Стаття 276. Платники мита

1. Платниками мита є:

1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить това­ри з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом;

2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересила­ються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупрово- джуваному багажі, вантажних відправленнях;

3) особа, на яку покладається обов'язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог;

4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодек­сом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпід­ставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу);

5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпоря­дження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території Укра­їни із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом;

6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Мито - це загальнодержавний податок (пп. 9.1.16 ст. 9 ПК України), тому платник мита визнається одним із основних його елементів. Стаття, що коментується, виокремлює шість підстав, за наявності яких особа ви­знається платником мита. Цей перелік закритий.

Пункт 1 цієї статті окреслює платників мита, які ввозять товари на мит­ну територію України або вивозять товари з митної території України у по­рядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Пункт 2 визначає платниками мита осіб, на адресу яких надходять това­ри, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових експрес- відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях.

Пункт 3 встановлює, що платниками мита є особи, на яких покладаєть­ся обов'язок дотримання вимог митних режимів, що передбачають звіль­нення від оподаткування митом у разі порушення таких вимог.

Пункт 4 регулює, що платниками мита є особи, котрі використовують товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам і ці­лям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, що безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу).

Пункт 5 окреслює платників мита, які реалізують або передають у воло­діння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у віль­ний обіг на митній території України зі звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом.

Пункт 6 визначає платниками мита осіб, які реалізують товари, тран­спортні засоби комерційного призначення.

За кожним із зазначених пунктів, що визначають умови, за яких особа набуває статусу платника мита цим Кодексом (іншим митним та податко­вим законодавством), передбачена своя процедура та особливості її вико­нання.