Стаття 40. Критерії достатньої переробки товару

1. У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною по­ходження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з перероб­ки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовле­ного товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

2. Критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь- якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті пе­реробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду за УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

3. Критерії достатньої переробки, визначені в пунктах 2 і 3 частини другої цієї стат­ті, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визнача­ється Кабінетом Міністрів України.

4. Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як прави­ло адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встанов­лено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

5. У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару.

6. Незалежно від положень цієї статті, не відповідають критерію достатньої пере­робки:

1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберіган­ня чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роз­дрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складан­ня виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за до­помогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шля­хом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кін­цевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація двох чи більше зазначених вище операцій.

Критерій достатньої переробки - один із принципів визначення країни походження товару, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві чи більше країни, вважається таким, що походить із кра­їни, у якій він був підданий останній істотній переробці, достатній для на­дання характерних властивостей.

Відповідно до правил визначення країни походження використову­ються позитивні критерії, достатні для того, щоб вважати товар, у проце­сі виготовлення або виробництва якого були задіяні товари різних країн, таким, який походить з певної країни. У зв'язку з цим вони й отримали на­зву “критерії достатньої переробки”. За загальним правилом, якщо немає спеціального застереження, товар вважається таким, що походить з певної країни, коли відбулася зміна класифікаційного коду товару за ТН ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків у результаті операцій з вироб­ництва або виготовлення цього товару.

Критерії достатньої переробки наведено в коментарі до ст. 36.

Якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки, пе­реважно адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних опе­рацій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вва­жається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з пер­ших чотирьох знаків.

При застосуванні критерію зміни вартості товару в результаті його пе­реробки додана вартість - це частка вартості декларованого товару, ви­ражена у відсотках, що визначається різницею між вартістю декларованої продукції та вартістю використаних для її виробництва матеріалів з іншої країни чи невідомого походження.

Стаття встановлює порядок оцінювання товарів при застосуванні пра­вила адвалорної частки: вартість товару, одержаного в результаті перероб­ки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається

за їх митною вартістю, а складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні. Ціна франко-завод - ціна, що сплачується за продукцію на умовах франко-завод виробникові, на підприємстві якого була здійснена остання обробка продукції, за умо­ви, що ця ціна включає вартість усіх використаних матеріалів, за винятком будь-яких внутрішніх податків, що відшкодовуються або можуть відшко­довуватися, якщо отримана продукція експортується.

Крім правил зміни класифікаційного коду за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків і правила адвалорної частки встановлено критерій - виробничі та техноло­гічні операції, які хоч і не зумовлюють у результаті переробки товару зміни його коду чи вартості відповідно до правила адвалорної частки, але з до­триманням певних умов визнаються достатніми.

Частиною шостою ст. 40 Кодексу визначено прості складальні операції, які не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої перероб­ки.

Цією частиною статті конкретизовано операції, які не визнаються та­кими, що відповідають критерію достатньої переробки у вільних митних зонах на території України за встановленим переліком.

Перелік операцій уточнено операціями, що не відповідають критерію достатньої переробки товару (ст. 40):

- складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо);

- склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання);

- інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо).

Стаття 41. Визначення країни походження товару, якщо товари поставляються партіями

1. Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома парті­ями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваже­ної ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.

2. Умовою застосування цього правила є:

1) попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення партії розі­браного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого роздрібнення, наявність докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів згідно з УКТЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;

2) документальне підтвердження помилковості роздрібнення однієї партії товару на кілька партій;

3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;

4) митне оформлення всіх партій товарів в одному митному органі.