Стаття 405. Ліцензія та дозволи, що надаються підприємствам

1. На здійснення митної брокерської діяльності видаються ліцензії. На проваджен­ня видів діяльності, зазначених у пунктах 2-6 статті 404 цього Кодексу, надаються до­зволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію дер­жавної політики у сфері державної митної справи, відповідно до статті 415 цього Ко­дексу.

2. Набуття права на провадження видів діяльності, зазначених у пунктах 2-6 статті 404 цього Кодексу, без отримання відповідного дозволу не допускається, за винятком випадків, передбачених главою 2 цього Кодексу.

Діяльність митного брокера здійснюється на підставі ліцензії. Ліцен­зія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта госпо­дарювання - ліцензіата на провадження вказаного в ньому виду госпо­дарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів гос­подарської діяльності, регулюються Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 10.06.2000 № 1775-III. Відповід­но до п. 35 ст. 9 цього Закону митна брокерська діяльність підлягає ліцен­зуванню. Суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження митної брокерської діяльності, має відповідати Ліцензійним умовам.

Ліцензійні умови провадження посередницької діяльності митного брокера затверджені спільним наказом Державного комітету України з пи­тань регуляторної політики та підприємництва і Державної митної служби України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередниць­кої діяльності митного брокера” від 13.05.2009 № 89/445.

Ліцензійні умови встановлюють організаційні та кваліфікаційні вимоги до провадження посередницької діяльності митного брокера. Виконання цих ліцензійних умов обов'язкове під час провадження суб'єктом господа­рювання посередницької діяльності митного брокера.

За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Митні брокери, які отримали ліцензію на провадження брокерської ді­яльності, вносяться до реєстру митних брокерів, який ведеться централь­ним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної полі­тики у сфері державної митної справи.

На провадження видів діяльності, зазначених у п. 2-6 ст. 404 Кодексу (експлуатація магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу) надаються дозволи.

Дозволи на провадження діяльності в галузі митної справи - це доку­менти, що видаються уповноваженими органами для експлуатації магази­ну безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу в передбачений законодавством спосіб.

Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, котрі ведуться центральним органом виконавчої влади, що забез­печує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, від­повідно до ст. 415 Кодексу.

Орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, веде реєстри митних брокерів, магазинів безмитної торгівлі, митних складів, утримувачів вільних митних зон ко­мерційного або сервісного типу, складів тимчасового зберігання, вантаж­них митних комплексів.

Орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи видає витяги з названих реєстрів підпри­ємствам, які здійснюють визначені Кодексом види діяльності.

Набуття права на провадження видів діяльності, зазначених у п. 2-6 ст. 404 МКУ, без отримання відповідного дозволу не допускається, за ви­нятком випадків, передбачених гл. 2 Кодексу.

Набуття права на провадження підприємницької діяльності в галузі митної справи передбачає подання документів на певний вид діяльності, а також одержання відповідного офіційного документа (ліцензії, дозволу).

Провадження підприємницької діяльності в галузі митної справи без відповідних дозвільних документів (ліцензії, дозволу) є порушенням за­конодавства, яке тягне за собою юридичну відповідальність, що полягає в застосуванні адміністративних і фінансових санкцій до суб'єктів господа­рювання.

Згідно зі ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушен­ня “Порушення порядку провадження господарської діяльності”, про­вадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов лі­цензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвіль­ного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випад­ків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладен­ня штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопо­рушення, чи без такої.

Згідно зі ст. 22 Закону України “Про ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності” від 01.06.2000 № 1775-III до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фі­нансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

Частиною другою цієї статті передбачено випадки набуття права на провадження видів діяльності, зазначених у п. 2-6 ст. 404 Кодексу, без отримання відповідного дозволу. Ці випадки визначені у гл. 2 МКУ, а саме ч. 5 ст. 15. Так, отримання сертифіката уповноваженого економічного опе­ратора надає відповідній особі право на провадження видів діяльності, за­значених у п. 3, 5, 6 ст. 404 Кодексу, а саме митної брокерської діяльнос­ті, відкриття та експлуатації магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу. Провадження цих видів діяль­ності уповноваженим економічним оператором можливе за умови вико­нання до отримання зазначеного сертифіката вимог до облаштування від­повідних об'єктів, встановлених ст. 407 Кодексу.