризму та рекреації населення; ефективного проведення природоохоронних заходів; проведення моніторингу природних територій курортів; забезпечення ефективного зби­рання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан довкілля і природних лікувальних та рекреаційних ресурсів на територіях курортів та прогнозування їх змін під впливом госпо­дарської діяльності; розроблення науково обґрунтованих реко­мендацій щодо використання природних територій курортів; вирішення інших питань, пов\'язаних з використанням та об­лаштуванням природних територій курортів.

Кадастр застосовується для забезпечення ефективного поточ­ного і перспективного використання природних лікувальних ресурсів у санаторно-курортному лікуванні, медичній реабілітації, рекреації населення; раціонального видобутку, використання та охорони зазначених ресурсів; створення сприятливих умов для лікування, профілактики захворювань і відпочинку людей; удосконалення системи проведення природоохоронних заходів, створення округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів; рішення інших питань, пов\'язаних з використанням природних лікувальних ресурсів.

Надання земель оздоровчого призначення для використання за їх цільовим призначенням громадянам і юридичним особам необхідно відрізняти від створення курортів і оголошення тих або інших територій курортними. Підставою для ухвалення рішення про оголошення природної території курортною є наяв­ність на ній природних лікувальних ресурсів, а також необхідної . інфраструктури для їх експлуатації й організації лікування людей. Напрями спеціалізації санаторно-курортних закладів визнача­ються Держкурортом і Міністерством охорони здоров\'я України з урахуванням лікувальних властивостей природних лікувальних ресурсів курортів.

Перелік населених пунктів, віднесених до курортних, визна­чений відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. № 1576.

Готувати і подавати клопотання про оголошення природних територій курортними можуть здійснювати центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші заінтересовані підприємства, установи, організації та гро­мадяни. Клопотання про оголошення природних територій курортними повинні містити обгрунтування необхідності оголошення територій курортними, характеристику природних лікувальних ресурсів, їх лікувальних факторів, кліматичних, інженерно-геологічних та інших умов, сприятливих для ліку­вання, медичної реабілітації і профілактики захворювань, інших цінностей природних територій, що пропонуються для оголо­шення; відомості про місцезнаходження, розміри, характер вико­ристання та про власників і користувачів природних територій, а також відповідний картографічний матеріал.

Клопотання подаються на розгляд у відповідні органи дер­жавної влади і місцевого самоврядування. Відповідно до закону, вони в місячний строк розглядаються: стосовно природних територій державного значення — Держкурортом з урахуванням пропозицій Верховної Ради АРК, обласних, Київської і Севасто­польської міських рад; стосовно природних територій місцевого значення — відповідними місцевими органами виконавчої влади з питань діяльності курортів.

У випадку задоволення клопотання Держкурорт чи його місцевий орган погоджує це клопотання з власниками або ко­ристувачами земельних ділянок.

На підставі результатів погодження клопотань Держкурорт або його структурні підрозділи (органи) на місцях забезпечують розробку проектів оголошення природних територій курортними. Такі проекти підлягають державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам, що проводяться відповідно до законів України від 9 лютого 1995 р. "Про екологічну експертизу" та від 24 лютого 1994 р. "Про забезпечення санітарного й епіде­мічного благополуччя населення".

У разі позитивного висновку зазначених експертиз по проек­тах оголошення природних територій курортними, відповідні матеріали передаються: стосовно курортів державного значен­ня — Держкурортом до Кабінету Міністрів України; стосовно курортів місцевого значення — місцевими органами виконавчої влади з питань діяльності курортів до Ради міністрів АРК, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адмі­ністрацій.

Відповідно до ст. 47 Закону "Про землеустрій" проекти земле­устрою щодо організації і встановлення меж територій оздоров­чого призначення розробляються згідно з законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, з метою збереження природного різноманіття ландшаф­тів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, ство­рення місць для організованого лікування та оздоровлення людей тощо.

Рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада Ук­раїни за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів АРК, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Надання земельних ділянок для створення або розширення курорту здійснюється на під­ставі розробки техніко-економічних обгрунтувань використання землі та проектів відводів земельних ділянок з урахуванням , затверджених округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охо­рони, схем медичного зонування.