Висновки до розділу 3
У проекті ТК України не застосовується термін «індивідуальні трудові відносини», що викликає заперечення і не дозволяє чітко уявити коло суспільних відносин, які регулюватимуться новим Кодексом.
Розробники законопроекту фактично здійснили спробу об’єднати дві різні концепції предмету трудового права (за однією концепцією предмет трудового права складають трудові та тісно пов’язані з ними відносини, за другою - індивідуальні та колективні трудові відносини, що пояснюється різними підходами в науці трудового права до розуміння і визначення трудових відносин), яку не можна визнати вдалою. Такий висновок слідує із назви і змісту низки статей проекту ТК України.Зокрема, згідно з частиною першою ст. 19 сторонами трудових відносин визначено працівника та роботодавця. Дана норма не викликає заперечень. Питання виникають щодо змісту частини другої зазначеної статті, в якій закріплені суб’єкти знову ж таки трудових відносин. Одразу звертає на себе увагу те, що у трудових відносинах, про які йдеться у частині першій ст. 19, крім сторін, можуть бути ще суб’єкти, що суперечить теорії індивідуальних трудових правовідносин, адже сторонами індивідуальних трудових відносин є працівник і роботодавець, і жоден із суб’єктів, названих у частині другій ст. 19, не може бути ані їх стороною, ані їх суб’єктом. Насправді суб’єкти, зазначені у частині другій ст. 19, є сторонами колективних, а не індивідуальних трудових відносин, однак дане положення у зазначеній статті чітко не відображено.
Структура і зміст проекту ТК України свідчать про те, що регулюванню індивідуальних трудових відносин присвячено більшість книг, за винятком Книги шостої «Колективні трудові відносини», Книги сьомої «Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства».
Книгою третьою проекту ТК України регламентуються умови праці, вона є досить об’ємною і включає 11 глав, норми яких, крім останньої, регулюють різні види індивідуальних трудових відносин.
Зазначене регулювання є більш повним і детальним порівняно з КЗпП. Це пояснюється тим, що до проекту ТК України включено норми, які у цей час містяться в різних законах України: «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці» та ін., які після набрання чинності Трудовим кодексом України втратять чинність.До Книги третьої включено низку глав, які відсутні у чинному КЗпП (глава 4 «Відпустки», глава 8 «Забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцем виплат»), що сприятиме більш повному юридичному забезпеченню таких індивідуальних трудових прав, закріплених у ст. 21 проекту ТК України, як право на відпочинок, право на право на справедливу оплату праці, не нижчу за визначену законом мінімальну заробітну плату, та своєчасну її виплату в повному розмірі.
До проекту ТК України вперше включено Книгу четверту «Особливості регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників і роботодавців». Вперше передбачаються в окремих главах особливості праці працівників із сімейними обов’язками (глава 1), особливості праці працівників за трудовим договором з роботодавцем- фізичною особою (глава 3), особливості трудових відносин членів виробничих кооперативів (глава 4) та деяких інших категорій працівників, а також роботодавців. Це позитивні новели, які викликані потребами сьогодення.
Новелою законопроекту є окрема Книга п’ята «Професійна (службова) кар’єра», нормами якої вперше визначаються поняття професійної (службової) кар’єри та засоби для її здійснення, розкривається зміст права на професійну (службову) кар’єру (ст. 319). В окремих параграфах закріплені норми про професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, атестацію працівників, включення до кадрового резерву та ін. Це має важливе значення, оскільки у чинному КЗпП відповідні норми відсутні.
Позитивною рисою законопроекту є також те, що на відміну від чинного КЗпП, проект ТК України містить окрему Книгу восьму «Відповідальність сторін трудових відносин», глава 1 якої присвячується регулюванню відповідальності працівників.
Таким чином, проектом ТК України порівняно з чинним КЗпП більш повно і детально врегульовані різні види індивідуальних трудових відносин, встановлено нові індивідуальні трудові права та їх гарантії з урахуванням міжнародних та європейських трудових стандартів. Водночас чимало норм законопроекту потребують доопрацювання з урахуванням теорії трудового права, наукових розробок сучасних дослідників, позитивного законодавчого досвіду зарубіжних країн.