І. МІСЦЕ ІНСТИТУТУ ПОДАТКОВОГО ПРАВО ВСИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО ПРАВА

Податкове право являє собою складний інститут фінансового права, який регулює основи доходної частини бюджету.

Складний характер інституту податкового права означає певну ієрархічну структуру, яка включає самостійні базові інститути оподаткування (інститут оподаткування фізичних осіб;інститут місцевих податків і зборів; інститут податкової відповідальності та ін.).

Отже, податкове право:

1) виступає як інститут предметний, тобто присвяченийчітко визначеному предмету — різновиду відносин, що виникають з приводу встановлення, сплати і стягнення податків ізборів, їх зміни і скасування;

2) регулює суспільні відносини щодо встановлення, справляння і стягнення податкових платежів, їх зміни і скасування; розподіл і використання бюджетних коштів перебуває замежами податкових відносин, як і питання встановлення і стягнення неподаткових платежів та інших державних зборів;

3) встановлює обов’язок юридичних і фізичних осіб сплачувати податки і збори, а також регламентує процедуру обчислення і сплати податків і зборів, порядок здійснення податкового контролю і застосування заходів відповідальності за порушення податкового законодавства;

4) є складним інститутом, що включає сукупність своєрідних фінансово1правових норм. Ця специфіка передбачаєаналіз відносин, які охоплюють рух коштів від платників довідповідних фондів (бюджетів) у формі податкових платежів.

Якщо предмет фінансового права охоплює відносини, пов’язані з рухом державних коштів, то податкове право виділяєвідносини щодо руху тільки коштів знизу вгору — від платників до бюджетів у формі податків і зборів. Специфічний іметод правового регулювання, що має яскраво виражений імперативний характер.

Взаємодіючи з усіма інститутами фінансового права (особливості механізму оподаткування характерні і для регулювання банківської діяльності, і для страхування, і для ринку цінних паперів), податкове право тісно пов’язано з деякими з них, насамперед з бюджетним правом (оскільки саме податки становлять основу надходжень до доходної частини бюджету, і важко уявити механізм державних доходів без податкових платежів); і з інститутом фінансового контролю (який включає сукупність норм, що регулюють діяльність податкових органів).

Зміст і особливості інституту податкового права

Податкове право включає досить широку сукупність фінансово- правових норм, об’єднаних у певну систему. Остання розбита на групи, які мають специфічні особливості, логічну структуру. Отже, система податкового права являє собою об’єктивну сукупність фінансово_правових норм, які зумовлюють внутрішню структуру податкового права, зміст і особливість розміщення його інститутів. Специфіка відносин, урегульованих податковим правом, дозволяє виділити його в самостійний фінансово-правовий інститут/

Отже, складний інститут податкового права являє собою відокремлений комплекс юридичних норм, які забезпечують цілісне регулювання різновиду відносин, пов’язаних з надходженням до бюджетів податків і зборів. Податкове право являєсобою відносно самостійний сектор фінансового права і займаєавтономне положення щодо інших інститутів цієї галузі. Певна відмежованість його полягає в регулюванні дуже специфічного виду суспільних відносин. Замкнутість, відмежованістьподаткового права менш виражена, порівняно з іншими галузями, оскільки у взаємодії з іншими інститутами здійснюється загальне регулювання відносин, що складають предметфінансового права. Тому тільки разом з іншими інститутамиподаткове право забезпечує загальне галузеве регулювання.

Взаємодія з іншими інститутами фінансового права передбачає певні відносини субординації. Самостійні підрозділи всередині податкового права свідчать про складний характер цього інституту. Внутрішня організація інституту податкового права, характер охоплюваного ним нормативного матеріалупередбачає наявність певної структури цього інституту. Природно, що структура інституту податкового права визначається багатьма деталями, однак вона підпорядкована низці загальних принципів.

1. Наявність комплексу рівних приписів. До інституту податкового

права входить комплекс однопорядкових нормативних положень, які регулюють відносно однорідні відносини.

оподаткування фізичних осіб тощо. При цьому необхідно розрізняти комплекс норм і асоціацію норм, що очолюється однією генеральною

нормою з наступною її конкретизацією1.

2. Різнобічний вплив податкових норм на врегульовані відносини, що забезпечують єдиний підхід, який і ув’язує їх у складний інститут.

3. Об'єднання всіх норм інституту податкового права за допомогою стійких закономірних зв’язків, відображених у загальних приписах. Такими зв’язками виступають принципи податкового права, принципи оподаткування, що мають законодавче закріплення. Вони пронизують і юридичну конструкцію кожного окремого інституту податкового права. Диференційованість нормативного матеріалу, його взаємозв’язок визначаються зв’язком елементів. Це припускає певну логіку розгляду деяких груп відносин. Наприклад, аналіз окремого податкового механізму здійснюється у такій послідовності: платник — об’єкт оподаткування — ставка податку — пільги при оподатковуванні і т. д.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Отже, податкове право:

по-перше, виступає як інститут предметний, тобто присвячений чітко визначеному предмету — різновиду відносин, що виникають з приводу встановлення, сплати і стягнення податків і зборів, їх зміни і скасування;

по-друге, регулює суспільні відносини щодо встановлення, справляння і стягнення податкових платежів, їх зміни і скасування;

по-третє, встановлює обов’язок юридичних і фізичних осіб сплачувати податки і збори, а також регламентує процедуру обчислення і сплати податків і зборів, порядок здійснення податкового контролю і застосування заходів відповідальності за порушення податкового законодавства;

четверте, є складним інститутом, що включає сукупність своєрідних фінансово-правових норм.