Стаття 277. Об'єкти оподаткування митом

1. Об'єктами оподаткування митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозять­ся на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами, крім випадків, передбачених статтею 234 цього Кодексу;

2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в об­сягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до статті 234 та розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податково­го кодексу України;

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цьо­го Кодексу.

Коментована стаття визначає об’єкти оподаткування митом, податком на додану вартість та акцизним податком. Товар є одним із видів об’єктів оподаткування й тому передбачає виникнення податкового обов’язку у платника. Відповідно до п. 57 ст. 4 Кодексу товари - це будь-які рухо­мі речі, зокрема ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, куль­турні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електро­передачі.

Нормою розподілено підходи до визначення об’єкта оподаткування на три групи.

По-перше, це товари, митна вартість яких перевищує еквівалент у 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами, крім випадків, передбачених ст. 234 цього Кодексу (тобто товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях). Для цілей митного оподаткування головною вимогою у цьому випадку є положення стосов­но того, що митна вартість товарів (тобто ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України) по­винна перевищувати еквівалент у 100 євро. Об’єктом оподаткування є всі види товарів, крім тих, відносно яких законодавством урегульована забо­рона щодо їх ввезення, вивезення, транзиту; встановлено випадки, коли митні платежі не сплачуються; відносно яких встановлено податкові піль­ги (тарифні пільги та преференції), що звільнюють у повному або частко­вому розмірі такі товари від оподаткування.

Державною митною службою України у 2001 р. запроваджено ведення класифікатора товарів, що є предметом експортно-імпортних операцій, сформованого на базі міжнародної Гармонізованої системи опису та ко­дування товарів. Митним кодексом визначено, що ведення Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) перед­бачає внесення змін і доповнень відповідно до міжнародної основи коду­вання товарів, деталізацію кодування товарів на національному рівні, роз­робку пояснень та рекомендацій щодо тлумачення опису товарів, прийнят­тя кваліфікаційних рішень щодо кодування товарів тощо. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто на товари визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Залежно від правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, визначається ставка об'єкта оподаткування. Ставка об'єкта оподаткування митом є диференційованою, тобто застосовується з урахуванням особли­востей виду товарів.

По-друге, це товари, що ввозяться (пересилаються) на митну терито­рію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до ст. 234 (товарів, які переміщуються (пересилаються) у між­народних поштових та експрес-відправленнях) та розд. XII цього Кодексу (товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон Украї­ни громадянами), а також розд. V і VI ПК України (товарів, що оподаткову­ються податком на додану вартість і акцизним податком).

Порядок оподаткування товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, врегульовано ст. 234 Кодексу, а розд. XII (ст. 364-381) цього Кодексу визначаються особливості пропуску й оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) че­рез митний кордон України громадянами).

Але товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України у відповідних обсягах, підлягають оподаткуванню не тільки митом, а й по­датком на додану вартість та акцизним податком у порядку, встановлено­му Податковим кодексом України.

Розділом V ПК України (ст. 185, п. 185.1. пп. “в” та “е”) визначено два типи операцій щодо ввезення товарів на митну територію України, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість: 1) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту та реімпорту (пп. “в” п. 185.1 ст. 185 ПК України) та 2) постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, мит­ного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями Кодексу (розд. 5), для їх подальшого вільного обігу на території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. База оподаткування операцій із постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контр­актної) вартості, але не нижче від митної вартості товарів, з якої були ви­значені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що входять у ціну товарів згідно із законодавством. Отже, для товарів, ввезених на митну територію України, база оподатку­вання визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче від митної вартості товарів з урахуванням акцизного податку і ввізного мита. Основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, є її визначення за ціною договору (контрак­ту). Крім того, застосовуються такі методи: за ціною договору щодо іден­тичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вар­тість). При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти в національну здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а у разі нарахування суми податкового зобов'язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, - на день визначення податкового зобов'язання.

