Стаття 305. Загальні положення щодо забезпечення зобов'язань перед митними органами

1. У випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що виплива­ють з митних процедур, забезпечуються шляхом надання митним органам забезпечен­ня сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.

2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України про­хідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими за­конодавчими актами України.

4. Якщо товари переміщуються транзитом митною територією України морським, річковим або повітряним транспортом і під час зберігання залишаються в межах одно­го пункту пропуску чи зони митного контролю морського (річкового) порту, аеропорту, забезпечення сплати митних платежів не надається.

Відповідно до положень цієї статті власники товарів або уповноважені ними особи надають митним органам гарантії забезпечення сплати мит­них платежів щодо обов'язкової доставки товарів до митниці призначення.

Способи забезпечення сплати митних платежів щодо обов'язкової до­ставки товарів у митниці призначення базується на принципах:

- свободи вибору способу забезпечення сплати митних платежів;

- безумовності зобов'язання перед митними органами України щодо ви­плати суми передбачених законодавством обов'язкових митних плате­жів, на які була надана гарантія у разі настання гарантійного випадку;

- фінансового забезпечення наданої гарантії.

Власник товарів чи уповноважена ним особа за власним бажанням виби­рає спосіб забезпечення сплати митних платежів щодо обов'язкової достав­ки товарів у митний орган призначення. Витрати, понесені власником товарів або уповноваженою ним особою для забезпечення сплати митних платежів митними та іншими органами державної влади України, не відшкодовують­ся. Вибір способу забезпечення сплати митних платежів щодо обов'язкової доставки товарів у митний орган призначення здійснюється під час або до декларування товарів у відповідний митний режим.

Головною метою застосування способів забезпечення сплати митних платежів щодо обов'язкової доставки товарів у митницю призначення є правове забезпечення механізму стягнення на користь держави, у разі недо- ставлення перевізником товарів у митницю призначення без поважних при­чин, сум усіх обов'язкових податків і зборів, визначених для товарів законо­давством, нарахованих згідно з порядком, установленим для оподаткування таких товарів у разі ввезення їх в Україну з метою вільного використання.

Підтвердженням перевізником фактичного виконання своїх зобов'я­зань, забезпечених гарантією, є доставка ввезених товарів без зміни їх стану чи зменшення (збільшення) кількості або зміни якісних характерис­тик до митниці призначення у встановлені митними органами строки і пред'явлення таких товарів до митного оформлення у зазначеному місці та у визначений термін.

При недоставленні товарів у митницю призначення в установлені термі­ни товари вважаються вільно використаними на митній території України, тобто такими, щодо яких законодавством установлені обов'язкові платежі. Суми фінансових гарантій, за якими перевізник не виконав зобов'язання, використовуються митними органами для покриття передбачених законо­давством обов'язкових платежів за товари, ввезені з метою вільного вико­ристання на митній території України.