Стаття 355. Обов'язок щодо зберігання документів
1. Підприємства зобов'язані забезпечувати збереження митних декларацій, документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, протягом строків, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, та їх відновлення у строки і в порядку, визначені пунктом 44.5 зазначеної статті, у разі їх втрати чи передчасного знищення.
У разі невиконання цього обов'язку до підприємств застосовуються норми статті 121 Податкового кодексу України.1. Проведення документальних перевірок дотримання вимог митного законодавства передбачає доступ до митних декларацій, товарно-транспортних і комерційних документів. Коментована стаття пов'язує визначення періоду часу, протягом якого суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають зберігати такі документи, із строками, встановленими Податковим кодексом України (далі - ПКУ) для зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством на випадок необхідності підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Згідно із п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків (у нашому випадку - митних платежів) зобов'язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів із дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків такі документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки і передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше від строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ” (п. 44.4 ПКУ).
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у п. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, й митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації” (п. 44.5 ст. 44 ПКУ).
У разі невиконання обов'язку зберігати відповідні документи протягом строків, передбачених ПКУ, винна особа притягається до відповідальності за ст. 121 ПКУ “Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи”. Диспозиція цієї статті вказує, що “незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської і статистичної звітності, інших документів із питань обчислення й сплати податків і зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/ або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.