Ставка податку становить 17 %, за винятком операцій, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, та операцій, що звільнені від оподат­кування. Відповідно до пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних магазинах), відповід­но до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Операції, які звільнено від оподаткування, розподілено на такі групи: 1) операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, кон­сульських установ іноземних держав і представництв міжнародних орга­нізацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатич­ного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що прожи­вають разом із такими особами. Порядок звільнення від оподаткування і перелік операцій, що підлягають звільненню від оподаткування, встанов­люються Кабінетом Міністрів України, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави (п. 197.2 ст. 197 ПК України); 2) опера­ції із ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо в охолодженому, солоному, мороженому, консервованому вигляді, перероблені на борошно або іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, заре­єстрованими в Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. Операції з подальшого постачання цих товарів юридичними осо- бами-судновласниками або фрахтувальниками оподатковуються у загаль­ному порядку, встановленому ПК України (п. 197.3 ст. 197 Податкового ко­дексу України); 3) операції із ввезення на митну територію України товарів, звільнення від оподаткування яких передбачено п. 197.1 ст. 197 Податко­вого кодексу України (наприклад, продукти дитячого харчування, товари дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабіне­том Міністрів України, технічні й інші засоби реабілітації (крім автомобі­лів), товари спеціального призначення, зокрема вироби медичного призна­чення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України тощо); 4) операції із ввезення на митну територію України культурних цінностей за кодами згідно з УКТ ЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлених 50 і більше років тому (п.

Під час розрахунку свого податкового зобов'язання з податку на дода­ну вартість платник податку має право на податковий кредит.

Відповідно до ст. 206 ПК України при ввезенні товарів на митну терито­рію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання мит­ної декларації, безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, за винят­ком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від опо­даткування. При цьому порядок оподаткування товарів залежить від виду митного режиму. У митних режимах імпорту й реімпорту податок сплачу­ється у повному обсязі (крім товарів, що звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України відповідно до ст. 197 ПК Украї­ни), а в митних режимах митного складу, магазину безмитної торгівлі за­стосовується повне умовне звільнення від оподаткування.

Розд. VI ПК України (пп. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213) визначено, що об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з увезення підакцизних то­варів (продукції) на митну територію України. Підакцизні товари - це то­вари за товарними позиціями, категоріями та підкатегоріями згідно з коду­ванням товарів за УКТ ЗЕД, на які встановлено ставки акцизного податку.

Пунктом 3.3 ст. 213 ПК України закріплюється перелік операцій із під­акцизними товарами (зокрема і з ввезеними підакцизними товарами), які звільняються від оподаткування, а саме: 1) ввезення підакцизних това­рів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами інозем­них держав, консульськими установами іноземних держав та для особис­того використання членами дипломатичних представництв іноземних дер­жав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаєм­ності стосовно кожної окремої держави (пп. 3.2 п. 213.3 ст. 213 ПК України); 2) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, пе­реробки на митній території України (пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 ПК Укра­їни); 3) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (про­дукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) за умови пред'явлення органу державної митної служ­би ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів) (пп. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 ПК України); 4) ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом (пп. 213.3.7 п. 213.3 ст. 213 ПК України); 5) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тю­тюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, що надається від­повідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України “Про гуманітарну допомогу” (пп. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПК України); 6) ввезення акредитованими державними ви­пробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які ма­ють ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторинго- вих) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабо­раторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну) (пп. 213.3.10 п. 213.3 ст. 213 ПК України).

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну тери­торію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібни­ми цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку. У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок із ввезених на митну територію Укра­їни підакцизних товарів базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках. Для підакцизних товарів, на які встановлено ставки податку одночасно у відсотках до обороту з реалізації товарів (ад- валорні) та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (специфічні), сума податку визначається одночасно за обома ставками окремо за кож­ним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну. Ст. 15 ПК України закріплено перелік підакцизних товарів і ставки: специфічні - у гривнях та євро, адвалорні - у відсотках.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податко­вого зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках. Суми податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, що під­лягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування і ставок акцизного податку. По­даток із підакцизних товарів, що ввозяться на митну територію України, об­числюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату подання мит­ному органу митної декларації до митного оформлення. Акцизний податок сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації. У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з допла­тою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

По-третє, це товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до ст. 243 цього Кодексу (тобто товари і транспортні засоби комерційного призначення). У зв'язку з відповідними обставинами (юридичними факта­ми) законодавством окремо передбачено порядок розпоряджання товара­ми й транспортними засобами комерційного характеру. До таких обставин належать зберігання товарів і транспортних засобів комерційного характе­ру на складах митних органів, по які власник або уповноважена ним особа не звернулись до закінчення строків зберігання, встановлених Митним ко­дексом України, реалізація товарів, транспортних засобів, які конфісковані за рішенням суду, реалізація товарів, які швидко псуються або мають об­межений строк зберігання, тощо.