Стаття 342. Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств

1. Для забезпечення митного контролю посадовими особами митного органу може проводитися усне опитування громадян та посадових осіб підприємств.

2. Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств під час здійснення митного контролю - це отримання посадовою особою митного органу інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інфор­мацією.

3. У разі необхідності під час проведення усного опитування складається протокол, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Про складення протоколу особа, яка опитується, попереджається перед початком опитування.

1. Стаття визначає одну із можливих форм митного контролю і регла­ментує підставу й порядок її застосування митними органами України. Підставою для застосування цієї форми митного контролю є відсутність необхідної інформації, здатної забезпечити ефективний митний контроль. Усне опитування громадян і посадових осіб підприємств є правом, а не обов'язком для посадової особи митного органу, яка має право самостійно вирішувати чи здійснювати усне опитування.

2. Відповідно до ч. 2 статті усне опитування громадян і посадових осіб підприємств під час здійснення митного контролю - це отримання поса­довою особою митного органу інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією.

Інформація, що має значення для здійснення митного контролю, - це дані, що їх отримує посадова особа митного органу до чи після застосуван­ня інших форм контролю, передбачених ст. 336 Митного кодексу України. Отже, ця інформація може бути первинною або давати можливість уточ­нити і з'ясувати уже відомі факти. Наприклад, поширені випадки здійснен­ня усного опитування у купе пасажирського потяга, аеропорті, де посадо­ва особа митних органів може запитувати про приховування заборонених до переміщення товарів чи таких із них, при митному оформленні яких справляються митні платежі або товари, переміщення яких через митний кордон України обмежено митним законодавством, тощо.

Отримана в такий спосіб інформація може бути підставою для засто­сування інших форм митного контролю, інформаційним приводом для за­стосування системи управління ризиками для визначення товарів, тран­спортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, власне тих чи інших форм митного контролю, застосовуваних до таких то­варів, транспортних засобів, а також обсягу митного контролю.

Особами, що надають запитувану усно інформацію, є безпосередньо особи, що переміщують товари і транспортні засоби комерційного призна­чення через митний кордон України, а також особи, яким відома інформа­ція, необхідна для здійснення митного контролю.

Усне опитування може мати місце й тоді, коли відбувається письмове або усне декларування. Тож інформація (її види й обсяг) напряму залежить від цього. У ч. 1 ст. 257 МКУ передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. ч. 8 ст. 257 МКУ передбачає вичерпний перелік відомостей, які вносяться до митної декларації. Це ві­домості про: товари, декларанта, уповноважену особу, яка склала декла­рацію, відправника, одержувача тощо. Отже, за письмового декларування обсяг інформації, яка отримується під час усного опитування, незначний. За ст. 334 МКУ особи подають митним органам лише документи й відо­мості, необхідні для здійснення митного контролю та встановлені МКУ.

При усному декларуванні усне опитування має неабияке значення: по­садова особа митного органу має право отримувати інформацію щодо кількісних, вартісних, якісних характеристик товарів і транспортних засо­бів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, й іншу необхідну інформацію.

Детального переліку, які саме питання можуть бути порушені під час усного опитування, чинним законодавством не встановлено. Проте від зворотного можна навести приклад інформації, що не має значення для здійснення митного контролю: інформація про мету приїзду особи, час її перебування на території України тощо.

3. У разі необхідності під час проведення усного опитування складаєть­ся протокол, форма якого затверджується центральним органом виконав­чої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері фінансів. Така необхідність постає у випадку, коли отримана від особи ін­формація має бути зафіксована документально задля подальшого прове­дення митного контролю, тощо. Про складення протоколу особа, яка опи­тується, попереджається перед початком опитування.