Стаття 428. Облік товарів на митному складі

1. Утримувач митного складу веде облік товарів, що розміщуються на цьому складі та випускаються з нього, та щоквартально подає митному органу звіт про рух товарів на складі за попередній квартал за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

2. Облік товарів на митному складі ведеться утримувачем митного складу на рівні підгрупи (чотирьох знаків) згідно з УКТ ЗЕД з використанням звичайних правил склад­ського обліку.

3. Утримувач митного складу несе передбачену цим Кодексом та іншими закона­ми України відповідальність:

1) за недодержання порядку зберігання товарів на митному складі та здій­снення з цими товарами операцій, крім випадків, передбачених частина­ми другою і третьою статті 127 цього Кодексу;

2) за видачу товарів без дозволу митного органу;

3) за втрату товарів, крім втрати при здійсненні з цими товарами операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу.

4. Власник товарів або уповноважена ним особа несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність:

1) за недодержання порядку здійснення з товарами операцій, передбаче­них частиною другою статті 127 цього Кодексу;

2) за втрату товарів при здійсненні операцій, передбачених частиною дру­гою статті 127 цього Кодексу.

5. У разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів, крім втрати това­рів при здійсненні операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу, утримувач митного складу зобов'язаний сплатити митні платежі, установлені законом на імпорт цих товарів.

6. У разі втрати товарів при здійсненні операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу, власник товарів зобов'язаний сплатити митні платежі, уста­новлені законом на імпорт цих товарів.

7. Зазначені особи звільняються від обов'язку зі сплати митних платежів, установ­лених законом на імпорт товарів, якщо товари, що зберігаються на митному складі, втрачено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджено в уста­новленому порядку, а також у разі природних втрат за нормальних умов зберігання.

8. Особи, які брали проби чи зразки товарів, несуть передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за недодержання встановленого законо­давством порядку взяття проб та зразків товарів.

Коментована стаття мало відповідає своїй назві й містить низку норм, які не пов'язані між собою ні логічно, ні структурно.

Згідно з приписами ч. 1 та 2 утримувач митного складу, як і будь- якого іншого складу, зобов'язаний вести облік товарів, які розміщуються на цьому складі, перебувають на ньому та випускаються зі складу. Відпо­відальність за приймання, зберігання та випуск товарів покладається на матеріально відповідальних осіб, з якими під час призначення на посаду укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну від­повідальність. Цей договір повинен зберігатись у головного бухгалтера підприємства - утримувача митного складу. Коло службових обов'язків матеріально відповідальних осіб визначається їх посадовою інструкцією та іншими внутрішніми документами, у тому числі Процедурою експлу­атації митного складу. Крім іншого, матеріально відповідальні особи ве­дуть складський облік шляхом кількісного обліку товарів, розміщених на митному складі. Під час такого обліку фіксуються найменування товарів, їх вид, кількість, вага, за необхідності об'єм, кількість зайнятих товарних місць та інші ознаки. Відповідні дані відображаються у книзі складського обліку чи іншому аналогічному документі. Поширення набуло викорис­тання програмних продуктів, що дають змогу вести облік товарів на складі в електронній формі. Загалом облік товарів на митному складі ведеться з використанням загальних правил складського обліку та із застосуванням широкого досвіду, що сформувався у цій сфері.

Однак облік товару на митному складі має особливості. До них, зокре­ма, належать такі:

- товари обліковуються з використанням УКТ ЗЕД на рівні підгрупи (чотирьох знаків);

- в облікових документах фіксується митний режим, під який помі­щено товар. У разі зміни митного режиму вона має відображатися у складському обліку та відповідному звіті, що надається митним орга­нам. У разі поміщення товару на тимчасове зберігання про це робить­ся окремий запис;

- фіксується не лише вартість товару, а й валюта (код валюти) контрак­ту, на підставі якого товар переміщується через митний кордон;

- зазначаються дата розміщення товару на митному складі та кінцева дата його зберігання.

Для того щоб забезпечити ведення складського обліку та сприяти здій­сненню митного контролю на товари, що зберігаються на митному складі, в обов'язковому порядку накладається забезпечення утримувача митно­го складу та, крім випадків, визначених законодавством України з питань державної митної справи, митне забезпечення посадової особи митниці, в якій проводиться митне оформлення цього товару.

За результатами складського обліку утримувач митного складу подає митному органу, уповноваженому здійснювати контроль за його діяль­ністю, звіт про рух товарів на складі за попередній квартал. Форма цьо­го документа затверджена як додаток 2 до Порядку надання складським об'єктам статусу “митний склад” та позбавлення такого статусу. Звіт пода­ється в електронній формі. Крім того, митним органам надано право вима­гати подання позачергового звіту. Однак подання такого документа можна вимагати не частіше ніж один раз на рік.

