Стаття 318. Загальні принципи здійснення митного контролю

1. Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

2. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

3. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

4. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через дер­жавний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем мит­ного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуван­ня та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері дер­жавної митної справи, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реа­лізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.

6. З метою підвищення ефективності митного контролю митні органи взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, уповноваженими економічними опе­раторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої тор­гівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями).

1. Ця стаття встановлює норми-принципи реалізації одного з осно­вних завдань, покладених на митні органи України, - здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспорт­них засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, зокрема на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо (п. 4 ч. 2 ст. 544 МКУ).

Законодавець у п.

Митному контролю підлягають усі товари й транспортні засоби комер­ційного призначення, що переміщуються через митний кордон України. Цей принцип транскордонного переміщення товарів і транспортних за­собів комерційного призначення відповідає одному з базових імперативів здійснення митної справи, а саме “єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України” (п. 4 ч. 1 ст. 8 МКУ).

2. Митний контроль здійснюється тільки митними органами відповід­но до цього Кодексу та інших законів України.

Таким чином, ч. 2 коментованої статті відносить митний контроль до виняткової компетенції митних органів. Жоден інший орган державної влади або місцевого самоврядування не має права підміняти собою митні органи, виконувати їх функції, іншим чином втручатися у їх діяльність. Це положення має суттєве значення для забезпечення митним органам мож­ливості здійснювати свою діяльність на основі однакового підходу і цен­тралізованого управління відповідно до митного законодавства, що у під­сумку відповідає одному з принципів здійснення митної справи - винят­ковості повноважень митних органів України щодо здійснення державної митної справи (п. 2 ч. 1 ст. 8 МКУ).

Крім того, таке обмеження має значення і для учасників ЗЕД, яким гарантується, що обтяження їх обов'язками, пов'язаними з проведенням митного контролю, не можуть здійснювати органи державної влади чи інші особи, крім митних органів України.

Окремі питання взаємодії митних органів з іншими державними орга­нами врегульовані також положеннями ст. 319 МКУ. При цьому слід заува­жити, що відповідно до цієї статті митні органи здійснюють свої функції самостійно та у взаємодії з іншими державними органами.

3. Митний контроль передбачає виконання митними органами мініму­му митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання за­конодавства України з питань державної митної справи.

Під митними формальностями треба розуміти сукупність дій, що підля­гають виконанню відповідними особами і митними органами з метою до­тримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Законодавець запроваджує принцип мінімізації митних формальностей за­для забезпечення режиму законності у сфері транскордонного переміщен­ня товарів і транспортних засобів. Цей принцип випливає із стандартного правила 6.2 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, в якому вказується, що митний контроль обмежується мініму­мом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

4. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропус­ку через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Мі­ністрів України, - це своєрідний принцип алгоритмізації процедури тран­скордонного переміщення.

На підставі аналізу інтенсивності й характеру товаропотоків у місцях дислокації митного органу, видів і кількості використовуваного учасни­ками ЗЕД транспорту, а також наявних можливостей митного органу (ка­дрових, технічних та ін.) у процесі організації митного контролю і митного оформлення розробляються технологічні схеми їх здійснення. Техноло­гічна схема пропуску через державний кордон України - це встановлена обов'язкова для виконання послідовність операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митного ор­гану під час здійснення цих операцій. Вони можуть бути типовими і ло­кальними, постійними й тимчасовими.

Типові технологічні схеми митного контролю визначають загальну мінімально-обов'язкову послідовність операцій та дій посадових осіб на окремому напрямі митного контролю. Типові технологічні схеми пропус­ку через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних засобів перевізників і товарів, переміщуваних ними, а також Типові технологічні схеми здійснення митного контролю цих видів тран­спортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон затвердже­но ПКМУ “Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобіль­них, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними” від 21.05.2012 № 451 відповідно до ста­тей 318, 335 і 336 МКУ, ст. 25 Закону України “Про прикордонний конт­роль”.

За першою з указаних технологічних схем здійснюється відповідно до МКУ, Законів України “Про прикордонний контроль”, “Про державний кордон України” та “Про Державну прикордонну службу України” пропуск через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та по­вітряних транспортних засобів перевізників і товарів, зокрема вантажів, що переміщуються ними через державний кордон, визначається послідов­ність здійснення прикордонного і митного контролю, а також інших видів контролю під час пропуску через державний кордон. Вимоги, передбачені цією типовою технологічною схемою, застосовуються у технологічних схе­мах пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів через державний кор­дон, що затверджуються керівником органу охорони державного кордону для кожного пункту пропуску.

5. Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжна­родні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та цен­тральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію держав­ної політики у сфері захисту державного кордону.

Так, наприклад, згідно з наказом Державної служби України з нагля­ду за забезпеченням безпеки авіації й Міноборони України від 28.11.2005 № 897/703 розклад руху виконання регулярних польотів - це звід офіцій­но затверджених регулярних рейсів, пов'язаних із перевезенням пасажи­рів, вантажу, пошти, між одними й тими самими двома чи більше пункта­ми (п. 1.4). Дозвіл на виконання міжнародних регулярних польотів у по­вітряному просторі України ПС українських та іноземних експлуатантів видається Державною авіаційною службою України. Для затвердження розкладу руху на виконання міжнародних регулярних польотів в Україну (з України) іноземний експлуатант подає до Державної авіаційної служ­би України заявку з повною характеристикою авіаційних перевезень. На основі затвердженого департаментом авіаційних перевезень та ліцензу­вання Державної авіаційної служби України розкладу руху експлуатанти не пізніше як через 14 робочих днів, а під час змін розкладу - не пізніше як через 7 робочих днів до початку польотів подають повторювальний план польотів відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (Doc 4444 ATM/501) до IFPS Євроконтролю, згідно з вимогами По­відомлень щодо обслуговування повітряного руху.

Відповідно до наказу Мінтрансу України “Про затвердження Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні” від 09.02.2004 № 75 для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про від­криття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продо­вження дії дозволу на регулярних міжнародних автомобільних маршру­тах загального користування створюється Комісія, до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України і Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті. Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України. Комісія приймає рішення щодо відкриття маршруту відповідно до Закону України “Про автомобіль­ний транспорт” від 05.04.2001 та “Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”, затверджених ПКМУ від 18.02.1997 № 176.

6. З метою підвищення ефективності митного контролю митні ор­гани взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, упо­вноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями).

Це положення відповідає стандартному правилу 6.8 Кіотської конвен­ції, відповідно до якого митна служба прагне до співробітництва з учасни­ками зовнішньої торгівлі й укладення меморандумів про взаєморозумін­ня з метою вдосконалення митного контролю. Необхідно зауважити, що в попередньому МКУ такого положення не було, що, однак, не заважало здійсненню подібної взаємодії на практиці. Проте закріплення “принципу взаємодії” на рівні закону, яким є МКУ, не слід недооцінювати. Учасниками конструктивного діалогу з боку держави вказуються як центральний ор­ган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфе­рі державної митної справи, так і підпорядковані йому митні органи. Такі положення є гарантією побудови взаємодії не тільки на державному, а й на регіональному рівні.

З іншого боку, до співпраці запрошуються учасники ЗЕД, перевізники та організації, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі товарами, їхні професійні об'єднання (асоціації). Взаємодія митних органів із учасниками ЗЕД, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їхніми професійними об'єднаннями відбувається із метою стимулювання до правомірної поведінки суб'єктів митних правовідносин, обміну інфор­мацією і відомостями, необхідними для проведення митного контролю. Прикладом колективної форми взаємодії є робота Громадської ради при Державній митній службі України, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України) тощо.