Стаття 45. Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару

1. У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження то­вару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про краї­ну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна похо­дження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

2. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали під­стави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

3. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

4. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подан­ня документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв'язку з провадженням у кримінальній справі.

5. У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформ­лених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відо­мостей.

Як випливає з аналізу ч. 1 цієї статті, у митного органу можуть виникати як сумніви щодо бездоганності сертифіката про походження товару (сер­тифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї краї­ни або країни вивезення (ст. 43 МКУ), а митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ (ст. 45 МКУ)), так і стосовно декларації про походження товару.

У митного органу можливі сумніви як щодо дійсності документів про походження (наявність підчищень, поправок, нечіткість заповнення), так і відомостей, наведених у документі (зокрема, правильність застосування критерію походження, особливо у випадках, коли українським законодав­ством установлено критерії достатньої переробки, відмінні від критеріїв достатньої переробки, визначених законодавством країни походження або країни вивезення).

Отже, сумніви митного органу можуть базуватися на вивченні поданих до митного оформлення документів, зіставленні правил визначення похо­дження товарів, які чинні в Україні й країні походження та/або вивезення, результатів митного огляду товару та інших джерел, які можуть свідчити про країну походження.

За наявності таких сумнівів митний орган з дотриманням вимог ч. 2-4 цієї статті може звернутися до відповідних компетентних органів країни вивезення та/або країни походження товарів.

Згідно з ч. 5 статті товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформ­лених документів про походження товару або затребуваних ними додатко­вих відомостей. Тобто до моменту отримання підтвердження компетент­них органів товар не може вважатися таким, що походить з відповідної країни, а відтак до цього товару не може бути застосовано режим найбіль­шого сприяння чи режим вільної торгівлі. Питання відновлення такого ре­жиму може бути розглянуто згідно нормам ч. 4 ст. 48.