За неподання звіту про рух товарів на складі ст. 475 МКУ передбачено накладення штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів гро­мадян, однак застосування цієї норми дещо проблематичне, оскільки нині митним законодавством не встановлено строк, упродовж якого такий звіт слід подати і, відповідно, встановити не лише момент, а й сам факт вчинен­ня правопорушення не можливо.

Частини третя й четверта коментованої статті жодним чином не пов'язані з обліком товарів. Їх норми є роз'ясненнями до ст. 478 МКУ. Вони уточнюють, у яких випадках за порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій з ними адміністративну відпові­дальність несе утримувач митного складу, а в яких - власник товару, хоча необхідність такого роз'яснення досить сумнівна.

У ч. 5-7 коментованої статті вирішуються питання щодо особливостей справляння податкових платежів у разі грубого порушення правил збе­рігання товарів на митному складі. За загальним правилом у разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів, що зберігались на митному складі, до державного бюджету мають бути сплачені митні платежі, вста­новлені законом на імпорт втрачених товарів. Це правило застосовується незалежно від того, під яким митним режимом перебував утрачений то­вар. У разі втрати товару, що перебував на тимчасовому зберіганні, чи ви­дачі його без дозволу митних органів також використовується це правило. Оскільки такі товари зберігаються на умовах, встановлених для складів тимчасового зберігання, то правовим підґрунтям для стягнення податко­вих платежів буде не ч. 4 ст. 428, а ч. 5 ст. 201 МКУ.

Суб'єкт, на якого покладається обов'язок сплатити митні платежі, ви­значається залежно від конкретних обставин справи. Коли товар було втра­чено під час здійснення дій із підготовки до продажу та транспортування (консолідація та подрібнення партій, формування відправлень, сортуван­ня, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження, взяття проб і зразків товарів та ін.), на вчинення яких був наданий дозвіл митного органу, то сплатити митні платежі зобов'язаний власник товару. У разі втрати товару за інших обставин, а також у разі його видачі (випуску з митного складу) без дозволу митного органу спла­тити митні платежі зобов'язаний утримувач митного складу. Зауважимо, що утримувач митного складу несе відповідальність за видачу з митного складу без дозволу митного органу товарів, поміщених не лише під режим митного складу, а й під інші митні режими та на тимчасове зберігання.

Якщо товар було втрачено в результаті аварії, дії обставин непере­борної сили, то власник товару чи утримувач митного складу може бути звільнений від обов'язку сплати митних платежів, якщо наявність аварії чи обставин непереборної сили буде підтверджено в установленому поряд­ку. Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, що перебувають на митному складі, були втрачені. Обставини не­переборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли неза­лежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, гро­мадянські заворушення, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень зако­нодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідво­ротні за таких умов події. Факт наявності аварії чи обставин непереборної сили потребує документального підтвердження. Залежно від конкретної ситуації такі документи можуть видаватися органами місцевого самовря­дування, місцевими органами виконавчої влади, іншими спеціально упо­вноваженими на це державними органами, а також міністерствами, інши­ми центральними органами виконавчої влади тощо. Однак самого факту існування аварії чи обставин непереборної сили для звільнення від спла­ти податкових платежів замало. Необхідно вказати, як вони вплинули на втрату (знищення) товару, встановити причинно-наслідковий зв'язок між подією та наслідком у вигляді втрати товару.

Порядок підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили детально регулюється розд. 8 Порядку вико­нання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України “Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму” від 31.05.2012 № 657.

Також утримувач митного складу може бути звільнений від обов'язку сплати митних платежів, якщо товар було втрачено в разі природних втрат за нормальних умов зберігання. У такому разі необхідність надання доку­ментів, виданих сторонніми суб'єктами, що підтверджують цю втрату, не передбачена. Натомість, зважаючи на затверджені нормативи втрат, слід провести розрахунки, які б підтвердили обсяг природних втрат і дали змо­гу довести, що остаточна втрата товару стала їх наслідком.

Можливість звільнення утримувача митного складу від сплати митних платежів у разі видачі товарів, які зберігались на митному складі, без до­зволу митного органу не передбачена.

Власник товару чи утримувач митного складу мають негайно повідоми­ти про втрату товару, що зберігався на митному складі, митний орган, який здійснює контроль за таким складом, і надати йому відповідні документи та матеріали.